Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №580/3962/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №580/3962/25

Суддя: Єгорова Наталія Миколаївна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/3962/25 Суддя (судді) першої інстанції: Орденко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги заступника керівника Черкаської обласної прокуратури та Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача –Приватне підприємство "Надія" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2025 року позивач – заступник керівника Черкаської обласної прокуратури звернувся в інтересах держави до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, яким просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації щодо виконання вимог законодавства України про збереження та захист культурної спадщини відносно щойно виявленого об`єкту культурної спадщини "Житловий будинок кінця ХХ ст." по вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси;

- зобов`язати Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації виконати вимоги законодавства України щодо здійснення належного контролю за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини відносно щойно виявленого об`єкту культурної спадщини "Житловий будинок кінця ХХ ст." по вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси; ініціювання застосування визначеної законодавством фінансової та адміністративної відповідальності винних осіб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, у зв`язку проведенням без письмового дозволу та без погодженої науково-проектної документації робіт на щойно виявленому об`єкті культурної спадщини "Житловий будинок кінця ХХ ст." по вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси; вжиття заходів з виготовлення облікової документації, передбаченої п. 20 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року № 630), та наступного укладення охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини "Житловий будинок кінця ХХ ст." по вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

– визнано протиправною бездіяльність Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації щодо виконання вимог законодавства України про збереження та захист культурної спадщини відносно щойно виявленого об`єкту культурної спадщини "Житловий будинок кінця ХХ ст." по вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси;

– зобов`язано Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації виконати вимоги законодавства України про збереження та захист культурної спадщини відносно щойно виявленого об`єкту культурної спадщини "Житловий будинок кінця ХХ ст." по вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси шляхом вжиття заходів з виготовлення облікової документації, передбаченої п. 20 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року №630), та укладення охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини "Житловий будинок кінця ХХ ст." по вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси;

– у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Апелянт зазначив про те, що станом на день подання позовної заяви так і на день ухвалення судом першої інстанції рішення власником нерухомого майна здійснювались та продовжують здійснюватись будівельні роботи на щойно виявленому об`єкті культурної спадщини по вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси, водночас бездіяльність Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації створює реальну загрозу незворотної втрати автентичності вказаного об`єкту.

Додатково зазначив про те, що незважаючи на законодавчо встановлений обов`язок щодо складання адміністративного протоколу у разі виявлення порушення у сфері охорони культурної спадщини, відповідач не вжив всіх можливих та достатніх заходів, зокрема щодо встановлення особи, щодо якої мав скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Наголосив, що складення адміністративного протоколу та ініціювання застосування передбаченої фінансової та адміністративної відповідальності до посадових осіб ПП "Надія" є законодавчо визначеним обов`язком Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації.

Також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не враховано доводи Управління та не надано оцінку наявним в матеріалах справи документам.

Відповідач звернув увагу суду на те, що накладення фінансових та адміністративних санкцій віднесено до повноважень Черкаської обласної державної адміністрації, яка є окремою юридичною особою.

Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки Управління встановивши та зафіксувавши приписами факти здійснення ПП "Надія" незаконних будівельних робіт на щойно виявленому об`єкті культурної спадщини повинно було ініціювати перед головою чи заступником голови Черкаської обласної державної адміністрації питання щодо накладення на забудовника фінансових санкцій склавши при цьому акт фіксації порушень та направити його разом з іншими матеріалами, що підтверджують встановлені порушення на адресу керівництва Черкаської обласної державної адміністрації для розгляду та прийняття рішення про накладення фінансових санкцій.

Третя особа – ПП "Надія" подала до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, оскільки обґрунтування викладені прокурором щодо руйнування будинку не відповідають дійсним обставинам справи.

Додатково зазначила про те, що не може виконати припис з незалежних від неї причин, а тому відсутні підстави для накладення фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10-03-21 "Житловий будинок кінця XX ст." по вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси включений до Переліку щойно виявлених пам`яток архітектури.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі №580/72/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року зобов`язано ПП "Надія" упродовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, "Будинок з грифонами", що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768.

Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації відносно ПП "Надія" винесено приписи від 02 серпня 2024 року, від 04 жовтня 2024 року та від 05 грудня 2024 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Черкаська обласна прокуратури звернулась до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації з листом від 21 січня 2025 року №15/2-47 вих-25, яким просило інформувати про вжиті заходи, спрямовані на збереження об`єкту культурної спадщини – житлового будинку 1890 року будівництва по вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси.

Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації листом від 30 січня 2025 року №02/01-05.01-10/58/02/01-05.01-10/2910 повідомило про те, що Управлінням в межах повноважень вживаються законодавчо доступні заходи реагування з метою недопущення руйнування щойно виявленого об`єкта культурної спадщини за адресою: Замковий узвіз, 1, м. Черкаси. Управлінням неодноразово видавалися приписи на адресу підрядника, що здійснює будівельно-демонтажні роботи, та здійснювалося повідомлення правоохоронних органів, в т.ч. Черкаської обласної прокуратури, про дії підрядника, що можуть мати ознаки кримінального правопорушення. Також Управлінням забезпечується супроводження судової справи №580/4318/23 щодо скасування наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року №10/03-21 в частині об`єкту за адресою: Замковий узвіз, 1, м. Черкаси.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання вимог законодавства України про збереження та захист культурної спадщини відносно щойно виявленого об`єкту культурної спадщини "Житловий будинок кінця ХХ ст." по вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відсутність активних управлінських дій зі сторони відповідача, в межах наданих йому повноважень, що мають бути спрямовані на забезпечення захисту щойно виявленого об`єкту культурної спадщини "Житловий будинок кінця XX ст." від загрози знищення, руйнування або пошкодження, водночас бездіяльність Управління щодо вжиття вищевказаних заходів створює реальну загрозу незворотної втрати автентичності щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про те, що позивачем неправомірно ототожнено функції органу охорони культурної спадщини, як суб`єкта, що складає протокол про адміністративне правопорушення, із обов`язком складення такого протоколу. Крім того, складення акту про правопорушення та надсилати його голові ОДА для накладення санкцій не є обов`язком у кожному випадку виявлення будівельних робіт, зокрема в ситуації, коли відбувається процес оспорювання статусу об`єкта, як щойно виявленого.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року №1805-III.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" охорона культурної спадщини – це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:

центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09 квітня 1999 року №586-XIV місцева державна адміністрація, в межах своїх повноважень, здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснює на відповідних територіях державний контроль за охороною пам`яток історії та культури, додержанням законодавства з питань культури (п. 4), додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров`я, материнства та дитинства, сім`ї, молоді та дітей, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту (п. 9).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім`ї та молоді, утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що для реалізації, в тому числі, зазначених вище повноважень місцеві державні адміністрації мають право: проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону (п. 1); давати згідно з чинним законодавством обов`язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку (п. 4); звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (п. 5).

Черкаська обласна державна адміністрація здійснює свої функції щодо реалізації державної політики в галузі культури, контролю за охороною пам`яток історії та культури, а також за додержанням законодавства з питань охорони культурної спадщини через утворений нею та спеціально уповноважений орган – Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації.

Відповідно до п. 1 Положення про Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Положення), затвердженого розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 28 березня 2017 року №136 Управління утворюється головою обласної державної адміністрації і є її структурним підрозділом. Управління підпорядковане голові обласної державної адміністрації, а також підзвітне і підконтрольне Міністерству культури та інформаційної політики України (натепер - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України).

Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку і бланки (п. 16 Положення).

Згідно з п. 4 Положення, основними завданнями Управління є: забезпечення реалізації державної політики на території області у сфері культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, сприяння збереженню та захисту об`єктів культурної спадщини.

Підпунктом 6 п. 5 Положення передбачено, що Управління забезпечує видачу розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток культурної спадщини місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках культурної спадщини, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених із відповідним органом охорони культурної спадщини програм і проектів, передбачених Законом, дозволів або відхилення від них, укладення охоронних договорів, здійснення інших функцій, необхідних для виконання покладених на Управління завдань.

Отже Управління, як уповноважений структурний підрозділ, створений з метою реалізації функцій Черкаської обласної державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини, який наділений повноваженнями щодо: забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження, здійснення контролю за виконанням законодавства про охорону культурної спадщини, застосування визначеної законодавством відповідальності винних осіб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, здійснення інших заходів відповідно до закону.

Як встановлено судом першої інстанції наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року №10-03-21 "Житловий будинок кінця XX ст.", що розташований за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, включений до Переліку щойно виявлених пам`яток архітектури.

У зв`язку з наявною інформацією про проведення ПП "Надія" реконструкції щойно виявленого об`єкту культурної спадщини - "Житловий будинок кінця XX ст.", з влаштуванням мансарди без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі у плані, Управлінням відносно ПП "Надія" були внесені приписи від 02 серпня 2024 року, 04 жовтня 2024 року та від 05 грудня 2024 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Разом з тим, інших дієвих заходів щодо захисту від пошкодження, руйнації, знищення щойно виявленого об`єкту культурної спадщини – "Житловий будинок кінця XX ст." по вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси Управлінням, з метою виконання своїх повноважень - не здійснювалось.

Також судом першої інстанції було встановлено, що 04 квітня 2025 року слідчим СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, в рамках розслідування кримінального провадження №12025290310000357 оглядом відкритої ділянки місцевості по вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси встановлені проведення будівельних робіт, що підтверджується протоколом огляду від 04 квітня 2025 року.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність активних управлінських дій зі сторони Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної, в межах наданих їй повноважень, що мають бути спрямовані на забезпечення захисту щойно виявленого об`єкту культурної спадщини "Житловий будинок кінця XX ст." від загрози знищення, руйнування або пошкодження.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" охоронний договір є обов`язковим актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника об`єкта культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічноправовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини). Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Порядок укладення охоронних договорів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2024 № 630 (далі - Порядок №1768).

Згідно з п. 14 Порядку №1768 охоронний договір укладається власником (користувачем) щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці, зокрема, з органом охорони культурної спадщини обласної держадміністрації (військової адміністрації), або з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).

Пунктом 20 14 Порядку №1768 визначено, що охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи його частину складається за формою згідно з додатком 2 Порядку №1768 та повинен містити такі додатки: 1) акт візуального обстеження з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору; 2) план території об`єкта культурної спадщини; 3) облікова картка (форма якої визначається МКСК).

Пунктом 3 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760 (чинний на час включення Об`єкту до переліку) передбачено, що облікова документація на об`єкт культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Відповідно до п. 4 Порядку №1760 облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об`єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається органами охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, органами охорони культурної спадщини місцевого самоврядування згідно з їх компетенцією або уповноваженими ними установами та організаціями.

Згідно з п. 5 Порядку №1760 облікова картка об`єкта культурної спадщини повинна містити його найменування, відомості про розташування, дату утворення, первісне призначення, характер сучасного використання, ступінь схоронності, тип і вид об`єкта, наявність науково-проектної документації, а також стислий опис, фото загального вигляду, план, охоронний номер об`єкта, дату і номер рішення, відповідно до якого об`єкт взято на облік.

Міністерством культури України видано наказ від 11 березня 2013 року №158 "Про затвердження порядку обліку об`єктів культурної спадщини" (далі - Наказ №158).

Згідно з п. 3.5 розділу III Наказу №158 про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку і набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у 30-денний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляють власнику цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі) письмове повідомлення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в журналі обліку видачі повідомлень про занесення об`єктів до Переліку об`єктів культурної спадщини за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Пунктами 4.1 та 4.2 розділу IV Наказу № 158 передбачено, що на кожний щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення його до Переліку, складається паспорт об`єкта культурної спадщини.

Форму облікової картки об`єкта культурної спадщини та паспорта об`єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року №295/104 "Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 червня 2004 року за № 693/9292.

Отже, саме на Управління покладено безальтернативний обов`язок щодо забезпечення виготовлення облікової документації щойно виявленого об`єкта культурної спадщини - "Житловий будинок кінця XX ст." (вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси), а також вжиття вичерпних заходів щодо ініціювання та сприяння укладенню охоронного договору на зазначений об`єкт.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації щодо виконання вимог законодавства України про збереження та захист культурної спадщини відносно щойно виявленого об`єкту культурної спадщини "Житловий будинок кінця ХХ ст." по вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси та зобов`язання відповідача виконати вимоги законодавства України про збереження та захист культурної спадщини відносно щойно виявленого об`єкту культурної спадщини "Житловий будинок кінця ХХ ст." по вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси шляхом вжиття заходів з виготовлення облікової документації та укладення охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини.

Щодо доводів заступника керівника Черкаської обласної прокуратури стосовно протиправної бездіяльності Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації в частині застосування до власника майна фінансової та адміністративної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 188-33 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх діяльності тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення тягнуть за собою накладення штрафу від ста до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що накладення фінансових та адміністративних санкцій, відповідно до Положення не належить до повноважень Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, водночас згідно з ст. 45 Закону України "Про охорону культурної спадщини" фінансові санкції накладаються головою чи заступником голови обласної державної адміністрації.

Судовою колегією враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги заступника керівника Черкаської обласної прокуратури та Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку

Оригінал: reyestr.court.gov.ua