Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №686/18310/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/18310/25

Провадження № 2/686/4665/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Кучерук Н.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування виконавчий комітет Хмельницької міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування виконавчий комітет Хмельницької міської ради, в якому просив встановити факт, самостійного виховання та утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначено, що 21.11.2015 року між ним та ОСОБА_3 був укладений шлюб. У вказаному шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_2 у них відповідачкою народилася спільна дитина - син ОСОБА_5 . 07.10.2020 року укладений з відповідачкою шлюб був розірваний за рішенням Хмельницького міськрайонного суду. Послався, що хоча місце реєстрації проживання сина зареєстроване за місцем проживання матері, станом на даний час дитина проживає разом з ним та перебуває на його повному отриманні. Відповідачка участі в утриманні і вихованні сина не приймає, проживає окремо. Фактично ОСОБА_3 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дитини, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, його навчання та виховання. Вихованням, матеріальним утриманням сина, організацією його навчання займається лише він.

Відзив на позов відповідачем ОСОБА_3 поданий не був.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити. Надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив врахувати, що станом на час подання позову спільний з відповідачко син проживає разом з позивачем. Вихованням, утримання сина займається виключно ОСОБА_6 . Мати дитини проживає окремо і участі в утриманні та вихованні сина не приймає.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представником відповідача подано письму заяву, в якій останній проти задоволення поданого ОСОБА_6 не заперечував. Разом з цим просив врахувати, що між позивачем та відповідачем досягнута домовленість згідно якої вирішено, що їх спільний син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 буде проживати разом з батьком. Водночас ОСОБА_3 регулярно зустрічається з дитиною, належним чином і у повному обсязі виконує власні батьківські обов`язки щодо дитини. Фактичний порядок спілкування, участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини склався природно та відповідає віковим потребам, стану здоров`я та емоційному комфорту сина.

Представник виконавчого комітету Хмельницької міської ради, як органу опіки та піклування, в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Просив розглядати справу за його відсутності з урахуванням поданого письмового висновку у цій справі.

Фактичні обставини встановлені судом.

21.11.2015 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, який був зареєстрований Відділом ДРАЦС по місту Хмельницькому Хмельницького МРУЮ у Хмельницькій області. Вказаний шлюб був розірваний згідно рішення Хмельницького міськраойнного суду від 07.10.2020 року (справа №686/11367/20).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , яке видане Хмельницьким міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області 18.10.2016 року ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки №к-03-19137 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, яка видана Відділом реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради 30.04.2025 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 (дата реєстрації 03.06.2020), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (дата реєстрації 30.04.2025).

Згідно довідки від 22.05.2025 року № 01-41/272, яка видана КЗ «Ліцей №2 Хмельницької міської ради» ОСОБА_4 навчається у вказаному закладі з 01.06.2024 року. Учень регулярно відвідує заняття у школі, завжди охайний, доглянутий. За період навчання в закладі шкільним життям дитини цікавиться батько ОСОБА_2 , спілкується з класним керівником, відвідує батьківські збори, реагує на рекомендації педагогів.

Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 , яке видане 22.01.2024 Управлінням праці та соціального захисту Хмельницької міської ради ОСОБА_4 , 2016 р.н. призначено соціальну допомогу як дитині з інвалідністю. Законним представником дитини зазначено ОСОБА_3 , 1995 р.н.

Згідно висновку органу опіки та піклування №328/01-31 від 27.03.2026, який затверджений рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №455, зазначено, вирішення питання щодо встановлення факту заявленого ОСОБА_6 у позові належить до компетенції суду. Разом з цим зазначено, що ОСОБА_6 не надав документів, які б підтверджували існування у нього труднощів через установлення факту самостійного виховання ним дитини, а представлені ним документи не дають можливості встановити факт самостійного утримання ним дитини. Останній не звертався до органу опіки та піклування по визначення місця проживання дитини і орган опіки та піклування не розглядав питання щодо підготовки висновку про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

Щодо вимог про встановлення факту самостійного виховання дитини.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Приписами частин першої та другої ст.16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.

За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

При цьому сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).

Так, у силу положень ЦК України у момент народження фізичної особи в неї виникає цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов`язки), яка припиняється у момент її смерті (стаття 25 ЦК України), а з підстав, установлених цим Кодексом, виникає цивільна дієздатність (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання), яка може бути обмежена виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 30 ЦК України).

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.

Звертаючись до суду із вказаним позовом позивач просив встановити факт самостійного виховання та утримання неповнолітнього ОСОБА_7 . Як на підставу вказаного позову останній по суті послався на факт ухилення від виконання ОСОБА_8 , матір`ю дитини, своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Отже належним способом захисту у даній є справі є вимога позивача про позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітньої дитини.

Разом з цим суд зазначає, що у справах позовного провадження, встановлення певних юридичних фактів належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК).

З огляду на викладене суд зазначає, що позивачем обраний неефективний спосіб захисту прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 81, 141, 223, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: виконавчий комітет Хмельницької міської ради як орган опіки та піклування, код ЄРДПОУ 04060772, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3.

Повний текст судового рішення буде виготовлено 10.09.2026 року.

Суддя: