Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №320/13177/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/13177/20 Суддя (судді) першої інстанції: Чуприна О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0063801-3314-2658 від 31.03.2020, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0063801-3314-2658 від 31.03.2020.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції помилково застосував розрахункову величину 750 мінімальних заробітних плат, відтак зробив невірні висновки щодо суті спору.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Актом приймання-передачі від 09.01.2019, що є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу за № ПАсА-0001/356 від 22.12.2018, засвідчуються обставини передачі від ТОВ "Віді-Пауер" як продавця, до ОСОБА_1 , як покупця, транспортного засобу марки LAND ROVER моделі RR SPORT у комплектації HSE DYNAMIC 3.0 L, 2018 року випуску.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , 16.01.2019 за позивачем зареєстроване право власності на загальний легковий автомобіль марки LAND ROVER моделі RANGE ROVER SPORT, 2018 року випуску, об`єм двигуна 2993 м3.

Відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0063801-3314-2658 від 31.03.2020, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем "Транспортний податок з фізичних осіб" за 2020 податковий період у загальній сумі 25 000 грн.

За розрахунком суми податкового зобов`язання з транспортного податку на об`єкт оподаткування, що перебуває у власності, контролюючим органом відображено наступні відомості: марка та модель легкового автомобіля - LAND ROVER RANGE ROVER SPORT; рік випуску 2018 рік; тип пального - дизельне паливо; дата реєстраційної дії - 16.01.2019, назва реєстраційної дії - реєстрація нового ТЗ без огляду експерта; розрахунок транспортного податку: 25 000 гривень / 12 місяців = 2 083,33 грн х 12 місяців = 25 000 грн суми податкового зобов`язання з транспортного податку.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, а свої права - порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що транспортний засіб, належний позивачу, марки Land Rover моделі Range Rover Sport, 2018 року випуску не віднесений до Переліку автомобілів на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2020 році, зважаючи, що з року випуску вказаного транспортного засобу минуло більше двох років. Окрім того, оскільки середньо ринкова вартість транспортного засобу, належного позивачу, є меншою 1 771 125 грн, то він не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2020 році.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пунктів 267.1-267.4 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального";

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Станом на 01.01.2020 приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 4 723 гривні.

Отже, об`єктом транспортного податку є транспортні засоби, середньоринкова вартість яких складає не менше 1 771 125 грн (4 723 грн х 375), та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Колегія суддів звернула увагу, що суд першої інстанції у висновку зазначив, що вартість автомобіля позивача не перевищила 750 мінімальних заробітних плат, про що також вказав відповідач в апеляційній скарзі. Втім, розрахунок суми зроблено судом першої інстанції вірно (1 771 125 грн), відтак допущена описка, яка може бути виправлення судом першої інстанції за власної ініціативи або за клопотанням сторін у справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика № 66), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики № 66 передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576).

На виконання пунктів 13 та 14 Методики № 66 Мінекономіки відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономіки за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Мінекономіки забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального.

Отже, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2020 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень контролюючого органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2020 році.

Аналогічна за змістом позиція щодо застосування вказаних норм права викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 813/3965/17.

Станом на 01.01.2020 до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, який розміщений на офіційному сайті Міністерства економіки України (https://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA), віднесено автомобіль марки Land Rover моделі Range Rover Sport, об`єм циліндрів двигуна 3,0, тип пального - дизель, рік випуску - до 2 років включно.

За визначенням, що міститься у пп. 14.1.220 п. 14.1 ст. 14 ПК України рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Як було встановлено вище, згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , роком випуску автомобіля є 2018 рік, а відтак у розумінні положень ПК України календарною датою виготовлення останнього є 01.01.2018.

Отже, транспортний засіб позивача марки Land Rover моделі Range Rover Sport, 2018 року випуску не віднесений до Переліку автомобілів на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2020 році, зважаючи, що з року випуску вказаного транспортного засобу минуло більше двох років.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2022 у справі № 826/15940/18 та від 03.11.2022 у справі № 500/2728/18.

Також, правильним є висновок суду першої інстанції про перебування спірного транспортного засобу поза межами об`єкту оподаткування транспортним податком у 2020 році, оскільки згідно розрахунку, середньоринкова вартість легкового автомобіля марки Land Rover моделі Range Rover Sport з об`ємом циліндрів двигуна 3,0, дизель, 2018 року випуску, становила 1 249 974 грн, що складає менше 375 мінімальних заробітних плат.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно вказав на наявність підстав для задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, тому що не спростовують висновки суду першої інстанцій та були оцінені судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0063801-3314-2658 від 31.03.2020 - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко