Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №320/1215/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/1215/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Карпушової О.В., суддів Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Університету державної фіскальної служби до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рух справи.

03.02.2021 Університет державної фіскальної служби звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 11.09.2020 року №0094255604.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ухвалене на підставі висновків, які не відповідають вимогам податкового законодавства та фактичним показникам податкового обліку позивача.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 р. позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 11.09.2020 року №0094255604.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції зробив висновок про недоведеність відповідачем правомірності спірного рішення належними та допустимими доказами.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що позивачем було порушено норми чинного законодавства внаслідок чого було прийнято спірне рішення.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2025 було відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, та після її надходження, ухвалою від 20.01.2026 слухання справи призначено у порядку письмового провадження.

З поважних причин слухання справи продовжувалось.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН Університетом державної фіскальної служби України, за результатами якої складено Акт від 13.08.2020 № 2256/10-36-56-04/40233365.

Перевіркою встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Як свідчать обставини справи, в акті перевірки Університету державної фіскальної служби України зафіксовано порушення термінів сплати ПДВ по податкових деклараціях з ПДВ, а саме: за серпень 2019 року №9212997976 від 17.09.2019, за вересень 2019 року №9242960168 від 17.10.2019 та по ППР від 22.08.2019 №0071145605, від 28.10.2019 №0086805604.

Позивачем складено Заперечення на Акт перевірки від 13.08.2020 року №2256/10/36-56-04/40233365.

Під час розгляду скарги встановлено, що в акті перевірки позивачем зафіксовано порушення термінів сплати ПДВ по податкових деклараціях з ПДВ, а саме: за серпень 2019 та за вересень 2019 та по ППР від 22.08.2019 № 0071145605 та від 28.10.2019 №0086805604.

Під час розгляду скарги встановлено, що 09.09.2019 в ІКП платника відображено нарахування по ППР від 22.08.2019 № 0071145605 у розмірі 17635, 56 грн, в результаті чого в ІКП було зменшено наявну переплату платника податків та збільшено суму недоїмки.

Кошти, які сплачувалися у подальшому як сплата податкових зобов`язань з цього податку, спрямовувалися в рахунок погашення податкового боргу, що призвело до невчасної сплати і стало підставою для застосування штрафів, передбачених ст. 126 ПК України.

Позивачем 04.11.2019 оскаржено до Окружного адміністративного суду м. Києва податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 № 0071145605.

На виконання вимог п. 5 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків від 28.12.2015 №1204 контролюючим органом складено нове ППР від 24.04.2020 №005302 на суму 3 607,81 гривень.

Відповідач зазначив, що в ІКП Університету державної фіскальної служби України протягом терміну, визначеного абз. 2 п. 57.3 ст. 57 Кодексу грошові зобов`язання по ППР від 24.04.2020 №005302 не сплачено.

Погашення узгоджених грошових зобов`язань відбулось в період з 26.06.2020 внаслідок надходжень до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Таким чином, встановлено факт сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з ПДВ з порушенням термінів, визначених Кодексом.

Позивачем 29.07.2020 оскаржено до Київського окружного адміністративного суду податкові повідомлення-рішення від 09.01.2020 № 0001315604 та від 24.04.2020 № 005302.

Враховуючи зазначене, під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковим органом не було враховано даний факт.

За результатами аналізу інтегрованої картки платника штрафні санкції виникли у зв`язку з порушенням термінів сплати сум узгоджених грошових зобов`язань, а саме по податковій декларації за квітень, травень 2020, від 13.05.2020 №9104233206 та від 16.06.2020 №9137774490.

Відповідно до ІКП станом на 30.06.2020 рахується переплата на суму 52 813, 56 грн, а грошове зобов`язання по декларації становить 56 398, 00 грн.

За результатами перевірки податковим органом було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 11.09.2020 № 0094255604.

Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, та не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно норм п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ГІК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Відповідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового борту контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно п. 203.2. ст. 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Висновки суду.

Матеріалами справи підтверджено, що Рішенням Київського окружного адміністративно суду у справі №320/6413/20 позов Університету державної фіскальної служби до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2020 № 0001315604 та від 24.04.2020 № 005302 було задоволено, ці рішення були скасовані.

Крім того, сума 16339,40 грн (штраф - 1633,94 грн) відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 № 0071145605 є неузгодженою, оскільки ППР оскаржено у судовому порядку, а отже, на неї не можна накладати штрафні санкції.

З платежів Університету ДФС України по сплаті податку на додану вартість слідує, що за податковим повідомленням-рішенням від 22.08.2019 № 0071145605 збільшено недоїмку 09.09.2019 та донараховано штрафні санкції у розмірі 17635,56 грн, 24.09.2019 зменшено борг по штрафних санкціях нарахованих відповідно до податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 № 0071145605 на суму 16339,36 грн.

Кошти, які сплачувались в подальшому як сплата податкових зобов`язань з цього податку, спрямовувались в рахунок погашення податкового боргу. Так, 27.10.2019 в кабінеті відображено зарахування до бюджету коштів 76407,00 грн, а 30.10.2019 нараховано ПДВ по декларації від 17.10.2019 № 9242960168 у розмірі 76407,00 грн, проте, зменшено переплату по податковій декларації з ПДВ №9242960168 на суму 58801,94 грн та збільшено недоїмку з ПДВ №9242960168 на суму 17605,06 грн.

Податковим органом 12.11.2019 погашено недоїмку з ПДВ №9242960168 на суму 1000 грн (17605,06 - 1000 = 16605,06 грн) у зв`язку з чим і була нарахована штрафна санкція у розмірі 1660,51 грн від 25.11.2019 за несвоєчасну сплату платежу (10%) з 31.10.2019 по 25.11.2019 на податкову декларацію з податку на додану вартість №9242960168 від 17.10.2019.

У подальшому кошти, які сплачувалися як сплата податкових зобов`язань з ПДВ, спрямовувалася податковим органом в рахунок погашення податкового боргу, що і призвело до несвоєчасної сплати та стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

Апелянтом зазначені обставини не спростовано, належних доказів суду не було надано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірного рішення та його скасування, оскільки це рішення приймалося без врахування усіх обставин щодо платника податків, зокрема і тих, що встановлювалися судовими рішеннями.

Отже, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильного висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов`язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.

Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, всі доводи апелянта колегія суддів вважає такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Університету державної фіскальної служби до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Файдюк