Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №640/7038/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/7038/22 Головуючий у 1-й інстанції: Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач:Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Терези Ю.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме: з 02.04.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме: з 02.04.2021.

Посилалась на те, що листом від 01.11.2021 відповідач безпідставно відмовив у задоволенні її заяви від 02.04.2021 про призначення пенсії за Списком № 1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2022 відкрито провадження у цій справі.

На підставі Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-IX) справу передано до Донецького окружного адміністративного суду, рішенням якого від 05 червня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 262440009100 від 09.04.2021.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду у даній справі.

В іншій частині повних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496, 20 гривень.

Судове рішення мотивовано тим, що період роботи позивачки з 25.09.1987 по 13.12.1988 повинен бути зарахований до страхового стажу, оскільки незначні недоліки записів її трудової книжки не можуть позбавляти особу права на пенсійне забезпечення. На момент звернення позивачки до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах були наявні усі передбачені статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підстави для зарахування періодів роботи з 09.11.1989 по 28.02.1997, з 03.03.1997 по 31.01.1998 до пільгового стажу, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.04.2021 № 262440009100 про відмову у призначенні такої пенсії є протиправним. Суд зробив висновок, що належним способом захисту порушеного права з урахуванням вимог частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.04.2021 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 02.04.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду у даній справі. За часткового задоволення позову суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі на користь позивачки половину сплаченого нею судового збору.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначає, що позивачка звернулась із заявою від 02.04.2021 № 2672 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Управління листом від 01.11.2021 № 2600-0213/8/172801 повідомило позивачку про відмову у призначенні пенсії. Пенсійний вік, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 50 років, необхідний страховий стаж - не менш 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. Страховий стаж позивачки становить 19 років 7 місяців 19 днів, пільговий стаж - 0. До страхового стажу не зараховано період роботи з 25.09.1987 по 13.12.1988, оскільки не читається відтиск печатки на звільненні. Довідки від 25.05.2005 № 194 та від 15.07.1998 № 161 не відповідають додатку № 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». У довідці від 25.05.2005 № 194, виданій ВАТ «Радикал», невірно зазначено постанову Кабінету Міністрів України, якою затверджено Списки, чинні на період роботи. Вважає, що вчиняло свої дії відповідно до вимог законодавства.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту З частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . 02.04.2021 позивачка звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення від 09.04.2021 № 262440009100 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за відсутністю необхідного пільгового стажу з такою мотивацією.

Вік заявника 53 роки 08 місяців 27 днів. Страховий стаж особи становить 19 років 7 місяців 19 днів, пільговий стаж - 0. До страхового стажу не зараховано період роботи з 25.09.1987 по 13.12.1988, оскільки не читається відтиск печатки на звільненні. Довідки від 25.05.2005 № 194 та від 15.07.1998 № 161 не відповідають додатку Nє5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній». У довідці від 25.05.2005 № 194, виданій ВАТ «Радикал», невірно зазначено постанову Кабінету Міністрів України, якою затверджено Списки, чинні на період роботи особи.

Відповідач листом від 01.11.2021 № 2600-0213/8/172801 повідомив позивачку про прийняте рішення.

Не погодившись з відмовою, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного суду враховує наступне.

Спірним у справі питанням є зарахування певних періодів роботи позивачки до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за Списком № 1.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з частинами 2, 3 і 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон № 1058-IV набрав чинності з 01 січня 2004 року. До вказаної дати порядок обчислення стажу визначався Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІI (далі - Закон № 1788-х), який набрав чинності 01.01.1992.

За вимогами статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Такі ж правила зарахування трудової діяльності до стажу роботи були передбачені статтею 67 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15.05.1990 № 1480-І, який набрав чинності з 01.01.1991.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІI основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також за статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з пунктами 2.3, 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 (чинної у період роботи позивачки у спірні періоди), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У випадку виявлення неправильних чи неточних записів відомостей про роботу виправлення здійснюються адміністрацією підприємства, де був внесений відповідний запис.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 за № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, згідно з пунктом 1.1 якої трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Ця Інструкція регламентує питання заповнення, ведення і видачі трудової книжки аналогічно до Інструкції № 162.

За приписами пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього

Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку № 637).

Пунктом 20 Порядку № 637 унормовано особливості підтвердження стажу роботи окремих категорій працівників. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників. може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на відповідну посадову/службову особу підприємства, установи, організації, а працівник не може бути позбавлений права на пенсійне забезпечення через неналежну організацію ведення обліку трудової книжки роботодавцем. Якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Згідно з рішенням відповідача від 09.04.2021 № 262440009100 до страхового стажу не зараховано: період роботи з 25.09.1987 по 13.12.1988, оскільки не читається відтиск печатки на записі про звільнення, та періоди роботи з 09.11.1989 по 28.02.1997, з 03.03.1997 по 31.01.1998, що дають право на пенсію за віком за Списком № 1, у зв`язку з невідповідністю довідок від 25.05.2005 № 194 та від 15.07.1998 № 161.

В трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_1 виконано такі записи:

- з 25.09.1987 по 13.12.1988 контролер залізобетонних виробів та конструкцій 3 розряду Заводу ЗБВ № 5 тресту «Буддеталь» Головкиївміськбуд;

Невиразний відтиск печатки на записі про звільнення не є підставою для неврахування зазначеного періоду роботи, оскільки цей запис додатково засвідчено відтиском штампу начальника відділу кадрів заводу ЗБВ № 5.

- з 28.12.1988 прийняття на роботу апаратником розкладання заводу хімікатів. - з 09.11.1989 по 28.02.1997 різник піноблоків виробництва в цеху № 18 корпус 170 виробництва ППУ 3 розряду Заводу хімікатів;

- з 03.03.1997 по 31.01.1998 різник піноблоків виробництва ППУ 4 розряду в цех № 25 за переводом з ВАТ «Радикал» на ТОВ «Поляни».

За довідкою від 25.05.2005 № 194, виданою ВАТ «Радикал», ОСОБА_2 дійсно працювала в ВАТ «Радикал» в цехах та виробництвах, що передбачені Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, з 09.11.1989 по 28.02.1997 в цеху № 18 (виробництво поліуретанів), цеху № 25 (виробництво поліуретанів) різником піноблоків виробництва ППУ - пінополіуретанів. Список № 1 Розділ VIII Підрозділ А п. 1 Химічне виробництво. Працювала повний робочий день. Пільговий стаж складає: Список № 1 - 7 років 03 місяці 22 дні.

Згідно з копією наказу ТОВ "Радикал" від 24.10.1994 № 502 затверджено перелік робочих місць, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № l. До вказаного переліку віднесено, зокрема, роботу різника піноблоків виробництва ПУ, яку виконувала позивачка.

Відповідно до довідки ВАТ «Поляни» від 15.07.1998 № 161 ОСОБА_2 дійсно працювала в ВАТ «Поляни» в цехах та виробництвах, що передбачені Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, різником піноблоків виробництва ПІТУ цех 25 з 03.03.1997 по 31.01.1998. Хімічне виробництво. Пільговий стаж складає: Список № 1 - 10 місяців 29 днів.

Подані позивачкою довідки від 15.07.1998 № 161 і від 25.05.2005 № 194 засвідчені печатками названих підприємств та підписами їх посадових осіб, містять обов`язкові відомості про періоди роботи, характер виконуваної роботи у спірний період та підстави видачі довідки з посиланням на первинні документи.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Частиною 1 цієї норми закону передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За частиною 2 на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад 1 показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

- чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

- жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Отже, призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 врегульовано пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, а не відповідно до пункту 2 статті 114 цього Закону, як помилково вважав суд першої інстанції.

Подібні умови для призначення на пільгових умовах пенсії за віком за Списком № 1 були встановлені статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Виконувана позивачкою робота, пов`язана з виробництвом поліуретанів, передбачена списками, чинними у спірні періоди:

- пунктом 8 підрозділу 1 розділу VIII «Хімічне виробництво» Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. № 1173;

- пунктом 1 підрозділу «А» розділу VIII «Хімічне виробництво» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10;

- підрозділом «Б» розділу VIII «Хімічне виробництво» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Роз`яснення про Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені наказом Міністерства соціального захисту населення України та Міністерством праці України від 10.05.1994 № 01-3/406-02-2 (далі - Роз`яснення), а пізніше такий же Порядок затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до пунктів 1-3 Роз`яснення Списки № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, установах і організаціях незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності, а також у дослідних виробництвах науково-дослідних, конструкторських організацій і навчальних закладів.

Робітники, професії і посади яких передбачені в Списках № 1 і 2, користуються правом на пенсію за віком при умові, якщо їх праця в період роботи після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідає умовам (показникам), зазначеним у Списках, що повинно підтверджуватися результатами атестації робочих місць на підприємствах і в організаціях.

Право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Спискам № 1 і 2, на протязі повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХП.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, наявні у справі докази дозволяють дійти висновку, що періоди роботи позивачки різником піноблоків з 09.11.1989 по 28.02.1997 та з 03.03.1997 по 31.01.1998 слід віднести до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначення у довідці від 25.05.2005 № 194, виданій ВАТ «Радикал», постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, якою затверджено відповідний Список № 1, не впливає на правильність віднесення періоду виконуваної позивачкою роботи до пільгового страхового стажу.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано обрав спосіб захисту порушеного права шляхом скасування рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання його повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду у даній справі.

При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві має врахувати висновки Конституційного Суду України, наведені в рішенні від 23.01.2020 № 1-p/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Питання про розподіл судових витрат вирішено судом згідно з вимогами статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства У країни, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Тереза Ю.О.