Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №643/9599/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/9599/26

Провадження № 2/643/6532/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10.09.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Тимош О. М.,

за участю секретаря судового засідання Глушка С. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» в особі свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №00-10454224 в розмірі 10 367,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.06.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-10454224.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 2 та п. 9 кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін.

Відповідно до п. п. 1.1 п. 1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених кредитним договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені кредитним договором.

23.02.2026 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №23022026-МК/ЄАПБ, у відповідності до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАКС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 23.02.2026 до договору факторингу №23022026-МК/ЄАПБ ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10 367,20 грн, з яких: 6160,00 грн – залишок по тілу кредиту; 2707,20 грн – залишок по відсоткам; 1500,00 грн – штрафні санкції.

Згідно з п. 4.10 договору факторингу у випадку, якщо з моменту переходу до фактора права вимоги, клієнт отримав від боржників/Державної виконавчої служби/приватних виконавців/страхової компанії будь-яку суму грошових коштів в погашення заборгованості боржників, клієнт зобов`язаний перерахувати вказану суму фактору. Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 23.02.2026 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Ухвалою судді від 13.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

19.05.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 20.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребувано з АТ «Універсал Банк» інформацію: щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; чи зарахувалися кошти на банківську картку № НОМЕР_2 за період із 30.06.2025 по 02.07.2025 у сумі 6000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у справі доказів, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу у відсутності відповідача, та зі згоди позивача, постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

30.06.2025 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «22889» (а.с.12-13).

30.06.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10454224 (а.с.6-11).

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає 6000,00 грн (п. 1.2 договору).

Строк дії кредитної лінії (строк кредитування) становить 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 25.06.2026 (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 1.4 розрахунковий платіжний період за цим договором становить 15 днів. Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного розрахункового платіжного періоду, тобто 15.07.2025, та кожного 15 дня після цієї дати протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування).

Положеннями п. 1.5 договору передбачено, що стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки). Знижена процентна ставка становить 0,66% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п.1.4 цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (датою видачі кредиту). У разі здійснення позичальником платежу не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п. 1.4 цього договору, до позичальника, як учасника програми лояльності, застосовується індивідуальна знижка (знижена процентна ставка) на стандартну процентну ставку, розмір якої зазначено в п. 1.5.2 цього договору. У випадку невиконання позичальником умов для отримання від кредитодавця індивідуальної знижки (застосування зниженої процентної ставки), користування кредитом для позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою, яка зазначена у п. 1.5.1 цього договору.

Відповідно до п. 1.6 договору кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає 1200,00 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього договору.

Кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту 30.06.2025. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 6000,00 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 (п. 2.10 договору).

Кредитодавець має право відступити право вимоги за договором із заміною кредитора у зобов`язанні відповідно до норм ЦК України (в т. ч. ч. 1 ст. 516 ЦК України) без згоди позичальника, а також обов`язково повідомити позичальника про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома позичальника такого факту (п. 4.2.5 договору).

Згідно з п. 6.4 договору у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу в такому порядку та розмірі: на другий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 300,00 грн; на п`ятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 600,00 грн; на десятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 900,00 грн; на двадцять перший день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 600,00 грн; на сороковий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 600,00 грн.

Додатком №1 до договору №00-10454224 від 30.06.2025 є графік платежів, у якому визначено детальний розпис складових загальної вартості кредиту, реальної річної процентної ставки, графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування (а.с.11).

Згідно з довідкою, наданою ТОВ «МАКС КРЕДИТ», останнє перерахувало 30.06.2025 ОСОБА_1 на його платіжну картку № НОМЕР_2 кошти в сумі 6000,00 грн згідно з кредитним договором №00-10454224 від 30.06.2025 (а.с.14).

Листом №БТ/Е-25419 від 14.06.2026 у відповідь на ухвалу суду від 20.05.2026 АТ «Універсал Банк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_3 , за період з 30.06.2025 по 02.07.2025 на платіжну картку № НОМЕР_3 було зараховано платіж у сумі 6000,00 грн (а.с.81), тим самим підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МАКС КРЕДИТ» заборгованість відповідача за кредитним договором №00-10454224 від 30.06.2025 становить 10 367,20 грн, з яких: 6000,00 грн – заборгованість за основним зобов`язанням; 2707,20 грн – заборгованість за нарахованими процентами; 160,00 грн – заборгованість за нарахованими комісіями; 1500,00 грн – штрафні санкції (а.с.15). Відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за кредитом на загальну суму 4754,00 грн (15.07.2025 – 834,00 грн, 30.07.2025 – 1086,00 грн, 15.08.2025 – 1086,00 грн, 02.09.2025 - 1748,00 грн).

23.02.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» уклали договір факторингу №23022026-МК/ЄАПБ, відповідно до п. 2.1 якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними договорами згідно з реєстром боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги (а.с.16-18).

Згідно з п. 2.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами паперового реєстру боржників за додатком №1 до цього договору та акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргів та набуває відповідні права вимоги.

Згідно з п. 3.1 договору факторингу фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 1 241 895,91 грн без ПДВ на банківський рахунок клієнта протягом 5 робочих днів від дати підписання договору.

23.02.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №23022026-МК/ЄАПБ від 23.02.2026, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 23.02.2026, складений за формою згідно з додатком №1 до договору (а.с.19).

Відповідно до платіжної інструкції №44 від 26.02.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило 1 241 895,91 грн на рахунок ТОВ «МАКС КРЕДИТ» в якості оплати згідно з договором факторингу №23022026-МК/ЄАПБ від 23.02.2026 (а.с.20).

Згідно з витягом з реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальниками та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до договору факторингу №23022026-МК/ЄАПБ від 23.02.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-10454224 від 30.06.2025 на суму 10 367,20 грн, з яких: 6160,00 грн – залишок по тілу кредиту; 2707,20 грн – залишок по відсоткам; 1500,00 грн – штрафні санкції (а.с.21).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» договору №00-10454224 від 30.06.2025. Договір містить зазначення підписання ОСОБА_1 договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором «36305», а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями Закону України «Про електронну комерцію». Укладений договір містить погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування та проценти за користування кредитом.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до позивача перейшли права первісного кредитора ТОВ «МАКС КРЕДИТ» за кредитним договором №00-10454224 від 30.06.2025 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора ТОВ «МАКС КРЕДИТ», які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 16 ЦК України.

Умовами п. 3.2 кредитного договору визначено, що нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто «факт/факт». До періоду розрахунку процентів включається день надання та не включається день повернення кредиту (крім випадку, фактичного повернення кредиту в дату, яка не відповідає дню повернення кредиту).

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачу ОСОБА_1 була нарахована комісія за надання кредиту у сумі 1200,00 грн, яка була частково сплачена ним у загальній сумі 1040,00 грн. Нарахування комісії за надання кредиту передбачено п. 1.6 договору №00-10454224 від 30.06.2025.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) суд зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У відповідності до частин першої-третьої 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Положення спірного кредитного договору № PLRPGK0000000002 від 28 травня 2008 року про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15 листопада 2016 року».

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Нормами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена заборона вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов`язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов`язаної особи.

У договорі зазначено, що комісія нарахована за надання кредиту, що суперечить вищевикладеним вимогам закону, які забороняють встановлювати будь-яку зустрічну оплату з боку позичальника за надання кредиту.

За таких обставин нарахування та списання комісії за надання кредиту є незаконним та вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, тому суд вважає за потрібне зарахувати кошти, сплачені на погашення комісії у загальному розмірі 1040,00 грн в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Судом був здійснений розрахунок процентів за договором та отримано такі дані.

За період 01.07.2025 – 15.07.2025 відповідачу нараховано проценти за зниженою ставкою оскільки за умовами договору 15.07.2025 року він здійснив оплату за графіком в сумі 594,00 грн (6000грн*0,66%*15 днів), 15.07.2025 позичальник здійснив оплату в сумі 834,00 грн, з яких підлягають до зарахування 594 грн в рахунок погашення процентів, 240,00 грн – в рахунок погашення основного боргу. Станом на 16.07.2025 залишок заборгованості за основним зобов`язанням становить 5760,00 грн, на які підлягають нарахуванню проценти.

За період 16.07.2025 – 30.07.2025 відповідачу до сплати підлягають проценти за заниженою ставкою в сумі 570,24 грн (5760,00 грн*0,66%*15 днів). 30.07.2025 відповідач сплатив 1086 грн, з яких 570,24 грн підлягають зарахуванню в рахунок погашення процентів, 515,76 грн – в рахунок погашення основного боргу. Станом на 31.07.2025 основний борг складає 5244,24 грн.

За період 31.07.2025 – 14.08.2025 відповідачу до сплати підлягають проценти, нараховані за зниженою ставкою, в сумі 519,18 грн (5244,24 грн*0,66%*15 днів). 15.08.2025 відповідач сплати 1086,00 грн, з яких 519,18 грн – проценти, 566,82 грн – основний борг. Станом на 15.08.2025 основний борг становить 4677,42 грн, на які в подальшому підлягають нарахування проценти за кредитним договором.

За період 15.08.2025-02.09.2025 відповідачу по сплати підлягають проценти нараховані за стандартної процентною ставкою в сумі 835,39 грн (4677,42 грн*0,94%*19 днів). 02.09.2025 відповідач сплати 1748,00 грн, з яких підлягають до зарахування в рахунок процентів 835,39 грн, в рахунок основного боргу – 912,61 грн. Станом на 02.09.2025 заборгованість за основним боргом становить 3764,81 грн, на які підлягають нарахуванню проценти в подальшому.

За період з 03.09.2025 по 23.02.2026 (дата набуття права вимоги позивачем) до стягнення підлягають проценти в сумі 6157,00 грн (3764,81 грн*0,94%*174 дні).

Разом з тим, позивачем до стягнення заявлені проценти в сумі 2707,20 грн, тому суд не виходячи за межі позовних вимог задовольняє позов в цій частині в межах позовних вимог.

Згідно з положеннями ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Указом Президента України 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, останній раз – з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» постановлено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнити пунктом 18 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З наведеного вище випливає, що відповідач звільнений від сплати неустойки (штрафу) за договором №00-10454224 від 30.06.2025, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 1500,00 грн не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №00-10454224 від 30.06.2025 в сумі 6472,01 грн, з яких: 3764,81 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2707,20 грн – сума заборгованості за відсотками.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача у сумі 1662,11 грн.

Керуючись ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,280-284,289,354,355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №00-10454224 від 30.06.2025 в сумі 6472,01 грн, з яких: 3764,81 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2707,20 грн – сума заборгованості за відсотками.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму сплаченого судового збору в розмірі 1662,11 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 .

Суддя О. М. Тимош