Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №643/1675/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/335/26

Справа № 643/1675/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026

10 вересня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024221170003407, внесеному до ЄРДР від 11.10.2024, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого 28.11.2012 Харківським районним судомо Харківської області за ч.2 ст. 121 КК України до 9 років 6 місяці позбавлення волі, звільненого 04.01.2019 за відбуттям строку покарання, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , 07.10.2024 приблизно о 22:40, точний час в ході досудового розслідування невстановлений, перебуваючи біля магазину, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців,37/15, вчинив сварку з раніше малознайомим ОСОБА_5 , під час якої, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , знаходячись в положенні стоячи напроти ОСОБА_5 , який сидів на лавочці, діючи умисно, із значною силою наніс удар правою рукою (кулаком) по обличчю ОСОБА_5 в область нижньої щелепи зліва, чим спричинив ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи №12-14/542-А/24 від 16.10.2024 тілесні ушкодження у вигляді: закритого двобічного перелому нижньої щелепи у ділянці правого суглобового відростка та тіла на рівні 34 зуба зліва із наявністю синця в області проекції тіла нижньої щелепи зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознаками тривалого розладу здоров`я строком понад 3 тижні (21 дня) і за цією ознакою належать до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою провину, не заперечував фактичних обставин обвинувачення і його доказів, що заслуговують на увагу суду, у зв`язку з чим суд, переконавшись у добровільно обраній позиції обвинуваченого, у відповідності до правил ч. 3 ст. 349 КПК України, з погодженням усіх учасників судового процесу, визнав не доцільним досліджування доказів по справі.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином та своєчасно повідомленим про дату, час та місце проведення судового розгляду. 30.01.2025 звернувся до суду із заявою, якою просить розглядати справу без його участі. Покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що на початку жовтня 2024 у вечірній час, приблизно о 22-ї годині за проханням дружини пішов до магазину «Чудо Маркет», повертаючись із якого побачив, що дружина сиділа на лавочці з чоловіками з якими вживала алкоголь. Коли підійшов до них, з двома чоловіками відійшли та спокійно спілкувались, а малознайомий чоловік залишився з його дружиною сидіти на лавочці. ОСОБА_4 почув образливі пропозиції того чоловіка на адресу його дружини, а тому підійшов до них щоб з`ясувати, що відбувається, на що малознайомий чоловік на нього замахнувся, тоді ОСОБА_4 наніс кулаком своєї правої руки один удар в область його обличчя. В подальшому побачив у потерпілого кров в області рота та розбиту губу. Потерпілий став вибачатися за свої висловлювання та поведінку. ОСОБА_4 також зазначив, що при таких висловлюваннях потерпілого інакше не міг вчинити, при цьому, вважає, що діяв неправильно, в чому щиро кається.

Отже, при таких вищезазначених обставинах, при повному визнані своєї провини, встановленому порядку у відповідності до правил ч.3 ст. 349 КПК України, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України – умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає рецидив злочинів.

Відповідно до положень ч.1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні виду та розміру покарання ОСОБА_4 суд приймає до уваги ступень суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, що відноситься до категорії не тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, ставлення обвинуваченого до вчиненого та враховує дані про його особу, зайняту позицію потерпілої особи, наявність обставини, що пом`якшують покарання та обставини, що його обтяжують.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчинені злочину і, полягає в передбаченому законом обмежені прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

Відповідно до положень ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який є особою раніше судимою в останнє 28.11.2012, а до цього маючого погашені судимості в силу статті 89 КК України, за неодноразове вчинення злочинів, в тому числі і тяжких, проти здоров`я та життя громадян, офіційно не працевлаштований, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, зі слів має хронічні захворювання. У вчиненому щиро покаявся.

Отже, призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із положень ст.ст. 50,65 КК України, а саме принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення обвинувачених та попередження скоєння нових правопорушень як самими обвинуваченими, так і іншими особами, враховує характер та ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, його наслідків, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення.

При призначені обвинуваченому покарання суд також дотримується практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої, складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року). Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії від 16.10.2008 року).

Таким чином, суд, враховуючи вищенаведене вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті, за якою він притягаються до кримінальної відповідальності, у вигляді позбавлення волі, із застосуванням правил ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки суд прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства.

Потерпілим цивільний позов не заявлений.

Судових витрат по справі не встановлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до правил ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 369-371, 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до правил ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного судом покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: ренген-знімки у кількості 3 штук та медичну карту стаціонарного хворого №19640 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 15 арк., що направлені до камери зберігання речових доказів ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області згідно квитанції №02694 від 30.01.2025 – повернути до медичного закладу; DVD-диск з аудіозаписом виклику оператора «102», DVD-диск з аудіозаписом виклику оператора «103», які приєднані до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1