Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №638/20349/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа №638/20349/25

Провадження № 2/638/3396/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді Гребенюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася із вказаною позовною заявою.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 3000,00 грн. до досягнення дитиною повноліття. Однак, даної суми не достатньо для задоволення потреб дитини. Відповідач з 26.02.2022 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і останньому забезпечено достатнє матеріальне забезпечення у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вказане свідчить про покращення фінансового стану відповідача. У зв`язку із вказаним позивач просила змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення повноліття.

Ухвалою Шевченківський районний суд м. Харковавідкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, також було встановлено строки для реалізації права сторін на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

У відзові представник відповідача просила відмовити у позові з наступних підстав. Відповідач з 07.03.2022 по 24.08.2025 як військовослужбовець був у полоні. Його малолітній доньці ОСОБА_3 було виплачено 1076369,17 грн. Наведене спростовує доводи позову про недостатність коштів на розвиток та забезпечення доньки, що проживає з позивачем. Наразі відповідач не працює, військову службу не проходить, відповідно його матеріальний стан не покращився.

Позивач та її предсавник в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені. В поданій суду заяві представник позивача просив справу розглянути за їх, позов задовольнити.

Відповідач та його представник були належним чином повідомлені про судовий розгляд, однак в судове засідання не з`явилися, причини не повідомили. Представник відповідача звернулася до суду із заявою згідно якої просила розглянути справу за її та відповідача відсутності.

Від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За таких обставин судом, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

03.11.2018 між сторонами було укладено шлюб, який розірвано рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області 12.09.2019.

В шлюбі у сторін народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 донька ОСОБА_3 про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане 30.10.2018.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області 03.09.2020 у справі № 638/5675/23, копія якого наявна в матеріалах справи, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень, щомісячно починаючи з 14 липня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.

Позивач з вересня 2025 винаймає квартиру у Києві за 15 тис. грн. на місяць на підтвердження чого надано копію договору найма (оренди) нерухомого майна від 08.09.2025.

З 26.02.2022 матроса ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (копія витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 8).

Як свідчить копія довідки № 34/В-3127 від 04.09.2025 солдат ОСОБА_2 перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України в період з 07.03.2022 по 24.08.2025.

За даними довідки про належне виплачене/не виплачене грошове забезпечення солдату ОСОБА_2 за період перебувння його у полоні з 20.03.2022 по 24.08.2025 доньці останнього – ОСОБА_3 виплачено 1076369,17 грн.

Згідно копії витягу з наказу № 372 від 08.11.2025 командира військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас наказом № 202-РС від 04.11.2025 та вирішено виплатити щомісячну премію та грошову компенсацію за щорічні відпустки за 2022 – 2025 роки, одноразову грошову допомогу.

Положеннями частини 2 ст. 13 ЦПК України суду надано право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб.

З метою належного захисту прав дитини на підставі ч. 2 ст. 13 ЦПК України, судом з власної ініціативи отримано відповідь № 2608072 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан у відповідності до якої відповідач, крім іншого, у грудні 2025 отримав один млн. грн., що виплачені військовою частиною НОМЕР_3 .

За змістом частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, у зв`язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру. При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених ст.182 - 184 СК України.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст. 182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).

Обґрунтовуючи вимоги про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми, визначеної рішення суду у розмірі 3000 грн на дитину, на 1/4 частку від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, позивач зазначала, що даної суми не достатньо для задоволення необхідних витрат на дитину, через зокрема зміну місця проживання, що викликано війною, необхідністю забезпечення дитини засобами навчання.

В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Відповідно до частини першої та другої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Матеріали справи не містять доказів існування обставин, що перешкоджають відповідачу сплачувати аліменти на утримання доньки.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи наведене, зокрема покращення матеріального становища відповідача позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому позов було подано до суду, з урахуванням коефіцієнту 0,8 за подання процесуальних документів в електронній формі, що становить 968,96 грн. (3028 грн. х 0,4 х 0,8)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273-274, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області 03.09.2019 у справі № 623/2422/20.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.).

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач:ОСОБА_1 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивача: адвокат НУРІЄВ РУСТАМ БЕЙКАЗОВИЧ ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_5 тел. НОМЕР_5 адреса АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 тел. НОМЕР_7 адреса АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_8 .

Представник відповідача: адвокат РОЗДОБА АЛІНА ВАЛЕРІЇВНА ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_6 тел. НОМЕР_9 адреса КИЇВ РНОКПП НОМЕР_10 .

Повний текст судового рішення складено: 10.09.2026.

Суддя В. В. Гребенюк