Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №685/870/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/870/26

Провадження № 2/685/733/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь в порядку скороченого провадження без виклику осіб (учасників) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

04 серпня 2026 року від ТОВ «Бізнес позика» надійшов позов, в якому зазначено, що 27 травня 2024 року між позикодавцем ТОВ «Бізнес позика», позивачем по справі, та позичальником ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 500786-КС-001 про надання кредиту.

Позивачем заявлена вимога стягнути з позичальника на свою користь заборгованість за даним кредитним договором, яка становить 10174,22 грн. і складається з прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 3000 грн., прострочених платежів по процентах в сумі 6856,57 грн. та прострочених платежів по комісії в сумі 450 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником своїх договірних зобов`язань по поверненню кредиту.

Відповідачеві позивачем було направлено копію позовної заяви з додатками перед поданням позовної заяви до суду за його зареєстрованим місцем проживання по АДРЕСА_1 , а також судом за цією ж адресою направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі, проте поштове відправлення було повернене до суду без вручення у зв`язку з його відсутністю за місцем проживання.

Згідно ст. 128 ЦПК України, відповідач в такому випадку вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи щодо нього судом.

Відповідач письмового відзиву не направив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.

27 травня 2024 року між кредитодавцем ТОВ «Бізнес позика» та позичальником ОСОБА_1 був укладений договір № 500786-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма.), який, згідно з розділом 3, укладається у визначеному порядку, а саме: Договір укладається з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом пропозиції укласти Договір (оферти) Кредитодавцем та ї прийняття (акцептування) Позичальником. Договір укладається в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства України. Спочатку Договір підписує Позичальник одноразовим ідентифікатором, який був згенерований та надісланий Позичальнику узгодженим каналом комунікації, потім Договір підписує уповноважений представник Кредитодавця кваліфікованим електронним підписом з кваліфікованою електронною позначкою часу.

Сторони в договорі також узгодили, що каналами комунікації для цілей направлення одноразового ідентифікатора є: надсилання одноразового ідентифікатора у СМС-повідомленні на фінансовий номер Позичальника або з використанням сучасних сервісів передачі даних (Viber, WhatsApp, Telegram, тощо) за реквізитами, вказаними Позичальником, або електронним листом на електронну пошту Позичальника або шляхом здійснення дзвінку на фінансовий номер Позичальника та повідомлення одноразового паролю.

ОСОБА_1 27 травня 2024 року прийняв пропозицію укласти кредитний договір, за якою він, як позичальник, був ідентифікований згідно паспорту, з вказівкою його адреси та РНОКПП.

В цей же день був укладений вищезазначений кредитний договір, який був підписаний позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора «UA-8889» з смс-повідомлення, яке було відправлене на його фінансовий номер +380 936265168.

З наданих доказів вбачається, що сторонами було дотримано в повній мірі процедуру укладення договору в електронній формі, тому факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «Бізнеспозика» та позичальником ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження.

За умовами пунктів 2.1 – 2.5 договору кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 3000 грн. на 24 тижні до 11 листопада 2024 року. Стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день, знижена ставка 1,15016667 % в день.

Сторони також передбачили у п. 2.5 договору комісію за надання кредиту в сумі 450 грн., яка нараховується одноразово при видачі кредиту.

Відповідно до графіку платежів, визначеному у п. 3.2.3. договору, позичальник зобов`язаний був кожні два тижні у конкретно визначені дати вносити на погашення кредиту по 650 грн., кожен з цих чергових платежів складався з частки на погашення кредиту та з частки на сплату процентів за користування кредитом, перші три платежі також включали в себе частку зі сплати комісії.

На виконання даного договору кредитодавцем в цей же день позичальнику було надано кредит в сумі 3000,00 грн. шляхом перерахування на платіжну карту позичальника НОМЕР_1 в ПриватБанку, зазначеній в кредитному договорі, що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід», надавача послуг переказу коштів без відкриття рахунку.

Як вбачається з довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем, позичальником було внесено лише 650 грн. на виконання умов договору, відповідачем не надано доказів на підтвердження погашення заборгованості, тому заявлена у позові сума кредиту та прострочених процентів, які нараховані відповідно до умов договору, підлягає задоволенню.

Так, пунктом 2.5 кредитного договору визначено, що позичальник зобов`язаний також сплатити комісію за надання кредиту в сумі 450 грн.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 цього закону загальні витрати за споживчим кредитом – витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з частиною другою статті 8 закону, до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісії за надання та за обслуговування кредиту.

Водночас, закон розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 закону, після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, що надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена комісія за надання кредиту.

Кожна сторона, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплатити одноразову комісію є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Виходячи з нікчемності умов кредитного договору в частині нарахування комісії за надання кредиту, судом вбачається безпідставним задоволення вимог про стягнення заборгованості по комісії та зарахування одержаних від позичальника коштів на погашення комісії з надання кредиту.

Проте суд не погоджується з розміром процентів, визначений позивачем, оскільки він суперечить вимогам ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», якими передбачена максимальна денна процентна ставка в розмірі 2,5 % у період з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року, у розмірі 1,5 % у період з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року та у розмірі 1,0 % в подальшому.

Виходячи з вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», згідно яких умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим законом, є нікчемними, судом було перераховано розмір процентів за увесь строк дії договору, який становить 6114,11 грн., з них:

- 759,11 грн. за період з 27.05.24 по 17.06.24 р. за ставкою 1,15016667 % в день;

- 2835 грн. за період з 18.06.24 по 19.08.24 за ставкою 1,5 % в день;

- 2520 грн. за період з 20.08.24 по 11.11.24 за ставкою 1,0 % в день.

Визначена сума процентів підлягає зменшенню на 650 грн., які були сплачені позичальником добровільно, тому стягненню підлягають проценти в сумі 5464,11 грн.

В позовній заяві позивачем заявлена також вимога стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 грн., яка не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги, укладений 15 травня 2026 року між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс».

Пунктом 2.1 договору визначено, що адвокатське об`єднання, на підставі звернення (в т.ч. за його окремим усним або письмовим замовленням (дорученням)) клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання правничої допомоги.

Текст договору не містить домовленостей щодо надання правової допомоги у справі, що стосується вимог до відповідача, позивачем не надано звернення, передбаченого п. 2.1 договору, який за даних умов є складовою частиною договору про надання професійної правничої допомоги, або додаткових угод, додатків тощо, якими б було передбачено надання правничої допомоги щодо конкретного кредитного договору.

Оскільки позивачем не доведено існування домовленості щодо надання правничої допомоги, пов`язаної з даною справою, тому і підстави для її стягнення відсутні.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог – 83,19 %.

Оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою ухвалення рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 611, 625, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором № 500786-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 27 травня 2024 року в сумі 8464,11 грн. (Вісім тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 11 коп.), яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 3000 грн. та заборгованості по процентах в сумі 5464,11 грн.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2214,9 грн.

Відмовити в стягненні витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10 вересня 2026 року.

Суддя Самойлович А.П.