Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №608/2416/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Суд: Чортківський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №608/2416/26

Суддя: Яковець Н. В.

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2026 р. Справа № 608/2416/26

Номер провадження2/608/1365/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Яковець Н. В.

за участі секретаря Олійник О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2026 року ТОВ «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 02 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 45463454, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 2 000 грн. строком на 30 днів (з 02.12.2025 по 31.12.2025), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,466 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 320 грн.) У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 77214, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 45463454 від 02.12.2025 виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 2 000 гривень шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , за посередництвом ТОВ «Європейська платіжна система». Враховуючи наведене та порушення відповідачкою строку повернення кредиту, заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту складає 6 598,68 гривень, зокрема: 1 999,60 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 599,88 гривень - сума заборгованості за процентами; 3 999,20 гривень – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

02 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 6277892, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 3 000 грн. строком на 360 днів (з 02.12.2025 по 26.11.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 517,50 грн.) У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 150 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 770125, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 6277892 від 02.12.2025 виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 3 000 гривень шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_2 , за посередництвом ТОВ «Європейська платіжна система». Враховуючи наведене та порушення відповідачкою строку повернення кредиту, заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту складає 11 593,50 гривень, зокрема: 3 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 593,50 гривень - сума заборгованості за процентами; 6 000 гривень – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за вищевказаними кредитними договорами. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 8 від 20.05.2026 Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/позивачу право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 45463454 від 02.12.2025 в сумі 6 598,68 гривень. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 7 від 20.05.2026 Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/позивачу право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 6277892 від 02.12.2025 в сумі 11 593,50 гривень. Отже, право вимоги за кредитними договорами № 45463454 від 02.12.2025 та № 6277892 від 02.12.2025 належить позивачу.

Відповідачка належним чином зобов`язання щодо повернення заборгованості за договором кредиту не виконала ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором ТОВ "Фінпром Маркет". Таким чином, позивач просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами у вищевказаному розмірі та судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500 гривень.

Ухвалою від 24 серпня 2026 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (без виклику) сторін.

Представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» просив розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні за його відсутності, позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не викликалася, заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву не подала, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходили, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 45463454шляхом підписання позичальником електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису 77214), що був надісланий на вказану відповідачкою електронну адресу – ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Ідентифікацію відповідачки було здійснено за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) персональні дані останньої, в тому числі електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що остання використала/наклала наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис НОМЕР_4 – 02.12.2025 09:57:55, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до п. 2.2 Договору позики, позикодавець надав позиальнику грошові кошти у розмірі 2 000 гривень у кредит на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,466 % в день (фіксована), комісія за надання кредиту 16 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 320 гривень). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Позикодавець на виконання умов кредитного договору № 45463454 від 02.12.2025 року виконав свої зобов`язання, зокрема передав ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 2 000 гривень шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідачки № НОМЕР_1 за посередництвом ТОВ «Європейська платіжна система».

02 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 6277892шляхом підписання позичальником електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису 770125), що був надісланий на вказану відповідачкою електронну адресу – ІНФОРМАЦІЯ_2 у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Ідентифікацію відповідачки було здійснено за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) персональні дані останньої, в тому числі електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що остання використала/наклала наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 770125 – 02.12.2025 14:17:35, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до п. 2.2 Договору позики, позикодавець надав позиальнику грошові кошти у розмірі 3 000 гривень у кредит на строк 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95 % в день (фіксована), комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 517,50 гривень). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 150 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Позикодавець на виконання умов кредитного договору № 6277892 від 02.12.2025 року виконав свої зобов`язання, зокрема передав ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 3 000 гривень шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідачки № НОМЕР_2 за посередництвом ТОВ «Європейська платіжна система».

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, перерахованих в ст. 11 ЦК України, зокрема на підставі договорів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст.ст. 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства і в установлений строк відповідно до умов договору.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 здійснила дії, спрямовані на укладення вказаних договорів шляхом підписання одноразовим ідентифікатором у порядку визначеному ст. 12 Закону «Про електронну комерцію», у яких підтвердила, що вона ознайомлена з умовами та правилами надання коштів в позику.

25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за вищевказаними кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 8 від 20.05.2026 Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/позивачу право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 45463454 від 02.12.2025 в сумі 6 598,68 гривень.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 7 від 20.05.2026 Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/позивачу право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 6277892 від 02.12.2025 в сумі 11 593,50 гривень.

Отже, право вимоги за кредитними договорами № 45463454 від 02.12.2025 та № 6277892 від 02.12.2025 належить позивачу.

Відповідачка належним чином зобов`язання щодо повернення заборгованості за договорами кредиту не виконала ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором ТОВ "Фінпром Маркет".

За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Оскільки всупереч наведеним нормам закону та умовам спірного договору відповідачка не виконав свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором у встановлені ним строки, позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами належить задовольнити.

Кредитним договором визначено сплату пені/неустойки у разі порушення строків повернення кредиту.

Відповідно до вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по даний час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відповідачці пеню/неустойку, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відтак, суд вважає, що розмір заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 45463454 від 02.12.2025 становить 2 599,48 гривень, а за кредитним договором № 6277892 від 02.12.2025 – 5 593,50 гривень.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачкою ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки в користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 8 192,98 гривень, оскільки позивач має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення суми кредитних коштів, відсотків.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до положень вказаної вище статті, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано договір про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026 року, укладений між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ "Фінпром Маркет", витяг з акту № 3-ФП від 19.06.2026 про приймання-передачі наданої правничої допомоги, платіжну інструкцію на підтвердження оплати наданої правничої допомоги. Вартість наданих послуг становить 6 500 гривень.

За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги судом задоволено частково, що становить 45,04 % (8 192,98 х 100 : 18 192,18), а тому з відповідачки підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 1 199,15 гривень (2 662,40 х 45,04 : 100) та понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 927,60 гривень (6 500 х 45,04 : 100).

На підставі ст.ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610, 625, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 137, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 265, 268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, вул. Садова, 31/33 м. Ірпінь, 08205, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку – 334851) суму заборгованості за договором позики № 45463454 в розмірі 2 599 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 48 копійок, з яких: 1 999 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 60 копійок – сума заборгованості за основною сумою боргу; 599 (п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 88 копійок – сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, вул. Садова, 31/33 м. Ірпінь, 08205, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку – 334851) суму заборгованості за договором позики № 6277892 в розмірі 5 593(п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто три) гривні 50 копійок, з яких: 3 000 (три тисячі) гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 593 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто три) гривні 50 копійок – сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, вул. Садова, 31/33 м. Ірпінь, 08205, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку – 334851) 1 199 (одна тисяча сто дев`яносто дев`ять) гривень 15 копійок сплаченого судового збору та 2 927 (дві тисячі дев`ятсот двадцять сім) гривень 60 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом

Рішення набрало законної сили «___» ________________ 2026 року.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2416/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. В. Яковець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua