Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №607/16730/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2026 Справа №607/16730/26 Провадження №2/607/6991/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача заборгованість за Договором №026/00838/08/23 від 10.08.2023 у розмірі 34818,50 грн.

Позов мотивовано тим, що ТОВ "СЕНС КРЕДИТ" та ОСОБА_1 10.08.2023 уклали Договір №026/00838/08/23 на суму 18000 грн.

30.09.2024 було укладено договір № 72-ФП-СК-202409-3 відповідно до якого ТОВ "СЕНС КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОР П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 026/00838/08/23.

30.01.2026 було укладено договір № 30-01/26 відповідно до якого ТОВ «ФАКТОР П» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 026/00838/08/23.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 026/00838/08/23.

Розмір заборгованості за Договором №026/00838/08/23 від 10.08.2023 становить 34818.50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 16747.40 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 18071.10 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу в його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні просив зменшити суму стягнення та судові витрати на правову допомогу.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ТОВ "СЕНС КРЕДИТ" та ОСОБА_1 10.08.2023 уклали Договір про споживчий кредит №026/00838/08/23. Сума кредиту – 18000.00 грн.; строк користування кредитними коштами – 210 днів.

Сторони погодили графік платежів, який є додатком №2 до договору, відповідно до якого відсотки за користування кредитом становлять 19268 грн.

Як убачається із видаткового касового ордера від 10.08.2023 ОСОБА_1 отримав 18000 грн в касі.

ТОВ "СЕНС КРЕДИТ" та ТОВ «ФАКТОР П» 30.09.2024 уклали договір № 72-ФП-СК-202409-3 відповідно до якого ТОВ "СЕНС КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОР П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Згідно пункту 3.1 договору, права вимоги вважаються відступленими клієнтом та набутими Фактором в день належного підписання сторонами цього договору та акту приймання передачі відступлених прав.

Відповідно до Акта прийому-передачі відступлених прав від 01.10.2024 за договором факторингу № 72-ФП-СК-202409-3 та витягу з реєстру прав вимоги, який є додатком №2 до договору, Клієнт передав, права вимоги, в тому числі за Договором №026/00838/08/23 від 10.08.2023.

ТОВ «ФАКТОР П» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 30.01.2026 уклали договір № 30-01/26, відповідно до якого права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Згідно пункту 3.1 договору, права вимоги вважаються відступленими клієнтом та набутими Фактором в день належного підписання сторонами цього договору та акту приймання передачі за умови своєчасної оплати суми фінансування за умовами цього договору.

Відповідно до платіжної інструкції від 06.02.2026 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» оплатило два мiльйони двiстi вiсiмдесят тисяч чотириста шiстдесят гривень 48 копiйок згідно договору ФАКТОРИНГУ № 30-01/26 від 30.01.2026 без ПДВ.

Відповідно до Акта прийому-передачі відступлених прав від 30.01.2026 за договором факторингу та витягу з реєстру прав вимоги від 30.01.2026 , Клієнт передав, а Фактор прийняв права вимоги, в тому числі за Договором №026/00838/08/23 від 10.08.2023.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та розрахунком ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 34818.50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 16747.40 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 18071.10 грн.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Судом встановлено, що ТОВ "СЕНС КРЕДИТ" та ОСОБА_1 10.08.2023 уклали Договір про споживчий кредит №026/00838/08/23 на суму 18000 грн на 210 днів.

Факт одержання коштів відповідачем підтверджується видатковим касовим ордером.

Відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували вказані обставини, зокрема тих, які є у його володінні, - відомості про наявні в нього рахунки та банківської карти в банківських установах, зокрема, ті, на які перераховувалися кошти, виписки по банківських рахунках, тощо.

Як встановлено судом, на підставі договорів факторингу право вимоги до відповідача за кредитним договором №026/00838/08/23 перейшло до позивача, що підтверджується змістом договорів, актами приймання передачі, реєстром права вимоги, які досліджені судом.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Відповідачем не спростовано розмір заборгованості у розмірі 34818.50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 16747.40 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 18071.10 грн, а тому, позов підлягає до задоволення.

Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позивач стверджує що поніс витрати на правову допомогу у розмірі 13000 гривень, на підтвердження яких надає: договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, заявку, витяг з Акту про надання юридичної допомоги від 11.03.2026 та види Прайс – листу АО «Лігал Ассістанс».

Відповідач просив зменшити розмір витрат на правову допомогу у зв`язку із неспівмірністю із складністю справи.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.

Згідно додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. (відповідна правова позиція викладена у Постановах ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18).

Суд вважає, що такі послуги, які зазначені у переліку у заявці, як надання усної консультації з вивченням документів складання – 2 години на суму 4000 грн (п.1.2) не підтверджені матеріалами справи, не відповідають критеріям обґрунтованості та розумної необхідності, не доведено, що вказані послуги стосуються розгляду цієї справи, а не інших, є необхідними та неминучими для цієї справи, при цьому, на думку суду вказані послуги охоплюється послугою написання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

Також, послуга складання позовної заяви на суму 9000 грн по типовому кредитному договору не відповідає вимогами розумності.

На підставі наведеного, суд доходить висновку що позивачу слід відшкодувати лише необхідні і розумні витрати на правову допомогу. Такими у цій справі є витрати у розмірі 5000 грн.

Загалом судові витрати будуть становити 7662,40 (2662,40+5000) грн. Оскільки судом задоволено позов, вказану суму слід стягнути з відповідача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» 34818 гривень 50 копійок заборгованості за кредитним договором №026/00838/08/23 від 10.08.2023 та 7662 гривень 40 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Київ, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , засоби зв`язку: НОМЕР_2 .

Головуючий суддя В. М. Позняк