Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №595/1101/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1101/26

Провадження № 2-а/595/121/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,

представника позивача, адвоката Тарчинської Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Тарчинська Леся Ярославівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Тарчинська Л.Я., подав до суду позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 2791 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, від 20 травня 2026 року.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 2791 від 20 травня 2026 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в розмірі 17000 грн. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки жодного адміністративного правопорушення він не вчиняв, так як ніякої повістки не отримував. Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Строк на оскарження постанови пропущений із поважних причин, оскільки оскаржувана постанова винесена 20 травня 2026 року, однак позивачу вона була вручена 24 липня 2026 року.

Із зазначених у позові обставин ОСОБА_1 просить суд: поновити строк для оскарження постанови № 2791 від 20 травня 2026 року; скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2791 від 20 травня 2026 року та закрити провадження у справі.

Ухвалою судді від 07 серпня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Тарчинська Л.Я., до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

12 серпня 2026 року до суду надійшов відзив представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 на позовну заяву, у якому представник відповідача просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю. Відзив мотивованим тим, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, на зареєстровану адресу місця проживання позивача: АДРЕСА_1 , направлялася повістка № 7103316 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 годину 27 квітня 2026 року. Повістка №7103316 була сформована засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з неухильним дотриманням зазначених вимог. На звороті повістки №7103316 на описі вкладення наявний трек-номер R 067151774145, що дозволяє відстежити шлях поштового відправлення з повісткою. Так, згідно трекінгу поштового відправлення повістка повернулася відправнику у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою. Копія повістки, скін-шот трекінгу поштового відправлення додається.Позивач самостійно виявив, що він обліковується як порушник правил військового обліку, завдяки відображенню повідомлення у кабінеті “Резерв+”. Таким чином, відображення у додатку “Резерв+” порушення правил військового обліку не свідчить про те, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Зокрема, у даному випадку, позивач мав обов`язок прибути за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте, будучи належно оповіщеним про належність прибуття (оскільки поштове відправлення з повісткою, направлене на зареєстровану адресу місця проживання, повернулося з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою), позивач не виконав своїх обов`язків військовозобов`язаного, не прибув до відділу у визначені час та дату, не повідомив причин неприбуття, чим порушив вимоги абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а також ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.За умови неприбуття військовозобов`язаного за повісткою до ТЦК та СП без поважних причин, відповідач наділений повноваженнями для звернення до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку.

17 серпня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» представником позивача, адвокатом Тарчинською Л.Я. подано відповідь на відзив, яку суд приймає в якості письмових пояснень у справі, поданих стороною позивача в порядку ст. 44 КАС України (в даній категорії справ, відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив), в яких вона вказує, що вважає доводи, викладені в відзиві необґрунтованими, а відтак такими, що не визнаються стороною позивача. Окрім того поданий представником відповідача відзив на позовну заяву не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210-1 КУпАП. Постанова № 2791 від 20 травня 2026 року винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням норм КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, відсутності доказів вчинення правопорушення, що призвело до незаконного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Матеріали, долучені до відзиву, не містять жодного доказу того, що позивач знав про існування зазначеної повістки та свідомо ухилився від явки до територіального центру комплектування. Поштове відправлення, зазначене відповідачем у відзиві, було прийняте оператором поштового зв`язку 21 квітня 2026 року. Таким чином, між датою надсилання поштового відправлення та визначеною датою явки минуло лише шість календарних днів. Отже, навіть якщо припустити, що поштовим відправленням №R067151774145 направлялася саме повістка №7103316, таке направлення здійснено з порушенням обов`язкового порядку повідомлення військовозобов`язаного. З огляду на викладене, відповідач не довів правомірність оскаржуваної постанови, не підтвердив наявність події та складу адміністративного правопорушення, а також не спростував доводи позивача щодо істотних порушень процедури притягнення до адміністративної відповідальності. У зв`язку з цим доводи відзиву є безпідставними та підлягають відхиленню, а тому просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ухвали суду від 17 серпня 2026 року за клопотання представника позивача зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 надати суду належним чином засвідчену копію справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Станом на час ухвалення рішення по даній справі відповідачем ухвалу суду від 17 серпня 2026 року про надання витребуваних доказів виконано не було.

Представник позивача, адвокат Тарчинська Л.Я. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Будучи належним чином повідомленою про час та місце судового засідання, представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з`явилася, проте у відзиві на позовну заяву просила суд справу розглядати без участі представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на військовому обліку, як військовозобов`язаний, у ІНФОРМАЦІЯ_3 та користується відстрочкою від призову на військову службу під час мобілізації до її завершення, дата уточнення даних 07 травня 2026 року, що підтверджується скріншотом із застосунку Резерв+.

Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 23 листопада 2018 року Управлінням праці та соціального захисту населення Бучацької РДА, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни.

07 травня 2026 року начальником групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 складено протокол № 180 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 15:30 год. 13 травня 2026 року.

20 травня 2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 винесено постанову № 2791 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн.

Із змісту вказаної постанови слідує, що 07 травня 2026 року об 11 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 був доставлений у супроводі працівників Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 . За матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 та з 04.05.2026 року обліковується як такий, що порушив правила військового обліку. Не користується правом на відстрочку, є інвалідом ІІ групи захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (довічно). Також встановлено, що згідно розпорядження т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №62 від 17.04.2026 вих.№1727/1134 з метою проведення звірки військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії доручено Бучацькому міському голові здійснити оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на обліку про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 та забезпечити їх прибуття на 9 год. 00 хв. 27.04.2026, серед інших гр. ОСОБА_1 , згідно повістки №7103316 для уточнення даних. Гр. ОСОБА_1 у вказаний термін не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) чим порушив вимоги підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року. Враховуючи, що правопорушення вчинено в умовах особливого періоду, у діях громадянина ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно Розпорядження № 62 від 17 квітня 2026 року за вих. № 1727/1134 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_5 , адресованого голові Бучацької міської ради, на виконання Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, з метою проведення звірки військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії визначено завдання здійснити оповіщення таких призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на обліку в Бучацькій міській раді про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та забезпечення їх прибуття на 09 год. 27 квітня 2026 року за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

До матеріалів справи представником відповідача долучено заповнений бланк повістки № 7103316 про виклик ОСОБА_1 на 27 квітня 2026 року о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Бучач) для уточнення даних, поштовий конверт з відміткою про повернення.

Позивач не згоден з постановою № 2791 від 20 травня 2026 року, оскільки, як зазначає у позовній заяві, він повістки не отримував.

За правилами ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. (ст.1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Як слідує з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі-підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Частиною ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

За правилами пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, наведений нормативно-правовий акт дійсно у певних випадках дозволяє констатувати належне оповіщення військовозобов`язаного чи резервіста про обов`язок прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки навіть у разі неотримання ним повістки, проте виключно у випадках:

- відмови військовозобов`язаного чи резервіста від отримання такого документа, зафіксованої належним чином;

- повернення відповідної поштової кореспонденції, адресованої військовозобов`язаному чи резервісту, з відміткою відділення поштового зв`язку про відсутність його за місцем проживання, зареєстрованим у встановленому законом порядку або зазначеним особою під час оновлення військово-облікових даних.

Змінами, внесеними Постановою уряду від 8 жовтня 2024 року №1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.

У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

З наведеного вбачається, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Так, з матеріалів адміністративної справи, які надійшли від відповідача на адресу суду разом із відзивом, вбачається, що керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 сформована повістка № 7103316, адресована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 ) з вимогою прибуття на 27.04.2026 о 09.00 год. для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Бучач).

Слід зауважити, що відповідачем до матеріалів відзиву не долучено опису вкладення до поштового відправлення за № R 067151774145.

Судом здійснено відстеження поштового відправлення № R 067151774145 на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» у розділі «Трекінг»: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.

Із вищевказаного відстеження встановлено, що поштове відправлення: прийнято 21.04.2026 у м. Бучач, 22.04.2026 невдала спроба вручення інші причини; повернення відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою) 25.04.2026 та 27.04.2026 об 11:58 вручено одержувачу.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання є 25.04.2026, оскільки саме у цей день поштове відправлення № R 067151774145 було повернуто відправнику у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно повістки № 7103316, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, здійснено виклик ОСОБА_1 на 27 квітня 2026 року о 09:00 годині за адресою: АДРЕСА_2 , для уточнення даних.

У відповідності до п.п. 2 п. 41 Порядку зазначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було направлено засобами поштового зв`язку повістку про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Бучач) 27 квітня 2026 о 9:00 год. для уточнення даних. Проте вказане поштове відправлення повернулось не врученим із відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».

Постановою КМУ №1147 від 08 жовтня 2024 року внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Відтак, у п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». «Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника».

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК в контексті спірних правовідносин, що розглядаються судом, необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного; 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою; 3) дотримання передбаченої процедури оповіщення адресата.

Проаналізувавши надані відповідачем до суду дані, судом встановлено, що процедуру вручення повістки не було дотримано, оскільки перша невдала спроба вручення рекомендованого листа відбулась 22.04.2026 (середа), конверт же повертався відправнику з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» вже 25.04.2026 (субота), відтак після інформування адресата (у випадку інформування) не було дотримано процедури встановленої змінами, внесеними постановою уряду від 08.10.2024 №1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку, тобто повістка не зберігалась 3 робочі дні у відділені поштового зв`язку.

Крім того, як вбачається з наданих доказів - копії відповідного листа не вбачається, що останній був оформлений відповідно до вимог законодавства, зокрема неможливо встановити наявність позначок «Повістка ТЦК», «Вручити особисто».

Також суд звертає увагу на те, що докази повідомлення позивача за наявним номером телефону в матеріалах справи відсутні.

Сам позивач наголошує на тому, що жодних сповіщень від працівників пошти про необхідність отримання зазначеного листа не отримував.

Наведені обставини дозволяють дійти висновку, що поштовим відділення не дотримано Правил надання послуг поштового зв`язку. Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Суд зазначає, що встановлені обставини підлягають встановленню представником відповідача під час здійснення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Окрім того, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Також суд звертає увагу, що повісткою № 7103316, сформованою за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, здійснено виклик ОСОБА_1 на 27 квітня 2026 року о 09:00 годині. Водночас, поштове відправлення, на яке посилається відповідач, було прийняте оператором поштового відділення 21.04.2026, та 25.04.2026 та повернуло відправнику з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Частиною 2 ст. 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Враховуючи, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив дотримання процедури повідомлення позивача про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Бучач) та відповідно винесення спірної постанови, не довів наявність події та складу вказаного правопорушення в діях (або бездіяльності) позивача, суд прийшов до висновку, що постанова № 2791 у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши надані сторонами докази, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи, що оскаржувана постанова винесена 20 травня 2026 року, однак позивачу вона була вручена 24 липня 2026 року, суд визнає причини пропуску строку для звернення до суду з даним позовом поважними, та вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 пропущений ним процесуальний строк для оскарження постанови.

Крім того при задоволенні позову суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь держави підлягає стягненню сума судового збору, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 245-247, 251, 268, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Поновити пропущений ОСОБА_1 строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Тарчинська Леся Ярославівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 2791 від 20 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, провадження у справі – закрити.

Стягнути в користь держави з з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суму судового збору, що становить 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя: Л. І. Созанська