Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №583/2982/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2982/26

2/583/1572/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.,

за участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», про визнання відсутнім права орендного користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в

12.06.2026 ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просить визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» (код ЄДРПОУ 34264631) права орендного користування земельною ділянкою площею 2,9894 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0074, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,9894 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0074, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Охтирського району Сумської області (Бакирівська сільська рада), яку вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 . За життя 16.06.2015 ОСОБА_3 уклав з ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» договір оренди землі № 102/15, згідно з яким передав у строкове платне користування дану земельну ділянку строком на 10 років, тобто до 16.06.2025.

03.08.2017 ПрАТ «Райз-Максимко» (Орендар) передало дану земельну ділянку в суборендне користування ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (Суборендар) терміном до 01.10.2025. Договір суборенди зареєстрований 08.11.2017 державним реєстратором Фальченком Ю.Л., номер запису про інше речове право: 23319109. 21.02.2018 між ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено додаткову угоду про дострокове розірвання договору суборенди. 04.02.2019 проведено державну реєстрацію припинення договору суборенди.

22.05.2025 ОСОБА_1 направила на адресу ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» заяву, у якій вказала, що не бажає продовжувати договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0074, площею 2,9894 га. 27.10.2025 ОСОБА_1 подала до державного реєстратора Чернеччинської сільської ради заяву про припинення права орендного користування за ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на дану земельну ділянку у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі.

Згодом ОСОБА_1 вирішила передати свою земельну ділянку іншому орендарю. 20.04.2026 вона уклала зі СТОВ «БАКИРІВСЬКЕ» договір оренди землі, згідно з яким передала у строкове платне користування дану земельну ділянку площею 2,9894 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0074, терміном на 7 років. 21.04.2026 ОСОБА_1 замовила та отримала у державного реєстратора інформаційну довідку щодо своєї земельної ділянки та дізналася, що 04 грудня 2025 року державний реєстратор Кривоозерської селищної ради Миколаївської області Микитей Мар`яна Олександрівна зареєструвала на дану земельну ділянку інше речове право: 62654665 та провела державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 21 листопада 2025 року, який нібито укладено між позивачем та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» строком на 7 років 1 місяць та 10 днів - до 31.12.2032.

Також ОСОБА_1 отримала скан-копію даного договору оренди землі. Разом з тим, позивач стверджує, що жодного договору з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» не підписувала, підпис підроблений.

23.04.2026 державний реєстратор Чернеччинської сільської ради Бабута А.А. прийняла рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, відмовивши у державній реєстрації договору оренди землі від 20.04.2026 між ОСОБА_1 та СТОВ «БАКИРІВСЬКЕ» у зв`язку з проведенням 04.12.2025 державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі) на дану земельну ділянку за ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ».

У зв`язку з наведеним позивач вважає, що підробкою підпису у вищевказаному договорі оренди земельної ділянки, укладеному з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», обмежено її право власності щодо володіння, користування та розпорядження своєю земельною ділянкою. При цьому, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року в справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22), зазначає, що належним способом захисту прав орендодавця, який у спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання; витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» оригінал договору оренди землі б/н від 21.11.2025, який укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» щодо орендного користування земельною ділянкою площею 2,9894 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0074.

01.07.2026 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» Фесенка О.М. надійшла заява про неможливість виконання ухвали суду, у якій інформує суд, що не може надати витребувані докази, оскільки не має їх у своєму розпорядженні. Так, 02.09.2025 укладено Договір про надання послуг зберігання № 141-П між ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ПрАТ «КОМПАНІЯ "РАЙЗ». За вказаним договором зберігання було передано оригінали реєстраційних справ (договорів оренди землі із фізичними особами (орендодавцями)), в т. ч. і витребовувані судом. ТОВ “РАЙЗ ПІВНІЧ” направлено запит на повернення оригіналів документів, але згідно з отриманою відповіддю вказані документи було пошкоджено. Підсумовуючи наведене, ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» не має змоги надати суду запитувані документи.

01.07.2026 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» Фесенка О.М. надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що між ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» дійсно укладений договір оренди землі (серія та номер: б/н, виданий 21.11.2025). Земельна ділянка перебуває в користуванні ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», яке в свою чергу як орендар сплачує обумовлену договором оренду плату. Вважає, що поведінка позивача, який передав земельну ділянку в оренду, а тепер заперечує право відповідача на користування такою ділянкою не є добросовісною.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, заяв/клопотань не надавала.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Абрамович О.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Пояснив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0074, яку вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 уклав з ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» договір оренди землі № 102/15, згідно з яким надав в оренду вказану земельну ділянку строком на 10 років. 03.08.2017 ПрАТ «Райз-Максимко» передало дану земельну ділянку в суборендне користування ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» терміном до 01.10.2025. 21.02.2018 між ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено додаткову угоду про дострокове розірвання договору суборенди. 04.02.2019 проведено державну реєстрацію припинення договору суборенди. У травні 2025 року ОСОБА_1 вирішила, що не бажає в подальшому продовжувати надавати свою земельну ділянку в оренду ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», у зв`язку з чим направила ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» направила лист, у якому чітко про це повідомила. 20.04.2026 ОСОБА_1 уклала зі СТОВ «БАКИРІВСЬКЕ» договір оренди земельної ділянки. Однак при спробі зареєструвати вказаний договір дізналася що земельна ділянка вже передана в оренду ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» до 31.12.2032 на підставі договору оренди землі від 21.11.2025. Разом з тим, договір від 21.11.2025 із ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» ОСОБА_1 не підписувала, вважає підпис у ньому підробленим, зверталася з цього приводу до правоохоронних органів, зокрема 28.04.2026 - до Охтирського РВП ГУНП в Сумській області із заявою про злочин. Відповідач не надав суду оригінал договору оренди, який нібито був підписаний відповідачем. Представник позивача підтверджує, що ОСОБА_1 дійсно отримала орендну плату від відповідача, вказані грошові кошти назад не повертала, самостійно вирішила зарахувати їх у якості пені за попередні роки, коли договір оренди землі ще діяв. Крім того, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2026 року в справі № 456/252/22, орендну звертає увагу, що сам по собі факт виплати орендарем орендної плата не може оцінюватися як беззаперечний доказ укладення договору.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» Демчук Є.В., який брав участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, заперечив проти задоволення позову. Стверджує, що договір оренди землі від 21.11.2025 укладено належним чином, ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» належно виконує свої зобов`язання за вказаним договором, зокрема, ОСОБА_1 виплачено орендну плату. Не погоджується з тим, що позивач мала право зарахувати таку виплату в якості пені за попередні роки. Наголошує на тому, що заява про вчинення кримінального правопорушення та матеріали досудового розслідування не мають преюдиційного значення для даної справи, факт підроблення підпису жодним чином не доведено. Вважає, що дії позивача ОСОБА_1 не є добросовісними, оскільки спрямовані на штучне розірвання договору оренди земельної ділянки з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ». Позивач ОСОБА_1 уклала договір оренди з іншим орендарем - СТОВ «БАКИРІВСЬКЕ», оскільки їй запропоновано орендну плату, що є на 1% відсоток вищою. Зазначає, що такі дії ОСОБА_1 є недобросовісними.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,9894 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0074, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Охтирського району Сумської області (Бакирівська сільська рада), яку вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26.12.2023 № 1827, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 75266159 від 26.12.2023 та витягом з Державного реєстру речових прав № 359898943 від 26.12.2023 (а.с. 9-10, 28).

За життя 16.06.2015 ОСОБА_3 (орендодавець) уклав з ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» (орендар) договір оренди землі № 102/15, згідно з яким передав у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,9894 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0074, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Охтирського району Сумської області (Бакирівська сільська рада) (а.с. 13-15).

Відповідно до п. 8 договору оренди землі № 102/15 договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 40 договору оренди землі № 102/15 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

03.08.2017 ПрАТ «Райз-Максимко» (Орендар) передало дану земельну ділянку в суборендне користування ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (Суборендар) терміном до 01.10.2025. Договір суборенди зареєстрований 08.11.2017 державним реєстратором Фальченком Ю.Л., номер запису про інше речове право: 23319109. 21.02.2018 між ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено додаткову угоду про дострокове розірвання договору суборенди. 04.02.2019 проведено державну реєстрацію припинення договору суборенди, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 22-24).

22.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» з письмовою заявою, у якій повідомила, що не має бажання продовжувати договір оренди земельної ділянки площею 2,9894 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0074. Зазначена письмова заява відправлена поштовим зв`язком через АТ «УКРПОШТА» та отримана ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 19).

Як вбачається з договору оренди землі б/н від 21.11.2025 ОСОБА_1 (орендодавець) уклала з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» договір оренди землі, згідно з яким передала в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,9894 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0074, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Охтирського району Сумської області (Бакирівська сільська рада). Договір містить підписи сторін (а.с. 16-18).

Відповідно до п. 3.1 договору оренди землі б/н від 21.11.2025 договір укладено строком на 7 років 1 місяць 10 днів, перебіг якого починається з дати підписання сторонами цього договору.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Абрамович О.В. категорично заперечують проти факту підписання вказаного договору, стверджують, що підпис ОСОБА_1 підроблено. 28.04.2021 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Абрамович О.В. звертався до Охтирського РВП ГУНП в Сумській області із заявою про злочин, у якій просив невідкладно розпочати досудове розслідування з підстави вчинення правопорушення, що має ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України, визнати ОСОБА_1 потерпілою та надати оцінку злочинним діям представників ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (з`ясувати, хто саме подавав підроблений договір на державну реєстрацію) та злочинним діям державного реєстратора Микитей Мар`яни Олександрівни (а.с. 20-29).

Крім того, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Абрамович О.В. у межах даної справи заявляв клопотання про витребування оригіналу договору оренди землі б/н від 21.11.2025, який укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» щодо орендного користування земельною ділянкою площею 2,9894 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0074.

Як вбачається з відповіді ПрАТ «КОМПАНІЯ РАЙЗ» за вих. № 2606/26-03 від 26.06.2026 на запити ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» № б/н від 18.06.2026 про надання оригіналів документів, отримані згідно з Актом прийому-передачі від 12.12.2025 до Договору про надання послуг зберігання № 141-П від 02.09.2025 документи (реєстраційні справи щодо орендних правовідносин із фізичними особами), з метою систематизації реєстраційних справ по реєстрації договорів оренди з фізичними особами (орендодавцями), зберігалися в офісному приміщенні за адресою: місто Київ, вулиця Катерини Білокур, 5/17. Проте, внаслідок аварії водопроводу, частина документів була підтоплена і пошкоджена та не підлягає ідентифікації. Віднайти серед переданих на зберігання та вцілілих документів оригінал договору оренди землі б/н від 21.11.2025, який укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» щодо орендного користування земельною ділянкою площею 2,9894 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0074 не вдалося. Ідентифікувати вказані документи з-поміж пошкоджених не видається за можливе (а.с. 46-53).

20.04.2026 ОСОБА_1 уклала зі СТОВ «БАКИРІВСЬКЕ» договір оренди землі, згідно з яким передала у строкове платне користування дану земельну ділянку площею 2,9894 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0074, строком на 7 років (а.с. 11-12).

Згідно з рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернеччинської сільської ради Бабути Анни Анатоліївни від 23.04.2026 № 84439747 про відмову в проведенні реєстраційних дій за результатами розгляду заяви від 21.04.2026 за реєстраційним номером 72645585 відмовлено у проведенні реєстраційних дій щодо договору оренди землі від 20.04.2026, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «БАКИРІВСЬКЕ», у зв`язку з проведенням 04.12.2025 державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі) на дану земельну ділянку за ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (а.с. 27).

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Згідно з частиною першою cтатті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та особливості припинення договору оренди землі врегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

За приписами ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громади і юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки із орендарем.

В силу вимог ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Частина 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» кореспондується із положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом, як істотні.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Істотні умови договору оренди землі визначені у статті 15 Закону України «Про оренду землі», відповідно до ч. 1 якої (в редакції, чинній на дату реєстрації додаткової угоди) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Абрамович О.В. категорично заперечують проти факту укладення договору оренди землі б/н від 21.11.2025 з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», стверджують, що підпис ОСОБА_1 підроблено.

Представником позивача ОСОБА_1 - адвокат Абрамович О.В. вчинено всі можливі процесуальні дії щодо отримання оригіналу зазначеного договору оренди землі, у межах даної справи заявлено клопотання про його витребування з метою подальшого проведення судової почеркознавчої експертизи для встановлення факту підроблення підпису, однак відповідачем вказаний оригінал договору не надано.

Як вбачається з відповіді ПрАТ «КОМПАНІЯ РАЙЗ» за вих. № 2606/26-03 від 26.06.2026 на запити ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» № б/н від 18.06.2026 про надання оригіналів документів, отримані згідно з Актом прийому-передачі від 12.12.2025 до Договору про надання послуг зберігання № 141-П від 02.09.2025 документи (реєстраційні справи щодо орендних правовідносин із фізичними особами), з метою систематизації реєстраційних справ по реєстрації договорів оренди з фізичними особами (орендодавцями), зберігалися в офісному приміщенні за адресою: місто Київ, вулиця Катерини Білокур, 5/17. Проте, внаслідок аварії водопроводу, частина документів була підтоплена і пошкоджена та не підлягає ідентифікації. Віднайти серед переданих на зберігання та вцілілих документів оригінал договору оренди землі б/н від 21.11.2025, який укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» щодо орендного користування земельною ділянкою площею 2,9894 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0074 не вдалося. Ідентифікувати вказані документи з-поміж пошкоджених не видається за можливе.

Належним доказом, який би міг засвідчити належність підпису особи на письмових документах є висновок почеркознавчої експертизи. Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 601/2139/21.

Відповідно до пункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Пунктом 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, встановлено, що, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Суд враховує судову практику Верховного Суду, пов`язану із застосуванням положень частини десятої статті 84 ЦПК України (постанови Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 130/1508/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 130/1510/18, від 24 червня 2020 року у справі № 130/1509/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 130/1503/18, від 20 жовтня 2021 року у справі № 581/39/20) та зауважує, що ненадання оригіналу оспорюваного правочину унеможливлює проведення ініційованої позивачем судової почеркознавчої експертизи та з`ясування судом обставин підписання ОСОБА_1 спірного договору про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ».

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.11.2023 справа № 558/140/22 провадження № 61-7608св23.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Будь-яких доказів, що спростовували б доводи позивача, відповідачем не надано.

При цьому, суд відхиляє посилання представника відповідача на ту обставину, що відповідач виплачував орендну плату за договором, а позивач її отримувала та не повертала, тобто своїми конклюдентними діями визнала договір оренди, оскільки вказана обставина жодним чином не спростовує факту неукладення між сторонами договору оренди та не є підставою для відмови в задоволенні позову з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у ст. ст. 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

За таких обставин, суд, встановивши, що ОСОБА_1 не виявляла свою волю до вчинення правочину (зокрема, направляла ТОВ "РАЙЗ ПІВНІЧ" лист про те, що не бажає продовжувати з ним договірні відносини), а відповідач не вчинив усіх необхідних дій, на підставі яких було б можливо встановити, що волевиявлення позивача на укладення договору оренди було вільним (не надав оригінал вказаного договору), суд дійшов висновку про невчинення правочину, а відтак і про відсутність прав та обов`язків за таким правочином.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16, від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19, від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18.

Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що належним способом захисту права позивача в даній справи за існуючих фактичних обставин є вимога про визнання відсутнім права оренди, а не заявлення негаторного позову з вимогою повернути земельну ділянку власнику.

Диспозитивність - це один із базових принципів судочинства, керуючись яким позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача, який вважає, що саме у такий спосіб буде захищено його порушене право.

Заявлення негаторного позову шляхом повернення власнику майна дійсно не є єдиним універсальним способом захисту порушених прав власника майна, який має перешкоди в користуванні ним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що в кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених процесуальним законодавством. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80, 81, 83), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47).

Спосіб захисту опосередковується позовною вимогою, яка втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 152)). Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (див. близький за змістом підхід щодо інших правовідносин у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.14)).

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, та заперечень відповідача, враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 доведено відсутність її волевиявлення на укладення з ТОВ "РАЙЗ ПІВНІЧ" договору оренди землі від 21.11.2025, відповідачем на виконання ухвали суду не надано оригінал вказаного договору для проведення судової почеркознавчої експертизи, з огляду на те, що договір оренди землі за таких обставин є неукладеним, а отже, зареєстроване право оренди відсутнє, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання відсутнім права оренди, що є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача .

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та зважаючи на задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню судові витрати відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.

За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи,встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови,що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві зазначено, що орієнтовний розмір понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу становить 20000,00 грн. Разом з тим, суду не надано належних доказів на підтвердження таких витрат, у зв`язку з чим їх розподіл є передчасним. При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлена можливості звернутися із заявою про ухвалення додаткового рішення відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України.

Згідно з вимогами частини першої статті 140 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн (а.с. 5), який у зв`язку із задоволенням позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», про визнання відсутнім права орендного користування земельною ділянкою – задовольнити.

Визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» (код ЄДРПОУ 34264631) права орендного користування земельною ділянкою площею 2,9894 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0074, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійкок).

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», код ЄРДПОУ 34264631, адреса: Сумська область, Сумський район, с. Степанівка, вул. Заводська, 4.

Повний текст рішення складено 10 вересня 2026 року.

Суддя А.І.Савєльєва