Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №320/27969/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/27969/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, у якому просила суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області щодо не включення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні доплату за роботу в зоні Чорнобильської АЕС, передбачену статтею 40 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року № 831;

зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, з урахуванням доплати за роботу в зоні Чорнобильської АЕС, передбачену статтею 40 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року № 831 на момент звільнення, та виплатити різницю недоотриманої грошової допомоги, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що доплата за несення служби в зоні Чорнобильської АЕС, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення позивача для розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2026 та від 09.03.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу відповідача до розгляду в порядку письмового провадження.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачка проходила службу в підрозділах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.

Відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Київській області №292о/с від 24.09.2018, позивачку було звільнено зі служби за підпунктом « 3» (станом здоров`я) пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, затвердженого Постановою КМУ № 593 від 11.07.2013 року, з 29.09.2018 року з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 23 роки 06 місяці 01 день.

Під час проходження служби за вищевказаною посадою, у складі щомісячного грошового забезпечення позивачці нараховувалась та виплачувалась доплата за постійне виконання службових обов`язків у зоні відчуження у розмірі 150 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України №831 від 10.09.2008 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження».

При звільненні позивачці було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні, однак, про складові її нарахування позивачці жодним чином повідомлено не було.

З метою перевірки можливих порушень законодавства про оплату праці зі сторони ГУ ДСНС України у Київській області та, зокрема, не включення усіх складових грошового забезпечення в розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, позивач звернувся за правничою допомогою.

11.09.2023 представник позивача звернувся з запитом до відповідача, на отримання відомостей про нарахування грошового забезпечення та інформації про складові розрахунку одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби позивачу.

Згідно з листом відповідача від 25.09.2023 року №5601-7941/563, позивачу було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в у сумі 104642,53 грн.

Однак, доплату за постійне виконання службових обов`язків у зоні відчуження, відповідачем не було включено в розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні позивача.

Проте, згідно з відомостями про грошове забезпечення встановлено, що доплата за постійне виконання службових обов`язків у зоні відчуження нараховувалась та виплачувалась позивачу постійно, пропорційно відпрацьованому часу у період з січня 2016 року (згідно довідки про нарахування та виплати за період з 01.01.2016 по 28.09.2018) до дня звільнення, при чому у серпні дана доплата була нарахована у розмірі 2102,39 грн., у вересні 2018 року вказана доплата була нарахована у сумі 1408,26 грн. (пропорційно відпрацьованому у вересні часу).

Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернулася до суду з позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що вказана доплата мала систематичний характер, нерозривно пов`язана з виконанням позивачем службових обов`язків на території зони відчуження, виплачувалась постійно протягом значного терміну до місця звільнення позивача у складі грошового забезпечення, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні. Тому, відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні доплату, яка нараховувалась згідно постанови № 831.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк, враховуючи те, що доплата за роботу в зоні Чорнобильської АЕС, не є додатковим видом грошового забезпечення постійного характеру, тому і не входить до місячного грошового забезпечення і, відповідно, з неї не нараховується одноразова грошова допомога при звільненні.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.І ст. 9 Закону № 2262-ХІІ, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу, визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623 (далі - Інструкція № 623).

Пункт 8 розділу XXVII Інструкції № 623, дублює зміст вищевказаної норми щодо осіб рядового і начальницького складу Закону № 2262-ХІІ.

Виплата зазначеної в частинах першій та другій ст. 9 Закону № 2262-ХІІ, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання (ч. 4 ст. 9 Закону № 2262-ХІІ).

Поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітникам Служби судової охорони, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали, (ч. 5 ст. 9 Закону № 2262-ХІІ).

Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового та начальницького складу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей", приписи пунктів 10 та 14 якої містять аналогічні за змістом норми права.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено, що військовослужбовцям, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення, підвищення оплати праці провадиться шляхом нарахування на оклади грошового утримання надбавок, встановлених статтею 39 цього Закону.

Доплата за несення служби в зоні відчуження Чорнобильської АЕС є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, яку отримував позивач під час проходження служби. Ця доплата має постійний характер для осіб, які несуть службу в зоні радіоактивного забруднення Чорнобильської АЕС.

Згідно абзацу 3 постанови Кабінету Міністрів України № 831, доплата у розмірі 150% прожиткового мінімуму, визначається пропорційно відпрацьованому часу, але не більше від зазначеного розміру.

У межах розгляду даної справи, вбачається, що починаючи з 2019 року, вказана доплата нараховувалась позивачу регулярно у розмірі 150% відсотків прожиткового мінімуму, за виключенням місяців, коли позивач не виконував службові обов`язки у зоні відчуження (перебував у відпустці, на лікарняному, а також коли доступу до місця постійного несення служби у зоні відчуження не було через повномасштабне вторгнення ворожих військ).

Тож, вказана доплата мала систематичний характер, нерозривно пов`язана з виконанням позивачем службових обов`язків на території зони відчуження, виплачувалась постійно протягом значного терміну до місця звільнення позивача у складі грошового забезпечення, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні. З огляду на це, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні доплату, яка нараховувалась згідно постанови № 831.

У контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що застосовуючи Постанову КМУ №704 та Інструкцію МВС №623, як спеціальні нормативно-правові акти, що визначають структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, необхідно враховувати пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецій держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам рядового та начальницького складу органів цивільного захисту населення. До того ж, така доплата нерозривно пов`язана з виконанням позивачем службових обов`язків на території зони відчуження та виплачувалась їй роботодавцем у складі грошового забезпечення.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказана доплата підлягає включенню до грошового забезпечення позивача для здійснення розрахунку належної йому одноразової грошової допомоги при звільненні, що відповідачем здійснено не було, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко