Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №400/3426/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/3426/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року (суддя Мельник О.М., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 28.11.2025) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

12.04.2024 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ "НТК ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ" до Укртрансбезпеки, в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати постанови №ПШ018989 та №ПШ057505 від 11.01.2024, якими до позивача застосовано адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

На обґрунтування порушення норм процесуального права апелянт зазначає, що ухвалою від 16.04.2024 про відкриття провадження у справі № 400/3426/24 Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження за позовом про визнання протиправною та скасування постанови № ПШ057505. Водночас суд у цій справі скасував також і постанову № ПШ018989 від 11.01.2024. Оскільки письмових заяв щодо зміни предмета або підстав позову з боку позивача не надходило, апелянт вважає, що суд порушив норми процесуального права, а саме ст. 9, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 210, ч. 2 ст. 227, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України.

Щодо неправильного застосування норм матеріального права апелянт зазначає, що визначення перевізника за обома постановами здійснено на підставі наданих ТТН. При цьому водій транспортного засобу перед прийняттям вантажу зобов`язаний перевірити відповідність реквізитів ТТН договору перевезення, зокрема й відповідність перевізника, зазначеного в ТТН, умовам договору. Відповідно, за наявності будь-яких невідповідностей водій може відмовитися від прийняття вантажу для перевезення, узгодивши це з перевізником. Приймаючи вантаж до перевезення, водій та вантажовідправник підтверджують достовірність даних, внесених до ТТН. Відтак, з огляду на приписи законодавства, виникає презумпція достовірності даних, внесених до ТТН. Правильність внесення відомостей до ТТН, наданих під час перевірок, підтверджена самим вантажовідправником (підпис та печатка наявні) і водієм (підпис у ТТН наявний).

Щодо повідомлення про розгляд справи за обома постановами апелянт зазначив, що завчасно направив повідомлення про розгляд справи на адресу позивача, тобто виконав свій обов`язок щодо інформування про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. При цьому Порядок № 1567 не зобов`язує суб`єкта владних повноважень пересвідчуватися в отриманні такого листа завчасно чи в певний строк до розгляду справи.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 викладено такий правовий висновок щодо підтвердження факту направлення Укртрансбезпекою повідомлення про розгляд справи, яке надійшло до відділення пошти до дати розгляду справи, але не було отримане перевізником:

«З матеріалів справи встановлено, що повідомленням від 05.09.2017 № 4132 позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 12.09.2017. Судом встановлено, що згідно з інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному сайті АТ “Укрпошта” копію повідомлення направлено на адресу позивача 05.09.2017, а 07.09.2017 повідомлення надійшло до відділення зв`язку, проте не було вручено під час доставки. Вказане свідчить, що позивач мав можливість отримати це повідомлення з 07.09.2017, проте вказаним правом не скористався. Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі».

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.03.2018 у справі № 820/4810/17, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє її права спростовувати вину в суді, а тому не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу (п. 31 постанови ВС).

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.12.2023о 13:15 на а/д М-14 21 км + 434 м Одеса - Мелітополь посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки АТМ д/нАВ0251ХХ, під керуванням водія ОСОБА_1 , на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

В ході рейдової перевірки працівниками відповідача встановлено відсутність у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа.

За результатами перевірки складено акт №АР018247 від 03.12.2024, яким зафіксовано виявлене під час перевірки порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

11.01.2024 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту №АР018247 Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову №ПШ018989 до позивача та застосовано адміністративно- господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажів за відсутності документів, передбачених ст. 48 Закону.

10.12.2023 о 10:30 на а/д М-15 12 км + 125 м Одеса - Рені посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MAN д/н НОМЕР_2 з напівпричепом марки LAG д/нВХ5743ХР, під керуванням водія ОСОБА_2 , на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

В ході рейдової перевірки працівниками відповідача встановлено відсутність у водія ОСОБА_2 роздруківки даних роботи цифрового тахографа за 10.12.2023.

За результатами перевірки складено акт №АР018475 від 10.12.2024, яким зафіксовано виявлене під час перевірки порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

11.01.2024 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту №АР018475 Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову №ПШ057505, якою до позивача застосовано адміністративно- господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. за порушення абз. 3 ч. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажів за відсутності документів, передбачених ст. 48 Закону.

Не погодившись із зазначеними постановами ТОВ "НТК ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ" звернулося до суду із адміністративним позовом про їх скасування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що, незважаючи на те, що автомобільним перевізником в товарно-транспортних накладних від 03 грудня 2023 року №231203-001 та №ЕАО 013411 від 09 грудня 2023 року, відповідач під час рейдової перевірки, мав встановити особу перевізника, в т.ч. з`ясувати у власників, які особи використовували транспортний засіб під час перевезення вантажу та у замовника перевезення, яким згідно обох товарно-транспортних накладних є ТОВ "НІКА-ГРЕЙН" (код ЄДРПОУ 41541739), з ким укладалися договори на перевезення вантажів. В іншому випадку встановлення особи перевізника лише за одним написом в товарно-транспортній накладній без будь-яких печаток та підписів особи є недоведеним. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний суд в постанові від 08.08.2023 по справі №280/2150/23. Також суд звернув увагу, що відповідачем жодними доказами не підтверджено, що водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у трудових відносинах з ТОВ "НТК ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ". Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами ту обставину, що перевізником в спірних правовідносинах був саме позивач, а значить останній не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке було виявлене під час рейдової перевірки працівниками відповідача.

Окремо суд зауважив на відсутності доказів своєчасного отримання позивачем запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 11.01.2024р. Так, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600073954905, в якому зазначено "на розгляд акт 018247" з відміткою про вручення листа представнику позивача 24.01.2024, тобто після вже розгляду справи відносно позивача. Таким чином, відповідачем не було забезпечено своєчасного повідомлення позивача про розгляд справи у належний спосіб, передбачений п. 26 Порядку №1567, що є порушенням його процесуального права бути присутнім при розгляді справи, та позбавило можливості надати пояснення, докази тощо, зокрема викладені в цій позовній заяві.

Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступного.

Так частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України від 05 квітня 2001 року №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі – Закон №2344-III).

Приписами статті 6 цього Закону унормовано, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Статтею 33 Закону №2344-III передбачено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

За приписами частин першої, другої статті 48 Закону №2344-ІІІ установлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону №2344-ІІІ водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідно до статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі – Порядок №1567).

Згідно з п. 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписами п. 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Згідно з п. 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до абз. 2 п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Пунктами 20, 21 Порядку №1567 визначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 25 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Пунктом 27 Порядку №1567 установлено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-ІІІ.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, 03.12.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 виявлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" частина 1 абзац 3 статті 60 - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме протоколу перевірки та адаптації тахографа, про що було складено акт №018247. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником вказаного ТЗ є ТОВ ТК "НОВАЛ". Відповідно до наданої водієм ТТН №231203-001 від 03 грудня 2023 року №231203-001 автомобільним перевізником є ТОВ "НТК ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ".

10.12.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 виявлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" частина 1 абзац 3 статті 60 - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме роздруківки даних роботи цифрового тахографа водія ОСОБА_2 за 10.12.2023 рік. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником вказаного ТЗ є СГВП "СНІГУРІВСЬКИЙ КОЛОС", а відповідно до наданої водієм ТТН №ЕАО013411 від 09 грудня 2023 року автомобільним перевізником є ТОВ "НТК ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ".

У даній справі наявність складу порушення законодавства про автомобільний транспорт сторонами визнається. Спірним є питання чи може позивач вважатися автомобільним перевірником в двох вантажних перевезеннях, за наслідками яких були винесені оспорювані постанови від 11.01.2024 №ПШ018989 та №ПШ057505.

З цього приводу колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 19.10.2023 року по справі №640/27759/21:

" 51. В контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

52. В цьому контексті основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

53. Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

54. Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті."

За наявних в матеріалах доказів вбачається, що спірні постанови винесені на підставі відповідних актів перевірки, в яких зазначено, що перевізником є ТОВ "НТК ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ", а перевезення здійснювались на підставі товарно-транспортних накладних від 03.12.2023 року №ЕА013178 та №ЕА013179, в яких в графі "Автомобільний перевізник" зазначено ТОВ "НТК ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ".

Таким чином, колегія суддів вважає, що належним суб`єктом відповідності за порушення, які зафіксовані актами перевірки, є ТОВ "НТК ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ", який зазначений у ТТН автомобільним перевізником.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 08.08.2023 по справі №280/2150/23, закцентував в п. 60 судового рішення на тому, що в акті перевірки №320405 автомобільним перевізником уповноваженими особами Укртрансбезпеки на підставі ТТН визначено ФОП ОСОБА_3, тоді як позивач є ОСОБА_1.

В постанові Верховного Суду від 20.05.2025 у справі № 120/4525/23 у тотожному спорі Суд виснував, що в даному випадку носієм доказової інформації щодо встановлених обставин є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки - відповідно до визначених вище правил і процедур. Крім того, надані під час проведення контролю ТТН, на підставі яких здійснювалося перевезення вантажу, також є носієм доказової інформації (доказової бази).

Одночасно Суд зауважив, що надані до позову Договір оренди транспортних засобів від 10 жовтня 2022 року №10/22-2, Акт приймання-передачі від 10 жовтня 2022 року, Договір від 22 липня 2021 року №101 та ТТН від 13 березня 2023 року №13/03-1 не є юридично значимими документами для цілей визначення перевізника, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті №351882, які, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації. Надання наведених документів не нівелює зафіксованих в акті №351882 обставин.

Таким чином колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами ту обставину, що перевізником в спірних правовідносинах був саме позивач.

Щодо висновків суду про незабезпечення позивача своєчасним повідомленням про розгляд справи у належний спосіб, передбачений п. 26 вказаного Порядку №1567, які гуртуються на тому, що рекомендоване повідомлення про розгляд справи отримано вже розгляду справи відносно позивача.

Так, пунктами 25, 26, 27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

З аналізу викладеного законодавства убачається, що Порядком №1567 установлено обов`язок органу державного контролю повідомити автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Водночас, неявка уповноваженої особи автомобільного перевізника на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення.

При цьому, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 01 березня 2018 року у справі №820/4810/17, від 14 грудня 2023 року у справі №280/1426/20, від 21 грудня 2023 року у справі №560/11763/22, від 06 червня 2024 року у справі №340/1617/22.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що нормами Порядку №1567 не установлено обов`язкової присутності суб`єкта господарювання під час розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Неявка суб`єкта господарювання не є перешкодою для розгляду такої справи та винесенню органом державного контролю постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справ №340/1617/22.

За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, ураховуючи, що позивач не спростував наявні в матеріалах справи докази про те, що у спірних правовідносинах саме він був перевізником, а неналежне повідомлення позивача про розгляд справи про порушення транспортного законодавства не є достатньою підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "НТК ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ".

Резюмуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не може бути визнано законними і обґрунтованими, оскільки суд не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірив належним чином доводи позивача та не надав правової оцінки діям відповідача у спірних правовідносинах.

З урахуванням того, що висновок суду першої інстанції не ґрунтується на правильному встановленні обставин, що мають значення для справи, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті – задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року – скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов №ПШ018989 та №ПШ057505 від 11.01.2024 - відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою та пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов