Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №420/39828/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39828/25

Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

28 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування до позивача непередбаченого законодавством порядку поновлення пенсії, із протиправним втручанням та безпідставним внесенням змін до його електронної пенсійної справи в режимі «макетної обробки», без використання стандартних алгоритмів розрахунку пенсії ІКІС ПФУ, у значно меншому розмірі, без автоматичних перерахунків, осучаснення й індексації у розмірі, в порядку та у спосіб, не передбачених чинним законодавством на момент нарахування до виплати, зокрема у протоколах/ розрахунку №951070147282 від 06.06.2024 року та 29.04.2025 року;

- зобов`язати відповідача негайно усунути виявлену дискримінацію шляхом скасування всіх змін, внесених відповідачем до електронної пенсійної справи позивача в режимі «макетної обробки», як таких, що здійснені у спосіб, не передбачений чинним законодавством та відновлення попередніх значень;

- зобов`язати відповідача негайно усунути виявлену дискримінацію шляхом скасування результатів протиправних розрахунків пенсії, здійснених із порушенням вимог законодавства, зокрема протоколів/розрахунків №951070147282 від 06.06.2024 року та 29.04.2025 року;

- зобов`язати відповідача застосувати до позивача загальний, передбачений законом порядок поновлення, нарахування та розрахунку пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або «макетного» втручання в електронну пенсійну справу;

- зобов`язати відповідача включити позивача до кола осіб, яким відповідач проводить індексацію, автоматичні масові перерахунки, доплати та надбавки до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку пенсії для фактичної виплати;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок поточної пенсії позивача та недоотриманої пенсії позивача починаючи з 01.02.2017 року із застосуванням індексації, перерахунків як непрацюючій особі, нарахуванням доплати за понаднормовий стаж у відповідності до ст.28 Закону №1058 та здійснити виплату пенсії в чинній редакції на момент виконання судового рішення на визначений банківський рахунок позивача, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за моральну шкоду в сумі 250 000 грн.;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що здійснений розрахунок в режимі ручного управління - “Макетна обробка”, є втручанням в електронну пенсійну справу з метою проведення розрахунків пенсії поза межами загальноприйнятих алгоритмів, а саме не у відповідності до діючого законодавства на момент здійснення розрахунку, що створює ризик внесення неправдивих, неконтрольованих або дискримінаційних рішень, не передбачених законом. Відповідач фактично застосував до позивача особливий дискримінаційний порядок розрахунку та поновлення пенсії через механізм “макетної обробки”, із встановленням режиму “не підлягають МП… у твердому розмірі… довічно”, що виключає застосування загального порядку перерахунку, осучаснення та індексації пенсії. Таке ставлення є дискримінаційним, оскільки суперечить ст. 24 Конституції України, не має правового обґрунтування у пенсійному законодавстві, порушує принцип рівності та заборони дискримінації, закріплений у статті 14 Європейської конвенції з прав людини та статті 1 Протоколу №1 та Протоколу № 12 до Конвенції.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що рішення Одеського окружного адміністративного суду у справах №420/30108/23 та № 420/38250/24 виконані Головним управлінням у повному обсязі. Зазначені рішення суду не містять жодної правової оцінки щодо можливості отримання позивачем пенсії на інших умовах ніж її розраховано Головним управлінням. При цьому, "Макетна обробка" - це спеціальний спосіб опрацювання електронної пенсійної справи в інтегрованій інформаційній системі Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ). Макетна обробка є обов`язковим етапом виконання судових рішень у сфері пенсійного забезпечення, оскільки без неї неможливо внести зміни до електронної системи ПФУ та забезпечити законність і точність розрахунків. Виконання рішення суду щодо пенсійної справи без макетної обробки фактично неможливе, оскільки саме макетна обробка є технічним етапом реалізації судового вердикту. Вона забезпечує внесення змін до електронної пенсійної справи та контроль відповідності розрахунків вимогам суду. Це прямо випливає з норм законодавства про обов`язковість виконання судових рішень та процедур Пенсійного фонду України. Щодо стягнення моральної шкоди, відповідач зазначив, що така вимога є безпідставною.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.11.2024 року, з урахуванням її осучаснення, відповідно до статей 27, 28 та частин другої, третьої статті 42 та пунктів 41, 43 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.11.2024 року, з урахуванням її осучаснення, відповідно до статей 27, 28 та частин другої, третьої статті 42 та пунктів 41, 43 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році".

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач і відповідач подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, позивач про задоволення позовних вимог в повному обсязі, відповідач про відмову в задоволенні позовних вимог відповідно.

Зокрема позивач в апеляційній скарзі зазначає, що обмеження судом періоду відновлення порушеного права лише з 01.11.2024 року є внутрішньо суперечливим. Якщо суд визнав незаконним сам механізм обмеження пенсійних прав позивача, то він мав усунути всі його наслідки незалежно від того, коли відповідач припинив або змінив спосіб застосування такого незаконного механізму. Іншими словами, встановивши незаконність самої підстави ненарахування індексації, суд був зобов`язаний забезпечити відновлення порушеного права з моменту його виникнення, тобто з дати, коли позивач уперше був незаконно позбавлений права на відповідні перерахунки, а саме з 01.02.2017 року, як про це заявлялося у позовних вимогах.

Крім того, суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог про скасування результатів незаконного розрахунку пенсії; скасування внесених до електронної пенсійної справи незаконних змін; зобов`язання Пенсійного фонду вести пенсійну справу відповідно до вимог Закону України №1058-IV. Такий висновок є внутрішньо суперечливим. Встановивши протиправність внесення відповідної ознаки до електронної пенсійної справи, суд був зобов`язаний усунути всі правові наслідки цього порушення. Саме по собі визнання дій незаконними без скасування їх результатів не забезпечує реального поновлення порушеного права. Незаконний запис у пенсійній справі є підставою для подальшого застосування незаконного порядку визначення та виплати пенсії. До моменту його скасування відповідач зберігає можливість і надалі здійснювати нарахування пенсії за правилами «твердого розміру», незважаючи на встановлену судом незаконність такого режиму.

Суд першої інстанції зазначив, що розрахунок пенсії від 06.06.2024 року відповідає вимогам законодавства, і на цій підставі відмовив у задоволенні відповідної частини позовних вимог. Однак такий висновок зроблено з неправильним визначенням предмета спору. Позивач не оспорював математичний розрахунок пенсії як арифметичну дію. Предметом спору було те, що після виконання рішення суду Пенсійний фонд України повторно втрутився у вже виконане судове рішення та без передбачених законом підстав змінив правовий режим виплати пенсії. Саме внаслідок цього до електронної пенсійної справи були внесені зміни, які встановили режим виплати пенсії із застосуванням ознаки: «Не підлягають МП, призначення за рішенням суду в твердому розмірі», що призвело до незаконного припинення автоматичних перерахунків та індексації пенсії. Отже, незаконність спірних правовідносин полягає не лише у прийнятті протоколу від 29.04.2025 року, а й у всіх подальших змінах, внесених до електронної пенсійної справи на його виконання, які фактично продовжують застосовувати незаконний режим виплати пенсії. Навіть якщо окремий розрахунок від 06.06.2024 року арифметично відповідає законодавству, це не усуває факту незаконного втручання відповідача у виконане судове рішення та не легалізує внесені до електронної пенсійної справи зміни.

Апелянт наголосив, що суд не зобов`язав відповідача: скасувати незаконні записи та результати їх застосування в електронній пенсійній справі; відновити законний порядок ведення пенсійної справи та здійснення розрахунку пенсії; усунути наслідки незаконного застосування режиму «твердого розміру»; унеможливити повторне застосування відповідачем цього незаконного режиму в майбутньому. Тобто, обраний судом спосіб захисту не відповідає вимогам статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не забезпечує ефективного поновлення порушеного права та суперечить завданню адміністративного судочинства щодо повного й ефективного захисту прав особи.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що оскільки позивач постійно проживає за межами України (в Державі Ізраїль) та не перебуває на обліку за фактичним місцем проживання в Україні, його пенсійна справа обробляється в особливому порядку. Програмне забезпечення ІКІС ПФУ в автоматичному режимі розраховано на стандартні випадки виплат особам, що проживають в Україні. Виконання судового рішення про поновлення виплати особі за кордоном технічно можливе виключно шляхом застосування модуля «Макетна обробка». Встановлення ознаки «призначено за рішенням суду» було обумовлено межами виконання попередніх рішень суду. Суд не врахував, що територіальний орган ПФУ, а саме Головне управління не має права самостійно змінювати програмні алгоритми централізованої системи виплат.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” не застосовується до пенсійного забезпечення позивача, оскільки цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. У зв`язку з цим, індексація пенсій особам, які виїхали з України та постійно проживають за її межами не проводиться.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, який виїхав з України на постійне місце проживання до Ізраїлю.

Після досягнення пенсійного віку та наявності необхідного страхового стажу, позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з 05.11.2006 року була призначена пенсія за віком, яка виплачувалася йому до виїзду за кордон на постійне місце проживання до Ізраїлю. Припинення виплати пенсії з моменту виїзду за кордон оскаржувалось позивачем в судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 року по справі №420/30108/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2017 року, з одночасною виплатою компенсації втрати частини доходів, здійснити автоматичні перерахунки індексації та/або масові перерахунки пенсії відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст.42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та відповідно до постанов Кабінету Міністрів У країни від 01.04.2020 №251 та від 20 лютого 2019 р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" в редакції дійсної на момент нарахування до фактичної виплати пенсії, врахувати надбавку до пенсії відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням раніше виплачених сум пенсій.

За твердженням відповідача, на виконання судового рішення по справі №420/30108/23 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2017 року. Доплата по перерахунку пенсії не проводилась, оскільки зазначеним судовим рішенням не зазначено спосіб, у який необхідно проводити виплату пенсії позивачу, який проживає в Ізраїлі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 року у справі №420/38250/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії на визначений банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «АКЦЕНТ-БАНК».

За твердженням відповідача, пенсія за червень 2025 року в розмірі 5 648,53 грн. та доплата за період з 01.02.2017 року по 31.05.2025 року в сумі 507 689,10 грн. (сума доплати з урахуванням рішення суду від 26.01.2024 року) нарахована на червень поточного року на визначений рішенням суду банківський рахунок, що стороною позивача не заперечувалось.

З протоколу перерахунку пенсії від 29.04.2025 року, здійсненого на виконання рішення №951070147282 від 29.04.2025 року вбачається повторне застосування з 01.11.2024 року до пенсії наступних особливостей: був пенсіонером з 05.11.2006 року, не підлягають МП, призначена за рішенням суду в твердому розмірі – з 01.03.2023 року, призначення за рішенням суду – з 01.02.2017 року по довічно.

З протоколу перерахунку пенсії від 06.06.2024 року вбачається, що починаючи з 01.02.2017 року та у подальших перерахунках розмір пенсії за віком (ст.27) (2000,03 грн.* 0,55013) складає 1 100,28 грн.

У той же час, з протоколу перерахунку пенсії від 29.04.2025 року вбачається, що починаючи з 01.11.2024 року та у подальшому розмір пенсії за віком (ст.27) (12 347,07 грн.* 0,40750) складає вже 5 031,43 грн., але місяцем підвищення розміру пенсії при всіх наступних перерахунках є - 01.03.2023 року (твердий розмір).

Крім того, позивач посилається на те, що відповідно до протоколів перерахунків від 06.06.2024 року та 29.04.2025 року вбачається факт того, що пенсія в 2025 році за період, починаючи з 01.02.2017 року, була виплачена в розмірі, встановленому на момент припинення виплати, замість розміру, що мав би бути нарахований на момент прийняття рішення про поновлення пенсії.

Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо поновлення і виплати пенсії без перерахунків та індексації, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку позивачу пенсії, проведеному 29.04.2025 року на виконання судового рішення по справі №420/38250/24, пенсійним органом з 01.11.2024 року було безпідставно встановлено особливість «Не підлягають МП, призначення за рішенням суду в твердому розмірі – з 01.03.2023 року», що призвело до порушення прав позивача на належний розрахунок пенсії. Так, з моменту поновлення позивачу виплати пенсії, розмір пенсії за віком не має сталої величини, оскільки зазнає змін, виходячи з мінімального розміру пенсії, відповідних надбавок та підвищень розміру пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не виконало покладений на нього обов`язок щодо нарахування і виплати позивачу пенсії, з урахуванням обов`язкових автоматичних масових перерахунків. Виплата позичу пенсії у фіксованому розмірі відбулась неправомірно, що призвело до порушення права позивача на перерахунок пенсії, оскільки Закон №1058 не містить застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати, тому дії пенсійного органу стосовно запровадження окремого порядку виплати пенсії, не встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є протиправними.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог в частині скасування результатів протиправного розрахунку пенсії, здійсненого 06.06.2024 року, та повторне здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2017 року, оскільки, як було встановлено судом вище, на виконання судового рішення по справі №420/30108/23 вже було здійснено поновлення та перерахунок пенсії позивача з 01.02.2017 року, про що свідчить розрахунок від 06.06.2024 року. При цьому, вказаний розрахунок пенсії включає підвищення у зв`язку із зростанням середньої заробітної плати, доплати за понаднормований стаж, доплати до мінімальної пенсійної виплати, та з 2019 року – індексації, та не містить відомостей про застосування до пенсії позивача макетної обробки, а також твердого розміру пенсійної виплати.

Крім того, як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами по справі, доплата за період з 01.02.2017 року по 31.05.2025 року в сумі 507 689,10 грн. (сума доплати з урахуванням рішення суду від 26.01.2024 року) була нарахована на червень поточного року на визначений рішенням суду банківський рахунок.

Суд також зазначив, що сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог щодо нарахування та виплатити позивачу компенсації втрати частини доходів, суд зазначив про передчасність вимог, так як спірні пенсійні виплати позивачу відповідачем ще не нараховані та не виплачені.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Як зазначено у статті 1 цього Закону, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Положенням частини 2 ст. 5 Закону № 1058-IV від 09.07.2003 визначено, що виключно цим Законом визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.

Статтею 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Умови призначення та розмір пенсії за віком визначено статтями 26, 27 Закону № 1058-IV. В свою чергу, статтею 28 Закону № 1058-IV врегульовано мінімальний розмір пенсії за віком.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим цієї частини, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям".

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Відповідно до пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії: мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу; збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" прийнятий 08.07.2011 та набрав чинності 01.10.2011, після того як позивачці призначено пенсію за віком.

Таким чином до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону № 1058-ІV, які встановлюють мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, за наявності у чоловіків 35 років страхового стажу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач має більше 35 років страхового стажу, у зв`язку з чим на нього поширюється дії приписів статті 28 Закону № 1058-ІV з урахуванням пункту 4-1 Прикінцевих положень.

Зі змісту протоколу перерахунку пенсії від 29.04.2025 року, здійсненого на виконання судового рішення по справі №420/38250/24, вбачається з 01.11.2024 року застосування до пенсії позивача наступних особливостей: не підлягають МП, призначена за рішенням суду в твердому розмірі – з 01.03.2023 року.

Так, відповідач, застосовуючи до пенсійних виплат позивача в графі "Особливості" позначку «Не підлягають МП, призначення за рішенням суду в твердому розмірі – з 01.03.2023 року», не зазначив відповідних законодавчих підстав для перерахунку пенсії позивача в твердому розмірі. При цьому, Закон №1058-IV не містить застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати.

Крім того, обмеження поточного перерахунку пенсії розміром пенсії минулих перерахунків не передбачено жодним нормативно – правовим актом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при перерахунку позивачу пенсії, проведеному 29.04.2025 року на виконання судового рішення по справі №420/38250/24, пенсійним органом з 01.11.2024 року безпідставно встановлено особливість «Не підлягають МП, призначення за рішенням суду в твердому розмірі – з 01.03.2023 року», що призвело до порушення прав позивача на належний розрахунок пенсії.

Колегія суддів враховує, що відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-ІV розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Частинами 1 та 2 статті 42 Закону № 1058-ІV передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.

Розділ XV Закону № 1058-ІV доповнено пунктом 4-3 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017 року, відповідно до якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Також постановою Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 № 124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої 42 Закону № 1058-ІV затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Постановою Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV, яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV.

З огляду на викладене, колегія суддів наголошує, що з моменту поновлення позивачу виплати пенсії, розмір пенсії за віком не має сталої величини, оскільки зазнає змін, виходячи з мінімального розміру пенсії, відповідних надбавок та підвищень розміру пенсії.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що хоча вказаний Порядок і затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проте, враховуючи пункт 1 Порядку № 124, його дія поширюється не лише на проведення індексації пенсій у 2019 році, а й на її проведення в наступні роки.

Відповідно до абзаців 1 і 2 пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Окрім того, слід зазначити, що з 01.10.2017 відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розпочато осучаснення (підвищення) пенсій в автоматичному режимі, без звернення пенсіонерів, за матеріалами пенсійних справ.

Виплата позичу пенсії у фіксованому розмірі відбулась неправомірно, що призвело до порушення права позивача на перерахунок пенсії, оскільки Закон №1058 не містить застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати, тому дії пенсійного органу стосовно запровадження окремого порядку виплати пенсії, не встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є протиправними.

Отже, за таких обставин, безпідставне обмеження пенсійним органом права пенсіонера на отримання пенсійної виплати у належному йому розмірі є неприпустимим.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача, що суд безпідставно відмовив у задоволенні вимог про скасування внесених до електронної пенсійної справи незаконних змін, колегія суддів наголошує, що суд задовольнив позовні вимоги шляхом зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням осучаснення, що є задоволенням позовних вимог в частині протиправних обмежень, встановлених минулим перерахунком.

Крім того, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині скасування результатів протиправного розрахунку пенсії, здійсненого 06.06.2024 року, та повторне здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2017 року, оскільки, як було встановлено судом вище, на виконання судового рішення по справі №420/30108/23 вже було здійснено поновлення та перерахунок пенсії позивача з 01.02.2017 року, про що свідчить розрахунок від 06.06.2024 року. При цьому, вказаний розрахунок пенсії включає підвищення у зв`язку із зростанням середньої заробітної плати, доплати за понаднормований стаж, доплати до мінімальної пенсійної виплати, та з 2019 року – індексації, та не містить відомостей про застосування до пенсії позивача макетної обробки, а також твердого розміру пенсійної виплати.

Так, доплата за період з 01.02.2017 року по 31.05.2025 року в сумі 507 689,10 грн. (сума доплати з урахуванням рішення суду від 26.01.2024 року) нарахована на червень поточного року на визначений рішенням суду банківський рахунок.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту прав залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 та від 09.02.2021 у справі № 381/622/17).

Задоволення судом першої інстанції позовних вимог у спосіб, який викладений в резолютивній частині рішення, в повній мірі відновлює права позивача на пенсію у належному осучасненому розмірі.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 13 січня 2026 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко