Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №400/856/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/856/26

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «АКТАН» та Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АКТАН» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

27 січня 2026р. товариство з обмеженою відповідальністю «АКТАН» (далі – позивач або ТОВ «АКТАН») звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 2635714290707 від 23.12.2025р., яким визначені штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання норм обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 875 175,43 грн;

визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №2651714290902 від 24.12.2025р. в сумі 680 000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що при проведенні фактичної перевірки та при оформленні її результатів контролюючий орган не дотримався вимог податкового законодавства.

Так, позивач твердив про порушення процедури проведення перевірки, зокрема, що перевірку проведено не за тим місцем, що визначена в наказі на перевірку; наказ не містить таких обов`язкових реквізитів, як тривалість перевірки та період господарської діяльності, що належить перевірити; контролюючий орган не виконав обов`язку скласти опис витребуваних копій документів; платнику не вручений опис витребуваних копій документів; при перевірці не враховані повнота обліку товарних запасів, фактичних залишків пального даних звітів АЗС за формою №17-НП з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто не визначена різниця між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів; відсутність проведення контрольно-розрахункової операції та залишку (перерахунку) готівкових коштів в ящику РРО при проведенні контролюючим органом перевірки на АЗС; не враховані кількість і вартість проданого пального з моменту формування Х-звіту РРО до моменту зняття фактичних залишків пального; зняття залишків пального проведено з порушенням ПК України; не дотримані норми спеціальних актів при проведенні процедури зняття залишків пального тощо.

Також зазначено, що оскільки припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним відбулося 23.09.2024р., то торгівля пальним після даної дати підприємством не здійснювалась. Тільки за третьою заявою позивача на отримання нової ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 26.09.2024р. підприємство отримало ліцензію через 7 днів, 03.10.2025р., а термін дії ліцензії, виданої 03.10.2025р., починає перебіг з 07.10.2024 р., що свідчить про штучне створення умов, за яких підприємство є порушником податкового законодавства щодо зберігання пального без відповідної ліцензії.

Ураховуючи порушення процедури проведення перевірки, висновки акта перевірки є хибними, а податкове повідомлення-рішення №2635714290707 від 23.12.2025р.та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №2651714290902 від 24.12.2025р. прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, отже, підлягають скасуванню.

Головне управління ДПС у Миколаївській області подало відзив на позовну заяву, в якому заперечувало заявлені позовні вимоги та просило суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

На обґрунтування зазначено, що у наказі Головне управління ДПС у Миколаївській області №1443-П від 21.10.2025р. «Про проведення фактичної перевірки» та направленнях на перевірку №2522/14-29-09-02-06, №2523/14-29-09-02-06, а також №2524/14-29-09-02-06 від 30.10.2025р. чітко визначено підставу для проведення фактичної перевірки ТОВ «АКТАН» та її мету. Фактична перевірка з питань оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі проводилась за період з 01.01.2023р. по 07.11.2025р. безпосередньо за місцем провадження діяльності ТОВ «АКТАН» та у присутності директора Борисова В.О.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки: 1) факт проведення розрахункових операцій щодо реалізації пального з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) та/або непроведення розрахункових операцій щодо реалізації пального через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, внаслідок чого виникла нестача пального вартістю 875 175,43 грн; 2) факт зберігання пального на акцизному складі з уніфікованим номером 1012261 за адресою місця роздрібної торгівлі пальним у період з 24.09.2024р. по 06.10.2024р., без наявної відповідної ліцензії.

Податкові повідомлення-рішення №2635714290707 від 23.12.2025р., №2651714290902 від 24.12.2025р. є законними та обґрунтованими, винесені згідно з чинним законодавством, а позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

01.03.2026р. представник ТОВ «АКТАН» надав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що акт відмови від підписання акта зняття залишків товарно-матеріальних цінностей (пального) №1828/14-29-02-09-02-08/35066039 від 30.10.2025р. не містить підпису, про відмову від підписання акта відмови; податкове повідомлення-рішення №2651714290902 від 24.12.2025р. у сумі 680 000,00 грн. не було отримане; акт перевірки не містить підпису через порушення контролюючим органом процедури оформлення результатів перевірки.

02.03.2026р. представник ТОВ «АКТАН» надав заяву про зміну предмету позову, в якій зазначає, що разом із відзивом на позовну заяву Головне управління ДПС у Миколаївській області долучив до матеріалів справи копію податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 24.12.2025 р. № 2651714290902 в сумі 680 000,00 грн., тому формою рішення суб`єктів владних повноважень, яким порушені права Позивача та оскарження якого здійснюється в судовому порядку є саме податкове повідомлення-рішення, а не рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 24.12.2025 р. № 2651714290902. Решта позовних вимог та ціна позову залишаються незмінними.

Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.02.2026р. відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.03.2026р. закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.03.2026р.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 25.03.2026р. задовольнив позов частково.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській №2635714290707 від 23.12.2025р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області судовий збір у сумі 10 502,10 грн на користь ТОВ «АКТАН».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 01.06.2026р. ТОВ «АКТАН» звернулось з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

П`ятий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ТОВ «АКТАН» залишив без руху ухвалою від 03.06.2026р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд поновив ТОВ «АКТАН» строк на апеляційне оскарження, зупинив дію рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.03.2026р., відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «АКТАН» ухвалою від 11.06.2026р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 04.06.2026р. Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ТОВ «АКТАН» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

П`ятий апеляційний адміністративний суд поновив Головному управлінню ДПС у Миколаївській області строк на апеляційне оскарження, зупинив дію рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.03.2026р., відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області ухвалою від 09.06.2026р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд призначив справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні ухвалою від 17.06.2026р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд задовольнив клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області про участь у розгляді справи №400/856/26 у режимі відеоконференції ухвалою від 23.06.2026р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд 16.07.2026р. зобов`язав Головне управління ДПС у Миколаївській області та ТОВ «АКТАН» надати до суду змістовні письмові пояснення, які стосуються обставин і порядку звернення ТОВ «АКТАН» до Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, та оголосив перерву у судовому засіданні до 03.09.2026р.

ТОВ «АКТАН» надало до П`ятого апеляційного адміністративного суду додаткові пояснення через підсистему «Електронний суд» 25 серпня 2026р.

Головне управління ДПС у Миколаївській області надало до П`ятого апеляційного адміністративного суду додаткові пояснення через підсистему «Електронний суд» 28 серпня 2026р.

З 03 серпня 2026р. по 28 серпня 2026р. судді, які входять до колегії суддів, що розглядає цю справу, перебували у щорічній відпустці.

У судовому засіданні, яке відбулось 03.09.2026р., П`ятий апеляційний адміністративний суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та, зважаючи на складність справи, визначив, що проголошення судового рішення у справі відбудеться 10.09.2026р.

Обставини справи

ТОВ «АКТАН» зареєстроване в 06.04.2007р. як суб`єкт господарювання та 03.05.2007р. – платник ПДВ. Основним видом діяльності згідно з КВЕД є 46.71 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Іншими видами діяльності згідно з КВЕД є: 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами.

Головне управління ДПС у Миколаївській області прийняло наказ №1443-П від 21.10.2025р. «Про проведення фактичної перевірки», яким визначено провести з 30.10.2025р. фактичну перевірку ТОВ «АКТАН» за місцем здійснення діяльності: вул. Садова, 25А, каб. 319, м. Миколаїв, за період діяльності з 01.01.2023р. на момент закінчення перевірки, з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального.

На підставі цього наказу Головне управління ДПС у Миколаївській області видало направлення на перевірку від 30.10.2025р. №2522/14-29-09-02-06, №2523/14-29-09-02-06 та №2524/14-29-09-02-06.

На підставі наказу та направлень на перевірку представники контролюючого органу провели фактичну перевірку ТОВ «АКТАН», за місцем здійснення господарської діяльності на АЗС у с. Сливино по вул. Центральна, б. 2.

За результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС №18821/14-29-09-02-07/35066039 від 10.11.2025р. (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що фактичну перевірку проведено з відома та у присутності: директора ТОВ «АКТАН» ОСОБА_1 .

За результатами перевірки встановлено порушення вимог:

статті 28 Закону України від 18.06.2024р. №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами; та

пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами та доповненнями.

Порушення пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, передбачає на підставі пункту 28 частини другої статті 46 Закону України від 18.06.2024р. №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зі змінами, припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Акт перевірки містить додатки:

Додаток 1 – Акт зняття залишків товарно-матеріальних цінностей (пального), які знаходяться за адресою місця перевірки, в якому зафіксовано фактичні залишки пального станом на 30.10.2025р. (15 год. 43 хв.), які становлять:

ДП-3-Євро5-В0 (резервуар 1) (код за УКТ ЗЕД 2710 19 43 00) - 10 243 л.;

А-95-Євро5-Е0 (резервуар 2) (код за УКТ ЗЕД 2710 12 45 12) - 4 816 л.;

ДП-Л-Євро5-В0 (резервуар 3) (код за УКТ ЗЕД 2710 19 43 00) - 3 009 л.;

А-95-Євро5-Е5 (резервуар 4) (код за УКТ ЗЕД 2710 12 45 12) - 3 950 л.;

газ вуглеводний скраплений (резервуар 5) (код за УКТ ЗЕД 2710 00 00 00) - 2 000 л.

Додаток 2 – Результати зняття залишків пального на 30.10.2025р., яке знаходиться за адресою: вул. Центральна, 2 Б, с. Сливине, Миколаївський район, Миколаївська область, в якому відображено нестачу пального (з урахуванням відносної похибки) вартістю 875 175,43 грн, а саме:

ДП-3-Євро5-В0 (резервуар 1) (код за УКТ ЗЕД 2710 19 43 00) у кількості 673,51 л. вартістю 37 043,05 грн;

А-95-Євро5-Е0 (резервуар 2) (код за УКТ ЗЕД 2710 12 45 12) у кількості 5 716,37 л. вартістю 337 265,83 грн;

ДП-Л-Євро5-В0 (резервуар 3) (код за УКТ ЗЕД 2710 19 43 00) у кількості 2 346,11 л. вартістю 129 036,05 грн;

А-95-Євро5-Е5 (резервуар 4) (код за УКТ ЗЕД 2710 12 45 12) у кількості 5 972,08 л. вартістю 340 408,56 грн;

газ вуглеводний скраплений (резервуар 5) (код за УКТ ЗЕД 2710 00 00 00) у кількості 952,18 л. вартістю 31 421,94 грн.

30.10.2025р. представники Головного управління у Миколаївській області склали акт про відмову від підписання акта зняття залишків товарно-матеріальних цінностей (пального), які знаходяться за адресою місця перевірки за №1828/14-29-09-02-08/35066039.

ТОВ «АКТАН» не погодилося з висновками акта та 09.12.2025р. надало заперечення (вих. №25) до акта фактичної перевірки №18821/14-29-09-02-07/35066039 від №10.11.2025р, до якого долучило акт про відсутність працівників Головного управління у Миколаївській області на місці проведення фактичної перевірки.

11.12.2025р. ТОВ «АКТАН» надало доповнення до заперечень від 09.12.2025р. №25 до акта фактичної перевірки№18821/14-29-09-02-07/35066039 від №10.11.2025р.

Головне управління у Миколаївській області надало відповідь №25055/6/14-29-09-02-05 від 19.12.2025р. щодо результатів розгляду заперечень до акта фактичної перевірки №18821/14-29-09-02-07/35066039 від №10.11.2025р.

Згідно з відповіддю за результатами розгляду заперечень комісією з питань розгляду заперечень до акта фактичної перевірки №18821/14-29-09-02-07/35066039 від №10.11.2025р. зміни не внесені.

За результатами перевірки на підставі акта перевірки №18821/14-29-09-02-07/35066039 від 10.11.2025р. з урахуванням відповіді щодо результатів розгляду заперечень від 19.12.2025р. №25055/6/14-29-09-02-05, Головне управління ДПС у Миколаївській області прийняло:

податкове повідомлення-рішення №2635714290707 від 23.12.2025р., яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 875 175,43 грн.;

податкове повідомлення-рішення №2651714290902 від 24.12.2025 р., яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680 000,00 грн.

Не погодившись з цими рішеннями, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов таких висновків.

Суд першої інстанції критично оцінив посилання ТОВ «АКТАН» на істотні недоліки наказу на проведення перевірки як на підставу скасування оскаржуваних рішень повідомлень. Наказ на проведення перевірки та направлення були винесені контролюючим органом в межах та у спосіб, передбачений ПК України.

Також суд першої інстанції критично оцінив посилання ТОВ «АКТАН» на порушення процедури проведення перевірки, оскільки ці доводи спростовані під час судового розгляду. Суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган не допустив порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки.

Зі змісту Акта фактичної перевірки вбачається, що перевіркою встановлено нестачу фактичних залишків пального на АЗС ТОВ «АКТАН» за адресою: вул. Центральна, буд.2-Б, с. Сливино, Миколаївський район, Миколаївська область. Через встановлену нестачу посадові особи Головного управління ДПС у Миколаївській області дійшли висновку, що цей об`єм нестачі паливно-мастильних матеріалів проданий ТОВ «АКТАН» без використання РРО. Водночас будь-які докази про продаж паливно-мастильних матеріалів без застосування РРО (накладні, Акт продажу, акт фактичної контрольної закупки тощо) відсутні.

При знятті залишків об`єму паливно-мастильних матеріалів не були враховані об`єми пального, що знаходяться в трубопроводах, не використовувалися градуювальні таблиці.

Суд першої інстанції критично оцінив твердження контролюючого органу, за яким такі відомості не були надані директором ТОВ «АКТАН», оскільки неврахування об`єму пального в трубопроводах та розрахунок залишків пального без використання градуювальних таблиць призвів до похибки у розрахунку залишків паливно-мастильних матеріалів.

Під час проведення перевірки не знімалася каса АЗС, не знімалися залишки готівки та не враховувалася сума виручки по пластиковим карткам. Суд критично оцінив таку позицію, оскільки зняття залишків передбачає ретельне та всебічне фактичне дослідження залишків і паливно-мастильних матеріалів, і готівки, коштів від реалізації паливних карток тощо. Також під час розрахунку нестачі не були використані звіти 17-НП.

У ході фактичної перевірки 30.10.2025р. посадові особи Головного управління ДПС у Миколаївській області провели зняття залишків пального на АЗС ТОВ «АКТАН» та склали акт зняття залишків.

У цьому акті та в акті перевірки №18821/14-29-09-02-07/35066039 від 10.11.2025р. зазначено, що перевіркою встановлено відмінність залишків пального згідно Х-звіту та фактичними залишками. Враховуючи встановлену нестачу пального (з урахуванням відносної похибки) та ціну його реалізації на момент перевірки, Головне управління ДПС у Миколаївській області визначило вартість нафтопродуктів, які підлягають відшкодуванню у загальній сумі вартістю 875 175,43 грн.

Суд першої інстанції не погодився з кваліфікацією зазначених обставин як порушенням вимог пункту 1 статті 3 Закону №265/95, відповідальність за яке передбачена пунктом 1 статті 17 Закону №265/95, оскільки контролюючий орган не встановив та не довів належними і допустимими доказами наявність складу правопорушення, а саме факт здійснення розрахункової операції (реалізації товару та приймання від покупця готівкових чи безготівкових коштів).

Факт розбіжності між фактичними залишками пального та обліковими залишками по Х-звіту не є беззаперечним доказом реалізації пального без проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій і не є підставою для висновку про порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону №265/95. Контролюючий орган не довів, що виявлена різниця у кількості пального виникла саме внаслідок реалізації пального покупцям, була пов`язана з отриманням коштів, є наслідком фактичного непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

З 27.07.2024р. положення статті 18 Закону України №481 щодо дії ліцензій, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії, не застосовуються, оскільки вони суперечать положенням Закону України від 18.06.2024р. №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним №14230314201900278 видана на термін дії з 24.09.2019р. до 24.09.2024р., а ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним №14030314202500020 видана на термін дії з 07.10.2024р. до 07.10.2029р.

Факт наявності пального за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Сливине, вул. Центральна, буд. 2б. в період відсутності ліцензії з 24.09.2024р. по 06.10.2024р. підтверджується даними, які встановлені під час фактичної перевірки: змінного звіту за Формою №17-НП за 23.10.2024р., змінного звіту за Формою №17-НП за 07.10.2024р., довідками про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального №9278688998 за 23.09.2024р. та №9294204255 за 07.10.2024р., оборотно-сальдовою відомістю за рахунком 282.

Отже, з 24.09.2024р. по 06.10.2024р. ТОВ «АКТАН» здійснювало зберігання пального без наявної відповідної ліцензії, чим порушило вимоги статті 28 Закону України від 18.06.2024р. №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Доводи апеляційної скарги

Головне управління ДПС у Миколаївській області на обґрунтування вимог апеляційної скарги про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог наводить такі аргументи.

Під час проведення фактичної перевірки дотримані приписи чинного законодавства, зокрема приписи Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджено Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155.

Для встановлення надлишку/нестачі пального (або її відсутності) здійснено співставлення даних документів, які підтверджують облік та походження товарів на АЗС станом на 29.10.2025, даних РРО (Х-звіт РРО від 30.10.2025 №113689 15:15:41) та результатів зняття залишків пального в резервуарах метроштоком станом на 30.10.2025р. (15 год. 43 хв.) з урахуванням відносної похибки.

Перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій щодо реалізації пального з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) та/або непроведення розрахункових операцій щодо реалізації пального через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, у наслідок чого виникла нестача пального вартістю 875 175,43 грн., чим ТОВ «АКТАН» порушено вимоги пунктом 1 статті 3 Закону №265.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «АКТАН» в частині Миколаївський окружний адміністративний суд при розгляді даної справи зазначені вище обставини не врахував, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Висновки суду першої інстанції у вказаній вище частині є необґрунтованими та передчасними, такими, що не відповідають вимогам, встановленим статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості рішення.

ТОВ «АКТАН» на обґрунтування вимог апеляційної скарги про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняття нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі наводить такі аргументи.

ТОВ «АКТАН» звернулось до Головного управління ДПС у Миколаївській області із заявою від 05.09.2024р. вих. №22 на продовження дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №14230314201900278 від 24.09.2019р.

Головне управління ДПС у Миколаївській області листом від 20.09.2024р. №21074/6/14-29-09-04-04-2 відмовило в отриманні ліцензії. Зазначений лист підприємство отримало 24.09.2024р.

Цим же листом Головне управління ДПС у Миколаївській області підтвердило чинність закону Закон України від 19 грудня 1995р. №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (чинний станом на 20.09.2024р., далі - Закон №481), як такого, що регулює спірні правовідносини.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-ІХ від 15.03.2022 статтю 18 Закону №481 доповнено положеннями наступного змісту: «Вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним».

На повторну заяву ТОВ «АКТАН» від 23.09.2024р. вих. №23 на продовження дії отриманої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним листом від 27.09.2024р. №21382/6/14-29-09-04-04-2 Головне управління ДПС у Миколаївській області також відмовило.

Дії Головного управління ДПС у Миколаївській області суперечать вимогам статті 18 Закону №481 та підпункту 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» від 18.03.2022р. №314 (в редакції на час спірного порушення), який встановлює, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру, результатів надання публічних послуг з проведення робіт та/або надання послуг у сфері протимінної діяльності автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії).

Позиція сторін у справі щодо поданих апеляційних скарг

ТОВ «АКТАН» надало відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просить рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.03.2026р. в частині задоволення позовних вимог у справі №400/856/26 залишити без змін, задовольнити вимоги апеляційної скарги ТОВ «АКТАН» та скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.03.2026р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог у справі №400/856/26, задовольнити позовні вимоги ТОВ «АКТАН» у повному обсязі.

Головне управління ДПС у Миколаївській області надало відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «АКТАН», в якому просить рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.03.2026р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог у справі №400/856/26 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «АКТАН» - без задоволення.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у межах доводів і вимог апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській №2635714290707 від 23.12.2025р.

06 липня 1995р. Верховна Рада України прийняла Закон України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265/95-ВР).

Згідно з абзацом першим преамбули Закону №265/95-ВР (в редакції Закону України від 20.09.2019р. №128-IX) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Натомість згідно з абзацом першим пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016р. № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне вказати, що за усталеною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 16.05.2024р. у справі №520/4564/23, від 12.08.2025р. у справі №500/5316/21, від 11.09.2025р. у справі №580/7450/24, від 18.12.2025р. у справі №380/10913/24 пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР установлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.02.2023р. у справі №500/6845/21, «предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту».

Згідно з обставинами справи ТОВ «АКТАН» притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Отже, ураховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.02.2023р. у справі №500/6845/21, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

Переглядаючи справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданих апеляційних скарг, суд у складі колегії суддів вважає за необхідне погодитися з висновком суду першої інстанції, за якими контролюючий орган не встановив та не довів належними і допустимими доказами наявність складу правопорушення, а саме факт здійснення розрахункової операції (реалізації товару та приймання від покупця готівкових чи безготівкових коштів).

Суд у складі колегії суддів також вважає правильним висновок суду першої інстанції, за яким факт розбіжності між фактичними залишками пального та обліковими залишками по Х-звіту не є беззаперечним доказом реалізації пального без проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій і не є підставою для висновку про порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону №265/95. Контролюючий орган не довів, що виявлена різниця у кількості пального виникла саме внаслідок реалізації пального покупцям, була пов`язана з отриманням коштів, є наслідком фактичного непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій

Відповідно, суд у складі колегії суддів підтримує висновок суду першої інстанції, який не погодився з кваліфікацією встановлених під час фактичної перевірки ТОВ «АКТАН» обставин як порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону №265/95, відповідальність за яке передбачена пунктом 1 статті 17 Закону №265/95.

Переглядаючи справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, суд у складі колегії суддів також доходить висновку, що контролюючий орган не встановив та не довів належними і допустимими доказами наявність складу правопорушення, а саме факт здійснення розрахункової операції (реалізації товару та приймання від покупця готівкових чи безготівкових коштів).

У цьому зв`язку суд у складі колегії суддів зазначає, що доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі Головного управління ДПС у Миколаївській області, змістовно відтворюють правову позицію у суді першої інстанції та не доводять наявність підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції в цій частині.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській №2651714290902 від 24.12.2025р.

19 грудня 1995р. Верховна Рада України прийняла Закон України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» (далі – Закон №481/95-ВР).

15.03.2022р. Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон №2120-IX).

Законом №2120-IX внесені зміни до статті 18 Закону №481/95-ВР та доповнено новими частинами такого змісту:

«Вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право:

виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Обов`язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб`єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні».

29.06.2023р. Верховна Рада України прийняла Закон України №3193-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб`єктами малого підприємництва» (далі – Закон №3193-IX).

Законом №3193-IX внесені зміни до статті 18 Закону №481/95-ВР та доповнено новими частинами такого змісту: абзац другий частини тридцять восьмої після слів «обігу спирту» доповнити словами «етилового, спиртових дистилятів».

Відповідно до обставин справи, які встановлені судом і не заперечуються сторонами, ліцензія №14230314201900278 від 24.09.2019р. мала термін дії з 24.09.2019р. до 24.09.2024р. Отже, відповідно до статті 18 Закону №481/95-ВР з урахуванням змін, внесених Законом №2120-IX, ліцензія №14230314201900278 від 24.09.2019р. вважалася діючою до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.

18 червня 2024р. Верховна Рада України прийняла Закон України №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон №3817-IX).

Закон №3817-IX відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» за низкою певних виключень набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 27 липня 2024р.

Водночас згідно з абзацом шостим пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону №3817-IX пункти 26, 27, 28, 29, 38, 39, 51, 53, 65, 74 частини першої статті 1, частина перша, абзаци п`ятий, сьомий, дев`ятий частини другої, пункт 2 частини третьої, частини сьома, восьма, десята - шістнадцята статті 3, частина п`ята статті 6, статті 12, 14, 15, 17, 18, частина четверта статті 20, статті 21, 24, частина восьма статті 29, статті 30, 34, 35, 38, 39, 40, розділ VII (крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46, статті 49), абзаци шостий і сьомий підпункту 3 і підпункт 4 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону №3817-IX, набрали чинності та введені в дію з 1 січня 2025р.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що у пунктах 22, 23 і 25 частини другої статті 46 Закону №3817-IX визначені певні підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності. У статті 49 Закону №3817-IX урегульовано порядок інформування суб`єктів господарювання про вартість ліцензій на право провадження відповідних видів господарської діяльності.

Пункти 22, 23 і 25 частини другої статті 46, статті 49 Закону №3817-IX відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону №3817-IX набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону №3817-IX, тобто з 27 липня 2024р.

Натомість пункт 28 частини другої статті 46 Закону №3817-IX, який визначає підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, згідно з абзацом шостим пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону №3817-IX набрав чинності та введений в дію з 1 січня 2025 р. Так само інші приписи розділу VII (крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46, статті 49) Закон №3817-IX набрали чинності та введені в дію з 1 січня 2025р.

Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону №3817-IX установлено, що Закон України №481/95-ВР і Постанова Верховної Ради України від 19.12.1995р. №482/95-ВР «Про порядок введення в дію Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» втрачають чинність з 1 січня 2025р., крім статті 8 Закону №481/95-ВР, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 Закону №3817-IX.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону №3817-IX положення Закону №481/95-ВР до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону №3817-IX.

Згідно з абзацом першим пункту 3 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону №481/95-ВР до 1 січня 2025р., вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що порядок припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності визначений у статті 46 Закону №3817-IX, яка набрала чинності і введена в дію з 1 січня 2025р., крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46 №3817-IX, які набрали чинності 27 липня 2024р.

Відповідно до абзацу першого пункту 6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX суб`єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022р. № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022р. №2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов`язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності:

подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;

сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, або до дня отримання нової ліцензії.

Згідно з абзацом четвертим пункту 6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX суб`єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту, здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов`язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що пункт 3 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX та пункт 6 розділу XIII «Перехідні положення» з урахуванням пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону №3817-IX набрали чинності 27 липня 2024р.

Відповідно до обставин справи, які встановлені судом і не заперечуються сторонами, ліцензія №14230314201900278 від 24.09.2019р. мала термін дії з 24.09.2019р. до 24.09.2024р. Натомість ліцензія №14030314202500020 видана на термін дії з 07.10.2024р. до 07.10.2029р.

У цьому зв`язку суд у складі колегії суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, за яким ТОВ «АКТАН» з 24.09.2024р. по 06.10.2024р. здійснювало зберігання пального без наявної відповідної ліцензії, чим порушило вимоги статті 28 Закону №3817-IX.

Такий висновок суду першої інстанції не узгоджується із абзацом першим пункту 3 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX, абзацом першим та абзацом четвертим пункту 6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX у їх системному зв`язку із абзацом другим пункту 2 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону №3817-IX.

Суд у складі колегії суддів вважає підставним твердити, що наведеними нормативними приписами були тимчасово, у зв`язку із поетапним набранням чинності Законом №3817-IX, запроваджені особливості правового регулювання, за якими, зокрема положення Закону №481/95-ВР до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону №3817-IX.

Суд у складі колегії суддів вважає підставним тлумачити нормативні приписи розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX у конституційно узгоджений спосіб, який передбачає визначення такого смислового значення, яке найбільшою мірою узгоджується з приписами Конституції України.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеній в абзацах четвертому – шостому підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23.01.2020р. №1-р/2020 «у контексті статті 8 Конституції України юридична визначеність забезпечує адаптацію суб`єкта правозастосування до нормативних умов правової дійсності та його впевненість у своєму правовому становищі, а також захист від свавільного втручання з боку держави у сферу його прав.

Юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування).

Таким чином, юридична визначеність передбачає, що законодавець повинен прагнути чіткості та зрозумілості у викладенні норм права. Кожна особа залежно від обставин повинна мати можливість орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних юридичних наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права».

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, суд у складі колегії суддів ураховує звернення ТОВ «АКТАН» до Головного управління ДПС у Миколаївській області із заявами від 05.09.2024р., від 23.09.2024р., від 26.09.2024р. щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а також надану ТОВ «АКТАН» відповідь №21074/6/14-29-09-04-04-2 від 20.09.2024р., в якій зазначено, що подані документи повинні відповідати Закону №481, та відповідь №21382/6/14-29-09-04-04-2 від 27.09.2024р., в якій вказано, що ТОВ «АКТАН» повинно звернутися з заявою щодо видачі нової ліцензії на право провадження зазначеного виду господарської діяльності відповідно до пункту 6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX).

Суд у складі колегії суддів вважає підставним твердити, що висновок про порушення ТОВ «АКТАН» статті 28 Закону №3817-IX та застосування до ТОВ «АКТАН» фінансової санкції, яка встановлена у пункті 15 частини другої статті 73 Закону №3817-IX, не ураховує особливості правового регулювання, зокрема перехідний період, який встановлений абзацом першим та абзацом четвертим пункту 6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX.

Інші особливості правового регулювання, які не ураховує вказаний висновок, визначені в абзаці першому пункту 3 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX та в абзаці другому пункту 2 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону №3817-IX, за яким положення Закону №481/95-ВР до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону №3817-IX.

З огляду на це і зважаючи на наявність у ТОВ «АКТАН» ліцензії №14230314201900278 від 24.09.2019р., чинної до 24.09.2024р., суд у складі колегії суддів доходить до висновку, що протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності Закон №3817-IX, тобто до 1 листопада 2024р., правові підстави для накладання на ТОВ «АКТАН» фінансової санкції, яка встановлена у пункті 15 частини другої статті 73 Закону №3817-IX, за порушення статті 28 Закону №3817-IX були відсутні.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами цієї справи, які визнаються сторонами, ТОВ «АКТАН» у строк до 1 листопада 2024р. отримало ліцензію №14030314202500020 з терміном дії з 07.10.2024р. до 07.10.2029р.

Водночас суд у складі колегії суддів вказує на хибність та безпідставність застосування до спірних правовідносин судом першої інстанції абзаців двадцять другого та двадцять четвертого пункту 6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX, за якими

«У разі невиконання суб`єктом господарювання протягом визначеного цим пунктом періоду вимоги щодо сплати чергових платежів:

дія ліцензії, строк дії якої не закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту, припиняється органом ліцензування у порядку, визначеному Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», з дня несплати першого чергового платежу».

Застосування абзацу двадцять четвертого пункту 6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX прямо узалежнено згідно з абзацом двадцять другим пункту 6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX з періодом, який визначений в абзаці четвертому пункту 6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини справи, які визнаються сторонами у справі, включно з наданням ТОВ «АКТАН» ліцензії №14030314202500020 з терміном дії з 07.10.2024р. до 07.10.2029р., суд у складі колегії суддів не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин судом першої інстанції абзаців двадцять другого та двадцять четвертого пункту 6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX.

Приймаючи до уваги вимоги апеляційної скарги ТОВ «АКТАН» про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняття нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд у складі колегії суддів вважає, що проведений аналіз обставин справи та чинного правового регулювання належно засвідчують аналіз релевантних цим вимогам доводів апеляційної скарги ТОВ «АКТАН».

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, розподіл судових витрат підлягає зміні.

Згідно з платіжною інструкцією №20 від 19.01.2026р. ТОВ «АКТАН» при зверненні до суду першої інстанції сплатило судовий збір у розмірі 18 663,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №187 від 01.06.2026р. ТОВ «АКТАН» при зверненні до суду апеляційної інстанції сплатило судовий збір у розмірі 8 160,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №194 від 09.06.2026р. ТОВ «АКТАН» при зверненні до суду апеляційної інстанції сплатило судовий збір у розмірі 4 080,00 грн.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АКТАН» задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026р. у справі №400/856/26 в частині відмови визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №2651714290902 від 24.12.2025р. – скасувати.

Постановити нове судове рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №2651714290902 від 24.12.2025р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) судовий збір у сумі 30 903,00 грн (тридцять тисяч дев`ятсот три гривні 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АКТАН» (вул. Медиків, 4, кв.27, м. Миколаїв, 54050, ідентифікаційний код 35066039).

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026р. у справі №400/856/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій