Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №420/25918/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25918/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року (суддя Бутенко А.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 13.10.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

31.07.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління щодо не нарахування і не виплати належних ОСОБА_1 сум пенсій;

- зобов`язати Головне управління зарахувати в трудовий стаж ОСОБА_1 , з подальшим внесенням відповідних змін в Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, наступні періоди: - з 29.04.1979 по 23.12.1979 – 146 трудоднів; - з 24.12.1979 по 01.04.1980 – 1 день; - з 02.04.1980 по 08.05.1980 – 37 днів; - з 26.05.1982 по 31.12.1984 – 2 роки 6 місяців 6 днів; - з 01.01.1985 по 13.01.1985 – 13 днів; - з 03.02.1991 по 07.02.1991 – 5 днів; - з 01.01.1995 по 31.12.1999 – 5 років; - з 01.01.2004 по 31.05.2009 – 25 місяців;

- зобов`язати Головне управління зарахувати в заробітну плату ОСОБА_1 , з подальшим внесенням відповідних змін в Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, наступний розмір ЗП за відповідні місяці: Січ.2004 855,48 грн - Лют.2004 252,00 грн - Бер.2004 288,00 грн - Кві.2004 252,00 грн - Тра.2004 365,00 грн - Чер.2004 270,00 грн - Лип.2004 234,00 грн - Сер.2004 502,00 грн - Жов.2004 252,00 грн - Лис.2004 288,00 грн - Бер.2005 1031,70 грн - Жов.2005 1031,70 грн - Січ.2007 1660,70 грн - Лют.2007 1660,70 грн - Бер.2007 1660,70 грн - Кві.2007 1660,70 грн - Тра.2007 1660,70 грн - Чер.2007 1660,70 грн - Лип.2007 1660,70 грн - Сер.2007 1660,70 грн - Вер.2007 1660,70 грн - Жов.2007 1660,70 грн - Лис.2007 1660,70 Грн - Гру.2007 1660,70 Грн;

- зобов`язати Головне управління здійснити виплату 104683,31 грн. в рахунок 1 % від заробітку за кожен рік стажу понад 20 років за період з липня 2011 р. по липень 2025 р., відповідно до норми ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- зобов`язати Головне управління здійснити виплату 46577,69 грн. в рахунок недоотриманої щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до категорії 2, за період з липня 2011 р. по липень 2025 р., згідно норми абзацу 2 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління здійснити виплату 54103,29 грн в рахунок частини ненарахованої пенсії, на яку впливають коефіцієнт стажу, індивідуальний коефіцієнт зарплати та інші доплати, за період з липня 2011 р. по липень 2025 р.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 у колгоспі "Перемога", з 1998 по 2004 роки у ПСП "Перемога", за січень 2004 року, березень, жовтень 2005 року, січень-грудень 2007 року, червень, серпень-грудень 2008 року та лютий-травень 2009 року у ДП "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "ОДЕСТРАНСБУД", з 09.02.2009 по 31.05.2009 року в ТОВ "УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ ОТГМ".

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 роки у колгоспі "Перемога", з 1998 по 2004 роки у ПСП "Перемога", за січень 2004 року, березень, жовтень 2005 року, січень-грудень 2007 року, червень, серпень-грудень 2008 року та лютий-травень 2009 року у ДП "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "ОДЕСТРАНСБУД", з 09.02.2009 по 31.05.2009 року в ТОВ "УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ ОТГМ".

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні).

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням сторони подали апеляційні скарги.

Позивач в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального права в частини позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

На обґрунтування поданої скарги апелянт зазначив, що судом не було наведено підстав щодо не врахування в трудовий стаж періоду роботи в колгоспі з 26.05.1982 по 31.12.1984 в повному обсязі. Разом з тим, в судовому рішенні зазначається, що відповідно до трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 06.11.1985 року позивач з 26.05.1982 року по 31.12.1984 року працював шофером у колгоспі "Росія" Ліснечівської сільради Балтського району Одеської області, але в резолютивній частині жодного рішення відносно даного періоду не зазначено. Зарахування даного періоду в трудовий стаж ОСОБА_1 необхідно здійснити на тих самих підставах, на яких суд першої інстанції зарахував ОСОБА_1 в трудовий стаж час роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 роки у колгоспі "Перемога". В період з 01.01.1985 по 13.01.1985 (період між роботою в колгоспі і вступом в навчальний заклад) не враховано 13 днів. В позовній заяві підставою для зарахування даного періоду вказано пункт 2 Постанови №252 від 13.04.1973 "Про затвердження правил розрахунку безперервного трудового стажу робітників та службовців при призначенні допомоги по державному соціальному страхуванню". Як було зазначено вище, застосуванню у такому випадку дана Постанова не підлягає. Але необхідно врахувати, що у період до 14.01.1985 р. відсутні відомості про невиконання встановленого мінімуму трудової участі без поважних причин та відомості про відрахування з членів колгоспу, тобто перед вступом в навчальний заклад останнім робочим днем в колгоспі був 13.01.1985. Тому зарахування даного періоду в трудовий стаж ОСОБА_1 необхідно здійснити на тих самих підставах, на яких суд першої інстанції зарахував ОСОБА_1 в трудовий стаж час роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 роки у колгоспі "Перемога". Судом визначено як позовна вимога - зарахувати в стаж позивача період трудової діяльності з 1998 по 2004 роки. В позовній заяві така вимога відсутня.

Щодо заробітної плати для зарахування в обрахунок пенсії, судом, на переконання апелянта, помилково не надано належної оцінки доводам позовної заяви про те, що інформація про заробітну плату в повному обсязі детально по місяцях за 2004 р. не відображається в довідці ОК-5, а у Витязі з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відображається тільки загальна сума за рік, яка і має бути зарахована в заробітну плату для розрахунку пенсії. Також, при зарахуванні в стаж роботи періодів - березень 2005 р., жовтень 2005 р., січень 2007 р. - грудень 2007 р. необхідно внести в Реєстр дані про заробітну плату, ці дані відсутні, а тому виникає необхідність визначення середньомісячного розміру заробітної плати (розрахунок якої наведено в додатку до позовної заяви: "Неврахована заробітна плата в розрахунок середньомісячного заробітку для пенсії").

Щодо щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, апелянт зауважив, що всі редакції статті 51 Закону №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які були здійснені після 2008 року, не відповідають Конституції України. Тому на сьогодні застосування статті 51 Закону №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" можливе тільки в редакції, яка діяла до 2008 року.

Щодо не нарахування і не виплати належних сум пенсій за попередній період, апелянт зауважив, що у позовній заяві вимога щодо нарахування і виплати сум пенсій у належному розмірі за попередній період аргументується тим, що бездіяльність Пенсійного фонду, яка по суті є триваючим правопорушенням, стала причиною не нарахування і не виплати пенсії ОСОБА_1 в належному розмірі. Разом з цим пенсійне законодавство передбачає, що суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком (ст. 46 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванням" №1058-ГУ), суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком (ст. 87 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ). Якщо ж врахувати позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а, в якій було зроблено висновок, що положення статті 87 Закону №1788-ХІ та статті 46 Закону №1058-IV (щодо неможливості обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу, то виникають обставини, за яких орган Пенсійного фонду зацікавлений у не нарахуванні пенсії в повному обсязі з метою зменшення видатків Пенсійного фонду.

Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на те, що на момент призначення позивачу пенсії були враховані всі надані ним документи та відомості, наявні на момент призначення пенсії в Єдиному державному реєстрі застрахованих осіб, жодних протиправних дій з боку Головного управління щодо незарахування окремих періодів роботи або заробітної плати не вбачається, тому вважає, що апеляційна скарга позивача є безпідставною та не підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі Головного управління, з посиланням на не правильне застосування норм матеріального права, ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволені позову у повному обсязі.

На обґрунтування поданої скарги зазначається, що згідно наявних даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за Позивача у період з 1998 по 2004 роки звітував страхувальник приватне сільськогосподарське підприємство "ПЕРЕМОГА" (05530792). Згідно доданої до звернення позивача довідки про нараховану заробітну плату від 27.03.2025 №33 наявні розбіжності в сумах нарахувань з довідкою ОК-5 - в грудні 2001 року та в лютому, березні 2003 року. У зв`язку з цим до страхувальника було надіслано лист від 02.07.2025 №1500-0607- 8/116871, щодо необхідності подання заяви на проведення перевірки, оскільки згідно п. 6 розділу IV Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих страхових внесків за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою страхувальника, та вносяться до Реєстру застрахованих осіб на підставі наказу керівника відповідного територіального органу у десятиденний строк після узгодження результатів перевірки. Після проведення перевірки, виконання страхувальником припису (місячний строк після узгодження результатів перевірки) та коригування відомостей за 2001, 2003 роки дані в Реєстрі застрахованих осіб будуть приведені у відповідність. Стосовно різниці сум у листопаді 2000 та листопаді 2001 роках повідомляться, що згідно статті 41 Закону до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески. Оскільки максимальна величина встановлена законодавством у листопаді 2001 року складала 1000 грн., а в листопаді 2001 року - 1600 грн, тому в графі "Для пенсії" в довідці ОК-5 суми відображено з урахуванням максимальної величини для обчислення пенсії, а не загальні суми заробітної плати згідно наданої довідки. У період з 01.09.2003 по 02.07.2009 за позивача звітував страхувальник ДП "УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ ТА ТРАНСПОРТУ" ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ТРАНСПОРТНОГО БУДІВНИЦТВА "ОДЕСТРАНСБУД" (04776080). Згідно довідки ОК-5 відсутні суми нарахувань заробітної плати за січень 2004 року, березень, жовтень 2005 року, січень-грудень 2007 року, червень, серпень-грудень 2008 року та лютий-травень 2009 року. Також за позивача відомості з персоніфікованого обліку від страхувальника були надані за період з 01.09.2003 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 02.07.2009. За 2007 рік персоніфіковані відомості відносно позивача відсутні.

Стосовно застосування Закону №158, апелянт зазначив, у Законі №796 безпосередньо визначено, що збільшення заробітку на 1% за кожен рік роботи понад 20 років мають виключно особи, яким призначено пенсію відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058. Відповідно до ч. 2 ст. 27 за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Отже, законодавством передбачено можливість розрахунку пенсії за нормами раніше діючого законодавства виключно за умови висловленого бажання отримувача пенсії. Як вбачається з позовної заяви, позивач категорично не згоден на застосування ч. 2 ст. 27 Закону №1058, яке власне і дає право на обчислення пенсії з урахуванням ч. 2 ст. 56 Закону №796. Таким чином, незгода позивача з діями Головного управління фактично є незгодою з положеннями чинного законодавства, оскільки Головне управління на виконання вимог ст. 19 Конституції України діє на підставі, в межах та у спосіб, що визначені законодавством України.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданих скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 30.06.2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яку обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується копією посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серії НОМЕР_2 .

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою щодо перерахунку пенсії.

Листом від 04.07.2025 року Головне управління повідомило, що позивач отримує дострокову пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, передбаченого Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яку обчислено відповідно до Закону при страховому стажі 26 років 10 місяців (враховано по 12.12.2015), середньомісячній заробітній платі 10998,42 грн, визначеній за періоди з 01.01.1986 по 31.12.1990 згідно довідки про заробітну плату від 24.06.2011 №347 ВАТ "Південьзахідшляхбуд" та з 01.07.2000 по 31.05.2011 згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір становить 3145,64 грн, де: розмір пенсії за віком - 2951,21 грн; доплата за 1 рік понаднормового стажу — 23,61 грн; додаткова пенсія особам, віднесеним до категорії (ліквідатори) згідно Постанови №112 — 170,82 грн. За перевіркою матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що страховий стаж зарахований на підставі трудових книжок від 01.04.1980 НОМЕР_3 , від 16.07.1985 НОМЕР_4 , від 06.11.1985 №183 та наданих документів про стаж. До страхового стажу зараховані періоди роботи в колгоспі з 29.04.1979 по 23.12.1979, з 26.05.1982 по 31.12.1984, з 07.02.1991 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 31.12.1999 згідно довідки від 07.07.2011 №248 про стаж в колгоспі "Перемога". При цьому, період роботи в колгоспі з 01.01.1995 по 31.12.1999 зараховано як колгоспний стаж з урахуванням вихододнів, оскільки відсутня довідка про реорганізацію та запис про реорганізацію колгоспу в трудовій книжці внесено некоректно. Після проведення перевірки, виконання страхувальником припису (місячний строк після узгодження результатів перевірки) та коригування відомостей за 2001, 2003 роки дані в Реєстрі застрахованих осіб будуть приведені у відповідність. Стосовно різниці сум у листопаді 2000 та листопаді 2001 роках повідомляємо, що згідно статті 41 Закону до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески. Оскільки максимальна величина встановлена законодавством у листопаді 2001 року складала 1000 грн., а в листопаді 2001 року - 1600 грн, тому в графі "Для пенсії" в довідці ОК-5 суми відображено з урахуванням максимальної величини для обчислення пенсії, а не загальні суми заробітної плати згідно наданої довідки. Згідно довідки ОК-5 відсутні суми нарахувань заробітної плати за січень 2004 року, березень, жовтень 2005 року, січень-грудень 2007 року, червень, серпень-грудень 2008 року та лютий-травень 2009 року. Також повідомляємо, що по Вас відомості з персоніфікованого обліку від страхувальника були надані за період з 01.09.2003 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 02.07.2009. За 2007 рік персоніфіковані відомості. Наявні дані від страхувальника ТОВ "УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ ОТГМ" (35991831) лише за період з 01.06.2009 по 31.08.2009, тобто відсутні дані з 09.02.2009 по 31.05.2009.

Вважаючи дії пенсійного органу протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вважав, що оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, то відповідач повинен зараховувати періоду роботи позивача у ПСП "Перемога" за період з 1998 по 2004 роки, у ДП "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "ОДЕСТРАНСБУД" за січень 2004 року, березень, жовтень 2005 року, січень-грудень 2007 року, червень, серпень-грудень 2008 року та лютий-травень 2009 року, в ТОВ "УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ ОТГМ" за період з 09.02.2009 по 31.05.2009.

Водночас суд визнав необґрунтованими доводи позивача в частині зарахування до його страхового стажу періоди роботи з 02.04.1980 по 08.05.1980 роки (період між звільненням з ОСОБА_2 нижнього складу, поверненням на роботу в колгосп "Росія"); з 01.01.1985 по 13.01.1985 роки (період між роботою в колгоспі і вступом у навчальний заклад); з 03.02.1991 по 07.02.1991 роки (період між зміною місць роботи) на підставі пункту 2 Постанови №252 від 13.04.1973 "Про затвердження правил розрахунку безперервного трудового стажу робітників та службовців при призначенні допомоги по державному соціальному страхуванню", оскільки згадана Постанова підлягає застосуванню виключно у випадках тимчасової непрацездатності або народження дитини під час призначення допомоги з державного соціального страхування.

Щодо позовної вимоги відносно нарахування 1% заробітку за кожен рік понаднормового стажу, суд зазначив, що позивач, який є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), має право на перерахунок пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років згідно з пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII.

Щодо виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, суд зазначив, що позивач отримує додаткову пенсію у розмірі 170,82 грн., тобто його права не порушено.

Щодо позовних вимог в частині виплати ненарахованої пенсії за період з липня 2011 р. по липень 2025 р. суд визнав їх передчасними, оскільки ГУ ПФУ в Одеській області ще не проводився перерахунок пенсії на виконання рішення суду у цій справі, а отже, вказані вимоги є передчасними.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційних скарг сторін та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить із такого.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону №1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону №1058-IV передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі частини 1 статті 16 Закону №1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частини 2 статті 17 Закону №1058-IV) незалежно від фінансового стану платника (частини 12 статті 20 Закону №1058-IV).

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-IV "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

На підставі статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; податкових органів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Частиною другою статті 21 Закону №1058-IV визначено, що на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.

Частиною третьою статті 21 Закону №1058-IV закріплено, що персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості:

1) умовно-постійна частина персональної електронної облікової картки: унікальний номер електронної облікової картки; серія, номер і найменування документа, що посвідчує особу; прізвище, ім`я та по батькові на момент створення електронної облікової картки; прізвище, ім`я та по батькові на поточний момент; прізвище при народженні; дата народження; місце народження; стать; адреса місця проживання; адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; громадянство; номер телефону (за згодою); відмітка про смерть;

2) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат: код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника); рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць; страховий стаж; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення; сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;

3) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає виплату за рахунок коштів Пенсійного фонду пенсії застрахованій особі за місяцями: номер електронної пенсійної справи; номер архівної електронної пенсійної справи в електронному архіві пенсійних справ; дата, з якої призначено пенсію; поточний місяць нарахування (перерахунку, індексації) пенсії; сума періодів страхового стажу; коефіцієнт страхового стажу; коефіцієнт заробітної плати (доходу, грошового забезпечення); заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для обчислення, перерахунку, індексації пенсії на поточний момент; поточний розмір пенсії для виплати; відомості про членів сім`ї, які перебувають на утриманні застрахованої особи, та її дітей; інформація про уповноважену особу, яка одержала звернення про призначення (перерахунок) пенсії;

4) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає участь застрахованої особи в накопичувальній системі пенсійного страхування, стан накопичувального пенсійного рахунку застрахованої особи або здійснення виплат її спадкоємцям за рахунок коштів, що обліковуються на такому рахунку, а також відомості про стан індивідуального пенсійного рахунку застрахованої особи в недержавному пенсійному фонді - суб`єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення та здійснення їй пенсійних виплат: сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) учасника накопичувальної пенсійної системи, з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць; сума страхових внесків, сплачена до накопичувальної системи пенсійного страхування за останній звітний рік; дата перерахування страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування; кількість одиниць пенсійних активів застрахованої особи в накопичувальній системі пенсійного страхування; загальна сума коштів застрахованої особи в накопичувальній системі пенсійного страхування; реквізити обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення, з яким укладено пенсійний контракт, реквізити адміністратора і зберігача такого фонду; сума коштів, що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку застрахованої особи в недержавному пенсійному фонді - суб`єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення; сума одноразової виплати, сплаченої відповідно до статті 56 цього Закону застрахованій особі в накопичувальній системі пенсійного страхування або її спадкоємцю, дата такої виплати; реквізити страхової організації, з якою укладено договір страхування довічної пенсії (у разі укладення); дата укладення договору страхування довічної пенсії та розмір страхової виплати за цим договором (у разі укладення); сума коштів, перерахована з накопичувальної системи пенсійного страхування страховій організації, обраній застрахованою особою, для оплати договору страхування довічної пенсії, дата її перерахування;

5) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає звернення застрахованої особи, надання інформації про застраховану особу та інші відомості щодо реалізації прав застрахованої особи у системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 Закону №1058-IV персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 Закону №1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду серед іншого для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"; надання страховикам, що здійснюють страхування довічних пенсій; надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду; обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

На підставі частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону №1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Статтею 62 Закону №1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі Порядок №637) передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

На підставі пункту 2.2. Інструкції №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4. Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Аналогічні норми були закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі – Інструкція №162), яка діяла під час оформлення частини записів в спірні періоди в трудовій книжці позивача.

Так, пунктом 1.1. Інструкції №162 було передбачено (мовою оригіналу):

"Трудовая книжка является основным документом о трудовой деятельности рабочих и служащих. Трудовые книжки ведутся на всех рабочих и служащих государственных, кооперативных и общественных предприятий, учреждений и организаций*, проработавших свыше 5 дней, в том числе на сезонных и временных работников, а также на нештатных работников при условии, если они подлежат государственному социальному страхованию.".

Пунктами 2.1-2.4 Інструкції №162 було визначено (мовою оригіналу):

" 2.1. Заполнение трудовых книжек и вкладышей к ним производится на языке союзной, автономной республики, автономной области, автономного округа, на территории которых расположено данное предприятие, учреждение, организация, и на официальном языке СССР.

2.2. Заполнение трудовой книжки впервые производится администрацией предприятия в присутствии работника не позднее недельного срока со дня приема на работу.

В трудовую книжку вносятся: сведения о работнике: фамилия, имя, отчество, дата рождения, образование, профессия, специальность; сведения о работе: прием на работу, перевод на другую постоянную работу, увольнение; сведения о награждениях и поощрениях: награждения орденами и медалями, присвоение почетных званий; поощрения за успехи в работе, применяемые трудовым коллективом, а также награждения и поощрения, предусмотренные правилами внутреннего трудового распорядка и уставами о дисциплине; другие поощрения в соответствии с действующим законодательством; сведения об открытиях, на которые выданы дипломы, об использованных изобретениях и рационализаторских предложениях и о выплаченных в связи с этим вознаграждениях.

2.3. Все записи в трудовой книжке о приеме на работу, переводе на другую постоянную работу или увольнении, а также о награждениях и поощрениях вносятся администрацией предприятия после издания приказа (распоряжения), но не позднее недельного срока, а при увольнении - в день увольнения и должны точно соответствовать тексту приказа (распоряжения).".

В Основних положеннях про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 14.03.1975 №310 містились наступні вимоги (мовою оригіналу):

" 1. Трудовая книжка колхозника является основным документом о трудовой деятельности членов колхозов.

2. Трудовые книжки ведутся на всех членов колхозов с момента принятия их в члены колхоза.

5. В трудовую книжку колхозника вносятся: сведения о колхознике: фамилия, имя, отчество, дата рождения, образование, профессия, специальность; сведения о членстве в колхозе: прием в члены колхоза, прекращение членства в колхозе; сведения о работе: назначение на работу, перевод на другую работу, прекращение работы; сведения о трудовом участии: принятый в колхозе годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве, его выполнение; сведения о награждениях и поощрениях: награждения орденами и медалями, присвоение почетных званий, награждения и поощрения за успехи в работе, предусмотренные уставом и правилами внутреннего распорядка колхоза, другие поощрения в соответствии с действующим законодательством; сведения об открытиях, на которые выданы дипломы, об использованных изобретениях и рационализаторских предложениях и о выплаченных в связи с этим вознаграждениях.

6. Все записи в трудовой книжке заверяются во всех разделах за время работы в колхозе подписью председателя колхоза или специально уполномоченного правлением колхоза лица и печатью.

13. Ответственность за организацию работ по ведению, учету, хранению и выдаче трудовых книжек возлагается на председателя колхоза. Ответственность за своевременное и правильное заполнение трудовых книжек, за их учет, хранение и выдачу несет специально уполномоченное правлением колхоза лицо.".

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка; обов`язок належного оформлення записів у трудові книжці покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб. Необхідність підтверджувати періоди роботи іншими документами для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

При цьому, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Як вбачається з матеріалів справи згідно довідки КП "Трудовий архів" Балтської міської ради Одеської області №К-218/0121 від 28.03.2025, в особових рахунках по заробітній платі КСП "Перемога", с. Лісничівка Балтського району Одеської області значиться: " ОСОБА_3 " і його фактично відпрацьовані людино-дні склали: за 1979 рік - 245 трудоднів (а.с. 12).

Проте у розрахунку стажу пенсійним органом враховано 99 трудоднів (а.с. 26).

Підстав для неврахування 146 трудоднів відповідачем не наведено.

Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Водночас є безпідставними доводи позивача, що період з 26.05.1982 по 31.12.1984 (Робота в колгоспі) повинен бути зарахований в повному обсязі (тобто - 2 роки 6 місяців 6 днів), оскільки пенсійним органом зараховано стаж згідно з відомостями, що зазначені у вищезгаданої довідці, а саме 58, 190 та 113 трудоднів.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача в частині зарахування до страхового стажу періодів між зміною місць роботи на підставі пункту 2 Постанови №252 від 13.04.1973 "Про затвердження правил розрахунку безперервного трудового стажу робітників та службовців при призначенні допомоги по державному соціальному страхуванню", оскільки приписи зазначеної Постанови застосовувалася у випадках тимчасової непрацездатності або народження дитини під час призначення допомоги з державного соціального страхування.

Щодо не зарахування періоду роботи в колгоспі з 01.01.1995 по 31.12.1999.

Відповідно до трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 06.11.1985 року позивач з 26.05.1982 року по 31.12.1984 року працював шофером у колгоспі "Росія" Ліснечівської сільради Балтського району Одеської області.

Запис засвідчений підписом голови колгоспу із посиланням на наказ та відтиском печатки.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_4 від 16.07.1985 року позивач 07.02.1991 року прийнятий у члени колгоспу "Победа" Ліснечівської сільради Балтського району Одеської області.

15.03.2000 року позивач звільнений у зв`язку з реформуванням колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога" на підставі указу Президента України від 15.02.2000 року.

Запис засвідчений підписом голови колгоспу із посиланням на наказ та відтиском печатки.

Відповідно до історичної довідки від 28.03.2025 року №к-219 КП "Трудовий архів" Балтської міської ради Одеської області, на базі колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога" утворено приватне сільськогосподарське підприємство "Перемога", яке стало правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога".

Таким чином, записами трудової книжки підтверджена трудова діяльність позивача у період з 01.01.1995 по 31.12.1999 роки у колгоспі "Перемога", таким чином висновок суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині є правильним.

Щодо не зарахування періодів роботи: у ПСП "Перемога" за період з 1998 по 2004 роки, у ДП "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "ОДЕСТРАНСБУД" за січень 2004 року, березень, жовтень 2005 року, січень-грудень 2007 року, червень, серпень-грудень 2008 року та лютий-травень 2009 року, в ТОВ "УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ ОТГМ" за період з 09.02.2009 по 31.05.2009 року оскільки відсутні дані в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату страхових внесків.

Колегія суддів зазначає, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування ведеться, зокрема, з метою накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, призначення пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, в частині незарахування відповідачем періоду роботи позивача у ПСП "Перемога" за період з 1998 по 2004 роки, у ДП "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "ОДЕСТРАНСБУД" за січень 2004 року, березень, жовтень 2005 року, січень-грудень 2007 року, червень, серпень-грудень 2008 року та лютий-травень 2009 року, в ТОВ "УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ ОТГМ" за період з 09.02.2009 по 31.05.2009 року, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про роботу (та сплату страхових внесків), апеляційний суд доходить висновку про необхідність зарахування вказаних періодів до страхового стажу позивача.

Щодо позовної вимоги відносно нарахування 1% заробітку за кожен рік понаднормового стажу, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 у справі №300/3435/21 відступив від висновків, викладених, зокрема, у постановах, від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі №300/1390/19, від 06.09.2023 у справі №300/2091/21, від 10.01.2024 у справі №300/168/21 та інших, щодо розповсюдження п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом №2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах ч.2 ст.27 Закону №1058-IV, а пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж, та сформував наступні висновки:

(1) держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону №796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.

У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.

(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону №796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом №2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.

Правові висновки аналогічного характеру містяться у постановах Верховного Суду від 04.07.2024 у справі №460/13958/23, від 26.07.2024 у справі №460/16560/23.

За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За такого правового регулювання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, який є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), має право на перерахунок пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років згідно з пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII.

Щодо виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до довідки про перерахунок пенсії від 25.02.2025 року, позивачу нарахована та виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 170,82 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено розміри виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.

Розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було встановлено в п.13 зазначеної постанови для осіб які належать до 2 категорії з 01.01.2012 р. - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.07.2012 р. - 18% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 24.04.2014 р. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 №112 в розмірі 170,82 гривні.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач отримує додаткову пенсію у розмірі 170,82 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Оскільки ГУПФУ не проводився перерахунок пенсії на виконання рішення суду у цій справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про передчасність позовні вимог в частині зобов`язання відповідача виплатити ненараховану пенсію за період з липня 2011 року по липень 2025 року.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи та спростовуються встановленими судом обставинами. Водночас доводи апеляційної скарги позивача є частково обґрунтованими, тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні у відповідній частині.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, водночас апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року – змінити, викласти абзаци 2 і 3 його резолютивної частини у наступній редакції:

"Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи: з 29.04.1979 по 23.12.1979 – 146 трудоднів; з 01.01.1995 по 31.12.1999 роки у колгоспі "Перемога"; з 1998 по 2004 роки у ПСП "Перемога", за січень 2004 року, березень, жовтень 2005 року, січень-грудень 2007 року, червень, серпень-грудень 2008 року та лютий-травень 2009 року у ДП "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "ОДЕСТРАНСБУД", з 09.02.2009 по 31.05.2009 року в ТОВ "УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ ОТГМ".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з: - з 29.04.1979 по 23.12.1979 – 245 трудоднів; з 01.01.1995 по 31.12.1999 роки у колгоспі "Перемога"; з 1998 по 2004 роки у ПСП "Перемога"; за січень 2004 року, березень, жовтень 2005 року, січень-грудень 2007 року, червень, серпень-грудень 2008 року та лютий-травень 2009 року у ДП "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "ОДЕСТРАНСБУД"; з 09.02.2009 по 31.05.2009 року в ТОВ "УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ ОТГМ"."

В інший частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою та пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя К.В.Кравченко

Суддя Ю.В.Осіпов