Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №569/4341/26
Суддя: Рогозін С. В.
Справа № 569/4341/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальні провадження № 62025240030002917 від 03.04.2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кузнецовськ Рівненської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, розвідника-навідника 2-го розвідувального відділення 1-го розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше судимого вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 22.11.2024 за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді 5 років та 1 місяць позбавлення волі, 30.06.2025 умовно-достроково звільненого від відбування покарання, невідбутий строк покарання 2 (два) роки 11 місяців та 18 днів
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, -
з участю учасників судового засідання
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, проходячи військову службу на посаді розвідника-навідника 2-го розвідувального відділення 1-го розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, близько 08 год. 30 хв. 21.12.2024 (точніше досудовим розслідуванням не встановлено, однак, саме в цей час виявлено його відсутність на військовій службі), самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалась поблизу АДРЕСА_2 , відправившись за місцем свого проживання у місто Рівне, де проводив час на власний розсуд, припинивши виконувати обов`язки військової служби, до 18 год. 40 хв. 26.02.2025, коли був затриманий у місті Рівне, Рівненської області працівниками Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області та його злочинна діяльність припинена.
Тобто, ОСОБА_4 , визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні військовослужбовцем військової частини, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Також, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, у порушення вимог ст. ст. 13, 41 Конституції України, ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, будучи раніше судимим вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 22.11.2024 за ч. 4 ст. 185, ч.4 ст. 296 КК України до покарання у виді 5 років та 1 місяць позбавлення волі, тобто діючи повторно, у проміжок часу з 23 год. 45 хв. до 00 год. 00 хв. 08 липня 2025 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , в шляхом віджиму вікна, проник до приміщення закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №2 поглибленого інтелектуального розвитку Рівненської міської ради, що розташований за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав 32-х дюймовий рідкокристалічний телевізор марки «Bravis» модель «LED-32M 8000+T2», вартістю 3566,67 гривень, завдавши закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 поглибленого інтелектуального розвитку Рівненської міської ради майнової шкоди у вказаному розмірі.
Крім того, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, у порушення вимог ст. ст. 13, 41 Конституції України, ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, будучи раніше судимим вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 22.11.2024 за ч. 4 ст.185, ч. 4 ст.296 КК України до покарання у виді 5 років та 1 місяць позбавлення волі, тобто діючи повторно, в період часу із 22 год. 40 хв. до 23 год. 00 хв. 09 липня 2025 року, перебуваючи на автостоянці, що за адресою: місто Рівне, вулиця Дубенська, 137, із автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 314 CDI KA» д.н.з. НОМЕР_2 , двері якого були відкритті, таємно викрав ключ замка запалювання до автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 314 CDI KA», вартістю 24740,58 гривень, завдавши ОСОБА_7 , майнову шкоду у вказаному розмірі.
Тобто, ОСОБА_4 , визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у крадіжці, вчиненій повторно, поєднаній із проникненням у інше приміщення, вчиненій в умовах воєнного стану.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, підтвердив обставини їх вчинення та пояснив, що будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, проходячи військову службу на посаді розвідника-навідника 2-го розвідувального відділення 1-го розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , близько 08 год. 30 хв. 21.12.2024, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалась поблизу АДРЕСА_2 , відправившись за місцем свого проживання у місто Рівне, де проводив час на власний розсуд, припинивши виконувати обов`язки військової служби, до 18 год. 40 хв. 26.02.2025, коли був затриманий у місті Рівне, Рівненської області працівниками Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Крім того вказав, що у проміжок часу з 23 год. 45 хв. до 00 год. 00 хв. 08 липня 2025 року, перебуваючи за адресою: місто Рівне, вул. Дубенська, будинок 46-Б, шляхом віджиму вікна, проник до приміщення закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2, звідки таємно викрав 32-х дюймовий рідкокристалічний телевізор марки «Bravis» модель «LED-32M 8000+T2».
В період часу із 22 год. 40 хв. до 23 год. 00 хв. 09 липня 2025 року, перебуваючи на автостоянці, що за адресою: місто Рівне, вулиця Дубенська, 137, із автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 314 CDI KA» д.н.з. НОМЕР_2 , двері якого були відкритті, викрав ключ замка запалювання до автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 314 CDI KA». У вчиненому щиро розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_7 , представник потерпілого, закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 поглибленого інтелектуального розвитку Рівненської міської ради, ОСОБА_8 , до початку судового засідання подали заяви у яких вказали, що не заперечують проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Вказали, що при призначенні покарання покладаються на розсуд суду.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого, характеризуючих даних на нього.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких злочинів, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, судом, також, враховується особа обвинуваченого, який у лікарів психіатра та нарколога, під спостереженням не перебуває, раніше судимий, вчинив кримінальні правопорушення будучи звільненим від відбування покарання з іспитовим строком.
Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає визнання вини та щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає рецидив злочинів.
При визначенні міри покарання ОСОБА_4 підстав для застосування статей 69 та 75 КК України судом не встановлено.
Положеннями ч. 2 ст. 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
За наведених обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому обвинуваченому слід призначити покарання за вчинення кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив тяжкі кримінальні правопорушення, під час звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, суд вважає за необхідне залишити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою без зміни.
По справі проведено ряд експертиз за ухвалою слідчого. Ці судові витрати, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, призначивши покарання:
за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;
за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 5 (п`ять) місяців.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 5 (п`ять) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 22.11.2024 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбутого покарання ОСОБА_4 термін попереднього ув`язнення, починаючи з 27.11.2025 року по 09.09.2026 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту ухвалення вироку - з 10.09.2026 року.
Продовжити ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж 60 днів до 09.11.2026 року, включно, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 11142,50 (одинадцять тисяч сто сорок дві) гривні, 50 копійок.
Речові докази:
- продукти харчування у фабричному пакуванні «REEVA» швидка локшина 6 пакетиків із вмістом гострої курки та 4 пакети зі смаком сиру та бекону, 1 пачку чорного чаю «Корона», 1 пачку меленої кави «Jacobs», мотузку, 4 цигарки марки «Kent», спортивні шорти чорно-білого кольору, курточку коричневого кольору, які поміщені до сейф-пакетів НПУ WAR1625025, PSP4038331 - повернути ОСОБА_4 ;
- оптичний диск із відеозаписами стоянки по вулиці Дубенській, буд. 136 у місті Рівному; оптичний диск із відеозаписами із магазину «Spar»; оптичний диск із відеозаписами закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2, що за адресою: місто Рівне, вул. Дубенська, будинок 46-Б, – залишити при матеріалах кримінального провадження.
- 4 (чотири) сліди папілярних узорів у сейф-пакеті експертної служби МВС України №0978031 – знищити.
- 32-х дюймовий рідкокристалічний телевізор марки «Bravis» модель «LED-32M 8000+T2», кріплення до телевізора – повернути власнику закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2, що за адресою: місто Рівне, вул. Дубенська, будинок 46-Б.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_9
Оригінал: reyestr.court.gov.ua