Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №569/10242/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10242/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В. при секретарі судового засідання - Алексейчук Ю.М. з участю: позивача - ОСОБА_1 представника позивача адвоката - Корнійчук В.М. відповідача - ОСОБА_2 представника відповідача адвоката – Жуковського О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рівному у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Торкунова Тетяна Анатоліївна про розірвання спадкового договору,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Рівненського міського суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Торкунова Тетяна Анатоліївна про розірвання спадкового договору.

Просила розірвати спадковий договір, укладений 26 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 512.

Зняти заборону відчуження зазначених в договорі житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та земельної ділянки, які належать ОСОБА_1 накладеної приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Торкуновою Т.А. та зареєстровано в реєстрі №513,514 .

Свої вимоги обґрунтувала наступними доводами.

Позивачці на праві приватної власності на підставі Свідоцтва Про право на спадщину за заповітом, посвідченого Другою Рівненською державною нотаріальною конторою 30.08.1999 р. за р №3-1720 належить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 92,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2016р.( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 878980356101).

Крім того, на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії РВ 01204, виданого Рівненською міською радою 14.10.1999 р. на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченого Другою Рівненською державною нотаріальною конторою 30.08.1999р за р.№3-1721 належить земельна ділянка площею 0,0834 га в межах згідно планом, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2016 р. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 877488556101).

Враховуючи свій похилий пенсійний вік, а також проблеми зі здоров`ям потребувала і потребує постійної допомоги, догляду та підтримки.

26 жовтня 2020 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Торкуновою Т.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 512 .

Відповідно до умов спадкового договору:

«Я, ОСОБА_1 (відчужувач) передаю після моєї смерті у власність відповідача ОСОБА_2 (набувач) належне мені на праві власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 га земельну ділянку площею 0,0834 га у межах згідно з планом, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 4 спадкового договору від 26.10.2020, за згодою сторін на набувача ОСОБА_2 покладалися обов`язки, які відповідачем не виконуються, у зв`язку з чим звернулася до суду з позовом.

У відповідності вимог пункту 10 спадкового договору, у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувана, спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача, а також на вимогу набувача, у разі неможливості виконання ними розпоряджень відчужувача.

У судовому засіданні позивачка підтримала позов у межах його доводів та просила задовольнити. Пояснила, що відповідач не виконував багато пунктів договору тому бажає розірвати договір. Пояснила, що відповідач не перебував у неї 8 годин , вона є інвалід П групи та потребує сторонньої допомоги, їй важко доглядати за собою. Просила дружину відповідача приходити 1 раз в тиждень, проте вона ні разу не прийшла, не дивилася за нею, їсти привозили в баночках. Вважає, що вони не доглянуть її до смерті. Відношення до неї погіршилося в останній рік. В будинку останній рік крім неї проживає квартирант, та ОСОБА_3 , вони їй допомагають. На оплату комунальних платежів та придбання продуктів давала особисті кошти ОСОБА_2 . Представник позивача адвокат Корнійчук В.М. у судовому засіданні підтримала позицію довірительки, дала аналогічні пояснення. Позов підтримала та просила задовольнити. Пояснила, що позивач є особою з інвалідністю та похилого віку, їй важко в повній мірі обслуговувати свої потреби, щоденно готувати їсти, прибирати в будинку, придбавати продукти харчування, ліки, самостійно доглядати за подвір`ям. Також указувала, що крім інших, основною підставою для розірвання спадкового договору є невиконання в повному обсязі відповідачем абз.1 п. 4 укладеного договору, а саме про перебування в житлі позивача не менше 8 годин на добу і у випадку неможливості відповідача особисто виконати цей обов`язок він мав би забезпечити присутність іншої особи. Зауважила, що у лютому 2022 року позивач була покинута відповідачем на призволяще на два місяці. При цьому наголошувала, що позивач не зобов`язана зберігати будь-які докази на підтвердження невиконання відповідачем своїх обов`язків за спадковим договором, ці обставини підтвердять свідки та вважає, що саме відповідач має довести факт належного виконання ним взятих на себе зобов`язань. Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав. Просив відмовити у його задоволенні. У 2020 році з власної ініціативи позивачки було укладено між ним та ОСОБА_1 спадковий договір. Після укладення договору сумлінно виконував його умови. Ствердив, що добросовісно виконує умови спадкового договору, систематично витрачає власні кошти для забезпечення побуту позивача, яка є його хрещеною, в тому числі на упорядкування подвір`я, приведення до ладу паркану, ремонт кухні, купівля побутових речей, продуктів харчування, ліків, інше. Відповідач зазначив, що фактично умови спадкового договору виконував ще і до його укладання і до моменту звернення позивача з позовом до суду. Представник відповідача, адвокат Жуковський О.В. заперечує проти позову, зазначаючи, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у відзиві.Зокрема, представник відповідача вказує на те, що відповідач (його дружина), сумлінно виконує обов`язки, покладені на нього спадковим договором, допомагає по господарству, забезпечує продуктами харчування, оплачує комунальні платежі по будинку, в разі потреби негайно викликає швидку допомогу, згідно рецептів лікарів забезпечує та купує за власні кошти ліки, здійснює на власному авто супровід позивачки до лікарів. Наголосив, що позивач, як власник будинку, на регулярній основі впродовж багатьох років здає в оренду/найм дві кімнати у її помешканні різним людям, за проживання яких отримує додатково кошти. Зазначає про забезпечення позитивної емоційної складової життя позивачки зі сторони відповідача шляхом регулярних разом зустрічей усіх значущих свят, зокрема таких як Різдво, дні народження інше.

Третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Торкунова Тетяна Анатоліївна в судове засідання не з`явилася, письмових пояснень суду не надала.

Ухвалою суду від 23.05.2023 відкрите загальне позовне провадження, призначене підготовче засідання з викликом учасників справи.

Ухвалою суду від 23.09.2025 витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості про перетин державного кордону України (в`їзд та виїзд на територію держави Україна) громадянином України ОСОБА_2 . Ухвалою суду від 12.01.2026 закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті з викликом учасників справи. У підготовчому засіданні задоволені клопотання про долучення письмових доказів , виклик та допит свідків у судовому засіданні, допит позивача та відповідача свідками.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, представників сторін, показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази у їх сукупності суд прийшов до наступних висновків.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про спадковий договір.

Відповідно до статті 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Згідно зі статтею 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Частиною першою статті 1308 ЦК України передбачено, що спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що підставою для розірвання спадкового договору на вимогу відчужувача є доведений факт невиконання набувачем покладених на нього договором обов`язків (розпоряджень).

Вирішуючи спір про розірвання договору, суди повинні застосовувати загальні положення про відповідальність за порушення зобов`язання. Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Правова природа спадкового договору передбачає виконання розпоряджень відчужувача. Для констатації факту невиконання розпорядження необхідною умовою є наявність самого розпорядження (вимоги, прохання, повідомлення про потребу) з боку відчужувача.

Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції, що для розірвання спадкового договору відчужувач повинен довести не лише факт ненадання допомоги, але й те, що він звертався до набувача з вимогою про забезпечення (зокрема, ліками, продуктами тощо), а набувач ухилився від виконання такої вимоги.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладеені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 01.04.2026 № 369/12305/23 у спорі з аналогічних підстав прийшов до наступних правових висновків:

36. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

37. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

38. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

39. Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

40. Поняття спадкового договору закріплене у статті 1302 ЦК України. Сутність його полягає у тому, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

41. Статтею 1305 ЦК України передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

42. Враховуючи зазначене, спадковий договір є двостороннім правочином, за яким набувач зобов`язаний вчинити певні дії за вказівкою відчужувача, взамін чого до нього переходить право власності на майно.

43. Згідно зі статтею 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

44. Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадковий договір є нерозривно пов`язаний з його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору. Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру (постанови Верховного Суду від 08 липня 2022 року у справі № 761/2536/18 (провадження

№ 61-11690св21, від 15 лютого 2023 року у справі № 699/396/21 (провадження № 61-3953св22)).

45. Для підтвердження наявних правових підстав для розірвання спадкового договору відчужувач повинен надати належні і допустимі докази невиконання набувачем умов спадкового договору.

46. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 грудня 2019 року в справі № 347/853/18 (провадження № 61-10970св19), від 25 січня 2023 року у справі № 716/2395/21 (провадження № 61-11315св22), від 21 листопада 2023 року у справі № 642/4184/21 (провадження № 61-9916св23).

47. Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

48. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

49. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

50. Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

51. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, достатньо мотивовано виходив з того, що позивачка не надала беззаперечних доказів на підтвердження того, що відповідачі не виконували її розпоряджень, передбачених умовами спадкових договорів.

52. Під час вирішення спору, апеляційний суд надав належну оцінку умовам спадкових договорів, зокрема пунктам 2.1, 4.2 які врегульовують обов`язок набувачів виконувати розпорядження відчужувача, вести облік понесених витрат на утримання відчужувача.

53. Слід зазначити, що для розірвання спадкового договору відчужувач повинен довести не лише факт ненадання допомоги, але й те, що він звертався до набувача з вимогою (розпорядженням) про забезпечення (зокрема, ліками, продуктами тощо), а набувач ухилився від виконання такої вимоги, що узгоджується з правовими висновками, висловленими у постановах Верховного Суду від 27 березня 2025 року у справі № 243/4527/23, від 19 листопада 2025 року у справі № 755/5483/21, які враховані судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи, а також у постанові від 23 грудня 2025 року у справі № 344/3762/22.

54. Позивачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона зверталася до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з вимогами про забезпечення її ліками, продуктами харчування, оплати медичних послуг, а відповідачі свідомо ухилилися від виконання розпоряджень відчужувача та не забезпечили придбання необхідних ліків за певним рецептом, продуктів харчування, сплати рахунків за послуги, комунальних платежів, обумовлених спадковими договорами.

55. Вирішуючи спір, апеляційний суд врахував ту обставину, що позивачка самостійно змінила місце проживання, відвідувала медичні заклади, проходила обстеження та купувала ліки, не повідомляючи про це набувачів, з якими до квітня 2023 року проживала в одному будинку.

56. Апеляційним судом враховано покази свідків, про допит яких заявлено сторонами, оцінено письмові докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, взято до уваги поведінку сторін спадкових договорів, зокрема позивачки, яка не повідомляла відповідачів про її безпосередні потреби, зокрема щодо необхідної медичної допомоги.

57. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що непоінформованість набувачів про безпосередні потреби й розпорядження відчужувача свідчить про відсутність їхньої вини у невчиненні відповідних дій, передбачених спадковими договорами (частина друга статті 614 ЦК України).

58. Матеріали справи не містять належних, достовірних та достатніх доказів, які б могли свідчити про невиконання відповідачами розпоряджень відчужувача, які б давали підстави для розірвання спадкових договорів.

Судом встановлено, що позивачці на праві приватної власності на підставі Свідоцтва Про право на спадщину за заповітом, посвідченого Другою Рівненською державною нотаріальною конторою 30.08.1999 р. за р №3-1720 належить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 92,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2016р.( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 878980356101).

Крім того, на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії РВ 01204, виданого Рівненською міською радою 14.10.1999 р. на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченого Другою Рівненською державною нотаріальною конторою 30.08.1999р за р.№3-1721 належить земельна ділянка площею 0,0834 га в межах згідно планом, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2016 р. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 877488556101). 26 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено спадковий договір, посвідчений Приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Торкуновою Т.А. та зареєстрований в реєстрі за № 512.

З пункту 1 вказаного спадкового договору слідує, що ОСОБА_1 (відчужувач) передає після своєї смерті у власність ОСОБА_2 (набувач) належну їй на праві приватної власності нерухоме майно, а саме:

Житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

Земельну ділянку площею 0,0834 га що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.4 спадкового договору за згодою сторін на набувача покладаються такі обов`язки:

Закуповувати продукти харчування в магазині та на базарі;

Щоденно двічі готувати повноцінну їжу (сніданок, вечеря) та, по мірі необхідності, годувати;

Придбавати промислові товари;

Прати, прасувати одяг та білизну, замінювати постіль по мірі забруднення, але не рідше одного разу на 14 днів;

Щотижня (у випадку потреби чи на вимогу відчужувача – щодня) надавати гігієнічні послуги;

Щодня спостерігати за станом здоров`я (вимірювання температури тіла, артеріального тиску тощо);

В разі потреби викликати лікаря, особисто супроводжувати до лікарні, щодня відвідувати у лікарні при перебуванні в стаціонарі, придбавати необхідні медикаменти;

У разі підвищення артеріального тиску, температури тіла або значного погіршення самопочуття – терміново викликати лікаря, швидку допомогу;

Оплачувати комунальні платежі, квартплату, плату за міський телефон та інші обов`язкові та разові платежі;

Вирішувати за дорученням відчужувача у державних установах і організаціях питання з надання встановлених пільг;

Щодня прибирати, щотижня проводити генеральне прибирання квартири;

У разі смерті відчужувача – поховати за християнськими звичаями на кладовищі «Тинне», що знаходиться по вулиці Карпенка – Карого в м. Рівне.

За взаємною згодою відчужувача та набувача на дії, які потребують матеріальних затрат, використовуватимуться особисті кошти набувача.

У пункті 6 спадкового договору сторони підтвердили, що однаково розуміють значення та умови цього договору та його правові наслідки, правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, волевиявлення сторін є вільним і відповідає внутрішній волі, договір не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, договір не вчинявся відчужувачем під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.

Пуктом 10 спадкового договору встановлено, що у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувача, спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача, а також на вимогу набувача в разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.

Відповідно до п.11 відчужувач та набувач повинні дотримуватися таємниці спадкового договору при житті відчужувача.

Відповідно до положень п.12 спадкового договору у зв`язку з його посвідченням накладається заборона на відчуження нерухомого майна, що є предметом цього договору. З моменту укладення цього договору відчужував може користуватися нерухомим майном, що є предметом спадкового договору, без права розпоряджатись ним.

Сторонам договору було роз`яснено зміст статей 1302 - 1308 ЦК України, статті 67Закону України «Про нотаріат» та статтей 167, 168, 171, 174 Податкового кодексу України.

З дослідженої судом медичної картки ОСОБА_1 вбачається, що вона будучи людиною похилого віку, інвалідом другої групи загального захворювання, зверталася за медичною допомогою зі скаргами ( як то на дискомфорт, головний біль, запаморочення головокружіння), записи за 2017, 2022 роки. Надані позивачкою ксерокопії квитанцій про самостійне придбання ліків суд оцінює критично, з тих підстав, що вони не підтверджують самостійного придбання ліків позивачкою, придбання ліків призначених саме ОСОБА_4 , відсутні оригінали та їх належність саме позивачці, оскільки пояснити походження назв лікарських препаратів, а також що вони призначались саме позивачці сторона позивача не змогла.

З оглянутої судом інформації, наданої на запис представника позивача ПрАТ «Київстар» підтверджується, що між Москвіною Т. (м.т. НОМЕР_1 ) та відповідачем ОСОБА_2 (м.т. № 972385488) мало місце спілкування у період 03.06.2024 по 19.06.2025.

Позивач ОСОБА_1 , як свідок, у судовому засіданні пояснила, що відповідача та його дружину знає давно. Ще до укладення спірного договору відповідач надавав допомогу позивачу, яка полягала у допомозі по господарству, допомозі по догляду за домоволодінням, а також у купівлі необхідних позивачу товарів, продуктів, тощо. Така допомога задовольняла потреби позивача, тому вона вирішила укласти з відповідачем спадковий договір. Позивач зазначила, що протягом 2020-2021 років відповідач здійснював належний догляд, проте після повномасштабного вторгнення росії на територію України з 2022 року якість надання послуг суттєво погіршилася. На думку позивача погіршення полягає у тому, що відповідач лише кілька разів за час дії договору прибирав у домоволодінні, не перебуває 8 годин в її помешканні, не купує продукти, ліки та не піклується про неї. Позивач фактично не заперечила, що відповідач купував та приносив їй продукти харчування, частково оплачував рахунки за комунальні послуги, мобільний телефон, періодично навідувався до неї додому, проте вважає таку допомогу недостатньою. Було зазначено, що під час укладання спірного договору вона розраховувала на те, що відповідач буде приділяти більше часу та сил на здійснення необхідного позивачу піклування та надання допомоги, а саме здійснювати прибирання, готування їжі, надавати допомогу по господарству. Позивач розраховувала, що така допомога буде надаватися за їхньої потреби, а не у разі можливості у відповідача її надавати. На запитання суду позивач повідомила, що до подання позову до суду з претензіями до відповідача щодо неналежного виконання останнім своїх зобов`язань позивач не зверталася. Підтвердила, що перестала пускати відповідача на подвір`я власного домоволодіння з травня 2025 року шляхом заміни замка на хвіртці. З цього ж часу не хоче спілкуватися з відповідачем та його дружиною. Також позивач підтвердила про небажання продовжувати договірні відносини бо вважає, що відповідач не повністю виконує умови спадкового договору, вона відчула останній рік що вона йому не потрібна, а також що відповідач з дружиною не доглянуть її до смерті, тому вона і подала відповідний позов до суду. Водночас пояснила, що через укладення спадкового договору вона втратила право на догляд за нею соціальним працівником.Суд звертає увагу, що під час судового розгляду, у тому числі під час надання власних пояснень, позивач не заперечувала здійснення ремонту кухні, зрізання дерева на території її помешкання, отримання від відповідача продуктів харчування та інших товарів, як і не заперечувала факти проживання квартирантів в кімнатах будинку, а щодо оплати комунальних платежів пояснила про наявність субсидії та те, що надавала кошти відповідачу на їх оплату. Відповідач ОСОБА_2 , будучи допитаним свідком у судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 є хрещеною мамою, а він був єдиним хрещеником і ще з дитинства до нього було відношення як до власного сина. Він підтримував також ці стосунки і після свого одруження і народження власних дітей, допомагав сім`ї позивача у вирішенні будь яких питань, а також сприяв та допомагав вирішувати питання побуту, ремонту, оформлення документів тощо. Ще до укладення спадкового договору стосунки між позивачкою та відповідачем та його сім`єю були досить дружніми та фактично рідними, позаяк навіть дочка відповідача при можливості та необхідності також приймала участь як у допомозі по господарству так і при відвідуванні позивачки на святкуваннях чи знаменних подіях. З його сторони завжди була фінансова та організаційна підтримка по всіх життєвих питаннях, таких як продукти харчування, супровід до лікарів, вирішення побутових проблем по господарству та інше. Вказані доводи відповідач аргументує не лише фото світлинами, а і тим фактом, що ще 10.07.2018 року за власною волею та ініціативою позивачкою був складений заповіт на усе її майно на користь його доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У 2020 році позивачка прийняла власне рішення: укласти з ним саме спадковий договір, а тому у 2020 році у будинку позивачки був проведений капітальний ремонт кухні – вітальні, яке було зумовлено тим, що підлога була в аварійному стані, замінено пошкоджені гниллю дошки підлоги, замінили крани, змішувачі, сантехнічні коліна та труби, лінолеум, плінтуси, нанесена на стіни нова штукатурка з вирівнюванням та фарбуванням в білий колір. Будівельне сміття вивозив самотужки, була потреба постійної доставки та закупки необхідних матеріалів для ремонту. Усі витрати були оплачені особисто ОСОБА_2 . Також були куплені та встановлені інші кухонні меблі, які були придбані за його кошти та водночас також були відремонтовані меблі в малій (так званій квартирантській) кухні, а з часом ним був також замінений холодильник «Дніпро», на двокамерний холодильник «Електролюкс», пральну автоматичну машину «Сіменс», а після того як вийшов і її ресурс, в березні 2025 року, він привіз та підключив більш сучасну пральну машину тієї ж фірми «Сіменс». Також, ще у 2020 його сім`я зробили на її прохання заміну огорожі та хвіртки на металеву, а ним особисто була повністю оплачена вартість всіх робіт спеціалістів та матеріалів. В червні 2024 року, під час сильного вітру, посеред подвір`я впала велика гілляка горіху, дерево віком приблизно 70 років. Падіння цієї гілки перекрило за розміром все подвір`я. Відразу приїхавши на виклик до позивача він прийняв на себе основну відповідальність та роботу по усуненню деревини. При цьому була потреба використовувати робітників, які володіли навиками та технікою альпіністів. Під час обрізання дерева вони працювали на великій висоті з ризиком можливого падіння. Виконавши роботу в складних умовах дерево було прибране, а велику кількість гілля та деревини довелося довго ще вивозити власним транспортом з території подвір`я та провести в кінці прибирання території. Він особисто повністю оплатив вартість всіх робіт спеціалістів. Показав, що позивач на регулярній основі впродовж багатьох років здає в найм кімнати в будинку. Після укладення спадкового договору він запропонував позивачці на її власний розсуд виділити одну кімнату у будинку для періодичного перебування його в денний та за необхідності, в нічний час, а також для збереження особистих речей. Проте, позивачка не вважала це необхідним виходячи з тих обставин, що тоді вона позбувалася б кімнати, яку вона постійно здає в найм, та відповідно, додаткового доходу, тому заперечила таку його пропозицію. Більш того, позивачка бажала щоб у будинку проживали саме «квартиранти» мотивуючи тим, що їй не так буде сумно і на усяк випадок завжди хтось є присутнім у будинку, на що він погодився. Свідок також повідомив, що в період з 2020 по 2025 роки він за власні кошти купував і привозив продукти харчування для позивача, оплачував за супутникове телебачення, поповнював кошти за мобільний телефон позивача, оплачував комунальні послуги за домоволодіння позивача, організовував щоб позивач отримувала медикаментозну підтримку після консультації у лікарів у вигляді капання, ін`єкцій – уколів за призначенням лікарів, що давало тривалий і позитивний результат. Окрім цього повідомив, що сусідка позивачки, ОСОБА_6 , як медичний працівник, неодноразово на його прохання робила для позивача ін`єкції та за призначенням лікарів ставила крапельниці. Також при необхідності він оплачував послуги масажистів для позивачки, неодноразово відвідували лікаря, мануального терапевта ОСОБА_7 , до якого він разом з позивачкою їздили на прийом. При цьому зазначив, що у багатьох випадках відсутні квитанції, оскільки між сторонами договору склалися довготривалі довірливі стосунки.

Допитані у судовому засіданні свідки позивача дали суду наступні показання.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , який проживає у позивача, показав, що у вересні 2023 року знайома ріелтор знайшла йому це помешкання і кімнату, має окремий вхід до неї та живе окремо від позивача, здійснює оплату готівкою ОСОБА_9 за проживання в розмірі 4000 грн. на місяць плюс окремо оплачує комунальні послуги. Повідомив, що позивач йому розказувала про спадковий договір, що відповідач має її доглядати, а також зазначив, що в побутових питаннях він ремонтував в літній кухні кран в 2024 році та на прохання позивача здійснив заміну замка (серцевини) до вхідної хвіртки весною 2025 року. Свідок також зазначив, що працює весь час на роботі, а відповідача бачив разів 10 на вихідних, на дні народження позивача, а також повідомив, що швидку допомогу позивачу він не викликав.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , яка проживає у позивача,суду показала, що в травні 2024 року знайома попросила допомогти по впорядкуванню городу та клумби для позивача, вона погодилась і певний час періодично ходила та довела до порядку город та клумбу, робота була оплачена відповідачем, а вже в грудні цього ж року позивач запропонувала переїхати до неї на постійне проживання і ночівлю, на що вона погодилась. Зазначила, що часом особисто їздила з відповідачем на базар/магазин за продуктами, а також що їй відомо, що відповідач по планшету вираховував вартість комунальних послуг, спожитих позивачем. Окремо свідок вказала, що в квітні 2025 року відповідач особисто запропонував гроші в розмірі 10 000 грн. за роботу і те, що вона допомагає позивачу, проте від отримання коштів відмовилась, а щодо допомоги не заперечила.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , яка є сусідкою позивача, повідомила, що знайома з позивачем з 80-х років, буває у неї вдома та зазначила, що відповідач у позивача не ночує, але бачила як він привозив до позивача домашню приготовлену їжу, продукти харчування. Свідок ствердила про те, що відповідач зрізав великого горіха на подвір`ї, стало просторо, а ОСОБА_11 привела до ладу квітник. Зазначила, що швидку допомогу позивачу не викликала, вже тривалий час відповідача у позивача не бачить, раніше бувала у ОСОБА_12 досить часто, а після поселення ОСОБА_13 заходить рідше.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показала, що знайома позивачки, є зооволонтером , знайома з позивачкою вже 10 років, у 2020 році допомагала собаці позивача, потім прилаштувала кота, це було ще до початку війни. Зазначила, що часто купувала корм для кішечки, знає, що позивач хворіє і що з початком війни їй було страшно ночувати.

Допитані у судовому засіданні свідки сторони відповідача суду дали наступні показання.

Свідок ОСОБА_15 , лікар-невропатолог, завідуюча неврологічного відділення КНП «Центральна міська лікарня», показала, що знайома із сім`єю ОСОБА_16 більше 25 років, а також що оглядала та лікувала позивача в 2016 році під час операційного втручання. До 2024 року неодноразово відповідач привозив на огляди та аналізи позивача, вона неодноразово рекомендувала їй оформлення в стаціонар, проте вона відмовлялась. Відповідач також привозив її до помешкання позивача для надання консультацій щодо стану здоров`я позивача. У період з 2016-2024 роки відповідач та його дружина дбали про здоров`я позивачки, купували відповідні ліки, а вже після 2024 року позивач лікується в іншого лікаря.

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що у 2020 році вона особисто здійснювала ремонтні роботи на кухні помешкання позивача. Зазначила, що фактично було здійснено капітальний ремонт кухні, усі матеріали купував та привозив особисто відповідач, усі розрахунки за виконані роботи оплачував відповідач. Також свідок відмітила, що за період роботи дружина відповідача прибирала, мила, заносила та виносила речі, готувала їжу, впорядковувала квітник на території, усі разом, в тому числі і позивач, обідали та вечеряли, а атмосфера між позивачем та сім`єю відповідача була тепла та родинна.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що він, як підприємець, займається виготовленням меблів. У 2020 році відповідач звернувся до нього про ремонт кухонних меблів в помешканні позивача. З`явившись до будинку він здійснив їх демонтаж, бо вони перебували у аварійному стані, поцвіли, затікала вода. Допомагав відповідачу виносити старий холодильник, демонтувати гнилу підлогу на кухні. В подальшому він встановив інші кухонні меблі, які були у користуванні, але в ідеальному стані. У 2023 році він допомагав відповідачу встановлювати гойдалку на подвір`ї позивачки.

Свідок ОСОБА_19 , яка є вчителем та знайомою дружини відповідача показала, що працює з ОСОБА_20 , і водночас разом з нею відвідує своїх батьків у м. Клевань та батьків ОСОБА_21 в с. Деражне. Свідок зазначила, що завжди по дорозі з села до м. Рівне Катеринчики брали різні овочі та продукти, в тому числі молочні, суницю чи чорницю купували по дорозі і щоразу, а це 2 рази на місяць через тиждень, заходили до помешкання позивача, яка радісно їх зустрічала, в основному на подвір`ї в бесідці, де вони разом усі спілкувались на різні життєві теми. Позивачка при зустрічі особисто розказувала про те, що відповідач привозив їй якісні ліки з Польщі, возив до перукаря, в лікарню. Останній раз була у позивача весною 2025 року.

Свідок ОСОБА_22 ,яка є дружиною відповідача, показала, що вона та її чоловік завжди допомагали у всіх життєвих проблемах позивача. Після підписання декларації з сімейним лікарем ОСОБА_23 , постійно супроводжували позивачку на аналізи та консультації з профільними лікарями та купували усі, призначені лікарями, медикаменти; всі медичні послуги та закупівлю ліків оплачував її чоловік, свідком чого вона була особисто; вони неодноразово доставляли позивачку до лікаря-хірурга ОСОБА_24 , лікаря кардіолога ОСОБА_25 , лікарів неврологів ОСОБА_15 та ОСОБА_26 . За згоди позивача вимірювали артеріальний тиск та глюкометром вимірювали рівень цукру в крові, а при поганому самопочутті відразу викликали швидку допомогу; при потребі та за згодою позивача допомагала виконувати гігієнічні процедури, відвідували майстра-перукаря, закуповувалися засоби по догляду за тілом та волоссям і засоби жіночої гігієни. Впродовж останніх 15 років, як до підписання так і після укладення спадкового договору вона з чоловіком прибирали будинок, прали постільну білизну, штори та тюлі, мили вікна двічі на рік, прали килими. Для постійного користування їхня сім`я придбала пральну машину «Сіменс» та холодильник «Електролюкс».

У будинку позивача постійно проживають квартиранти, деякі проживали досить довго, але і бувало декілька місяців. В період між заселеннями квартирантів їхня сім`я прибирала частину будинку відведену для проживання квартирантів, чоловік ремонтував сантехніку та чистив каналізаційні труби. Разом з чоловіком вели закупи продуктів харчування в магазинах, на гуртових складах, продуктових ринках, а також домашнє молоко, сир, сметану, яйця привозили з села, коли поверталися від батьків. На столі у позивача завжди були сезонні свіжі фрукти, ягоди, тістечка, морозиво, різні смаколики. Щоліта в морозильну камеру закладалися лотки з полуницями,чорницями, а восени були закуплені для зберігання картопля,морква,цибуля та робилася консервація. На християнські свята, святкування дня народження, Різдва, новорічних свят завжди накривався святковий стіл, запрошувались гості, сусіди та близькі люди позивачки. Усі страви та закуски готувались нею та чоловіком. Оплату комунальних послуг відповідач здійснює за власні кошти з карткового рахунку приватбанку через додаток у планшеті. Свідок ОСОБА_5 , яка є донькою відповідача, суду показала, що позивачка була справжнім членом їхньої родини, разом святкували всі родинні свята, дні народження, Великдень, Різдво та інші визначні дати. ЇЇ батьки систематично надавали позивачу допомогу у побуті: організували ремонт у її оселі, завжди дбали про чистоту та порядок у її домі, привозили лікарські засоби, забезпечували якісними продуктами та необхідними речами, регулярно відвідували її, супроводжували до лікарів, контролювали її лікування та загальний стан здоров`я, організовували відпочинок у санаторіях і поїздки на природу, аби вона почувалася щасливою та не була самотньою. Вона також брала участь у допомозі: працювала у дворі, фарбувала паркан, прибирала подвір`я, допомагала у догляді за садом та тваринами, проводила час з позивачем. ЇЇ батько, та вся їхня сім?я, добросовісно виконувала умови спадкового договору, забезпечуючи ОСОБА_9 належну турботу, догляд та увагу. Вважає, що рішення про розірвання договору не відповідає а ні фактам, а ні реальним відносинам, які склалися між ними та ОСОБА_27 . З досліджених судом доказів наданих відповідачем встановлено, наступне. З 2019 року його матір постійно та по теперішній час проживає у м. Ярмолинці Хмельницької області перебуває на утриманні та у помешканні свого сина, ОСОБА_28 (рідного брата відповідача), який про неї піклується і доглядає.

Відтак, покликання позивачки на здійснення відповідачем постійного догляду за своєю матір`ю, як підставу того, що відповідачем не виконуються умови спадкового договору, не знайшли свого підтвердження. З досліджених у судовому засіданні банківських виписок по картці відповідача, виданих АТ «Приватбанк» в період 2023-2025 підтверджується придбання продуктів харчування у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_4 » , оплата комунальних послуг по будинку АДРЕСА_2 ( спожитий газ, доставка газу, спожита електроенергія) та відповідних чеків по оплаті кабельного/ супутникового телебачення, придбання ліків в аптеці дають підстави дійти висновку, що відповідач на виконання умов договору витрачав власні грошові кошти на користь позивача, які були регулярними. Належних та допустимих доказів того, що внесені відповідачем кошти за комунальні послуги були отримані від позивачки, а не власні кошти відповідача, судом не встановлено, оскільки оплата послуг проводилася з карткового рахунку, проте надходження від позивачки на рахунки відповідача коштів для проведення вищезазначених оплат, судом не встановлено.

З оглянутої судом інформації щодо вхідних телефонних дзвінків з номера НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_22 про виклики швидкої допомоги за період з 20.10.2020 по 20.05.2025 вбачається, що мали місце виклики до ОСОБА_1 . Рівненської СШМД.

За інформацією Адміністрації ДПС України наданою на виконання ухвали суду, вбачається, що у період часу з 02.11.2020 по 23.08.2025 ОСОБА_2 періодично виїжджав за кордон.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, враховуючи вік і стан здоров`я позивача, вчиняв на її користь дії, що полягали у купівлі продуктів харчування, оплаті рахунків по комунальним послугам, послуги зв`язку, купівлі ліків, а отже виконував свої обов`язки передбачені спадковим договором.

Як встановлено судом, позивачка у власному будинку здає в найм/оренду дві кімнати, в яких проживають ОСОБА_8 (з вересня 2023 року) та відповідно, які сплачує позивачці орендну плату за проживання, та ОСОБА_3 (з травня 2024 року), що було підтверджено в судовому засіданні при їх допиті як свідків. Проживання сторонніх осіб у будинку ОСОБА_29 не суперечить як інституту власності, оскільки власник самостійно володіє, користується та розпоряджається майном, та не суперечить п.4 Договору згідно якого відповідач був про це повідомлений, не заперечував проти їхньої присутності, що дає суду підстави вважати, що набувач забезпечив присутність в помешканні іншої особи, здатної надавати необхідну допомогу відчужувану у період його відсутності. Позивачка не надала суду жодного належного доказу (письмового звернення, електронного повідомлення, показань свідків про усну вимогу), який би підтверджував, що вона зверталася до набувача з конкретними розпорядженнями (наприклад, надати ліки за певним рецептом, придбати певні продукти, сплатити рахунок), а набувач відмовив їй у цьому.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що позивачка отримувала та приймала допомогу від відповідача, не повідомляючи відповідача змінила замок на хвіртці чим створила йому перешкоди у доступі до її помешкання та виконання умов договору.

Такі дії відчужувача позбавили набувача об`єктивної можливості дізнатися про потреби позивачки та виконати свій обов`язок.

Відсутність поінформованості набувача через приховування інформації відчужувачем свідчить про відсутність його вини у невиконанні відповідних дій.

Досліджені письмові докази, показання свідків у сукупності підтверджують, що набувач добросовісно виконував умови спадкового договору у спосіб, погоджений сторонами.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовна заява до задоволення не підлягає за недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати віднести на рахунок держави від сплати якого позивачка була звільнена при пред`явленні позову до суду будучи інвалідом П групи. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,280-282, 284, 354, 355 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в: ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Торкунова Тетяна Анатоліївна про розірвання спадкового договору,

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 . Третя особа без самостійних вимо: Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Торкунова Тетяна Анатоліївна, місцезнаходження: 33013, м.Рівне,пр-т Миру, 9.

Повне рішення виготовлене – 10.09.2026.

Суддя О.В.Панас