Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №420/13218/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/13218/25

Головуючий І інстанції: Бездрабко О.І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Кравченка К.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення суду - 12.11.2025р.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

29.04.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Одеській області та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 23.04.2025р. №046350016686 щодо відмови перерахунку пенсії «перехід з виду на вид» відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі заяви про перерахунок пенсії від 16.04.2025р.;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи за професією «електрослюсар підземний», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994р. №202 період навчання у Тернівському професійного гірничому ліцеї з 01.09.2005р. по 21.01.2009р. за професією «електрослюсар підземний, машиніст підземних установок»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи за професією «електрослюсар підземний», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994р. №202 період з 10.07.2015р. по 05.10.2016р. проходження військової служби в особливий період протягом якого брав участь в антитерористичній операції з розрахунку один місяць служби за три;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи за професією «машиніст бурової установки», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994р. №202 період з 25.02.2022р. по 16.09.2024р. проходження військової служби, протягом якої брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану та перебував на лікуванні у лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії з розрахунку один місяць служби за три;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії «перехід з виду на вид» із застосуванням ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідно заяви від 16.04.2025р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності. 16.04.2025р. позивач звернувся через веб портал ПФУ із заявою та відповідними документами для переходу на інший вид пенсії із застосуванням положень ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 23.04.2025р. №046350016686 позивачу у переході на інший вид пенсії відмовлено з огляду на відсутність страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. Позивач вважає, таке рішення протиправним, оскільки ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» закріплено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних гірничих роботах, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років. Відповідачем зараховано до пільгового стажу за професією «електрослюсар підземний» період з 10.07.2015р. по 05.10.2016р. проходження військової служби без урахування кратність один місяць служби за три; до пільгового стажу за професією «машиніст бурової установи» період з 25.02.2022р. по 16.09.2024р. проходження військової служби без урахування кратність один місяць служби за три; а також до пільгового стажу за професією «електрослюсар підземний» не зараховано період навчання з 01.09.2005р. по 21.01.2009р. У зв`язку із цим, позивач вважає свої права порушеними, а рішення відповідача протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 23.04.2025р. №046350016686 щодо відмови в перерахунку пенсії «перехід з виду на вид» позивачу відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального страхового стажу та до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання у Тернівському професійного гірничому ліцеї з 01.09.2005р. по 21.01.2009р. за професією «електрослюсар підземний, машиніст підземних установок». Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального страхового стажу та до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 12.04.2016р. по 27.07.2016р. та з 04.08.2016р. по 05.10.2016р., а також період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з 10.02.2023р. по 12.02.2023р. у кратному обчисленні - один місяць служби за три місяці. Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.04.2025р. про перерахунок пенсії - «перехід з виду на вид» із застосуванням ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, позивач та представник ГУ ПФУ в Одеській області подали апеляційні скарги.

У поданій апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області посилається на те, що рішення суду 1-ї інстанції в частині задоволення позовних вимог постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання та неповного з`ясування судом обставин даної справи, у зв`язку із чим, просило скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2025р. в цій частині і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у поданій ним апеляційній скарзі зазначив, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені заявлених позовних вимог постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду від 12.11.2025р. і прийняти нове, який його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025р. та від 18.12.2025р. відкрито апеляційні провадження за апеляційними скаргами учасників справи та призначено їх до розгляду в порядку письмового провадження.

30.12.2025р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є особою з інвалідністю ІІІ групи (з 16.05.2024р. по 31.05.2025р.), з 16.05.2024р. перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

16.04.2025р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії із застосуванням ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності дану заяву розглянуто ГУ ПФУ в Одеській області, рішенням якого від 23.04.2025р. №046350016686 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії «перехід з виду на вид» згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з огляду на відсутність необхідного страхового стажу на відсутність страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Відповідно до форми РС-право, до страхового стажу позивача зараховано періоди: з 04.08.2008р. по 19.01.2009р., з 02.03.2009р. по 09.07.2015р., з 10.07.2015р. по 05.10.2016р., з 06.10.2016р. по 06.02.2017р., з 07.02.2017р. по 19.04.2021р., з 20.04.2021р. по 21.05.2021р., з 22.05.2021р. по 29.06.2021р., з 30.06.2021р. по 01.07.2021р., з 02.07.2021р. по 04.07.2021р., з 05.07.2021р. по 24.02.2022р., з 25.02.2022р. по 30.06.2024р.

При цьому, всі періоди зараховано в однократному розмірі.

Згідно з додатком до диплому кваліфікованого робітника серії НОМЕР_1 від 21.01.2009р., позивач у період з 01.09.2005р. по 21.01.2009р. навчався в Тернівському професійному гірничому ліцеї за професією «електрослюсар підземний», «машиніст підземних установок».

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить наступні записи про спірні періоди трудової діяльності позивача:

- запис №4 - з 02.03.2009р. прийнятий підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем у шахті в ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»;

- запис №5 з 07.02.2017р. переведено машиністом підземних установок третього розряду з повним робочим днем у шахті;

- запис №6 з 02.12.2019р. робоче місце атестоване з пільгових умов праці, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до Списку №1;

- запис №7 з 20.04.2019р. направлено на курси за професією машиніст бурових установок з відривом від виробництва;

- запис №8 з 22.05.2021р. направлено на виробничу практику учнем машиніста бурових установок з повним робочим днем у шахті;

- запис №9 з 05.07.2021р. переведено на посаду машиніста бурових установок по третьому розряду з повним робочим днем у шахті;

- запис №10 з 09.02.2022р. переведено машиністом на посаду машиніста бурових установок по четвертому розряду з повним робочим днем у шахті дільниці профілактичних робіт з технічної безпеки.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 05.10.2016р. №235, позивача 10.07.2015р. призвано на військову службу по мобілізації на посаду гранатометника 1-го відділення 2-го стрілецького взводу 4-ої стрілецької роти стрілецького батальйону (з охорони взводних опорних пунктів). Позивач приймав безпосередню участь в проведенні Антитерористичної операції, забезпеченні її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності у м.Слов`янськ, Донецької області в періоди з 12.04.2016р. по 27.07.2016р., з 04.08.2016р. по 05.10.2016р., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014р. №232, від 17.07.1992р. №393 та згідно з наказом командувача Національної гвардії України від 12.12.2014р. №500 зазначені періоди в пільговому обчисленні рахувати один місяць служби за три місяця. Вислуга років на військовій службі станом на 05.10.2016р. складає: у календарному обчисленні 01 рік 02 місяці 25 днів.

Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.10.2016р. №4/751 та військового квитка серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 у період з 10.07.2015р. по 05.10.2016р. та з 25.02.2022р. по 16.09.2024р. проходив військову службу під час мобілізації.

За довідками Військової частини НОМЕР_3 від 05.10.2016р. №3219 та Військової частини НОМЕР_5 від 22.03.2024р. №707, позивач у періоди з 12.04.2016р. по 27.07.2016р., з 04.08.2016р. по 05.10.2016р. та з 10.02.2023р. по 12.02.2023р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Не погоджуючись із рішенням ГУ ПФУ в Одеській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції виходив із часткової обґрунтованості та доведеності заявлених позовних вимог та, відповідно, наявності підстав для їх часткового задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормою ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Так, правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV.

Згідно зі ст.ст.9,10 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Частиною 1 ст.114 Закону №1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч.ч.2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.

Згідно з абз.1 п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

У силу ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий, склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень) - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Відповідно до ч.5 ст.114 Закону №1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч.ч.2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

За приписами п.3 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах» (затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

Згідно ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абз.5 ч.4 ст.42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) ч.2 ст.40 цього Закону для призначення пенсії

Як уже встановлено судами обох інстанцій, позивач з 16.05.2024р. перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV.

16.04.2025р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії із застосуванням ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, однак рішенням ГУ ПФУ в Одеській області у переході на інший вид пенсії відмовлено з огляду на відсутність необхідного стажу.

Водночас, позивач вважає дане рішення протиправним, оскільки ГУ ПФУ в Одеській області період проходження військової служби з 10.07.2015р. по 05.10.2016р. за професією «електрослюсар підземний» було зараховано до пільгового стажу без застосування кратного обчислення один місяць служби за три; період проходження військової служби з 25.02.2022р. по 16.09.2024р. за професією «машиніст бурової установи» також зараховано до пільгового стажу без урахування такого кратного обчислення; крім того, до пільгового стажу за професією «електрослюсар підземний» не включено період навчання з 01.09.2005р. по 21.01.2009р.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч.1 ,2, 4 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Перевіряючи обґрунтованість висновків суду 1-ї інстанції щодо зарахування періоду навчання з 01.09.2005р. по 21.01.2009р. до спеціального та пільгового стажу за професією «електрослюсар підземний», колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», законодавство України про професійну (професійно-технічну) освіту базується на Конституції України і складається з Закону України «Про освіту», цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Законодавство України в галузі професійної (професійно-технічної) освіти обов`язкове для застосування на території України незалежно від форм власності та підпорядкування закладів освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти.

Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівника, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічна за змістом вимога міститься і в абз.1 п.26 «Положення про професійно-технічний навчальний заклад» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998р. №1240).

Виходячи з аналізу наведених правових норм, суд першої інстанції цілком вірно вказав на те, що визначальним для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

При цьому, наведена норма не ставить право особи на зарахування такого періоду до пільгового стажу в залежність від добровільної сплати страхових внесків за час навчання. Відтак, посилання відповідача на відсутність страхових внесків за період навчання як на підставу для неврахування цього періоду не може бути визнано достатнім правовим обґрунтуванням відмови у його зарахуванні саме до стажу, який визначається з урахуванням спеціальних положень законодавства про пільгове пенсійне забезпечення.

Матеріалами даної справи підтверджується, що 21.01.2009р. ОСОБА_1 закінчив навчання в Тернівському професійному гірничому ліцеї за професією «електрослюсар підземний», «машиніст підземних установок» та отримав диплому кваліфікованого робітника. У подальшому, з 02.03.2009р. позивача прийнято підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем у шахті в ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Отже, у цій справі наявні обидві передбачені законом умови для зарахування періоду навчання до стажу роботи за спеціальністю: позивач здобув професію, яка відповідає подальшій роботі, та був працевлаштований за набутою професією у межах встановленого законом тримісячного строку.

За таких обставин, у позивача наявне право на врахування всього періоду навчання позивача в Тернівському професійному гірничому ліцеї за професією «електрослюсар підземний», «машиніст підземних установок» з 01.09.2005р. по 21.01.2009р. до спеціального та пільгового стажу.

Жодного спростування встановлених обставин відповідачами під час розгляду справи наведено не було та відповідних доказів не надано.

У свою чергу, перевіряючи обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо зарахування до спеціального та пільгового стажу періоду проходження позивачем військової служби в особливий період з 10.07.2015р. по 05.10.2016р., протягом якого він брав участь в антитерористичній операції, у кратному обчисленні один місяць служби за три, а також періоду проходження військової служби з 25.02.2022р. по 16.09.2024р., під час якого позивач брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення таких заходів під час дії воєнного стану, а також перебував на лікуванні у лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних у військових частинах, штабах та установах, що входили до складу діючої армії, у кратному обчисленні один місяць служби за три, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст.62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 КЗпП України також встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Як передбачено п.10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637.

Пунктами 1 та 2 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Статтею 57 Закону №1788-XII передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Правове ж регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-XII.

Частиною 1 ст.2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 вказаної статті передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Разом із тим, варто наголосити, що процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає однойменний Порядок, який 20.08.2014р. був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №413.

За абз.2 п.2 згаданого Порядку, статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони), у тому числі, Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, а також інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Пунктом 4 Порядку №413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку із особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В абз.2 п.1 ст.8 цього Закону визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз.1 п.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. №3551-XII, до учасників бойових дій належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Отже, час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991р. №1932-XII, зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Наказом Міністерства оборони України «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років» від 14.08.2014р. №530, відповідно до Законів №2011-XII, «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства», затверджено «Положення про організацію в Міністерстві оборони України з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям в соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей».

Підпунктом 1 п.2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог п.п.2.4 та 2.5 цього розділу) один місяць служби за три місяці:

- участь у бойових діях у воєнний час;

- час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;

- час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

- час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - період з 26.04.1986р. до 01.01.1988р;

- час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки»;

- час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

- період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;

- час служби, вказаний у постанові Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. №30 «Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН» (зі змінами);

- час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;

- інші періоди, зазначені в пп. «а» п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей»;

- крім зазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до Положення.

Водночас, пп. «а» п.3 Постанови №393 встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абз.1 п.1 цієї Постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці:

- участь у бойових діях у воєнний час;

- час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

- час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 01.01.1988р.;

- таємно (щодо змін додатково див. Постанову №747 від 19.09.1993 таємно);

- час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей;

- час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

- період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

- час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Таким чином, час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, особа, зокрема, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, і такий час військової служби зараховується до пільгового стажу в одинарному розмірі, крім часу проходження служби, передбаченого у п.п.1 п.2.3 розділу 2 Положення №530 та п.п. «а» п.3 Постанови №393, який підлягає зарахуванню до стажу, що враховується для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у кратності один місяць служби за три місяці.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 05.06.2018р. у справі №348/347/17.

З наявного в матеріалах справи розрахунку стажу, в тому числі пільгового, судом встановлено, що до загального страхового та до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, відповідачем зараховано період військової служби позивача під час мобілізації в особливий період, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, з 10.07.2015р. по 05.10.2016р., в тому числі період його безпосередньої участі в антитерористичній операції з 12.04.2016р. по 27.07.2016р., з 04.08.2016р. по 05.10.2016р. та період проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 25.02.2022р. по 30.06.2024р., в тому числі період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військової агресією російської федерації проти України з 10.02.2023р. по 12.02.2023р., в одинарному розмірі.

Разом з цим, встановлено, що відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.10.2016р. №4/751 та військового квитка серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 у період з 10.07.2015р. по 05.10.2016р. та з 25.02.2022р. по 16.09.2024р. проходив військову службу під час мобілізації, а за довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 05.10.2016р. №3219 та довідки Військової частини НОМЕР_5 від 22.03.2024р. №707, у періоди з 12.04.2016р. по 27.07.2016р., з 04.08.2016р. по 05.10.2016р. та з 10.02.2023р. по 12.02.2023р. він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

У контексті спірних правовідносин, слід звернути увагу на те, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 працював на різних посадах, робота на яких надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, з 02.03.2009р. по теперішній час на таких посадах: «електрослюсар підземний», «машиніст підземних установок», «машиніст бурових установок» з повним робочим днем у шахті в ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Трудова книжка позивача також містить відомості про атестацію робочих місць, на яких працював позивач, за Списком №1.

Таким чином, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач на момент призову на військову службу за мобілізацією в особливий період з 10.07.2015р. по 05.10.2016р. на підставі Указу Президента України «Про оголошення часткової мобілізації» від 17.03.2014р. №303/2014, а також з 25.02.2022р. по теперішній час на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022р. «Про загальну мобілізацію» працював за посадами (професіями), робота на яких надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: «електрослюсар підземний», «машиніст підземних установок», «машиніст бурових установок» з повним робочим днем у шахті, що не заперечується та визнається відповідачами, а відтак, він має право на зарахування періоду проходження військової служби за призовом під час мобілізації в особливий період з 10.07.2015р. по 05.10.2016р., а також з 25.02.2022р. по 16.09.2024р. до його страхового та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV в одинарному розмірі.

Разом із тим, на переконання колегії суддів, викладене не свідчить про те, що вся тривалість зазначених періодів має бути обчислена у кратності один місяць служби за три місяці.

Кратне обчислення є спеціальним правовим наслідком, який застосовується виключно до тих періодів військової служби, щодо яких законодавством прямо встановлено відповідну пільгу.

Так, як вказано вище, приписами пп.1 п.2.3 розділу 2 Положення №530 та пп. «а» п.3 Постанови №393 передбачено зарахування на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, а також часу проходження служби, протягом якого особа брала участь у відповідних заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у визначених законодавством районах та у період їх проведення.

Тобто, для застосування кратності необхідним є встановлення не лише факту проходження військової служби в особливий період, а й факту безпосередньої участі такого військовослужбовця у відповідних заходах протягом конкретного періоду.

У цій справі така обставина належними та допустимими доказами підтверджена.

Зокрема, довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 05.10.2016р. №3219 підтверджено безпосередню участь позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області: м. Слов`янськ, у періоди з 12.04.2016р. по 27.07.2016р. та з 04.08.2016р. по 05.10.2016р.

Крім того, довідкою Військової частини НОМЕР_5 від 22.03.2024р. №707 підтверджено безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації у період з 10.02.2023р. по 12.02.2023р.

Саме тому періоди з 12.04.2016р. по 27.07.2016р., з 04.08.2016р. по 05.10.2016р. та з 10.02.2023р. по 12.02.2023р. підлягають зарахуванню до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у кратному обчисленні один місяць служби за три місяці.

Водночас, решта часу проходження військової служби в межах періодів з 10.07.2015р. по 05.10.2016р. та з 25.02.2022р. по 16.09.2024р. підлягає зарахуванню до відповідного стажу саме в одинарному розмірі, оскільки доказів безпосередньої участі позивача у заходах, які відповідно до наведених норм законодавства є підставою саме для кратного обчислення, щодо кожного такого дня матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції правильно розмежував період військової служби позивача як такий, що в цілому підлягає зарахуванню до пільгового стажу, та окремі періоди безпосередньої участі позивача у відповідних заходах, які підлягають зарахуванню у кратності один місяць служби за три місяці.

Відповідно, доводи позивача про необхідність суцільного, без поділу на окремі періоди, зарахування всієї військової служби з 10.07.2015р. по 05.10.2016р. та з 25.02.2022р. по 16.09.2024р. у кратності один місяць за три місяці ґрунтуються на неправильному розумінні наведених норм законодавства, оскільки сама по собі належність служби до особливого періоду не є достатньою підставою для застосування кратності до всієї її тривалості.

Разом із тим, слід наголосити, що неврахування відповідачем встановленої законом кратності щодо конкретних періодів безпосередньої участі позивача у відповідних заходах призвело до неправильного визначення тривалості його пільгового стажу.

Отже, на момент розгляду заяви позивача, відповідач мав здійснити визначення його страхового та пільгового стажу з урахуванням періоду: навчання з 01.09.2005р. по 21.01.2009р.; військової служби в особливий період, які підлягають зарахуванню до пільгового стажу в одинарному розмірі; а також конкретних періодів безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, які підлягають зарахуванню у кратності один місяць служби за три місяці.

Оскільки оскаржуваним рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 23.04.2025р. №046350016686 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії «перехід з виду на вид» саме з мотивів недостатності у нього необхідного страхового та пільгового стажу, правильність визначення якого є необхідною передумовою для вирішення питання про наявність права на відповідний вид пенсії, наведені вище обставини мають безпосереднє значення для оцінки правомірності цього рішення.

Іншими словами, відмова у переведенні на інший вид пенсії не могла ґрунтуватися на розрахунку стажу, сформованому без урахування передбачених законодавством періодів та без застосування встановленої законодавством кратності до тих періодів військової служби, для яких така кратність прямо передбачена.

Таким чином, суд попередньої інстанції правильно визначив характер допущеного відповідачем порушення та обрав належний спосіб захисту порушеного права позивача.

Доводи апеляційних скарг наведених висновків не спростовують.

Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Так, апеляційна скарга Головного управління фактично ґрунтується на запереченні правової можливості зарахування окремих спірних періодів до пільгового стажу, однак не містить належного спростування встановлених судом 1-ї інстанції обставин щодо навчання позивача, його подальшого працевлаштування за здобутою професією, факту проходження військової служби та безпосередньої участі у визначених законодавством заходах.

Натомість, апеляційна скарга ОСОБА_1 виходить із помилкового ототожнення ним права на зарахування всієї військової служби в особливий період до пільгового стажу з правом на її обчислення у кратності один місяць за три місяці, хоча остання пільга законодавством пов`язується з конкретними періодами участі у визначених заходах.

Отже, наведені учасниками справи доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального чи процесуального права.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 10.09.2026р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: К.В. Кравченко

В.О. Скрипченко