Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №562/2531/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2531/26

Номер провадження 2/562/1784/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., при секретарі Камінник В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Здолбунів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , просило ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору, всього в сумі 17 915 грн. 00 коп., понесених судових витрат по сплаті судового збору 2662 грн. 40 коп.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 17.03.2023 року було укладено договір позики № 78431141.

Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики. Підписанням цього Договору позики Відповідач підтверджує він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики) А також погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. (п.п. 5.3. п. 5 Договору позики). Відповідно до умов договору відповідачу надано грошові кошти в сумі 1 100 гривень, строком на 30 днів, процентна ставка 2,5 %.

18.03.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору позики № 78431141 згідно якої позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 1 100 грн. на 3 400 гривень.

14.06.2021 між ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу №14/01/21 у відповідності до умов якого ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №10 від 21 вересня 2023 р. до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17 915,00 грн., з яких: 4 500,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 415,00 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 13 серпня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

25 серпня 2026 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому, зазначає, що нарахування відсотків є неправомірним та суперечить умовам договору, у задоволені позову просив відмовити.

28 серпня 2026 року представник позивача надав суду відповідь на відзив в якій просив позовні вимоги задовольнити, так, як підстави на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву , є не обгрунтовані, недоведені, суперечать умовах укладених договорів та нормам чинного законодавства.

31 серпня 2026 року ОСОБА_1 , надав суду заперечення на відповідь на відзив у якому зазначив, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.

Суд, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.03.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 78431141, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 1 100 грн. строком на 30 днів. Відповідно до п. 2.3. кредитного договору процентна ставка (базова) в день 2,5 %.

18.03.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору позики № 7843114.

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 1 100 грн. на 3 400 гривень, таким чином загальний розмір наданої позики становить 4 500 гривень.

14.06.2021 між ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу №14/01/21 у відповідності до умов якого ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №10 від 21.09.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло грошової вимоги до ОСОБА_1

28.07.2021 укладено Додаткову угоду №2 до Договору факторингу №14/06/21, 13.06.2022 укладено Додаткову угоду №7 до Договору факторингу №14/06/21, 21.09.2023 укладено Додаткову угоду №11 до Договору факторингу №14/06/21.

Згідно розрахунку заборгованості від 21.09..2023 року відповідач має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» в сумі 17 915,00 грн., з яких: 4 500,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 415,00 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Пунктом 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до несправедливих віднесено, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації, понад п`ятдесят відсотків вартості продукції, у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Згідно з частиною восьмою цієї статті нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

У Рішенні від 11 липня 2013 року №7-рп/2013 Конституційний Суд України наголосив, що споживач є слабкою стороною договору споживчого кредиту та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності й розумності.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19 викладено висновок про те, що визначення процентів, які становлять непропорційно велику суму порівняно з розміром кредиту та покладаються на споживача у зв`язку з невиконанням ним зобов`язання, може свідчити про несправедливість відповідної умови договору та істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків на шкоду споживача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 зазначила, що якщо обсяг відповідальності боржника залежить виключно від установлених договором процентів та є нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам порушення, суд, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, за певних умов може зменшити розмір процентів як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 вказано, що під час вирішення вимог про стягнення процентів суд повинен керуватися чітко погодженими умовами кредитування та не допускати застосування умов, які дають кредитодавцю можливість вийти за межі погодженого строку і нарахувати непропорційно велику суму компенсації. Надмірні проценти спотворюють своє правове призначення та перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача.

Сама по собі обставина підписання відповідачем договору не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи не створюють їх умови істотного дисбалансу на шкоду споживача.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №78431141 від 17.03.2023 року позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за нарахованими процентами 13 415 грн., при сумі отриманого кредиту 4 500, 00 грн., отже, заявлені проценти перевищують її у 2,981 рази. Такий розмір процентів є явно неспівмірним із сумою кредиту та наслідками порушення зобов`язання, створює для споживача надмірний фінансовий тягар і не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, визначеним частиною третьою статті 509 та статтею 627 ЦК України.

Згідно положення пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає справедливим, розумним і пропорційним визначити суму процентів, що підлягає стягненню, у розмірі 4500,00 грн.

За таких обставин стандартна процентна ставка у частині, в якій вона застосовувалася після невиконання відповідачем зобов`язання у первісно визначений строк, фактично виконує не лише платіжну, але й компенсаційну та санкційну функцію незалежно від назви відповідного платежу у договорі. Тому така умова підлягає оцінці не лише з позиції свободи договору, але й на предмет відповідності вимогам статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

У стягненні решти заявленої заборгованості за процентами у розмірі 8 915 грн., слід відмовити як такої, що є непропорційною розміру основного зобов`язання та фактично становить надмірну компенсацію за його невиконання.

Відповідач не виконала свої зобов`язання за кредитними договорами, а тому позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1 337 грн. 51 коп. (9 000 грн. х 2 662,40/17 915 грн.)

Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість по кредитному договору № 78431141 від 17.03.2023 на загальну суму 9 000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 4 500 (чотири тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн. 51 коп., а всього на загальну суму 10 337 (десять тисяч триста тридцять сім) грн. 51 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", вул. Лісова, 2, м. Бровари, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Суддя: Ю.А. Ковалик