Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №559/1194/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1194/26

Провадження № 2/559/1311/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м.Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши у приміщенні Дубенського міськрайонного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі ТОВ «ЗАК»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС», у якому, з урахуванням уточнень, просила розірвати договір оренди землі від 12.11.2013, змінений Додатковими угодами б/н від 01.12.2017 року та б/н від 06.03.2023 року, земельної ділянки площею 2,19 га, кадастровий номер 5621689100:06:002:0017, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», право оренди за яким було відчужено ТОВ «ТЕХРЕСУРС» згідно Договору відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок №25 від 16.04.2025, номер запису про інше речове право в державному реєстрі речових прав: 9764342; стягнути з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в розмірі 23 392,51 грн. та пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за 2024 рік в розмірі 79,82 грн., що в сумі становить 23 472,33 грн.; стягнути з ТОВ «ТЕХРЕСУРС» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в розмірі 11 696,24 грн.; визнати відсутнім у ТОВ «ТЕХРЕСУРС» права оренди земельної ділянки площею 2,19 га, кадастровий номер 5621689100:06:002:0017 та скасувати (виключити) запис щодо державної реєстрації права оренди даної земельної ділянки, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав: 9764342; стягнути з відповідачів судові витрати у справі.

Позов мотивує тим, що вона є власником земельної ділянки, площею 2,19 га, кадастровий номер земельної ділянки 5621689100:06:002:0017, що знаходиться на території Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області. 06.03.2023 року між позивачем та ТОВ «ЗАК» було укладено додаткову угоду б/н до договору оренди вказаної ділянки на 7 років з дати укладання – 06.03.2023. Відповідно до п.4.1, п.4.4 Договору встановлено, орендна плата вноситься у грошовій сумі розміром 17544,38 грн. за повний рік оренди до 31 грудня. Проте, відповідач не оплатив їй орендної плати за 2024 та 2025 роки, а за 2023 рік сплатив 13961,81 грн., що є грубим порушенням умов договору оренди. Вказує, що вона неодноразово зверталася до відповідача стосовно виплати їй орендної плати, проте коштів їй не надходило. В подальшому їй стало відомо, що 16.04.2025 відповідач ТОВ «ЗАК» уклав договір №25 відчуження права оренди відповідачу ТОВ «ТЕХРЕСУРС». Таким чином ТОВ «ЗАК» заборгував їй оплату по орендній платі за 2024 р. – 17544,38 грн., за 4 місяці 2025 р. – 5848,13 грн., а всього 23392,51 грн., а також пеню за період прострочення виплат за 2024 р. з періодом 01.01.2025 - 01.04.2026 – 79,82 грн. ТОВ «ТЕХРЕСУРС» має заборгованість по орендній платі за 8 місяців 2025 р. – 11696,24 грн. Оскільки за тривалий час орендна плата в повному обсязі не виплачена, що свідчить про тривале та істотне невиконання умов договору, що призвело до порушення прав орендодавця і є підставою для розірвання такого договору та визнання відсутнім права оренди у відповідача ТОВ «ТЕХРЕСУРС».

Сторони у судове засідання 07.09.2026 не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, просить задовольнити.

Від представника відповідача ТОВ «ЗАК» надійшов відзив на позов, у якому представник позовні вимоги не визнає, оскільки відповідно до договору відчуження права оренди усі права та обов`язки орендаря перейшли до ТОВ «ТЕХРЕСУРС» без винятків та визначення дати переходу, тобто новий орендар набув обов`язок сплачувати орендну плату.

Від представника відповідача ТОВ «ТЕХРЕСУРС» надійшов відзив на позов, у якому представник позовні вимоги не визнає, оскільки не є стороною договору оренди, а безпосередньо до ТОВ «ТЕХРЕСУРС» позовні вимоги не сформовані.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження – не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення у даній справі є 10.09.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом встановлено, що позивачка є власником земельної ділянки, площею 2,19 га, кадастровий номер земельної ділянки 5621689100:06:002:0017, що знаходиться на території Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку (а.с.12).

06.03.2023 року між позивачем та ТОВ «ЗАК» було укладено додаткову угоду б/н до договору оренди землі від 12.11.2013 вказаної ділянки на 7 років з дати укладання – 06.03.2023 (а.с.14-16).

Згідно із ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Частиною 1 ст.148-1 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 зазначається, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до п.4.1, п.4.4 Договору встановлено, орендна плата вноситься у грошовій сумі розміром 17544,38 грн. за повний рік оренди до 31 грудня (а.с.14).

16.04.2025 відповідач ТОВ «ЗАК» уклав договір №25 відчуження права оренди відповідачу ТОВ «ТЕХРЕСУРС» (а.с.54-55).

Позивачка стверджує, що відповідачі за 2024 та 2025 роки не здійснили їй виплату за оренду землі.

Станом на день розгляду справи відповідачі доказів сплати орендної плати суду не надали.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Разом з тим приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Судом встановлено, що відповідачі систематично за 2024, 2025 роки допускали порушення умов договору щодо орендної плати, а саме – не сплачували передбачену договором орендну плату, а відтак факт систематичного порушення відповідачами договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання договору оренди землі та задоволення позову в цій частині.

При цьому позовні вимоги про визнання відсутнім у ТОВ «ТЕХРЕСУРС» права оренди земельної ділянки та скасування (виключення) запису щодо державної реєстрації права оренди даної земельної ділянки є зайвими, оскільки судове рішення про задоволення такої вимоги як розірвання договору оренди є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають відхиленню.

До обов`язків землекористувачів згідно з п."в" ч.1 ст. 96 ЗК України, серед іншого, віднесено і своєчасну сплату земельного податку або орендної плати.

Частиною першою ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря, в т.ч. і своєчасне внесення орендної плати. Даному праву орендодавця кореспондує обов`язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.

Відповідно до ст.ст. 629, 610 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вже вказано вище, відповідно до п.4.1, п.4.4 Договору встановлено, орендна плата вноситься у грошовій сумі розміром 17544,38 грн. за повний рік оренди до 31 грудня (а.с.14).

Відповідно до п.4.2 Договору з суми орендної плаи орендарем як податковим агентом утримуються податки і збори, передбачені чинним законодавством України.

Всупереч зазначеним договірним зобов`язанням виплата орендної плати позивачці проведена не була, і ця обставина відповідачами і не заперечується.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, позивачу не була виплачена сума коштів за договором оренди землі та заборгованість ТОВ «ЗАК» по оплаті орендної плати складає за 2024 р. – 17544,38 грн., за 4 місяці 2025 р. – 5848,13 грн., а всього 23392,51 грн., а заборгованість ТОВ «ТЕХРЕСУРС» за 8 місяців 2025 р. складає – 11696,24 грн. (сума визначена без відрахування податків та обов`язкових платежів), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача та з якої підлягає відрахуванню податок та обов`язкові платежі.

Втім, позивач помилково вважав необхідним її стягнення без врахування податків та зборів, що повинні сплачуватись відповідачами, як податковими агентами.

Так, згідно з п.164.2.5 ст.164 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 цього Кодексу.

У відповідності до положень п.170.1.1 ст.170 ПК України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

За такого та з урахуванням передбаченого законом обов`язку орендаря сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір (п. 163.1 ст. 163 ПК України) з орендної плати за землю, як податковим агентом, позивачка мала б отримати орендну плату за 2024 рік у загальному розмірі 14123 грн. 23 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача ТОВ «ЗАК» на його користь. За 2025 р. позивачка мала б отримати орендну плату з ТОВ «ЗАК» - 4503,07 грн., з ТОВ «ТЕХРЕСУРС» - 9006,11 грн., яка і підлягає стягненню з відповідачів відповідно.

Отже, відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання - прострочення виплат орендної плати за 2024 р. з періодом 01.01.2025 - 01.04.2026, визначеним позивачем, - 455 дн.

За умовами пункту 4.7 додаткової угоди б/н від 06.03.2023 до договору оренди від 12.11.2013 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,001% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч.1 ст.546 ЦК України).

В силу ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто розмір пені становитиме – 64,26 грн. (14123,23 х 0,001% х 455).

Таким чином заборгованість ТОВ «ЗАК» по оплаті орендної плати складає за 2024 р. – 14123 грн. 23 коп., за 4 місяці 2025 р. – 4503,07 грн., а всього 18626,30 грн., а також пені за період прострочення виплат за 2024 р. з періодом 01.01.2025 - 01.04.2026 – 64,26 грн., а загалом – 18690,56 грн., а заборгованість ТОВ «ТЕХРЕСУРС» за 8 місяців 2025 р. складає – 9006,11 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

Відповідно до ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в загальній сумі 3993,60 грн. за заявлені 2 вимоги немайнового характеру та за вимогу про стягнення заборгованості.

З огляду на викладене, виходячи із принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог з відповідачів підлягає стягненню судовий збір – з ТОВ «ЗАК» - 1375,73 грн., з ТОВ «ТЕХРЕСУРС» - 1003,85 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 258, 263, 265, 268, ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі від 12.11.2013, змінений Додатковими угодами б/н від 01.12.2017 року та б/н від 06.03.2023 року, земельної ділянки площею 2,19 га, кадастровий номер 5621689100:06:002:0017, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», право оренди за яким було відчужено ТОВ «ТЕХРЕСУРС» згідно Договору відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок №25 від 16.04.2025, номер запису про інше речове право в державному реєстрі речових прав: 9764342.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати у загальному розмірі 18626,30 грн. (з урахуванням утриманих обов`язкових податків та зборів), пеню за несвоєчасний розрахунок по орендній платі в розмірі у розмірі 64,26 грн., а всього – 18690,56 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати у загальному розмірі 9006,11 грн. (з урахуванням утриманих обов`язкових податків та зборів).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1375,73 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1003,85 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», 35601, Рівненська обл., місто Дубно, пров.Центральний, будинок 1, код ЄДРПОУ 41099127;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС», 11101, Житомирська обл., с.Радчиці, вул.Шевченка, 39, код ЄДРПОУ 24650576

Повний текст рішення суду виготовлено 10.09.2026.

Суддя О.М.Томілін