Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата: 08 вересня 2026 р.
Справа: №420/8724/26
Суддя: Яковлєв О.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/8724/26
Перша інстанція суддя Самойлюк Г.П.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Дегтярьової С.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся з позовом, у якому заявлено вимоги Військовій частини НОМЕР_1 :
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 30 січня 2020 року по 19 березня 2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 06 травня 2023 року виплаченого 19 березня 2026 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі №420/21386/24;
- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 30 січня 2020 року по 19 березня 2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 06 травня 2023 року, виплаченого 19 березня 2026 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі №420/21386/24.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року задоволено позовні вимоги, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 30 січня 2020 року по 19 березня 2026 року, у зв`язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 06 травня 2023 року, виплаченого 19 березня 2026 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі №420/21386/24;
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 30 січня 2020 року по 19 березня 2026 року, у зв`язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 06 травня 2023 року, виплаченого 19 березня 2026 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі №420/21386/24.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що підстави для здійснення виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, починаючи з січня 2020 року, відсутні.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військової частини НОМЕР_1 у період з 20 червня 2019 року по 06 травня 2023 року.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №70 від 06 травня 2023 року позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 06 травня 2023 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року по справі № 420/21386/24, яке набрало законної сили 19 грудня 2024 року, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії) за період з 30 січня 2020 року по 06 травня 2023 року, допомогу на оздоровлення за 2020-2023 роки, грошову компенсацію за невикористані 60 днів основної щорічної відпустки за 2022 - 2023 роки, грошову компенсацію за невикористані 70 днів щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2019 - 2023 роки, з розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.
19 березня 2026 року, на виконання вказаного рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року, Військовою частиною НОМЕР_1 виплачено ОСОБА_1 кошти у загальному розмірі 238610,93 грн.
У зв`язку з невиплатою відповідачем компенсації втрати частини доходів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на отримання спірної компенсації, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення) та сума індексації грошових доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивач бажає отримати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а саме грошового забезпечення, нарахованого на виконання рішення суду, за період з 30 січня 2020 року по 06 травня 2023 року.
В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду про задоволення позову, колегія суддів зазначає, що з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, зокрема у випадку порушення строків виплати грошового забезпечення.
При цьому, право особи на отримання спірної компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати набувається особою незалежно від обставин та підстав виплати доходу, право на отримання якого виникло у особи в минулому.
Тобто, факт виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду одним платежем не позбавляє позивача права на отримання спірної компенсації, так як відповідне нарахування грошового забезпечення, право на отримання якого позивачем підтверджено рішенням суду, мало здійснюватися саме у період визначений відповідним рішенням суду.
В свою чергу, протиправне невиконання зазначеного обов`язку відповідачем тягне за собою негативні наслідки у вигляді додаткового обов`язку з виплати спірної компенсації.
При цьому, колегія суддів зазначає, що ст. 3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» чітко визначено формулу, яка має застосовуватись при обрахунку розміру спірної компенсації.
Крім того, колегія суддів зазначає, що бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року, у справі № 560/8194/20.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Між тим, судом першої інстанції невірного застосування норм матеріального і порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Військову частину НОМЕР_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді С.В. Дегтярьова А.В. Крусян
Оригінал: reyestr.court.gov.ua