Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №466/2234/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2234/26

Провадження № 3/466/1103/26

П О С Т А Н О В А

10 вересня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Невойта П.С., розглянувши заяву адвоката Мельника А.В. про розстрочку виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 11 червня 2026 року справа № 466/2234/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині накладання на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу,-

в с т а н о в и в:

11 червня 2026 року постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.

Постановою Львівського апеляційного суду від 05 серпня 2026 року апеляційну скаргу адвоката Мельника А.В. залишено без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 11.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП залишено без змін.

27 серпня 2026 року справа №466/2234/26 одержано Шевченківським районним судом м. Львова після розгляду судом апеляційної інстанції.

17 серпня 2025 року через підсистему "Електронний суд" від адвоката Мельника А.В. надійшла заява, в якій він просить розстрочити виконання постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині сплати штрафу у зв`язку з тяжким матеріальним становищем та станом здоров`я, на дванадцять місяців. Розгляд заяви просили здійснювати без їхнього участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про розстрочення сплати штрафу задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

В частині 1 ст. 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

В частині 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Статтею 304 КУпАП передбачено, що питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч. 2 ст.301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

При цьому суд звертає увагу, шо діючими нормами КУпАП урегульоване питання лише відстрочення сплати штрафу, натомість вирішення питання розстрочення сплати штрафу не передбачено.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 року справа №2-54/08 при розгляді питання про відстрочення виконання судового рішення вказав, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Отже, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Разом з тим, під час судового розгляду таких виняткових обставин для розстрочки сплати штрафу судом не встановлено.

У поданій до суду заяві ОСОБА_1 посилається на те, що працював водієм таксі, орендував автомобіль та здійснював перевезення пасажирів на замовлення за допомогою сервісу Bolt, це було єдиним джерелом доходу, в зв`язку з чим не може сплатити штраф одним платежем.

Додатково зазначив, що на даний момент в пошуках роботи, отримує фінансову підтримку від сестри, однак такої не вистачає на їжу та ліки. Долучає медичні документи, що підтверджують діагноз цукровий діабет та довідку ок-5.

Разом з тим, надана інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) за звітні роки 2000-2011, 2020.

Водночас надані відомості не містять інформації про наявність чи відсутність всіх можливих доходів ОСОБА_1 за попередній календарний рік.

З огляду на положення пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №3674-VI, належними доказами скрутного матеріального становища, які повністю відображатимуть розмір річного доходу заявника, слід вважати відомості органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік в сукупності із відомостями Державної податкової служби України про наявність/відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Дана позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 25 січня 2024 року у справі № 320/7475/23.

Долучена копія виписки з медичної картки не вказує, що ОСОБА_1 хворіє на тяжке хронічне чи тривале захворювання, яке могло б бути підставою розстрочення сплати штрафу.

Інших підстав для відстрочення чи розстрочення сплати штрафу судом не встановлено, доказів існування таких підстав не надано.

Враховуючи, що при розгляді заяви про розстрочку сплати штрафу заявником не було надано належних та допустимих доказів наявності обставин, передбачених ч.1 ст.33 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності яких може бути прийнято рішення про таку розстрочку, а відсторочення чи розстрочення сплати судового збору особою, до якої застосоване адміністративне стягнення, чинним КУпАП не передбачено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката Мельника А.В. про розстрочення сплати штрафу накладеного постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 11 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому суд враховує, що при накладенні стягнення на ОСОБА_1 враховано характер вчиненого ним правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та стягнення накладено у встановлених законом мінімальних межах, тобто дотримано визначених законом загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2015 від 31 березня 2015 року (справа №1-7/2015) положення частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 241 цього кодексу, про закриття справи. Таким чином постанови суду щодо вирішення питань, пов`язаних з виконанням постанови суду оскарженню не підлягають.

Керуючись ст. 7, 301, 303, 304 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви адвоката Мельника А.В. про розстрочку виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 11 червня 2026 року справа № 466/2234/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині накладання на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу- відмовити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя П. С. Невойт