Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №466/7546/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Шахрайство

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №466/7546/26

Суддя: Луців-Шумська Н. Л.

Справа № 466/7546/26

Провадження № 1-кп/466/897/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«08» вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої – судді ОСОБА_1

учасники справи :

секретар ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12026142380000238 від 04.07.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Красноперекопськ, АР Крим, українця, громадянина України, із вищою освітою, військовослужбовця на посаді водія-санітара медичного пункту 3-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у званні «старшого солдата», раніше судимого:

28 червня 2024 року вироком Залізничного районного суду м. Львова за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, який станом на 17 серпня 2026 року не сплачений;

22 січня 2026 року ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області у кримінальному провадженні за ч. 5 ст. 407 КК України, звільнений із зали суду для продовження проходження військової служби, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

в с т а н о в и в :

Солдат ОСОБА_3 , 03.07.2026 перебуваючи у невстановленому місці, маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, скориставшись довірою ОСОБА_4 , якій повідомив, що збирає грошові кошти на запчастини для дронів та йому не вистачає 4000 грн., не маючи на меті закупівлю запчастин для дронів, заволодів грошовими коштами потерпілої в розмірі 4020,10 гривень.

Реалізуючи свій протиправний умисел, 03.07.2026 ОСОБА_5 перебуваючи у невстановленому місці, за допомогою засобів зв`язку, повідомив ОСОБА_6 , про необхідність у 4000 грн, та ОСОБА_6 будучи впевненою щодо намірів ОСОБА_3 , не усвідомлюючи факту обману, добровільно перерахувала 03.07.2026 року о 14.01 год. зі свого банківського рахунку AT «Приватбанк» ОСОБА_7 на банківську АТ «Приватбанк» НОМЕР_2 (отримувач ОСОБА_3 ) грошові кошти у сумі 4020 грн 10 копійок, якими ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд а саме:

03.07.2026 14:03:09 год з банківської карти АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 відбулося списання/зняття комісії за розрахунок у кав`ярні кіт у 139,50гн, за адресою: м.Львів, вул. Б.Лепкого бул.6;

03.07.2026 о 14:05:20 год, з банківської карти АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 відбулося зняття грошових коштів (видача готівки)у сумі 3 500 грн. за адресою: м.Львів, вул, Городоцька,41;

03.07.2026 14:14:08 год. з банківської карти АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 відбулося списання/зняття комісії за розрахунок Містечко у сумі 335,32 грн, за адресою: м. Львів, вул. Менцинського. буд. 12.

Під час проведення досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_3 у присутності свого захисника – адвоката ОСОБА_8 повністю і беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, не оспорював встановлені органом досудового слідства обставини та надав згоду на розгляд обвинувального акта в порядку спрощеного провадження без його участі та без участі його захисника.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального проступку стверджується зібраними органом досудового розслідування доказами, які ніким з учасників кримінального провадження не оспорювались.

До обвинувального акта долучені: письмові заяви підозрюваного ОСОБА_3 , з якої вбачається, що він визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, надає згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження; письмова заява потерпілої ОСОБА_4 , з якої вбачається, що вона надає згоду на розгляд обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_3 у спрощеному провадженні, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження.

Враховуючи зазначені вище обставини та у відповідності до приписів ч.2 ст. 381 КПК України судом визнано за можливе провести розгляд вищевказаного обвинувального акта щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу, фіксування цього судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку повністю і об`єктивно доведена та його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковано за ч.1 ст.190 КК України, так як своїми умисними діями він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального проступку, відсутність негативних наслідків, особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Зокрема, вироком Залізничного районного суду м. Львова від 28 червня 2024 року його засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, який станом на 17.08.2026 року не сплачений.

Обставиною, що пом`якшує покарання, є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, який є предметом розгляду у цьому кримінальному провадженні, 03.07.2026 року, тобто після постановлення вироку Залізничного районного суду м. Львова від 28.06.2024 року, яким його було засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, призначений попереднім вироком штраф станом на 17.08.2026 року не сплачений, тобто покарання за попереднім вироком не відбуте.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Разом з тим відповідно до ч.3 ст.72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

Отже, положення ч.3 ст.72 КК України не виключають застосування правил ст.71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю вироків, а передбачають особливий порядок виконання покарання у виді штрафу.

За таких обставин суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 71 КК України та визначити остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом урахування невідбутого покарання за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 28.06.2024 року.

Враховуючи положення ч.3 ст.72 КК України, покарання у виді штрафу, призначені за цим вироком та попереднім вироком, підлягають самостійному виконанню. Такий підхід відповідає положенням статей 71, 72 КК України щодо застосування правил сукупності вироків у разі наявності невідбутого покарання у виді штрафу.

Речові докази залишити при матеріалах кримінального провадження, запобіжний захід не обирався, процесуальних витрат немає.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків, врахувавши невідбуте покарання за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 28 червня 2024 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу, призначене ОСОБА_3 за цим вироком, та невідбуте покарання у виді штрафу за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 28 червня 2024 року, виконувати самостійно.

Речові докази :

- DVD-R диск, який вилучено в ході тимчасового доступу до банківської інформації в АТ КБ «ПриватБанк» – залишити при матеріалах справи.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.

На вирок учасниками кримінального провадження впродовж тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Вирок надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_9

Оригінал: reyestr.court.gov.ua