Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №464/3041/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3041/26

пр.№ 2/464/2449/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2026 року м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого – судді Борачка М.В.,

секретар судового засідання Бугера Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 діючи в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просить визнати за позивачем в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 право власності на 1/8 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову покликається на те, що 16.10.1967 року Виконком Львівської міської ради депутатів трудящих видав ОСОБА_5 (основний квартиронаймач) срдер №01851 серії АБ на право зайняття квартири АДРЕСА_2 . Станом на той час сім`я ОСОБА_5 складалась із наступних осіб: ОСОБА_6 (дружина), ОСОБА_1 (дочка), ОСОБА_7 (дочка), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_8 (сестра). Згодом вказана вище квартира була приватизована, згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 12.08.1996, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві спільної власності: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . В 1998 році співвласники квартири: ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_3 виїхали на постійне місце проживання в ОСОБА_12 , де і проживають зараз. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_6 . Після її смерті спадкова справа не заводилась. На час відкриття спадщини ОСОБА_6 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_6 , спадкоємцем її майна (1/8 частки в квартирі) був її чоловік - ОСОБА_5 , який фактично прийняв спадщину на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки був єдиним хто постійно проживав разом із своєю дружиною на час відкриття спадщини. Отже, ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки – ОСОБА_5 , при цьому він не встиг оформити своїх спадкових прав в нотаріальному порядку після смерті дружини. За життя, а саме 10.04.2003 батько позивачки склав заповіт відповідно до якого все своє майно заповів доньці – ОСОБА_1 . 11.04.2016 ОСОБА_1 подала в Першу львівську державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини за заповітом. Згодом їй були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, в тому числі і на 1/8 частку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала батьку – ОСОБА_5 . Поряд з цим нотаріусом не було видано свідоцтво про право на спадщину на іншу 1/8 частку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала матері позивачки – ОСОБА_6 . Спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилась, оскільки спадщину фактично прийняв її чоловік – ОСОБА_5 . Іншими спадкоємцями, які б могли прийняти спадщину або могли б претендувати на неї після смерті ОСОБА_6 є відповідачі - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (рідні брат та сестра позивачки), які виїхали в 1998 році на постійне місце проживання в ОСОБА_12 , де і продовжують проживати. Крім цього, відповідачі - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 01.10.2025 підписали заяви, які посвідчені нотаріусом Провінції Онтаріо, Andrew Robert Pigott, відповідно до яких вони відмовились від прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначені вище обставини підтверджують той факт, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька, будучи його дочкою, яка вчасно подала заяву про прийняття спадщини, а тому є такою, що спадщину прийняла та набула можливість отримати право власності у порядку спадкування за законом на: іншу 1/8 частку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала матері – ОСОБА_6 . Отже, позивач прийняла спадщину, однак у зв`язку із тим, що в позасудовому порядку, зокрема нотаріальному, здійснити спадкування 1/8 частки в квартирі не має можливості, змушена звертатись із цим позовом до суду про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою судді від 06.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадженнята призначено підготовче судове засідання.

Ухвалами суду від 07.05.2026 та від 01.07.2026 клопотання представника позивача задоволено частково та витребувано докази.

Ухвалою суду від 11.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, від представника позивача надійшло клопотання у якому він просить розглядати справу без участі сторони позивача, позов підтримує та просить задоволити. Проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, відзив на позовну заяву не подали, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помела ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Згідно копії паспорта НОМЕР_3 виданого на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Положеннями ч.2 ст.1220 ЦК України визначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (відповідно до вимог частини третьої статті 46 ЦК України).

Таким чином, 03 квітня 2015 року вважається часом відкриття спадщини спадкодавця ОСОБА_6 .

Згідно копії свідоцтва про право власності на квартиру від 12.08.1996 №Г-08220, квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 .

З копії довідки ЛКП «Новий Львів» вбачається, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 , 1955р.н., ОСОБА_5 , 1920р.н., ОСОБА_6 , 1931р.н., ОСОБА_3 , 1965р.н., ОСОБА_9 , 1991р.н., ОСОБА_2 , 1958р.н., ОСОБА_11 , 1983р.н., ОСОБА_10 , 1955р.н.

З копії паспорта НОМЕР_4 виданого на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вбачається, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до даних копії виписки із медичної карти амбулаторного хворого, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31.12.2025 №34538-37306/Ф-05/8-1300/25 вбачається, що ОСОБА_6 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , виплата пенсії в період з серпня 2010 року по квітень 2015 року здійснювалася через відділення АТ «Укрпошта» №79034, за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 2а, кв.44.

Зі змісту копії листа відділу поліції №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області №397614-2025 від 12.12.2025 вбачається, що 03.04.2015 на службовий телефон надійшло повідомлення про те, що 03.04.2015 о 13:35 по АДРЕСА_1 померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без ознак насильницької смерті.

З копії довідки виданої ЛКП «Житловик-С» №830 від 16.03.2016 вбачається, що ОСОБА_5 , 1920р.н. проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 03.11.1967 по 30.01.2016.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , 1920р.н. та ОСОБА_13 , 1931р.н. одружились 13.10.1954, про що зроблений відповідний запис №243. Після реєстрації одруження присвоєно прізвища: чоловікові – ОСОБА_14 , дружині ОСОБА_14 . Вказане підтверджується копією свідоцтва про одруження НОМЕР_5 . Таким чином, спадкодавець ОСОБА_6 перебувала у родинних відносинах з ОСОБА_5 , який є її чоловіком, та відповідно до положень ст.1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ст.ст.1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно положень ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до матеріалів спадкової справи №51/2025 ОСОБА_6 заповіт не складено. Окрім того, з даних матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 не відмовлявся від спадщини після смерті ОСОБА_6 .

Положеннями ч.1 ст.1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене та те, що спадкодавцем ОСОБА_6 не було складено заповіт, спадкування майна померлої повинно відбуватись за законом у встановленому порядку черговості для спадкоємців, які звернулись за спадщиною протягом встановленого строку у 6 (шість) місяців з моменту відкриття спадщини.

Згідно положень ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї(ч.3 ст.1268 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Тому, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 та її чоловік ОСОБА_5 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту смерті ОСОБА_6 .

Згідно ч.2 ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Таким чином, спадщина спадкодавця ОСОБА_6 складається із 1/8 частки у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, враховуючи положення ст.29 ЦК України та ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», положення ч.3 ст.1268 ЦК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 , який був чоловіком ОСОБА_6 , та постійно проживав з останньою на час відкриття спадщини, не заявив про відмову від такої, вважається таким, що прийняв спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , а саме 1/8 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії свідоцтва про народження НОМЕР_6 вбачається, що батьками заявниці ОСОБА_1 є: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Як вже встановлено судом, мати заявниці – ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно копії заповіту складеного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останній на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день його смерті буде йому належати, і на що він за законом матиме право, заповів своїй дочці – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З копії матеріалів спадкової справи №118/2016 заведеної після смерті ОСОБА_5 вбачається, що 11.04.2016 ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька – ОСОБА_5 .

Відтак, за даних обставин позивач ОСОБА_15 за наявності заповіту прийняла спадщину після смерті батька – ОСОБА_5 , в тому числі і 1/8 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку останній успадкував після смерті ОСОБА_6 .

Таким чином, враховуючи, що позивач прийняв спадщину, суд приходить до висновку, що за останньою слід визнати право власності на 1/8 частки квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 .

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частки квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_16 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП – НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП – НОМЕР_9 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП – НОМЕР_10 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 09 вересня 2026 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Головуючий Микола БОРАЧОК