Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №443/2289/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/639/26

Справа №443/2289/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

09.09.2026 м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді - Рябчун А. В.,

за участю: секретаря судового засідання – Бойко О. Г.,

представника ОСОБА_1 – адвоката Кінаша Д. В.,

законного представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст первісних позовних вимог

У грудні 2025 року до Жидачівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 22.05.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 7913032 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною договору, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 9 000,00 грн. зі строком користування 100 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою 1% протягом пільгового періоду та 3% за кожен день користування протягом поточного періоду.

Представник позивача вказує, що відповідачем умови кредитного договору не виконано, кредитні кошти не повернуто, відтак утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Оскільки відповідач належним чином договірні зобов`язання за кредитним договором не виконував, відтак, утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 34 290,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 9 000,00 грн., заборгованість за відсотками 24 390,00 грн., та комісія 900,00 грн.

Представник позивача вказує, що 28.08.2023 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Мілоан» укладено договір про відступлення прав вимоги № 103-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги до боржників, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 .

Враховуючи, що заборгованість не погашена, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 7913032 від 22.05.2023 року у загальному розмірі 34 290,00 грн., понесені ним витрати на сплату судового збору, витрати на правничу допомогу.

Короткий зміст зустрічних позовних вимог

02 березня 2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 – адвоката Кінаша Д. В. надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ТОВ «Мілоан» про визнання недійсним договору про споживчий кредит № 7913032 від 22 травня 2023 року.

Зустрічний позов мотивовано тим, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 469 від 18.05.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним стійким психічним розладом у формі параноїдної шизофринії з вираженим емоційно-вольовим дефектом. За своїм психічним станом не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує опіки. При цьому рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 02.08.2023 року у справі № 447/3039/22 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним. Встановлено над ОСОБА_1 опіку, призначено ОСОБА_2 опікуном.

Посилаючись на положення ч. 1 ст. 215, ч. 2 ст. 203,ч. 1 ст. 225 ЦК України вважає, що відповідач на момент укладення договору кредиту не мав повної цивільної дієздатності, отже, вказаний договір є недійсним.

Процесуальні дії суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 грудня 2025 року справа передана для розгляду судді Жидачівського районного суду Львівської області Сливці С. І.

Відповідно до ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2025 року справу передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2026 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 24 січня 2026 року відкрито провадження у справі у спрощеному провадженні та призначено справу до розгляду в судове засідання на 18 лютого 2026 року.

02 лютого 2026 року від батька ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надійшла заява, у якій він просить долучити до матеріалів справи ухвалу суду у справі № 447/3370/25 про призначення експертизи.

18 лютого 2026 року від представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка М. І. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 18 лютого 2026 року судове засідання відкладено на 03 березня 2026 року у зв`язку з неявкою сторін.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 27 лютого 2026 року клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Кінаша Д. В. про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено. Постановлено розгляд справи проводити в режимі відеоконференції.

02 березня 2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 – адвоката Кінаша Д. В. надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про визнання недійсним договору про споживчий кредит № 7913032 від 22 травня 2023 року.

03 березня 2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 – адвоката Кінаша Д. В. надійшов відзив на позовну заяву з долученням документів.

Протокольною ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 03 березня 2026 року в судовому засіданні оголошено перерву до 18 березня 2026 року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 03 березня 2026 року визнано явку представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обов`язковою.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 04 березня 2026 року зустрічний позов представника ОСОБА_1 – адвоката Кінаша Д. В. до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про визнання недійсним договору про споживчий кредит № 7913032 від 22 травня 2023 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

11 березня 2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 – адвоката Кінаша Д. В. надійшла заява про розгляд справи в порядку загального провадження.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 18 березня 2026 року клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Кінаша Д. В. задоволено. Здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального провадження.

11 березня 2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 – адвоката Кінаша Д. В. надійшло клопотання про залучення співвідповідача у справі.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 18 березня 2026 року клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Кінаша Д. В. задоволено. Залучено до участі у справі як співвідповідача ТОВ «Мілоан».

Протокольною ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 18 березня 2026 року в судовому засіданні оголошено перерву до 22 квітня 2026 року.

Протокольною ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 22 квітня 2026 року в судовому засіданні оголошено перерву до 27 травня 2026 року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 27 травня 2026 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Кінаша Д. В. про проведення у справі судово-психіатричної експертизи – відмовлено.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 27 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 29 червня 2026 року.

29 червня 2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 – адвоката Кінаша Д. В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 29 червня 2026 року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 29 червня 2026 року розгляд справи відкладено на 27 серпня 2026 року.

Протокольною ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 27 серпня 2026 року розгляд справи відкладено на 08 вересня 2026 року.

Доводи особи, яка подала відзив на позовну заяву

03 березня 2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 – адвоката Кінаша Д. В. надійшов відзив на позовну заяву з долученням документів. Відзив мотивований тим, що у момент укладення оспорюваного договору кредиту відповідач не здатен був усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, оскільки був визнаний недієздатним та мав опікуна. Ураховуючи зазначене, вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Фактичні обставини справи

22.05.2023 року між між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 7913032 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною договору, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 9 000,00 грн. зі строком користування 100 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою 1% протягом пільгового періоду та 3% за кожен день користування протягом поточного періоду.

Договір укладено в електронній формі, що підтверджено довідкою № б/н від 10.09.2025 року, наданою ТОВ «Мілоан», у якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит № 7913032 від 22.05.2023 року ідентифікований ТОВ «Мілоан», одноразовий ідентифікатор – S84637, дата і час відправки 22.05.2023 10:01:45, номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до платіжного доручення № 101083511 від 22.05.2023 року ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) кошти у розмірі 9 000,00 грн на карту № НОМЕР_3 .

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 7913032 від 22.05.2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 34 290,00 грн, з яких: 9 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 900,00 грн – комісія, 24 390,00 грн – заборгованість за відсотками.

28.08.2023 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Мілоан» укладено договір про відступлення прав вимоги № 103-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги до боржників, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28.08.2023 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 34 290,00 грн.

Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 035703 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має 2 (другу) групу інвалідності (загальне захворювання), домогосподарська праця під контролем.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 469 від 18.05.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним стійким психічним розладом у формі параноїдної шизофринії з вираженим емоційно-вольовим дефектом. За своїм психічним станом не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує опіки.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 02.08.2023 року у справі № 447/3039/22 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним. Встановлено над ОСОБА_1 опіку, призначено ОСОБА_2 опікуном.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1статті 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з і статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641,644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Електронний договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.

Відповідно до частини 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.

Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Презумпція правомірності правочину закріплена у статті 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.

За змістом частини другої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до статті 41 ЦК України недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.

Оскільки фізична особа, яка визнана недієздатною, не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, законодавець позбавив її права укладати будь-який правочин, а відтак і нести відповідальність за його невиконання або неналежне виконання.

Частиною 1 статті 226 ЦК України передбачено, що опікун може схвалити дрібний побутовий правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу. У разі відсутності такого схвалення цей правочин та інші правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемним.

З урахуванням наведеного, правочини, які вчинені недієздатною особою є нікчемними (статті 41, 203, 215 ЦК України), за винятком схвалених в установленому порядку опікуном.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

В судове засідання представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник ТОВ «Мілоан» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, заяв та клопотань не подав.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Кінаш Д. В. заперечив вимоги первісного позову, вказавши, що кредитний договір є недійсним, оскільки на момент його укладення ОСОБА_1 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У зв`язку із цим просив задовольнити вимоги зустрічного позову.

В судовому засіданні законний представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 заперечив вимоги первісного позову, вказавши, що кредитний договір є недійсним, оскільки на момент його укладення ОСОБА_1 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У зв`язку із цим підтримав позицію представника ОСОБА_1 – адвоката Кінаша Д. В.

Встановлено, що кредитний договір № 7913032 укладено 22 травня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . При цьому наявні у матеріалах справи докази, а саме висновок судово-психіатричного експерта № 469 від 18.05.2023 року, підтверджує, що в момент укладення оспорюваного кредитного договору ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждав хронічним стійким психічним розладом у формі параноїдної шизофринії з вираженим емоційно-вольовим дефектом; за своїм психічним станом не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує опіки. На підставі вказаного висновку судово-психіатричного експерта № 469 від 18.05.2023 року ОСОБА_1 рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 02.08.2023 року у справі № 447/3039/22 визнаний недієздатним та над ним встановлено опіку.

Факт отримання позичальником ОСОБА_1 коштів банку за кредитним договором від 22.05.2023 року підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: платіжним дорученням № 101083511 від 22.05.2023 року, довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 30.01.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260125/2689-БТ, випискою з особового рахунку за кредитним договором 7913032 від 22.05.2023 року та такий не спростовано представником відповідача за первісним позовом та законним представником відповідача за первісним позовом.

Під час розгляду справи не встановлено обставини схвалення опікуном ОСОБА_2 оспорюваного кредитного договору.

Суд дійшов висновку, що оскільки оспорюваний кредитний договір укладений особою, яка згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 469 від 18.05.2023 року не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, то в силу вимог частини першої статті 226 ЦК України він є нікчемним. При цьому суд вважає належним доказом у справі висновок судово-психіатричного експерта № 469 від 18.05.2023 року, оскільки відповідна експертиза проведена на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 01 березня 2023 року у справі № 447/3039/22.

Отже, відповідно до ст. 226 ЦК України оспорюваний правочин є нікчемним та згідно зі ст. 215 ЦК України визнання його недійсним судом не вимагається.

З огляду на вказане, у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним нікчемного кредитного договору слід відмовити, оскільки його недійсність прямо встановлена законом. А закон є самодостатнім і додаткового закріплення в судовому рішенні його положень не потребує.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 серпня 2020 року у справі № 286/798/19.

Згідно із частиною 3 статті 226 ЦК України опікун зобов`язаний повернути дієздатній стороні все одержане недієздатною фізичною особою за нікчемним правочином.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Позивач за первісним позовом не заявляв вимог до опікуна ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за нікчемним кредитним договором. Вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину ні представником відповідача за первісним позовом, ні його опікуном не заявлялася. З огляду на зазначене, у суду відсутні підстави для застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, передбачені абзацом 2 частини 3 статті 226 ЦК України. При цьому судом враховано правовий статус ОСОБА_2 у справі, який не є стороною, а приймав участь виключно як законний представник недієздатного відповідача ОСОБА_1 , отже, суд не може з власної ініціативи ухвалювати судове рішення щодо особи, яка не є стороною.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи зазначені вимоги процесуального закону, та те, що у задоволенні первісного позову відмовлено – судові витрати, понесені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», слід покласти на позивача за первісним позовом - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись статтями 203, 215, 216, 226, 512, 514, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 639, 1054, 1050 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265,280 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

У задоволенні зустрічного позову представника ОСОБА_1 - адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про визнання недійсним договору – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач (відповідач за зустрічним позовом): Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ 41557199, р/р IBAN НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІГОЛЬ БАНК», МФО 300614.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», ЄДРПОУ 40484607, місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Баггоутівська, буд. 17-21.

Повний текст рішення складено 09 вересня 2026 року.

Суддя Анна Рябчун