Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №442/8857/25 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/8857/25

Провадження №2/442/213/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Дрогобич Львівської області

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого — судді Коваля Р.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

в с т а н о в и в :

21.11.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду від 27.11.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалами від 13.01.2026, 12.02.2026 та 13.03.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з проведенням врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою від 15.05.2026 розгляд справи припинено у зв`язку з недосягненням сторонами мирного врегулювання спору, справу передано для повторного автоматизованого розподілу, за результатами якого головуючим суддею визначено Коваля Р.Г.

Ухвалою судді від 25.05.2026 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що позивачем не було визначено власника вебсайту та вебсторінок, не зазначено, чим підтверджується належність відповідачу відповідної сторінки у соціальній мережі, а також не конкретизовано зміст позовних вимог та розрахунок судового збору за кожною з немайнових вимог.

05.06.2026 позивачем подано заяву про усунення зазначених недоліків з одночасним поданням позовної заяви у новій редакції, якою предмет спору звужено до чотирьох конкретних публікацій.

ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач ОСОБА_2 у соціальній мережі Facebook через акаунт «Alexandre Magliona» (facebook.com) у загальнодоступній групі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » системно та цілеспрямовано поширював негативну, свідомо неправдиву інформацію та образливі вислови, які дискредитують його як особистість, лікаря та керівника.

Предметом уточненого позову є чотири публікації та коментарі: від 31.10.2025 о 05:07: твердження про те, що позивач для опалення санаторію «Карпати» та бази « ІНФОРМАЦІЯ_2 » щоденно використовує дві машини дров, здійснюючи незаконну суцільну вирубку лісу (« ІНФОРМАЦІЯ_3 »), а також слова: «Війна нічому не завадить, якщо до справи береться шахрай, наклепник та нікчема, ОСОБА_3 , що видає себе за доброчинця»; від 20.10.2025 о 11:50: твердження: «Вирубує ліси навколо Трускавця "міцний господарник" ОСОБА_4 - для опалення санаторію "Карпати", який він вкрав у колективу»; від 15.10.2025 о 20:56: публікація тексту: «Ось таке воно нікчемне чмо, що надурило двічі трускавчан і обікрало. І далі жирує, бо для нього війна – мать рідна». За 02.04.2025 та коментар до неї, де позивача названо «нікчемним негідником» та «моральним пігмеєм».

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що відомості про вирубування лісу та розкрадання майна є вигаданими. Факт відсутності його протиправних дій (вирубування лісу, крадіжки майна) підтверджується доданими ним копіями договорів ТзОВ «ГКК «Карпати» на газопостачання та відсутністю будь-яких кримінальних проваджень чи судових рішень щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за шахрайство чи розкрадання. Згідно з висновком експерта семантико-текстуальної лінгвістичної експертизи № 056/19 від 10.02.2026 (д.філол.н., професор Б.М. Ажнюк) інформація в публікаціях від 20.10.2025 та 31.10.2025 виражена у формі тверджень про факти (фактологічної інформації), які підлягають верифікації (перевірці на відповідність дійсності).

Висловлювання автора мають виражений негативний, принизливий та образливий характер, здатні викликати недовіру до позивача та завдати значної шкоди його честі, гідності та діловій репутації.

Використані щодо позивача лексеми («чмо», «моральний пігмей») містять негативну інформацію, виражену в брутальній, принизливій та непристойній формі, у зв`язку з чим він просить повністю задовольнити позов, вилучити дописи та зобов`язати ОСОБА_2 опублікувати спростування разом із судовою лінгвістичною експертизою.

Ухвалою від 12.06.2026 позовну заяву у новій редакції прийнято до розгляду, у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального провадження відмовлено; відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву.

10.07.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву у новій редакції, в якій він проти задоволення позову заперечує. Стверджує, що позивач не надав належних і допустимих технічних доказів від Meta Platforms, Inc. чи висновків комп`ютерно-технічної експертизи, які б безпосередньо ідентифікували його як володільця Facebook-сторінки. Роздруківки та скріншоти екрана вважає неналежними доказами. Окремо відповідач вимагає відхилити довідку ТОВ «ВЕБ-ФІКС» від 17.08.2026, посилаючись на те, що позивач звернувся за отриманням доказу лише у серпні 2026 року, чим грубо порушив строк подання доказів, установлений ч. 2 ст. 83 ЦПК України. Зазначав, що продовження загального строку розгляду справи ухвалою від 11.08.2026 не означає автоматичного поновлення строку для формування позивачем нової доказової бази. Відповідач зазначає, що є членом Спілки журналістів України та шеф-редактором газети «Нові Горизонти». Оспорювані тексти розпочиналися словами «до редакції НГ телефонували...», «стверджують», «подейкують», що є журналістським прийомом переказу інформації від читачів з питань суспільного інтересу, а захист журналістських джерел гарантований статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також відповідач ОСОБА_2 вказав, що вислови «вкрав», «шахрай», «чмо» та «моральний пігмей» є емоційними оціночними судженнями, сатирою та гіперболізацією, межі критики яких щодо публічної особи (ексмера міста) є ширшими за ст. 30 Закону України «Про інформацію».

10.08.2026 представник позивача звернулася до суду із клопотанням, у якому повідомила, що сторона позивача уклала договір та оплатила послуги ТОВ «Центр компетенції з формування доказів у мережі Інтернет «ВЕБ-ФІКС» з метою отримання довідки про власника вебсторінки «Alexandre Magliona», та просила надати додатковий строк для її подання.

Ухвалою суду від 11.08.2026 строк розгляду справи було продовжено.

19.08.2026 представник позивача надала суду довідку ТОВ «ВЕБ-ФІКС» з додатками. 26.08.2026 відповідач надіслав письмові заперечення проти прийняття та оцінки довідки ТОВ «ВЕБ-ФІКС» як додаткового доказу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв`язку з цим, статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно зі ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно зі ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України „Про інформацію поширення інформації це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Інформація може існувати, як в формі фактичних тверджень, так і в формі оціночних суджень.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Належними відповідачами у справах про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі (ст.ст. 50, 51 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» веб-сайт сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, зокрема об`єктів авторського права та/або суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту та/або облікового запису власника такого веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу в мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики та/або числової адреси за Інтернет-протоколом; веб-сторінка складова частина веб-сайту, розташована за спеціальною адресою в мережі Інтернет; власник веб особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого, власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, та/або отримувач послуг хостингу; власник веб-сторінки особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє та/або розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо власник веб-сторінки володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею.

Отже, автором публікацій і дописів на персональній веб-сторінці у соціальній мережі Facebook є власник веб-сторінки, який незалежно від власника веб-сайту розміщує інформацію на веб-сторінці та управляє нею. Власник соціальної мережі Facebook не бере безпосередньої участі у розміщенні інформації власником веб-сайту, недостовірність якої доводить позивач.

Відтак належним відповідачем у разі поширення інформації в мережі Фейсбук є власник веб-сторінки.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 01.06.2022 у справі № 713/1710/19, від 06.03.2019 у справі № 760/2753/17, від 13.04.2020 у справі № 303/3794/18-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, що у соціальній мережі Facebook через акаунт « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (facebook.com) у загальнодоступній групі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » опубліковано наступні коментарі:

ІНФОРМАЦІЯ_5 о 05:07 «Ліс рубають, трісок не збирають»! ІНФОРМАЦІЯ_6 із інформацією про те, як забезпечує теплом свій санаторій «Карпати» його очільник ОСОБА_5 . Стверджують, що цьогоріч він вирубає ще більше лісу, адже зігрівати тепер доведеться й свою розкішну базу ОСОБА_6 слобода. Подейкують. Що кожного дня для опалення він використовує дві машини дров-лісу. І це не санітарна чистка, коли сухі дерева та хащі вивозяться з лісу. Йде вирубка - все підряд! Допоки? ОСОБА_7 сьогодні вирубує цілі ділянки лісу біля санаторію «Карпати»! подейкують, що там збудовано басейн з термальними водами та качатимуть буцімто воду - аналог «Нафтусі». Війна нічому не завадить, якщо до справи береться шахрай, наклепник та нікчема, ОСОБА_3 , що видає себе за доброчинця»;

20.10.2025 о 11:50: «Вирубує ліси навколо Трускавця "міцний господарник" ОСОБА_4 - для опалення санаторію "Карпати", який він вкрав у колективу»; ІНФОРМАЦІЯ_7 о 20:56: «Ось таке воно нікчемне чмо, що надурило двічі трускавчан і обікрало. І далі жирує, бо для нього війна – мать рідна». За 02.04.2025 коментар « ОСОБА_8 забуття страшніше за його репутацію «нікчемного негідника»; «Воно не лише малого зросту, а й моральний пігмей».

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до ст. 30 Закону України „Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У постанові Верховного Суду від 21.07.2022 по справі № 278/1638/19 (провадження № 61-3525св21) „частиною другою вказаної статті Закону визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто слід розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі „Лінгенс проти Австрії від 08.07.1986).

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 757/55559/20-ц, вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку. Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

Дослідивши інформацію, яка поширена зі сторінки у мережі Фейсбук „Alexandre Magliona, суд приходить до висновку, що така носить стверджувальний характер, містить посилання на конкретні факти, інформацію, поширену у публікації відповідача можна перевірити на предмет її дійсності, а тому не є оціночними судженнями.

Крім того, суд враховує висновок експерта Українського бюро лінгвістичних експертиз Б.М.Ажнюк від 10.02.2026 №056/19 відповідно до якого надано наступні відповіді.

Відповідь на питання 1: Допис, оприлюднений в мережі Інтернет на сторінці ОСОБА_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 , містить інформацію про те, що ОСОБА_3 для забезпечення теплом свого санаторію «Карпати», використовує кожного дня дві машини дров, вирубаних без урахування норм санітарної чистки лісу. Зазначену інформацію містить такий текстовий сегмент: Декілька разів до редакції НГ телефонували небайдужі із інформацією про те, як забезпечує теплом свій санаторій «Карпати» його очільник ОСОБА_5 . Стверджують, що цьогоріч він вирубає ще більше лісу, адже зігрівати тепер доведеться й свою розкішну базу ОСОБА_6 слобода. Подейкують, що кожного дня для опалення він використовує дві машини дров – лісу. І це не санітарна чистка, коли сухі дерева та хащі вивозяться з лісу. Йде вирубка – все підряд!

Відповідь на питання 2: Висловлення, зазначене у відповіді на питання 1, містить інформацію про те, що ОСОБА_3 для забезпечення теплом свого санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_9 », використовує кожного дня дві машини дров, вирубаних без урахування норм санітарної чистки лісу, виражену у формі твердження.

Відповідь на питання 3: Допис, оприлюднений в мережі Інтернет на сторінці ОСОБА_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 , містить інформацію про те, що ОСОБА_3 є шахраєм і наклепником. Зазначену інформацію містить такий текстовий сегмент: Війна нічому не завадить, якщо до справи береться шахрай, наклепник та нікчема, ОСОБА_3 , що видає себе за доброчинця.

Відповідь на питання 4: Висловлення, зазначене у відповіді на питання 3, містить інформацію про те, що ОСОБА_3 є шахраєм і наклепником, виражену у формі твердження.

Відповідь на питання 5: Дописи, оприлюднені в мережі Інтернет на сторінці ОСОБА_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 , містять інформацію, виражену у формі тверджень, що може бути принизливою для честі й гідності ОСОБА_3 і завдавати шкоди його діловій репутації. Зазначену інформацію, виражену у формі тверджень, містять такі текстові сегменти: Декілька разів до редакції НГ телефонували небайдужі із інформацією про те, як забезпечує теплом свій санаторій «Карпати» його очільник ОСОБА_5 . Стверджують, що цьогоріч він вирубає ще більше лісу, адже зігрівати тепер доведеться й свою розкішну базу ОСОБА_6 слобода. Подейкують, що кожного дня для опалення він використовує дві машини дров – лісу. І це не санітарна чистка, коли сухі дерева та хащі вивозяться з лісу. Йде вирубка – все підряд! Війна нічому не завадить, якщо до справи береться шахрай, наклепник та нікчема, ОСОБА_3 , що видає себе за доброчинця.

Відповідь на питання 6: Дописи, оприлюднені в мережі Інтернет на сторінці ОСОБА_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 , містять інформацію про ОСОБА_3 , виражену в брутальній, принизливій та непристойній формі. Лексичними носіями негативної інформації про ОСОБА_3 , вираженої в брутальній, принизливій та непристойній формі є слово чмо та вислів моральний пігмей, які фігурують у таких текстових сегментах: Ось таке воно нікчемне чмо, що надурило двічі трускавчан і обікрало. І далі жирує, бо для нього війна – мать рідна (публікація від 15 жовтня від 20:56). Воно не лише малого зросту, але й моральний пігмей (публікація за 02 квітня 2025 року).

Відповідно до ч.2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги цивільно-процесуального законодавства в частині доказування та подання доказів, позивач повинен довести недостовірність інформації, а відповідач навпаки те, що поширена ним інформація відповідає дійсності.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тверджень відповідача, поширених у коментарях у мережіFacebook, а тому поширена інформація в цій частині не відповідає дійсності, тобто є недостовірною.

Що твердження відповідача про те, що позивачем не доведено належності сторінки та авторства публікацій судом встановлено наступне.

Суд вважає повністю спростованими заяви відповідача про анонімність облікового запису «Alexandre Magliona». Відповідно до долученої довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр компетенції з формування доказів у мережі інтернет «ВЕБ-ФІКС» (далі за текстом ТОВ «ВЕБ-ФІКС») № 221/2026-Д від 17.08.2026, на вказаній сторінці у відкритому доступі містяться такі ідентифікатори особи: повне ім`я « ОСОБА_9 », дата народження ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ), детальні відомості про освіту (Хмельницький технологічний інститут), шлюб із ОСОБА_10 , а головне — пряме зазначення місця роботи: «президент, шеф-редактор у Асоціація "Нові Горизонти", однойменна газета». Більше того, зафіксований на сторінці офіційний сайт газети (novigoryzonty.com.ua) містить контактний телефон НОМЕР_1 та електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_4 Ці дані повністю збігаються з даними, наданими особисто відповідачем у його заявах по суті справи та відомостями державного реєстру (Opendatabot) щодо відповідача. Наявність цих ідентифікаторів виключає можливість випадкового збігу.

Така позиція суду повністю корелюється з усталеною практикою Верховного Суду, яка визначає, що належним відповідачем у справах про дифамацію в соцмережах є безпосередній володілець акаунту (а не власник платформи чи хостингу), який самостійно управляє сторінкою та розміщує інформацію.

На підставі викладеного, суд вважає, що поширена інформація про позивача без надання належних підтверджень, доказів зазначеного, є негативною та дискредитуючою, формує негативну оцінку особи позивача в очах суспільства.

Відповідно до статті 277 ЦК України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Вимоги позивача про видалення дописів та публікацію спростування разом із судовою лінгвістичною експертизою повністю відповідають критеріям ефективного способу захисту прав за ст. 16 ЦК України та практиці Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що інформація поширена відповідачем в соціальній мережі Інтернет Facebook є недостовірною та такою, що порушує право позивача на повагу до гідності, честі та недоторканість його ділової репутації, оскільки в ній містяться відомості про події та факти, які не мають підтвердження.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 141 ЦПК України та повністю покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву — задовольнити.

Визнати недостовірною, такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_2 у мережі Інтернет на вебсайті Facebook (facebook.com) на сторінці користувача « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у групі « ОСОБА_11 », а саме: У публікації від ІНФОРМАЦІЯ_11 о 05:07 в частині фрагментів: «Декілька разів до редакції НГ телефонували небайдужі із інформацією про те, як забезпечує теплом свій санаторій «Карпати» його очільник ОСОБА_5 . Стверджують, що цьогоріч він вирубає ще більше лісу, адже зігрівати тепер доведеться й свою розкішну базу ОСОБА_6 слобода. Подейкують, що кожного дня для опалення він використовує дві машини дров – лісу. І це не санітарна чистка, коли сухі дерева та хащі вивозяться з лісу. Йде вирубка – все підряд! Допоки? ОСОБА_7 сьогодні вирубує цілі ділянки лісу біля санаторію «КАРПАТИ»!». Війна нічому не завадить, якщо до справи береться шахрай, наклепник та нікчема, ОСОБА_3 , що видає себе за доброчинця».

У публікації від 20 жовтня 2025 року о 11:50: «Вирубує ліси навколо Трускавця "міцний господарник" ОСОБА_4 - для опалення санаторію "Карпати", який він вкрав у колективу».

У публікації від 15 жовтня 2025 року о 20:56: «Ось таке воно нікчемне чмо, що надурило двічі трускавчан і обікрало. І далі жирує, бо для нього війна – мать рідна. Допоки?».

У публікації від 02 квітня 2025 року: « ОСОБА_8 забуття страшніше за його репутацію нікчемного негідника. Він ладен бути скоріше непрощеним за свої підлоти...» та в коментарі ОСОБА_2 : « ІНФОРМАЦІЯ_12 ».

Зобов`язати ОСОБА_2 протягом 7 (семи) днів з дня набрання рішенням суду законної сили вилучити (видалити) з власної вебсторінки у соціальній мережі Facebook « ОСОБА_12 » (facebook.com) у групі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » всі вищезазначені публікації та коментарі.

Зобов`язати ОСОБА_2 протягом тижня від дня набрання рішенням суду законної сили опублікувати шляхом розміщення на строк не менше ніж 4 (чотири) місяці на власній вебсторінці в соціальній мережі Facebook «Alexandre Magliona» у групі « ОСОБА_11 » в режимі публічного перегляду повний текст Висновку експерта № 056/19 від 10 лютого 2026 року та текст спростування такого змісту:

«Спростування. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у справі № 442/8857/25 визнано недостовірною, такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_2 на вебсайті Facebook на сторінці Alexandre Magliona у групі «Дворик Лева»:

- У публікації від 31 жовтня 2025 року о 05.07 год «Декілька разів до редакції НГ телефонували небайдужі із інформацією про те, як забезпечує теплом свій санаторій «Карпати» його очільник ОСОБА_5 . Стверджують, що цьогоріч він вирубає ще більше лісу, адже зігрівати тепер доведеться й свою розкішну базу ОСОБА_6 слобода. Подейкують, що кожного дня для опалення він використовує дві машини дров – лісу. І це не санітарна чистка, коли сухі дерева та хащі вивозяться з лісу. Йде вирубка – все підряд! Допоки? ОСОБА_7 сьогодні вирубує цілі ділянки лісу біля санаторію «КАРПАТИ»!». Війна нічому не завадить, якщо до справи береться шахрай, наклепник та нікчема, ОСОБА_3 , що видає себе за доброчинця»;

- У публікації від 20 жовтня 2025 року о 11.50 : «Вирубує ліси навколо Трускавця "міцний господарник" ОСОБА_4 - для опалення санаторію "Карпати", який він вкрав у колективу»;

-У публікації від 15 жовтня від 20:56: «Ось таке воно нікчемне чмо, що надурило двічі трускавчан і обікрало. І далі жирує, бо для нього війна - мать рідна. Допоки?»;

-У публікації за 02 квітня 2025 року: « ОСОБА_8 забуття страшніше за його репутацію нікчемного негідника. Він ладен бути скоріше непрощеним за свої підлоти, аніж банально забутим» і в коментарі відповідача на цю ж публікацію: « ОСОБА_13 не лише малого зросту, але й моральний пігмей».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 634 (три тисячі шістсот тридцять чотири) гривні 00 копійок судового збору, 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, 49200,00 грн. (сорок дев`ять тисяч двісті) гривень, 00 копійок витрат за проведення семантико-текстуальної експертизи, 2500,00 (дві тисячі п`ятсот) гривень, 00 копійок витрат за видачу довідки з відомостями про власника веб-сайту (вебсторінки).

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування учасників справи:

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

ОСОБА_2 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення складено 10 вересня 2026 року.

Суддя: Роман КОВАЛЬ