Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №461/8942/25 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №461/8942/25

Суддя: Котельва К. О.

Справа №461/8942/25

Провадження №3/461/2407/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Котельва К.О., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли 25.08.2026 від Львівської митниці Державної митної служби України з протоколом про порушення митних правил від 04.08.2025 №1135/UA209000/2025 щодо притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання – АДРЕСА_1 , Закордонний паспорт: НОМЕР_1 від 14.10.2024, виданий 5930, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного Кодексу України (далі МК України), -

В С Т А Н О В И В :

Адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 про порушення митних правил за ч. 3 ст. 471 МК України вперше надійшли в провадження Галицького районного суду м. Львова 30 жовтня 2025 року.

Протокол про порушення митних правил №1135/UA209000/2025, який став підставою для звернення Львівської митниці до суду з матеріалами про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, було складено 04.08.2025 року (а.с. 4).

Згідно зазначеного протоколу 04 серпня 2025 року о 17 годині 36 хвилин гр. України ОСОБА_1 прямувала по смузі руху "червоний коридор" в якості пасажира рейсового автобуса марки «VAN HOOL» модель «Т 917 ACRON» з реєстраційним номером НОМЕР_3 який слідував по маршруту Чернівці-Варшава та прямував з України в Республіку Польща, через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» Львівської митниці.

Гр. України ОСОБА_1 було заповнено митну декларацію, в якій вона вказала що переміщує одяг, взуття, білизна, предмети гігієни, купальник та шляпу. Після завірення декларацій штампом «Під митним контролем №04504», під час проведення митного огляду ручної поклажі (звірки достовірності відомостей внесених громадянином застосуванням рентген системи "Rapiscan", у валізі серед особистих речей (без ознак приховування) було виявлено незадекларований за встановленою формою товар, а саме: 1) монета жовтого кольору з надписом «twenty dollars» United States of America 1893 р. у кількості 1 шт.; 2) монета жовтого кольору з надписом «twenty D.» United States of America 1873 р. у кількості 1 шт.; 3) монета жовтого кольору з надписом «twenty dollars» United States of America 1910 р. у кількості 1 шт.; 4) монета жовтого кольору з надписом «twenty dollars» United States of America 1908р. у кількості 1шт.

20 листопада 2025 року за результатами розгляду адміністративної справи про порушення митних правил в суді суддею Галицького районного суду м. Львова було ухвалено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (а.с. 78). Цією постановою останню було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 (п?ять тисяч сто) грн. 00 коп., стягнуто судовий збір у сумі 605,60 та витрати за зберігання товару на складі митниці у сумі 5,26 грн. Вилучений, відповідно до протоколу про порушення митних правил №1135/UA209000/25 від 04.08.2025 року, товар було повернуто ОСОБА_1 .

12 лютого 2026 року постанова судді Галицького районного суду м. Львова від 20.11.2025 року була скасована Львівським апеляційним судом, зокрема, у зв`язку з тим, що не було визначено належності вилучених монет до банківських металів, що переміщувалися ОСОБА_1 через митний кордон України, та не підтверджено, що вилучені монети відповідають ознакам предметів, які підлягають письмовому декларуванню. Матеріали справи були повернуті до Львівської митниці для належного оформлення.

26 березня 2026 року адміністративні матеріали повторно надійшли до Галицького районного суду міста Львова.

16 квітня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова ухвалила постанову, якою визнала ОСОБА_1 винною у вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 471. На неї було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, що становить 33510 грн. 40 коп. Вилучений, відповідно до протоколу про порушення митних правил №1135/UA209000/25 від 04.08.2025 року товар цією постановою було повернуто ОСОБА_1

28 травня 2026 року Львівській апеляційний суд ухвалив постанову, якою скасував постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 16 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 . Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повернуто Львівській митниці Держмитслужби через Галицький районний суд м. Львова для проведення у тридцятиденний строк додаткової перевірки та належного оформлення.

Серед підстав для повторного скасування постанови судді у цій справі, Львівський апеляційний суд, зокрема, зазначив, що на виконання постанови Львівського апеляційного суду від 12.02.2026 митний орган долучив лист-відповідь Територіальної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації N?02/03 від 16.03.2026, що містить письмове консультування щодо документів, які мала надати ОСОБА_1 при перетині кордону. Відповідних підтверджень (висновку експерта) чи належать до банківських металів вилучені у ОСОБА_2 монети митим органом не надано. Враховуючи не виконання митним органом постанови Львівського апеляційного суду від 12.02.2026, суперечливі докази і відомості, наявні в матеріалах справи, апеляційний суд вважав, що місцевий суд не надав належної оцінки недолікам оформлення протоколу про порушення митних правил і долучених до нього документів, а тому висновок судді про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності є передчасним.

25 серпня 2026 року матеріали справи про порушення митних правил ОСОБА_1 втретє надійшли до Галицького районного суду міста Львова та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено в провадження судді Котельви К.О.

В судовому засіданні взяли участь представник Львівської митниці Державної митної служби України – Сліпенко С.В. та захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил – адвокат Гобечія І.Т.

Представник митниці в судовому засіданні зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.471 МК України. Вважає, що вина останньої підтверджена належними доказами та до неї слід застосувати стягнення, передбачене санкцією цієї статті.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні просив закрити провадження у справі з підстав, викладених ним в додаткових письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи. Зокрема, захисник вказує про те, що вилучені у ОСОБА_1 монети не становлять культурної цінності, є валютними цінностями та чинним законним платіжним засобом у США, що виключає склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України. Також захисник зазначає про закінчення строку накладення адміністративного стягнення, що є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

Заслухавши представника митниці та захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

За визначенням ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (ст. 487 МК України).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №204/2352/16-а).

Відповідно до статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення. За змістом статті 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, і який є підставою для подальшого провадження у справі. Суд, що розглядає справу, не має повноважень уточнювати чи редагувати фабулу правопорушення, викладену уповноваженими особами у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, тому як і у кримінальному провадженні суд у справах про адміністративне правопорушення повинен бути неупередженим і безстороннім, а тому не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи. Недотримання таких засад означатиме неминуче перебирання судом на себе функцій обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що в свою чергу є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України»).

Отже, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється судом в межах пред`явленого обвинувачення, що викладено у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення, згідно з доданими до протоколу доказами.

Частиною 3 ст. 471 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Відповідно до ч.3 ст.197 МК України, обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України. Згідно з ст.1 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 No2473-VIII до валютних цінностей віднесені національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.

Відповідно до підпункту «б» та «г» пункту 1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України валютними цінностями є: 6) іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, г) банківські метали - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб, у зливках і дорогоцінних металів, порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Згідно з п.13 ст.1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, операціями з виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за доведені (афіновані) ними», банківські метали це золото, срібло, платина, метали платинової групи, до найвищих проб відповідно до світових стандартів У зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Статтею 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII встановлено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют; встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню центральному органу виконавчої влади; що реалізує державну податкову і митну політику, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3, з 07.02.2019 фізична особа має право ввозити/пересилати в Україну та вивозить/пересилати за межі України готівкову валюту і банківські метали (враховуючи монети, що віднесені до банківських металів) в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Транскордонне переміщення фізичною особою готівкової валюти і банківських металів в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, здійснюється на умовах письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 ставиться в провину недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо вивезення за межі митної території України та які переміщуються громадянами.

У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У матеріалах справи наявний висновок державної експертизи від 06.10.2025 N?188/1 відповідно до якого надані для експертизи об?єкти нумізматики не становлять культурної цінності, загальна вартість наданих на дослідження предметів становить 644 000 грн. (а.с. 37-42).

Водночас матеріали справи не містять доказів, що вилучені монети відповідають ознакам предметів, які підлягають письмовому декларуванню, відповідно до Закону України від 21.09.1999 року N?1068-ХIV «Про вивезення, ввезення" повернення культурних цінностей» та п.2 Наказу Міністерства Культури та Мистецтв України від 24.04.2002 року N?258 «Про затвердження інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасового вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України». Також до матеріалів справи не долучено доказів, що вилучені монети належать до банківських металів.

В постанові Львівського апеляційного суду від 28.05.2026 зазначено, що лист-відповідь Територіальної служби контролю за переміщення культурних цінностей через державний кордон України Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації №02/03 від 16.03.2026 року містить письмове консультування щодо документів, які мала надати ОСОБА_1 при перетині кордону, натомість митним органом не надано відповідних підтверджень (висновку експерта) чи належать до банківських металів вилучені у ОСОБА_1 монети.

Слід зазначити, що доказами у справі про порушення митних правил є: протоколи про порушення митних правил, протоколи процесуальних дій, додатки до зазначених протоколів; пояснення свідків; пояснення особи, яка притягується до відповідальності; висновок експерта, висновок правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності; інші документи та інформація, а також товари, транспортні засоби - безпосередні предмети порушення митних правил (стаття 495 МК України).

Письмове консультування не є джерелом доказів згідно МК України та не може доводити або спростовувати обставини адміністративного правопорушення.

17.08.2026 року на виконання постанови Львівського апеляційного суду від 28.05.2026 митний орган призначив експертизу. Перед експертом поставлені такі запитання: а) чи відповідають вилучені монети ознакам предметів, які підлягають письмовому декларуванню? б) чи належать вилучені монети до банківських металів? (а.с. 190-191).

Водночас результати такої експертизи не були долучені до адміністративної справи як на момент звернення Львівської митниці до суду 25.08.2026 року з матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , так і на день ухвалення постанови у цій справі.

Таким чином, з матеріалів адміністративної справи суд не може встановити наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митого кодексу України, а саме такого його елементу як предмет правопорушення.

За наведених обставин суд вважає, що подані до суду документи адміністративного матеріалу позбавляють можливості здійснити повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи, а отже досягти завдань провадження в справі про адміністративне правопорушення, що в свою чергу є перешкодою для притягнення особи до відповідальності.

Тому суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митого кодексу України, не доведена належними і допустимими доказами.

Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62 Конституції України).

Наведені конституційні гарантії підлягають застосуванню й в справах про адміністративні правопорушення. Як наголошено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352 16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 487-1 МК України провадження у справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, при відсутності складу порушення митних правил.

У зв`язку з усім наведеним вище суд вважає недостатніми зібрані та надані суду докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею 04 серпня 2025 року порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митого кодексу України. Тому справа підлягає закриттю на підставі п. 1 частини 1 ст. 487-1 МК за відсутністю складу порушення митних правил.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 471 МК України – закрити, у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

2. Повернути ОСОБА_1 вилучений відповідно до протоколу про порушення митних правил №1135/UA209000/2025 від 04.08.2025 товар.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Котельва К.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua