Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №439/1400/26 — Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/1400/26

Провадження № 2/439/920/26

10 вересня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

Головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря судового засідання: Ковальчук Н.І.,

розглянувши у відкритому судове засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області з позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» заборгованість за Договором позики № 77254221 від 10.10.2021 року у розмірі 23 019 (двадцять три тисячі дев`ятнадцять) гривень 50 копійок.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що 10 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як позикодавцем було укладено Договір позики за номером № 77254221, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис (одноразовий ідентифікатор), із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором позики позикодавець виконав у повному обсязі, а саме: надано відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов`язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно позикодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням.

Позивач мотивує, що взяті на себе зобов`язання за Договором відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 23 019 (двадцять три тисячі дев`ятнадцять) гривень 50 копійок, з яких: 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок — заборгованість за тілом кредиту та 16 019 (шістнадцять тисяч дев`ятнадцять) гривень 50 копійок — заборгованість за відсотками.

Позивач акцентує, що право грошової вимоги за Договором позики № 77254221 від 10.10.2021 року перейшло до позивача внаслідок послідовного укладення договорів факторингу: 04.01.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу № 025-040122. За умовами цього договору та згідно з Витягом з Реєстру прав вимог № 09/02/22 від 09.02.2022 року, ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за Договором позики № 77254221 від 10.10.2021 року; 05.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено Договір факторингу № 05/12/25-01.

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вказаним кредитним договором, а також судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

18 червня 2026 року - відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача: Ткаченко Ю.О. надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити останні. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.

Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що 10 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером № 77254221, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Позичальнику відповідно до умов Договору надано кредит в сумі 7 000,00 гривень, строк кредитування визначено 25 днів (до 04 листопада 2021 року), а базова процентна ставка становить 1,99 % за кожен день користування.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 77254221 від 10 жовтня 2021 року, який проведений позивачем, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 23 019 (двадцять три тисячі дев`ятнадцять) гривень 50 копійок, з яких: 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту та 16 019 (шістнадцять тисяч дев`ятнадцять) гривень 50 копійок заборгованості за відсотками.

Право грошової вимоги за договором позики № 77254221 від 10 жовтня 2021 року, 04 січня 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» відповідно до договору факторингу № 025-040122. А 05 грудня 2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» до позивача — Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» відповідно до договору факторингу № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року, що підтверджується договорами факторингу та відповідними реєстрами прав вимоги.

Мотиви суду.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як позикодавцем було укладено Договір позики № 77254221 від 10 жовтня 2021 року.

Разом із цим, позикодавець надав позичальнику кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором, у повному обсязі.

Судом досліджено надану позивачем електронну платіжну інструкцію № 8656c596-9201-4b39-82fd-cc36d19101d8 від 10.10.2021 року та довідку ТОВ «ФК Фінекспрес» № КД-000131143/ТНПП від 10.03.2026 року. Вказаними доказами підтверджується факт перерахування позикодавцем коштів у розмірі 7 000,00 грн на картковий рахунок відповідача.

Внаслідок невиконання умов договору позичальником, виникла заборгованість перед позикодавцем.

За таких обставин, заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовим зобов`язанням, у частині повернення суми тіла кредиту, становить: 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок, оскільки вона доведена належними доказами.

Щодо нарахування процентів за користування грошовими коштами на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України.

Проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом». Тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати позикодавцю борг протягом певного часу.

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від позикодавця грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати позикодавцю борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а позикодавець, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).

Саме за таке благо: можливість правомірно не повертати позикодавцю борг протягом певного часу, позичальник сплачує позикодавцю плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні (правомірні) очікування щодо належного його виконання. Зокрема позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість позикодавець розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням позикодавцем вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому позикодавець вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від позикодавця відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення позикодавцем вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Очікування позикодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати позикодавцю борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору. Отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

За зазначених обставин надання позикодавцю можливості нарахування процентів відповідно до вимог статті 1048 Цивільного кодексу України, поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, вочевидь, порушить баланс інтересів сторін – на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

У свою чергу, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги позикодавця, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору, в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін, співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (латиною: verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem. Себто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Як вбачається зі змісту проаналізованих судом договорів кредиту, договірні сторони між собою узгодили нарахування процентів за користування грошовими коштами саме на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України. Себто за правомірну поведінку позичальника.

Досліджувані судом зобов`язання сторін за договорами позики не містять у собі умови щодо встановлення нарахування процентів як міри відповідальності позичальника у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Отже, за досліджуваних обставин справи, нарахування відсотків повинно відбуватися на загальних підставах, визначених статтею 1048 Цивільного кодексу України. Тобто під час визначеного договором строку кредитування чи до моменту пред`явлення до позичальника вимоги про повернення коштів за зобов`язанням.

Як встановлено судом, строк кредитування для позичальника ОСОБА_1 погоджено на 25 днів відповідно до договору позики № 77254221 від 10 жовтня 2021 року, сума кредиту 7 000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1,99 % за день користування.

З огляду на зазначене, суд проводити розрахунок нарахованих процентів за користування грошовими коштами на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України за формулою: Розмір нарахованих процентів за договором = (Сума тіла кредиту Х Кількість днів строку кредитування Х Денну відсоткову ставку за користування кредитом).

Розмір нарахованих процентів за договором повинен становити 3 482 (три тисячі чотириста вісімдесят дві) гривні 50 копійок = (7 000 гривень Х 25 днів Х 1,99 відсотка), яка в повній мірі відповідає умовам кредитного договору № 77254221 від 10 жовтня 2021 року.

Заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовим зобов`язанням, у частині повернення процентів за користування кредитними коштами, становить 3 482 (три тисячі чотириста вісімдесят дві) гривні 50 копійок.

Вимоги позивача в частині стягнення процентів поза межами 25-денного строку кредитування є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Отже загальна заборгованість позичальника перед позикодавцем повинна становити 10 482 (десять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 50 копійок, з яких 7 000 (сім тисяч) гривень заборгованість за тілом кредиту та 3 482 (три тисячі чотириста вісімдесят дві) гривні 50 копійок заборгованість по процентам за користування кредитними коштами.

Наданими позивачем доказами підтверджено перехід права грошової вимоги за Договором позики № 77254221 від 10 жовтня 2021 року від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» через ТОВ «Сіроко Фінанс» до ТОВ «Деал фінанс груп». Отже саме позивач є належним стягувачем за даним кредитним договором.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становила 23 019 (двадцять три тисячі дев`ятнадцять) гривень 50 копійок. Судом задоволено позовні вимоги частково у розмірі – 10 482 (десять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 50 копійок, що складає 45,54 % від ціни позову.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на рахунок позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1 212 (одна тисяча двісті двінадцять) гривень 46 копійок, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Доказами у справі встановлено, що між ТОВ «Деал фінанс груп» та адвокатом Ткаченком Ю.О. укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року. Відповідно до умов Договору клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів Клієнта.

Відповідно до умов договору про надання правничої (правової) допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається,. відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг (правової (правничої) допомоги) за цим Договором, вартість наданих послуг складає 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, що підтверджується наданою суду копією договору та акту наданих послуг.

Адвокатом Ткаченком Ю.О. надано належним чином та у повному обсязі ТОВ «Деал фінанс груп» професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі: Закон за № 5076-VI) договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою. Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Судом враховується, що оплата за надані послуги правничої допомоги визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінена лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права її змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у судовому рішенні від 19 лютого 2020 року (єдиний унікальний номер справи: 755/9215/15-ц).

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову — на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки ціна позову становила 23 019 (двадцять три тисячі дев`ятнадцять) гривень 50 копійок, а судом задоволено позовні вимоги частково у розмірі 10 482 (десять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 50 копійок, що складає 45,54 % від ціни позову, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал фінанс груп» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 049 (дві тисячі сорок дев`ять) гривень 30 копійок.

Керуючись статтями 81, 133, 141, 158, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, –

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» заборгованість за Договором позики № 77254221 від 10 жовтня 2021 року в розмірі 10 482 (десять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 212 (одна тисяча двісті дванадцять) гривень 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 049 (дві тисячі сорок дев`ять) гривень 30 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп», місцезнаходження: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ: 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя Б.М. Петейчук