Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №337/1759/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Суд: Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визначення місця проживання дитини

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №337/1759/26

Суддя: Ширіна С. А.

10.09.2026

Справа №337/1759/26

Провадження № 2/337/1594/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Ширіної С.А.

за участю секретаря - Бикової С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району про визначення місця проживання дитини, про виписку та реєстрацію неповнолітньої та повнолітньої дитини за фактичним місцем проживання та вчинення посадовими особами певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хортицького районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району про визначення місця проживання дитини, про виписку та реєстрацію неповнолітньої та повнолітньої дитини за фактичним місцем проживання та вчинення посадовими особами певних дій, який мотивує тим, що він є відповідальним наймачем частини комунальної квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ордеру на вселення та пізніше рішення Хортицької районної адміністрації м. Запоріжжя. Ордер № 4267 серії А-IX від 30.08.1985 року був виданий Виконавчим Комітетом Запорізької міської Ради народних депутатів Запорізької області на ім`я мого батька ОСОБА_1 , 1931 року народження, який помер у 2014 році. У складі сім`ї, що додавався до ордеру, були зазначені його мати, ОСОБА_4 , 1925 року народження (померла у 2016 році), він особисто, його дружина та його син ОСОБА_1 1985 року народження (помер у 1996 році). Таким чином, житло було виділене на всю сім`ю, і його право користування ним підтверджується як включенням до ордеру, так і фактичним проживанням. Ні його донька ОСОБА_4 , 1989 року народження, ні її діти (онуки) не були включені до ордеру чи складу сім`ї поіменно, а отже не набули права користування житлом. Відповідно до ст. 64 та ст. 65 Житлового кодексу України право користування житлом мають лише ті члени сім`ї наймача, які були включені до ордера. Їхня реєстрація у його житлі є формальною та не відповідає фактичним обставинам проживання. У нього є рідні діти від іншого шлюбу, укладеного у 1998 році, народжені у 2000, 2002 та 2004 роках. Вони мають першу лінію спорідненості з мним, однак не були включені до ордеру № 4267 серії А-IX від 30.08.1985 року, оскільки на той час ще не існували. Відповідно до ст. 64 та ст. 65 Житлового кодексу України навіть вони не набули права користування житлом автоматично, що підтверджує: що реєстрація осіб у його житлі без включення до ордеру є формальною та не створює юридичних наслідків. Фактично діти, що зареєстровані у його житлі від цивільного шлюбу його доньки ОСОБА_4 та її цівільного чоловіка ОСОБА_5 ( рік народження не відомий) мають прізвище ОСОБА_6 , проживають на житловій площі рідного діда ОСОБА_7 по батьківській лінії ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 ), на підставі, яка підтверджується архівним документом № Ко-239 від 10.11.2017 року отриманому від органу опіки та піклування у Хортицького району м. Запоріжжя за підписом Начальника відділу Котова. 17.03.2026 року посадові особи Служби у справах дітей Хортицького району м. Запоріжжя здійснили телефонний дзвінок із метою складання акту обстеження квартири заявника на наявність дитячих речей та подальшої прив`язки житла до дітей, що виходить за межі їх компетенції. Юридичне обґрунтування Конституція України (ст. 47, ст. 55) , Цивільний кодекс України (ст. 29) Житловий кодекс України (ст. 64, ст. 65) Сімейний кодекс України (ст. 160) Закон України «Про охорону дитинства» (ст. 8) Закон України «Про судовий збір» (ст. 8) Постанова Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року. На підставі вище викладеного просить:

-визнати неправомірними дії посадових осіб Служби у справах дітей Хортицького району м. Запоріжжя, які 17.03.2026 року, які здійснили телефонний дзвінок із метою складання акту обстеження квартири заявника щодо наявності дитячих речей та подальшої прив`язки житла до дітей на підставі прописки.

-зобов`язати відповідні органи вчинити певні дії щодо виписки з житла заявника ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 обох дітей — старшої ОСОБА_2 (дієздатної, призначеної піклувальником за рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя Справа №337/2542/25 провадження №2/337/57/2026) та молодшої (неповнолітньої) ОСОБА_3 .

-зобов`язати відповідні органи вчинити певні дії щодо реєстрації (прописки) дітей на житловій площі рідного діда по батьківській лінії, фактична адреса: АДРЕСА_2 ., де вони фактично проживають з 2017 року.

-визнати факт проживання дітей у житлі діда, підтверджений архівним документом № Ко-239 від 10.11.2017 року, у якому комісією органу опіки та піклування у Хортицькому районі було встановлено наявність житлової площі та належних умов для розвитку, навчання та харчування.

-витребувати у відповідних органів свідоцтво про передчасну смерть батька малолітніх дітей ОСОБА_5 та довідку патологоанатома про причину смерті для підтвердження факту що до смерті на тлі вживання наркотичних засобів .

-оскільки опікунським органом у Хортицькому районі складено позитивний акт обстеження щодо проживання за адресою: АДРЕСА_2 ., визнати достатність житлової площі у діда для проживання онучок відповідно до соціальної норми житлової площі (9 кв. м на особу), що підтверджено архівним документом № Ко-239 та фактичним проживанням дітей з 2017 року.

-врахувати, що діти мають право на реалізацію житлових гарантій у встановленому законом порядку — шляхом постановки на чергу для покращення житлових умов або отримання грошової компенсації, але це не може бути підставою для обмеження прав власника житла.

-визнати, що органи опіки та піклування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року мають право лише подавати висновки до суду, але не можуть самостійно закріплювати житлові права дітей чи здійснювати дії, що обмежують права власника житла.

08.04.2026 ухвалою судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя Бредун Д.С. відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

24.06.2026 ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіною С.А. цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 ,про визначення місця проживання дитини, прийнято до свого провадження призначено у справі підготовче судове засідання об 10 год.15хв. на 23 липня 2026 року, в приміщенні Хортицького районного суду м. Запоріжжя, в залі суду №14, за участю сторін.

21.07.2026 року ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя змінено третю особу Запорізьку міську раду служби (управління) у справах дітей відділу по Хортицькому району ,залучено до участі у даній справі в якості третьої особи орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району.

23.07.2026 позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі.

23.07.2026 представник третьої особи - органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі.

23.07.2026 ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя підготовче судове засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району про визначення місця проживання дитини, про виписку та реєстрацію неповнолітньої та повнолітньої дитини за фактичним місцем проживання та вчинення посадовими особами певних дій закрито, справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, в матеріалах цивільної справи міститься заява про розгляд спрви без його участі.

В судове засідання відповідача ОСОБА_2 ,яка діє в інтересах ОСОБА_3 не з`явилася, була повідомлена судом про розгляд справи належним чином шляхом направлення судової повістки.

В судове засідання представник третьої особи - органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі, просила прийняти рішення в інтересах дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України та частини першої статті 15 Цивільного кодексуУкраїни (далі ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Тобто, на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак, суд повинен установити, чи були порушені (чиіснує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог, або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є користувачем квартири АДРЕСА_3 , на підставі ордеру №4267 серії А-ІХ від 29.08.1985 року, виданого Орджонікідзевською районною радою народних депутатів м.Запоріжжя ОСОБА_9 на склад сім`ї : ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_1 (син), ОСОБА_10 (невістка), ОСОБА_1 (онук).

Згідно відомостей департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради №06.4-06/02/7671 від 05.03.2026 місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване за адресою АДРЕСА_4 з 31.05.2011 по теперішній час.За вищевказаною адресою також зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1,ч.2, ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 ,яка дії в інтересах ОСОБА_3 , як до відповідача про визнання неправомірними дії посадових осіб Служби у справах дітей Хортицького району м. Запоріжжя, які 17.03.2026 року, які здійснили телефонний дзвінок із метою складання акту обстеження квартири заявника щодо наявності дитячих речей та подальшої прив`язки житла до дітей на підставі прописки;зобов`язання відповідні органи вчинити певні дії щодо виписки з житла заявника ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 обох дітей — старшої ОСОБА_2 (дієздатної, призначеної піклувальником за рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя Справа №337/2542/25 провадження №2/337/57/2026) та молодшої (неповнолітньої) ОСОБА_3 ;зобов`язання відповідні органи вчинити певні дії щодо реєстрації (прописки) дітей на житловій площі рідного діда по батьківській лінії, фактична адреса: АДРЕСА_2 ., де вони фактично проживають з 2017 року;визнання факту проживання дітей у житлі діда, підтверджений архівним документом № Ко-239 від 10.11.2017 року, у якому комісією органу опіки та піклування у Хортицькому районі було встановлено наявність житлової площі та належних умов для розвитку, навчання та харчування;витребування у відповідних органів свідоцтво про передчасну смерть батька малолітніх дітей ОСОБА_5 та довідку патологоанатома про причину смерті для підтвердження факту що до смерті на тлі вживання наркотичних засобів; визнання достатність житлової площі у діда для проживання онучок відповідно до соціальної норми житлової площі (9 кв. м на особу), що підтверджено архівним документом № Ко-239 та фактичним проживанням дітей з 2017 року; постановки дітей на чергу для покращення житлових умов або отримання грошової компенсації, але це не може бути підставою для обмеження прав власника житла;визнання, що органи опіки та піклування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року мають право лише подавати висновки до суду, але не можуть самостійно закріплювати житлові права дітей чи здійснювати дії, що обмежують права власника житла.

Суд акцентує увагу, що звертаючись до суду з позовом до фізичної особи ,позивач просить зобов`язати відповідні органи вчинити певні дії ,при цьому не зазначає, які саме відповідні органи.

Частина 1 ст.48 ЦПК України визначає, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорювань право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц.

Позивачем клопотання, про заміну неналежного відповідача не заявлялось.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому, слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Таким чином, враховуючи визначений позивачем склад учасників справи, та той факт, що суд позбавлений можливості вирішити спір по суті, оскільки нормами процесуального права не передбачено право суду самостійно здійснення заміни відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволені заявлених позовних вимог до відповідача. Його доводи судом до уваги не приймаються в силу викладеного.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, що не позбавляє позивача права пред`являти позов до належного відповідача.

Аналогічні висновки містяться у правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові Верховного Суду від 02.02.2022 року у справі № 462/4724/20 (провадження № 61-19935св21).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд не може встановити факт проживання дітей, оскільки встановлення факту безпосередньо пов`язано з позовними вимога.

Отже, враховуючи викладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати у вигляді судового збору слід покласти на позивача, з огляду на відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10,12,19,81,141,247,258-260,263-265 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району про визначення місця проживання дитини, про виписку та реєстрацію неповнолітньої та повнолітньої дитини за фактичним місцем проживання та вчинення посадовими особами певних дій, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 10.09.2026 року.

Суддя : С.А.Ширіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua