Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №527/2147/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2147/26

провадження 2/527/1619/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря

судового засідання - Семенової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/2147/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2026 року представник позивача звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначила, що 13.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № LM732368804, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти, які було перераховано товариством через банк-провайдер. Договір підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора RRDQ-7527. Відповідач за користування кредитними коштами зобов`язаний був сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.

14.01.2026 між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № ОК-ТП/70. Відповідно до умов договору до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

29.04.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 29/0426-01. Відповідно до умов договору до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідач не виконує взяті на себе зобов`язанні та заборгованість відповідача за кредитним договором на момент подання позовної заяви, становить – 11670,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6370,00 грн - заборгованість по процентах.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 11670,00 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, в позовній заяві просила суд проводити розгляд справи без її участі, зазначила, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, судова повістка про виклик до суду направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, судова повістка про виклик ОСОБА_1 до суду на 14:00 год 10.09.2026 не вручена та повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній».

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повістка вважається такою, що вручена відповідачу.

Відзиву відповідач не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

13 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № LM732368804 (далі Договір), який підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора RRDQ. Згідно з умовами договору розмір кредиту 5000,00 грн (п.2.2.). Кінцева дата повернення (виплати) кредиту – 13.12.2030 (п.7.3.). Базова процентна ставка – 0,98 % в день від суми залишку кредиту за кожен день користування ним (п.8.3) (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 5.1 Договору позичальник зазначила реквізити платіжної картки для переказу грошових коштів 4441-11XX-XXXX-6722.

Як вбачається з Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, платником ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» отримувачу ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 було перераховано кошти в загальній сумі 5000,00 грн, особа отримувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Зідно листа АТ КБ «УНІВЕРСАЛ БАНК», наданого на виконання ухвали суду в банку на ім`я ОСОБА_1 випущено платіжну картку НОМЕР_3 , на яку було зараховано за період з 13.11.2025 по 18.11.2025 грошові кошти у сумі 5000,00 грн (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.

14.01.2026 між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № ОК-ТП/70. Відповідно до умов договору до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржників зазначених у реєстрах прав вимоги (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги від 14.01.2026 до Договору факторингу № ОК-ТП/70, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за договором № LM732368804 від 13.11.2025 на загальну суму 6 525,00 грн (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

29.04.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 29/0426-01. Відповідно до умов договору до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до боржників зазначених у реєстрах прав вимоги (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги від 29.04.2026 до Договору факторингу № 29/0426-01, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до відповідача за договором № LM732368804 від 13.11.2025 на загальну суму 11670,00 грн (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, право вимоги за договором № LM732368804 від 13.11.2025 перейшло до позивача на підставі договорів факторингу.

Як вбачається з Виписки з особового рахунку за договором № НОМЕР_4 від 13.11.2025, заборгованість ОСОБА_1 за договором станом на 01.06.2026 становить 11670,00 грн, з яких: 5000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту, 6370,00 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом, 300,00 грн – заборгованість по комісії за надання кредиту (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн –заборгованості за тілом кредиту, 6370,00 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 5000,00 грн, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу та сплати процентів у встановленому договором розмірі не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн – заборгованості за тілом кредиту, 6370,00 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 300,00 грн – заборгованість по комісії за надання кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Пунктом 8.5 Договору передбачена комісія за надання кредиту.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Приймаючи до уваги те, що у договорі ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» не зазначило та позивач не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з видачою кредиту, суд дійшов висновку, що положення 8.5 Договору є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 300,00 грн – заборгованості по комісії до задоволення не підлягає.

Вирішення питання стягнення судових витрат.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 11670,00 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 11370,00 грн що становить 97,42 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2593,71 грн, що складає 97,42 % від 2662,40 грн.

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Тимошенко О.О. надавав правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 7000,00 грн (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подано суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат – це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.

За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючи конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 4000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено частково, витрати, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 3896,80 грн, що складає 97,42 % від 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ: 43541163) за Договором кредитної лінії № LM732368804 від 13.11.2025:

-5000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту,

-6370,00 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом,

а всього 11370,00 грн (одинадцять тисяч триста сімдесят грн 00 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір в сумі 2593,71 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3896,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, код ЄДРПОУ: 43541163),

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Жуки, рнокпп: НОМЕР_2 ).

Суддя А. О. Олефір