Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №396/1136/26 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1136/26

Провадження № 2/396/1222/26

РІШЕННЯ

Іменем України

31.08.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Цесельська О. С.

за участю секретаря судового засідання: Філюкової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №396/1136/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» Столітній М. М. звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 24.03.2023 р. між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено електронний договір №6491537 про надання споживчого кредиту. Сума кредиту 5 700,00 грн., строком на 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,99 % в день та за зниженою процентною ставкою 1,493% в день.

27.11.2023 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу №27.11/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, включно і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №6491537 від 24.03.2023 р.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору у відповідача виникла заборгованість, яка станом на день звернення позивачем до суду складає 28 312,86 грн. з них: 5 700,00 грн. - тіло кредиту, 10 208,70 грн. - проценти, які нараховані первісним кредитором; 12 704,16 - проценти, які нараховані ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" за 112 календарних днів, які позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, представник позивача просить стягнути на свою користь судові витрати та витрати на правову допомогу.

Ухвалою суду від 09.06.2026 р. відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребовано докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовних вимогах просила проводити розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, 15.06.2026 р. через канцелярію суду надав заяву, в якій він просить позовні вимоги позивача задовольнити частково та стягнути з нього лише тіло кретиту без нарахування відсотків та штрафних санкцій, оскільки перебував в Збройних Силах України.

Зокрема вказує на те, що він є віськовослужбовцем який проходив віськову службу у Збройних силах України в зв`язку з чим має право на пільги передбачені п. 15 ч.1 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зазначає, що нарахування позивачем відносно нього відсотків та штрафних санкцій за невиконання умов договору у відповідності до вищевказаного Закону є не законним та підлягає списанню кредитодавцем. З огляду на вище вказане просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом, пені, штрафів та інших нарахувань.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до рішення зборів суддів Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28.03.2025 року №6, у спорах, що виникають з правочинів, зокрема договорів, з них – позики, кредиту, банківського вкладу, у тому числі споживчого кредиту запроваджена змішана форма розгляду (формування та зберігання) судових справ. Встановлено, що підлягають роздрукуванню такі матеріали: позовна заява, документ, що підтверджує сплату судового збору; документи, що підтверджують повноваження представників сторін. Додатки до позовної заяви не роздруковуються та зберігаються в електронній формі, якщо інше не визначено.

Суд, дослідивши матеріали електронної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 24.03.2023 р. між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено електронний договір №6491537 про надання споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "С2223". Сума кредиту 5 700,00 грн., строком на 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,99 % в день та за зниженою процентною ставкою 1,493% в день.

ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 5 700,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

За інфломацією в довідці ТОВ "ПЕЙТЕК УКОАЇНА", відповідно до договору №3996541 від 24.03.2023 року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 5 700,00 грн. на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору у відповідача виникла заборгованість, яка станом на день звернення позивачем до суду складає 28 312,86 грн. з них: 5 700,00 грн. - тіло кредиту, 10 208,70 грн. - проценти, які нараховані первісним кредитором; 12 704,16 - проценти, які нараховані ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" за 112 календарних днів, які позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов,язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно з ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ст. 12 вказаного Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" норми вказаного Закону відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно з положеннями ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Стаття 1082 ЦК України передбачає, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В судовому засідані доведено, що між сторонами у справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, сторонами дотримано письмову форму укладення кредитного договору, що відповідає вимогам ст.ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення відсотків, за вказаним кредитним договором, суд зазначає наступне.

Відповідач не визнає та заперечує проти стягнення з нього відсотків за кредитним договором, зважаючи на те, що він є військовослужбовцем та до вказаних правовідносин слід застосувати положення, передбачені статтею 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави».

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Статтею 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Відповідно правової позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у п. 74 його постанови від 04.09.2024 р. у справі № 426/4264/19: "У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Відповідач ОСОБА_1 на підтвердження викладених у заяві заперечень надав суду докази, які були досліджені судом в ході розгляду справи зокрема:

-копію посвідчення серія НОМЕР_2 , з якого судом встановлено, що він є військовослужбовцем.

-копію військового квитка серія НОМЕР_3 .

Таким чином, на відповідача, поширюються пільги передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час особливого періоду.

При цьому навіть факту відсутності звернення відповідача до позивача з наданням документів, які дають йому відповідні пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не спростовує той факт, що на відповідача розповсюджується дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». При цьому, за наявності позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).

Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №642/548/21.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом, нарахованими первісним кредитором в сумі - 10 208,70 грн. та відсотків, нарахованих ТОВ "Фінансова Компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" за 112 календарних днів у сумі - 12 704,16 грн. - відсутні.

Виходячи з вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволено частково та з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 5 700,00 грн.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн., ціна позову становила 28 612,86 грн., позов задоволено на суму 5 700,00 грн, тобто на 20% (5 700,00 х 100 : 28 612,86), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 532,48 грн (2662,40 х 20%) судового збору.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 10 000,00 грн., то суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року про надання правової (правничої) допомоги, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Фінансова Компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", уклали заявку на виконання доручення до договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, в якій засвідчують, що виконавець надав, а клієнт отримав послуги на загальну суму 10 000 грн.

Згідно ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, а також їх документального обґрунтування.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, та чи була їх сума обґрунтованою.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 10 000 грн. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.

Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, ніж зазначено у детальному описі робіт на загальну суму 10 000 грн, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, понесених у цій справі, в сумі 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 137, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, прим. 2) заборгованість за кредитним договором №6491537 від 24.03.2023 р. у розмірі 5 700,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 532,48 грн. та 3 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складено та підписано 31 серпня 2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська