Суд: Маловисківський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису
Дата: 15 червня 2026 р.
Справа: №392/832/26
Суддя: Кратко Д. М.
Справа № 392/832/26
Провадження № 3/392/301/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2026 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кратко Д.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , із участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, захисника-адвоката Усатенка Ю.Ю., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого – адвоката Калінка-Бондар О.Б., –
в с т а н о в и в :
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 487373 від 13 квітня 2026 року, 13 квітня 2026 року о 19 год. 02 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 громадянка ОСОБА_1 невиконала вимоги Термінового заборонного припису серії АА № 467321 від 13 квітня 2026 року, який винесено терміном на 10 (десять) діб про заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та перебувала в місці проживання постраждалої особи, у зв`язку із чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене частиною 2 статті 173-8 КУпАП.
В судових засіданнях громадянка ОСОБА_1 надала пояснення, у яких пояснила, що вину у вчиненні адміністратвиного правопорушення вона не визнає. Зазначила, що її дітям, їй та її колишньому чоловікові державою не надається психологічна допомога, хоча вони її потребують. Зазначає, що її колишній чоловік налаштовує дітей проти неї. Працівники поліції при складанні протоколу про адміністратвине правопорушення не опитали її, і саме вона є потерпілою особою. Було неправомірно складено протокол про застосування терміного заборонного припису. Під час того, як її працівники поліції із застосуванням сили вчиняли дії щоб вона залишила примішення будинку для неї було викликано бригаду швидкої медичної допомоги.
Адвокатом Усатенком Ю.Ю. також були надані, пояснення в яких він повідомив про безпідставне складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно його клієнтки, зазначив, що на його переконання саме дії громадянина ОСОБА_2 сприяли щоб відносно його клієнтки був складений протокол про адміністратвине правопорушення.
Крім того, винесення термінового заборонного припису було оскаржено до суду та в адміністратвиному порядку.
Стороною захисту до суду було подано письмове клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, в якому були викладені підстави, з яких сторона захисту вважає, що провадження у справі підлягає закриттю (а.с. 21-23).
Потерпілий громадянин ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що після розірвання шлюбу, було винесено судове рішення відповідно якому було знято з реєстрації місця проживання громадянку ОСОБА_1 з будинку АДРЕСА_1 , оскільки будинок є його особистою приватною власністю.
Однак він дозволив пожити в цьому будинку до весни цього року своїй колишній дружині, щоб зимою вона не залишалася без житла. При цьому під час проживання в будинку громадянка ОСОБА_1 вчиняла конфлікти, а він намагався їх уникати.
Потерпілий та його представник-адвокат Калінка-Бондар О.Б. висловили думку щодо притягнення до адміністратвиної відповідальності громадянки ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення передбачене частиною 2 статті 173-8 КУпАП.
Судом з метою перевірки правомірності дій під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та підстав для його складання було допитано працівника поліції, який його складав – інспектора ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Неміша В.В..
У судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_3 серед іншого пояснив, що він перебуваючи на чергуванні в складі екіпажу прибув за викликом до будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час прибуття на місце велася відеофіксація на нагрудну боді-камеру працівника поліції. Під час спілкування з громадянином ОСОБА_2 , останній повідомив, що стосовно нього з боку громадянки ОСОБА_1 чиниться психологічне насильство. Тому для запобігання продовженню домашнього насильства було складено Терміновий заборонний припис щодо ОСОБА_1 ..
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При з`ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень статті 251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За змістом статей 254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно із частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і на яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Адміністративна відповідальність за частиною 2 статті 173-8 КУпАП настає за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, у виді накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Згідно положень статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»:
«домашнє насильство» - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
«запобігання домашньому насильству» - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;
кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі;
оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи;
терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Статтею 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника» № 654 від 01 серпня 2018 року терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Якщо від домашнього насильства постраждало декілька осіб, працівник уповноваженого підрозділу поліції виносить припис кривднику щодо кожної постраждалої особи.
Працівник поліції ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомив, що він 12 квітня 2026 року перед винесенням Терімнового заборонного припису не складав протокол про адміністратвине правопорушення за статтею 173-2 КУпАП відносно громадянки ОСОБА_1 ..
Суд зазначає, що законною підставою для складання Терімнового заборонного припису є необхідність складання протоколу про адмінстративне правопорушення передбачене однією із частин статті 173-2 КУпАП, тобто працівником поліції, має бути встанволений попередньо кривдник, ймовірник правопорушник, та особа, яка постраждала від домашнього насильства – (постраждала особа, потерпілий), для того щоб були законні підстави для припинення або запобігання продовженню правопорушення.
Приписами пункту 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За вказаних обставин, а саме допущених порушень працівником поліції щодо порядку оформлення матеріалів і підстав складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 173-8 КУпАП, провадження в даній справі щодо громадянки ОСОБА_1 підлягає закриттю підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного керуючись статтями 9, 173-8, 245, 247, 251, 252, 254, 256, 266, 268, 280 КУпАП,
п о с т а н о в и в:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Дмитро Михайлович Кратко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua