Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №390/1344/26 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/1344/26

Провадження № 3/390/338/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого – судді Бойко І. А.,

при секретарях – Гордуз О. Ю., Погрібній А. Р.,

за участю: захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Клочкової А. О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, 185 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09.05.2026 о 20.50 год, по вул. Перемоги, 2, с. Веселівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, керував транспортним засобом «ВАЗ 217130», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, млява мова). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального пристрою – газоаналізатора «Драгер 6820» чи найближчому медичному закладі відмовився. Від керування відсторонений. Таким чином, ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР України.

Крім того, ОСОБА_1 09.05.2026 о 20.58 год, по вул. Перемоги, 21, с. Веселівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, здійснив злісну непокору законній вимозі працівників поліції, яка полягала в продовженні вчинення протиправних діянь, а саме у спробі вдарити працівника поліції, скоротити визначену ним дистанцію, а також погрозах фізичною розправою працівникам поліції.

Згідно ст.268 КУпАП справа розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У судове засіданні ОСОБА_1 не з`явився.

Захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокатом Клочковою А. О. до суду подано клопотання, в якому вона просить провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити на підставі ст. 247 КУпАП або ж вирішити питання щодо можливості застоувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Обґрунтовуючи клопотання зазначила, що як вбачається з пояснень ОСОБА_1 і підтверджується наявними в матеріалах справи відеозаписами, він не відмовлявся від проходження огляду, а спочатку навіть погодився пройти огляд на місці зупинки, проте після застосування фізичної сили, кайданок та газового балончику, він був в шоковому стані, повідомив працівникам поліції, що від застосування газу нічого не бачить, проте працівники поліції, замість того, щоб надати медичну допомогу, склали відносно нього протокол за відмову від проходження огляду, хоча така відмова не була озвучена її клієнтом і не була зафіксована на бодикамеру. Захисник вважає, що вказані обставини свідчать про недотримання встановленого законом порядку огляду, а саме порушення ч.2, 3, 4 ст.266 КУпАП, п.6 Порядку від 17 грудня 2008 р. N 1103, п.п. 6, 7 Розділу 1 Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, що прямо вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме – в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, яка полягає у відмові від законного порядку огляду, оскільки від проходження такого огляду він не відмовлявся, що у свою чергу виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 був фактично затриманий працівниками поліції, оскільки працівники поліції застосовували до нього фізичну силу, вдягли кайданки, однак не склали протоколу затримання та не роз`яснили ОСОБА_1 його права. Таким чином, порушення права ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, передбаченого ст.59 Конституції України під час його затримання, свідчить про недопустимість доказів, наявних у матеріалах справи.

Також вказала, що посвідчення водія необхідне ОСОБА_2 для виконання обов`язків військової служби та переміщення по службі, а тому у разі притягнення ОСОБА_1 до відповідальності просила суд вирішити питання щодо можливості застувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України , в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу, без позбавлення права керувати транспортними засобами

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала подане нею клопотання.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, відеозапис події, суд приходить до наступних висновків.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, в тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

В якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суду надано наступні матеріали.

Протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 661754, та серії ВАД 485229 від 09.05.2026, в яких зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП. Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Також судом досліджено відеозапис, на якому зафіксовано зупинку працівниками поліції автомобіля «ВАЗ 217130», державний номер НОМЕР_1 , водієм якого є ОСОБА_1 , який повідомляє, що він є військовослужбовцем та перебуває у відпустці. Під час розмови працівники поліції запитують у ОСОБА_1 , чи вживав він алкогольні напої та ОСОБА_1 відповідає, що вживав. Надалі, працівники поліції пропонують останньому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Проте, потім сів до автомобіля, яким керував, взяв незрозумілий предмет у праву руку, завів руку за спину та пішов у сторону поліцейських і почав штовхатися, висловлюватися нецензурною лайкою та вдарив поліцейського головою. Надалі працівники поліції застосували газовий балончик та кайданки. Під час цього конфлікту поліцейські висловлювати вимогу про необхідність ОСОБА_1 перебування на одному місці та декілька разів запитувати «що в руці?». Після того, як на ОСОБА_1 одягли кайданки, йому відразу повідомили про його права, зокрема право на адвоката, однак він відмовився від захисника. Надалі у ОСОБА_1 повторно запитували, чи буде він проходити огляд на визначення стану сп`яніння, однак ОСОБА_1 ухилявся від відповіді. Після того, як ОСОБА_1 заспокоївся, поліцейські сказали, що затримувати не будуть, і зняли кайданки. Перед складанням протоколів ОСОБА_1 роз`яснювали права згідно ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП.

Щодо доводів сторони захисту про спеціальний порядок огляду військовослужбовців суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України « Про військовий обов`язок та військову службу військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Суд звертає увагу, що застосування цього спеціального порядку є можливим лише за наявності підстав вважати, що військовослужбовець перебуває у стані сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби, і не поширюється на ситуації, коли особа перебуває у відпустці або на території, не пов`язаній із виконанням військових обов`язків.

ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу зазначає, що він перебував у відпустці. Доказів того, що ОСОБА_1 у цей час виконує обов`язки військової служби стороною захисту не надано. Відповідно, відсутні підстави для застосування спеціального порядку огляду, передбаченого ст. 266-1 КУпАП.

З огляду на це, проведення огляду на стан сп`яніння щодо ОСОБА_1 працівниками поліції відповідає законодавчо встановленій процедурі.

Надані суду докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

До покликання сторони захисту, що відмова ОСОБА_1 від проходження не була озвучена її клієнтом і не була зафіксована на бодикамеру, суд ставиться критично, оскільки при неодноразовій пропозиції зі сторони поліцейських щодо проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 уникав відповіді на це питання, тому суд розцінює це як відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, у відповідності до вимог ст.252 КУпАП, оцінюючи докази в їх сукупності, на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, так як він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння та за ст. 185 КУпАП, так як він вчинив злісну непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Згідно умов ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, яке вчинив ОСОБА_1 не є триваючим.

Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Відповідно до вимог ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч.2 ст. 38 КУпАП .

Таким чином, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 09.05.2026, за яке передбачена відповідальність за ст.185 КУпАП, тому на час розгляду судом протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 строк притягнення до адміністративної відповідальності, встановлений ч.2 ст.38 КУпАП, закінчився, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі за ст. 185 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.

Захисник просила суд застосувати норми ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте чинний Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України).

Разом із тим застосування ст. 69 КК України також обумовлено певними умовами, а саме призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом можливе за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного.

У той же час, обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Разом із тим наведені обставини не є переконливими мотивами наявності підстав для застосування положень ст. 69 КК України з урахуванням принципу справедливості покарання й відповідності його меті виправлення особи та запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами.

Крім того, суду не надано доказів, що для виконання обов`язків військової служби ОСОБА_1 обов`язково необхідне посвідчення водія.

З урахуванням обставин справи, особи правопорушника, до нього доцільно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється Законом України “Про судовий збір”, сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.

Керуючись ст. 40-1, 268, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст.185 КУпАП, а провадження по справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Штраф підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300; код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA658999980313000149000011001 (Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху); код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вказаний строк постанова надсилається для примусового виконання, в порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: стягувач: Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 2203010.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців.

Суддя І.А. Бойко