Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №378/1019/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1019/26

Провадження № 2/378/781/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.,

за участю секретаря: Горбаченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , з посиланням на те, що 14 грудня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , укладено договір надання коштів у кредит № 7706995. 25.05.2026р. між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №25052026, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №1 від 25.05.2025р. до договору факторингу №25052026 від 25.05.2026р. ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21884 грн., з яких: 6000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 8000 – сума заборгованості за пенею, 7884,00 грн. – комісія за надання кредиту.

21.11.2025р. між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , укладено договір надання коштів у кредит №101364161. 25.05.2026р. між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 25052026, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №2 від 25.05.2025р. до договору факторингу №25052026 від 25.05.2026р. ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28406,65 грн., з яких: 7992,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 5494,65 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 9000 грн. – сума заборгованості за неустойкою, 5920,00 грн. – комісія за надання кредиту.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вищевказану заборгованість та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в позові зазначив про розгляд справи без його участі.

Відповідач до суду подала заяву, відповідно до якої підтвердила укладення кредитних договорів та отримання кредитних сум, по яким заборгованість вона не погашала.

Суд, розглянувши справу, дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №7706995 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до вказаного договору товариство надає позичальнику грошові кошти в розмірі 6000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 360 днів, базова процентна ставка становить 0,97% на день, комісія за наданя кредиту 1620,00 грн. (а.с. 8-14, 15, 16-17, 18, 19).

Позивач на підтвердження укладення кредитного договору з відповідачем, а саме видачі коштів за фінансовим кредитом, надав платіжне доручення 168228877 (а.с. 20), згідно якого ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 кредит в розмірі 6000,00 грн..

21 листопада 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101364161 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до вказаного договору товариство надає позичальнику грошові кошти в розмірі 8000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 360 днів, базова процентна ставка становить 0,98% на день, комісія за наданя кредиту 1800,00 грн. (а.с. 31-36, 37, 38, 39-40, 41, 42).

Позивач на підтвердження укладення кредитного договору з відповідачем, а саме видачі коштів за фінансовим кредитом, надав платіжне доручення 112240052 (а.с. 43), згідно якого ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 кредит в розмірі 8000,00 грн.

25 травня 2026 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу № 25052026, згідно умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являються боржниками ТОВ «Мілоан» (а.с. 22-26, 28, 29).

Згідно реєстру боржників № 1 до договору відступлення до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 7706995 в сумі 21884 грн., з яких: 6000,00 грн. – залишок по тілу кредиту, 80000 – сума заборгованості за пенею, 7884,00 грн. – комісія за надання кредиту (а.с. 30).

Згідно реєстру боржників № 2 до договору відступлення до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 101364161 в сумі 28406,65 грн., з яких: 7992,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 5494,65 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 9000 грн. – сума заборгованості за неустойкою, 5920,00 грн. – комісія за надання кредиту (а.с. 48).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із ст. ст. 4 ч. 1; 5 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Факт отримання кредиту визнається відповідачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) у розмірі 17000 (8000+9000) грн. суд зазначає наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі Закону України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Також згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між позивачем та відповідачем кредитних договорів, факт отримання відповідачем коштів за вказаними договорами та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору у строки, визначені сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13992 (6000+7992) грн., процентів у розмірі 5494,65 грн., комісії 13 804 (7884+5920) грн., а всього — 33290,65 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1762,51 грн.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 634, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1084 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014), заборгованість за кредитними договорами у розмірі 33290 (тридцять три тисячі двісті дев`яносто) гривень 65 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 51 копійку.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р. В. Гуртовенко