Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №377/692/26 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/692/26

Провадження №2/377/602/26

10 вересня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник- адвокат Заєць Ю.Л., звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, просила розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 15 вересня 2018 року у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2216.

Позов обґрунтовано тим, що 15 вересня 2018 року позивач уклала шлюб з відповідачем, який зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що зроблено відповідний актовий запис №2216. За час спільного проживання сімейне життя між сторонами суттєво погіршилось, внаслідок чого вони протягом тривалого часу не проживають разом, не ведуть спільного побуту та бюджету. Особисті стосунки фактично припинились, подружнє життя не склалось, а шлюб існує лише формально, тому подальше спільне життя позивача з відповідачем є неможливим і збереження шлюбу недоцільним, так як, у них протилежні погляди на сімейне життя, між сторонами відсутні взаєморозуміння та повага, почуття любові.

Ухвалою судді від 17 липня 2026 року після виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 10 вересня 2026 року.

Позивач та її представник у призначене судове засідання не з`явились, про дату, час і місце якого повідомлені належним чином, шляхом доставки судової повістки та копії ухвали судді від 17 липня 2026 року до зареєстрованого електронного кабінету позивачки та її представника, що підтверджується довідками про доставку електронного документу. Представниця позивачки подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності її та позивачки позивача та представника позивача.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином, шляхом доставки судової повістки та копії ухвали судді від 17 липня 2026 року до його зареєстрованого електронного кабінету, до суду подав заяву про визнання позову та просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідив матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

З матеріалів справи суд встановив, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві 15 вересня 2018 року, копію якого долучено до матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 15 вересня 2018 року у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що 15 вересня 2018 року складено актовий запис № 2216. Прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка – Свід, дружини – Свід (а.с.7).

Відповідно до витягу з реєстру Славутицької міської територіальної громади № 2026/009656777 від 11.06.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач у справі, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 08 лютого 2001 року ( а.с. 11).

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 03 лютого 2022 року по теперішній час, що підтверджується інформацією № 15-08/1261 Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, яка надійшла до суду 17.07.2026 на запит в порядку частини шостої статті 187 ЦПК України (а.с. 19).

Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зі статті 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно з частиною другою статті 18, статтею 51, частиною третьою статті 56, частиною першою статті 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається із змісту позовної заяви, причиною звернення позивача до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що подружнє життя у подружжя не склалось через протилежні погляди на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння, поваги та почуття любові, через що особисті стосунки між позивачем та відповідачем фактично припинились, останні тривалий час не проживають разом, не ведуть спільного побуту та бюджету.

Відомостей про наявність у подружжя неповнолітніх дітей, а також спірних питань щодо поділу майна, набутого за час шлюбу, матеріали справи не містять.

Суд встановив, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливе.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач не зазначила у позовній заяві про відновлення їй дошлюбного прізвища, а тому суд дійшов висновку про необхідність залишення їй прізвища «Свід» після розірвання шлюбу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно з квитанцією АТ «Універсал Банк» № T4Q5-13SU-YTLE позивач за подання позовної заяви сплатила судовий збір у сумі 1 331,20 грн, яка зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України ( а.с.1,2).

За змістом частини першої статті 142 ЦПК України у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то на користь позивача підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 665,60 гривень, сплаченого за подання позову, інша частина судового збору в розмірі 665,60 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Проте, оскільки у позовній заяві позивач просила судові витрати залишити за нею, то, виходячи з положень частин першої, другої статті 13 ЦПК України, судовий збір у розмірі 665,60 гривень з відповідача на користь позивача не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 206, 258, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 15 вересня 2018 року у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2216.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Київській області повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок, сплачений за подання позовної заяви згідно з квитанцією АТ «Універсал Банк» № T4Q5-13SU-YTLE, яка зберігається в матеріалах цивільної справи №377/692/26, провадження №2/377/602/26.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 10 вересня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич