Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №371/1662/26 — Миронівський районний суд Київської області

"10" вересня 2026 р.

Єдиний унікальний № 371/1662/26

Номер провадження № 1-кп/371/259/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/1662/26

Провадження № 1-кп/371/259/26

Миронівський районний суд Київської області в склад :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026116220000059, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 серпня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Костянтинівка Краматорського району Донецької області, має базову середню освіту, не одружений, дітей не має, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

за частиною першою статті 357 КК України,

У С Т А Н О В И В :

До Миронівського районного суду Київської області, у відповідності до вимог статей 291, 302 КПК України, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 за частиною першою статті 357 КК України, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні.

Частинами 2, 3 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

За даними обвинувального акта та доданих до нього матеріалів, суд встановив, що ОСОБА_3 роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що, у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор впевнився у добровільності згоди ОСОБА_3 на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані: письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам статті 302 КПК України, і тому підлягає задоволенню.

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням наступних обставин.

08 серпня 2026 року приблизно об 11 годині 38 хвилин ОСОБА_5 перебував по вулиці Перемоги, 6 в місті Миронівка Обухівського району Київської області, де скористався банкоматом «Приватбанк», знявши при цьому готівкові кошти в сумі 7000 гривень 00 копійок з власної банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 . В подальшому, через власну необережність, ОСОБА_6 втратив належну йому вищевказану банківську картку.

Після чого, 08 серпня 2026 року приблизно о 16 годині 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи поряд з магазином «Копійочка», приміщення якого розташоване по вулиці Перемоги, 6 міста Миронівка Обухівського району Київської області, на тротуарі виявив згублену ОСОБА_6 банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 .

Усвідомлюючи що, відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 статті 1 пункту 15.2 статті 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштівв Україні», частиною четвертою статті 51 закону «Про банки та банківську діяльність», Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року № 414, та примітки до статті 358 КК України, банківська картка є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, розуміючи ймовірну наявність грошових коштів на рахунку банківської платіжної картки, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на привласнення зазначеної банківської картки.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, перебуваючи в тому ж місці та в той же час, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті подальше використання банківської картки у власних корисливих потребах, обвинувачений ОСОБА_3 привласнив банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є електронним платіжним документом та засобом доступу до банківського рахунку. Привласнивши зазначену банківську картку, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та в подальшому розпоряджався привласненим на власний розсуд.

Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , мало місце, це діяння полягає у привласненні офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів, та містить склад кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 357 КК України.

Судом не встановлено обставин, які у відповідності до статей 36 - 43 КК України виключають кримінальну протиправність вчиненого діяння, а також підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених статтями 44 - 49 КК України.

Судом також не встановлено обставин, які свідчать про необхідність застосування до обвинуваченого примусових заходів виховного чи медичного характеру, та обставин, які свідчать про те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення у стані неосудності чи обмеженої осудності.

За приписами статей 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Зважаючи на вказану мету та принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

Судом досліджено письмові докази, які характеризують обвинуваченого.

ОСОБА_3 є військовослужбовцем, його призвано на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За місце служби обвинувачений ОСОБА_3 має негативну службову характеристику. За час проходження служби у військовій частині зарекомендував себе з негативної сторони, в професійному відношенні не підготовлений, військові статути не знає, морально-психологічний стан не задовільний, схильний до порушення військової дисципліни. На службові та побутові труднощі реагує нестійкою реакцією. До кримінальної відповідальності не притягувався. Є особою, яка приймає замісну терапію за державною програмою, отримує медичну допомогу у лікаря-нарколога з 2026 року.

Такі фактичні обставини підтверджуються даними витягів з наказу командира військової частини № 146 від 26 травня 2026 року та № 189 від 08 липня 2026 року, довідки № 1200420211464809000018/1 від 25 травня 2026 року, службової характеристики, довідки КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4» від 13 серпня 2026 року, вимоги УІП та координації поліції «102» ГУНП в Київській області від 11 серпня 2026 року.

За змістом обвинувального акта обставиною, що пом`якшує покарання, є щире каяття, обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

На підставі частини першої статті 66 КК України суд вважає можливим визнати щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, що пом`якшує покарання за скоєне.

Обставин, передбачених частиною першою статті 67 КК України, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Згідно з правилами частини другої статті 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

За частиною першою статті 357 КК України викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, караються штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

При призначенні покарання обвинуваченому судом враховується, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є кримінальним проступком, характеризується негативно, наявна обставина, що пом`якшує покарання.

З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити у виді штрафу. Таке покарання суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення іншого виду покарання суд не вбачає.

Підстави для вирішення питань про процесуальні витрати, заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 174, 370, 374, 382, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 357 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Штраф підлягає сплаті на розрахунковий рахунок (IBAN) UA628999980313080106000010748, код ЄДРПОУ 37955989, МФО 899998, отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Миронівська міс/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом 30 днів з моменту його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, згідно з якими вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1