Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №369/8409/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8409/26

Провадження № 2/369/12329/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

за участю секретаря Крикуна І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №369/8409/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське», третя особа: Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, про визнання дій протиправними та зобов`язанні вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське», третя особа: Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, про визнання дій протиправними та зобов`язанні вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що з 01 грудня 2021 року ТОВ «Петропавлівське» розпочало надання послуг з постачання питної води мешканцям будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується виставленими рахунками. До цього часу водопостачання здійснювалось КП «Борщагівка» від артезіанської свердловини. Артезіанська свердловина є діючою та використовується іншими споживачами.

Рішенням суду від 06 червня 2023 року у справі №369/11469/22 встановлено, що ТОВ «Петропавлівське»: самовільно від`єднало будинок №19 від артезіанської свердловини; здійснило підключення до іншого джерела водопостачання; не отримало згоди співвласників будинку; діяло без рішення органу місцевого самоврядування.

Рішенням суду від 28 листопада 2025 року встановлено: відсутність договору з органом місцевого самоврядування; відсутність правових підстав користування мережами.

Борщагівська сільська рада листами №Л-3258 від 08 листопада 2021 року, №10-09/988 від 12 липня 2022 року, №10-09/1819 від 18 жовтня 2022 року підтвердила, що: не приймались рішення про відключення будинку від артезіанської свердловини; не приймались рішення про підключення до інших мереж; відсутня інформація щодо законних підстав таких дій.

Як зазначає позивач, внаслідок дій відповідача вона змушена користуватись водою невідомого походження; не може сплачувати кошти за послуги без підтверджених правових підстав та перебуває у стані невизначеності щодо якості та безпечності питної води.

Таким чином, на думку позивача, діяльність ТОВ «Петропавлівське» є протиправною, оскільки здійснюється: без рішень органу місцевого самоврядування без належних правових підстав користування мережами; за відсутності підтверджених дозвільних документів.

На підставі викладеного, позивач звертається до суду та просить:

1.Визнати протиправними дії ТОВ «Петропавлівське» щодо надання послуг з централізованого водопостачання без належних правових підстав;

2.Визнати протиправними дії ТОВ «Петропавлівське» щодо відключення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від артезіанської свердловини без рішення органу місцевого самоврядування та без згоди співвласників;

3.Визнати протиправними дії ТОВ «Петропавлівське» щодо самовільного підключення багатоквартирного будинку №19 до іншого (невідомого) джерела водопостачання;

4.Зобов`язати ТОВ «Петропавлівське» відновити попередній стан водопостачання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 шляхом підключення до артезіанської свердловини, від якої будинок було відключено;

5.Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У встановлений законом строк сторони заперечень щодо такого порядку не заявили.

05 червня 2026 року на адресу суду від представника відповідача ТОВ «Петропавлівське» - адвоката Руденка Костянтина Васильовича надійшов відзив на позовну заяву, який зареєстрований канцелярією суду 15 червня 2026 року за Вх. № 36381/26. Так, у відзиві сторона відповідача заперечує проти вимог позовної заяви з огляду на наступне. ТОВ «Петропавлівське» є офіційним ліцензіатом та здійснює діяльність на підставі безстрокової Ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення серії АВ № 582482, виданої Київською обласною державною адміністрацією. Розпорядженням Київської обласної військової адміністрації № 47 від 23 січня 2026 року ТОВ «Петропавлівське» визнано критично важливим підприємством для функціонування економіки та життєдіяльності населення Київської області в особливий період. Рішенням сесії № 12 від 20 серпня 2013 року (у редакції рішення Борщагівської сільської ради № 33-4-VIII від 12 лютого 2021 року) Відповідачу офіційно надано повноваження Замовника з проектування, будівництва та експлуатації мереж водопостачання та водовідведення, з метою задоволення суспільних потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, торговельної та іншої господарської діяльності, надання послуг водопостачання та водовідведення, від імені та на території громади. Рішенням 28-ї сесії VII скликання № 4 від 23 листопада 2020 року ТОВ «Петропавлівське» прямо визначено суб`єктом господарювання, що здійснює функції водоканалу на території ради. Відтак, як зазначає представник відповідача, твердження Позивача про факт відсутності у ТОВ «Петропавлівське» належних правових підстав здійснення господарської діяльності централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на території Київської області та Борщагівської територіальної громади зокрема, є таким, що не відповідає дійсності. Щодо відключення від артезіанських свердловин багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та підключення до невідомого джерела, представник відповідача зазначив, що питна вода для забезпечення потреб мешканців та інших споживачів, подається з Дніпровської водопровідної станції виробничими потужностями ПрАТ «АК Київводоканал» закритим способом, через приєднані підземні водопровідні мережі на умовах діючого Договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 09280/4 1-08, укладеного 02 листопада 2010 року та Технічних умов на водопостачання № 9522 виданих 11 грудня 2025 року ПрАТ «АК Київводоканал», а відведення побутових стоків споживачів Борщагівської територіальної громади також регламентуються умовами вищевказаного Договору та Технічними умовами на водовідведення № 10901 від 11 грудня 2025 року, та здійснюється закритим способом, виробничими потужностями Відповідача через приєднані підземні каналізаційні мережі безпосередньо у централізовану каналізаційну мережу ПрАТ «АК Київводоканал», з подальшим транспортуванням стоків до Бортницької станції аерації, про що Позивач була неодноразово письмово проінформована відповідачем. Від`єднання споживачів житлового масиву «Шкільний», де знаходиться будинок в якому мешкає Позивач, від артезіанської свердловини обумовлено необхідністю проведення реконструкції водопровідно-каналізаційних мереж по вул. Шкільній, у зв`язку з численними зверненнями та скаргами мешканців на незадовільну якість води та низький тиск у водопровідній мережі, що зумовлено технічним станом системи водопостачання, яка забезпечувалася водонапірною баштою та свердловинами, що були введені в експлуатацію у 1979 році та на момент прийняття рішення перебували в аварійному технічному стані, у зв`язку з чим їх подальша експлуатація була небезпечна та могла привести до негативних наслідків для Борщагівської ОТГ. Будівництво нових інженерних мереж централізованого водопостачання та їх під`єднання безпосередньо до розподільчої мережі централізованого водопостачання с. Петропавлівська Борщагівка, для належного забезпечення потреб споживачів мешканців житлового масиву по АДРЕСА_1 ) у сталому безперебійному питному водопостачанні, здійснювалось планово, за рахунок коштів місцевого бюджету на підставі рішення 23-ї сесії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 19 грудня 2019 року. Крім того, посилання Позивача на судові рішення у справах № 369/11469/22 та № 369/5971/24, не мають жодного відношення до предмету позову та викладених у позові обставин, оскільки вони ухвалені за інших фактичних обставин і не встановлюють жодних обов`язків Відповідача у межах даної судової справи, у зв`язку з чим таке посилання є необґрунтованим та не може бути прийняте судом як належне доказове обґрунтування. На підставі викладеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 20 000,00 грн.

09 червня 2026 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, яка зареєстрована канцелярією суду 17 червня 2026 року за Вх. № 37169/26. Так, позивач зазначила, що наведені нею судові рішення підтверджують наявність тривалого спору між сторонами щодо порядку надання послуг водопостачання, водовідведення, обліку спожитої води та нарахування плати за такі послуги, а тому є належними доказами у даній справі та підлягають врахуванню судом при вирішенні спору. Крім того, відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував законність зміни джерела водопостачання будинку АДРЕСА_1 , дату такої зміни, підстави її здійснення та введення відповідних мереж в експлуатацію.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 вересня 2026 року у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів було відмовлено.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 вересня 2026 року у задоволенні заяви представника відповідача про застосування заходів процесуального примусу було відмовлено.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, ст. 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц зазначено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 14 квітня 2026 року, ТОВ «Петропавлівське» з 30 листопада 2009 року є юридичною особою та здійснює наступні види економічної діяльності: каналізація, відведення й очищення стічних вод (основний); електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; комплексне обслуговування об`єктів; загальне прибирання будинків; надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; передача електроенергії; розподілення електроенергії; забір, очищення та постачання води; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; будівництво трубопроводів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначено Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року за № 1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII).

Статтею 1 цього Закону визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами ст.5 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, застосовує такі засоби регуляторного впливу на суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках: 1) ліцензування господарської діяльності та контроль за дотриманням ліцензійних умов; 2) встановлення тарифів на комунальні послуги для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках; 3) встановлення для суб`єктів природних монополій, які провадять діяльність у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, індивідуальних технологічних нормативів використання питної води; 4) інші засоби, передбачені чинним законодавством України.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» НКРЕКП визначає суб`єктів природних монополій, діяльність яких регулюється відповідно до цього Закону, та складає і веде галузеві реєстри таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до Закону України «Про природні монополії» суб`єкт природної монополії - суб`єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

При цьому, ст. 5 вказаного вище Закону передбачено, що до сфери діяльності природних монополій віднесено, зокрема, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення.

Згідно з визначеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення; централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Отже, водовідведення це технічний процес із збирання, транспортування та очищення стічних вод, а централізоване водовідведення - вид господарської діяльності щодо здійснення такого технічного процесу відповідно до зазначених вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року № 222-VIII, який набрав чинності 28 червня 2015 року (далі - Закон № 222-VIII) ліцензуванню підлягає, зокрема, господарська діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Пункт 28 ч. 1 ст. 7 Закону № 222-VIII, визначає, що ліцензуванню підлягає, зокрема, господарська діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону № 222-VIII, ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що на день набрання чинності цим Законом є чинними, продовжують діяти. Ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених у ст. 7 цього Закону , які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата, переоформлені відповідним органом ліцензування безкоштовно у тижневий строк.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 14 квітня 2026 року, ТОВ «Петропавлівське» з 30 листопада 2009 року є юридичною особою та здійснює наступні види економічної діяльності: каналізація, відведення й очищення стічних вод (основний); електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; комплексне обслуговування об`єктів; загальне прибирання будинків; надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; передача електроенергії; розподілення електроенергії; забір, очищення та постачання води; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; будівництво трубопроводів.

ТОВ «Петропавлівське» 02 червня 2011 року на підставі рішення від 31 травня 2011 року № 82 отримало ліцензію серії АВ № 582482 з централізованого водопостачання та водовідведення, яка згідно роз`яснення департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності Київської обласної державної адміністрації №01-10/536 від 08 квітня 2020 року, є безстроковою відповідно до ст. 21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Таким чином, наявність у ТОВ «Петропавлівське» чинної ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення підтверджує право відповідача здійснювати відповідний вид господарської діяльності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до комунальних послуг належать, зокрема, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцями комунальних послуг є, зокрема, щодо послуг з централізованого водопостачання – суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання, а щодо послуг з централізованого водовідведення – суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність, зокрема, на підставі ліцензії на господарську діяльність з централізованого водопостачання, а у випадках використання підземних вод — відповідних дозвільних документів, а також документів щодо права на земельну ділянку та технічного проєкту на розміщення водопровідних мереж, споруд та устаткування.

Згідно ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням № 12 Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 19-ї сесії VI скликання від 20 серпня 2013 року (зі змінами, внесеними рішенням № 33-4-VIII Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області 4 сесії VIII скликання від 12 лютого 2021 року) ТОВ «Петропавлівське» надано повноваження Замовника з проектування, будівництва та експлуатації мереж водопостачання, водовідведення та дощової каналізації від імені і на території Борщагівської сільської ради Бучанського району, з метою задоволення суспільних потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, торговельної та іншої господарської діяльності, надання послуг водопостачання та водовідведення.

Рішенням № 75 Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 30-ї сесії VI скликання від 19 березня 2015 року, погоджено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) між Петропавлівсько Борщагівською сільською радою та ТОВ «Петропавлівське» на право будівництва (прокладання) мереж водопостачання та водовідведення на землях загального користування (вулицях та проїздах відповідно списку), які знаходяться на території села Петропавлівська Борщагівка Петропавлівсько Борщагівської сільської ради Києво Святошинського району Київської області відповідно додатку № 1 до договору на погодження та встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 19 березня 2015 року, при умові надання ТОВ «Петропавлівське» схеми прокладання інженерних мереж (водопостачання та водовідведення) по території села Петропавлівська Борщагівка розроблену та погоджену відповідно до вимог чинного законодавства, та архітектором села.

Рішенням № 4 від 23 листопада 2020 року Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області 28-ї сесії VII скликання, розглянувши підготовлене ТОВ «Петропавлівське» звернення щодо закріплення майна водопровідно-каналізаційного господарства, що є власністю територіальної громади Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради, на праві господарського відання за ТОВ «Петропавлівське», суб`єктом господарювання що здійснює функції водоканалу на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради на підставі рішення Петропавлівсько- Борщагівської сільської ради №12 від 20 серпня 2013 року, керуючись статтями 136, 137 Господарського кодексу України, пунктом 31 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою оптимізації витрат бюджетних коштів на утримання та обслуговування водопровідно-каналізаційних мереж, об`єктів та споруд на них, враховуючи необхідність збереження надійності та безперервності забезпечення споживачів сіл Петропавлівська Борщагівка та Чайки Києво-Святошинського району Київської області послугами водопостачання та водовідведення, проведення єдиної тарифної та технічної політики, відновлення реконструкції та ефективного використання основних фондів, створення нових потужностей та впорядкування існуючих, на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, систем водопостачання та водовідведення, об`єктів та споруд на них, створення єдиного технологічного циклу, вирішила: закріпити за ТОВ «Петропавлівське» на праві господарського відання існуючи водопровідно-каналізаційні мережі, об`єкти та споруди на них згідно додатку №1 до даного рішення та доручити сільському голові укласти з ТОВ «Петропавлівське» строком на 10 років Договір господарського відання водопровідно-каналізаційними мережами, об`єктами та спорудами на них, наведених у додатку №1 до даного рішення, на підставі Договору господарського відання, згідно додатку №2 доданого рішення.

Згідно умов Договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 09280/4 1-08, укладеного 02 листопада 2010 року між ВАТ «АК Київводоканал» та ТОВ «Петропавлівське», Постачальник зобов`язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого Абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва (надалі - Дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва ( в подальшому - місцеві правила приймання), а Абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190 (в подальшому Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за № 403/6691 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Рішенням виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 03 жовтня 2025 року № 808, погоджено річний план ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення ТОВ «Петропавлівське» на 2026 року.

З огляду на викладені положення законодавства, з урахуванням наявності у відповідача чинної ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, рішень органу місцевого самоврядування про надання ТОВ «Петропавлівське» відповідних повноважень, а також договору з ПрАТ «АК «Київводоканал», твердження позивача про відсутність у відповідача належних правових підстав для надання послуг з централізованого водопостачання не знайшло свого підтвердження у матеріалах справи, а тому вимоги позовної заяви у цій частині не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування належать: 1) затвердження та виконання місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та виконанні відповідних державних і регіональних програм; 2) встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону; 3) затвердження норм споживання комунальних послуг; 4) інформування населення відповідно до законодавства про стан виконання місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, а також про відповідність якості житлово-комунальних послуг нормативам, нормам, стандартам та правилам; 5) здійснення моніторингу стану виконання місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства; 6) встановлення одиниці виміру обсягу наданих послуг з управління побутовими відходами; 7) прийняття рішення про початок та закінчення опалювального періоду з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами та іншими нормативними документами; 8) передача відомостей до електронного реєстру багатоквартирних будинків; 9) зберігання та забезпечення доступу до технічної та іншої передбаченої законодавством документації на багатоквартирні будинки та їх прибудинкові території, зокрема документів за обов`язковим переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства, документів, на підставі яких багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічних паспортів будинків, планів інженерних мереж, документів, що засвідчують право власності чи користування земельними ділянками, документації щодо проведення робіт з капітального ремонту в багатоквартирних будинках; 10) зберігання примірників рішень (протоколів) загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків та розміщення на своїх офіційних веб-сайтах інформації про рішення, прийняті такими зборами.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод, а також здійснення контролю за якістю питної води. Закон також передбачає повноваження органів місцевого самоврядування щодо управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації.

Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об`єктів комунального господарства, а також виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт відповідних об`єктів.

Відповідно до Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 19 квітня 2021 року № 97 (далі – Правила № 190), Правила визначають порядок користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення населених пунктів України.

Згідно з п. 2 розділу I Правил № 190 вони є обов`язковими для всіх споживачів, які отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - споживач), та суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, і з якими суб`єктом господарювання укладено договір на отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення), замовників послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Розділи ІІ та ІІІ Правил № 190 визначають, що виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування зі споживачем. Водопровідні вводи до теплових пунктів (далі - ТП), котелень, окремо побудованих насосних станцій для підвищення тиску, а також розподільчі мережі від цих об`єктів експлуатують підприємства, на балансі або в користуванні яких перебувають ці об`єкти. Експлуатацію мереж водопостачання та водовідведення, утримання їх у належному стані в межах ТП та котелень здійснюють організації, на балансі або в користуванні яких перебувають ці об`єкти. За стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, відповідають юридичні та фізичні особи, у яких вони знаходяться у власності або користуванні (управлінні, господарському віданні, оренді), або які здійснюють фактичне користування такими мережами.

Так, судом було встановлено, що рішеннями Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області було наділено ТОВ «Петропавлівське» повноваженнями замовника з проєктування, будівництва та експлуатації мереж водопостачання, водовідведення та дощової каналізації від імені і на території Борщагівської сільської ради Бучанського району, визначено суб`єктом господарювання, який здійснює функції водоканалу на території відповідної ради та якому на праві господарського відання належать існуючі водопровідно-каналізаційні мережі, об`єкти та споруди на них.

Вказане свідчить про те, що володіючи необхідним обсягом повноважень, якими орган місцевого самоврядування наділив суб`єкт господарювання, з метою належного забезпечення населення відповідної території послугами централізованого водопостачання та водовідведення, на підставі відповідної проєктно-технічної документації, ТОВ «Петропавлівське» має право на підключення та/або відключення, зміну джерела або схеми централізованого водопостачання в межах наданих йому повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна

Таким чином, законодавством встановлено, що співвласники багатоквартирного будинку мають права щодо управління спільним майном та вибору моделі договірних відносин з виконавцями комунальних послуг.

Водночас, позивачем не надано достатніх та належних доказів належності співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 артезіанської свердловини, що свідчить про відсутність у ТОВ «Петропавлівське» необхідності отримання згоди кожного співвласника або рішення зборів співвласників для здійснення ним, як виконавцем централізованого водопостачання, підключення та/або відключення, зміну джерела або схеми централізованого водопостачання для надання відповідних комунальних послуг.

Вказане свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправними дій ТОВ «Петропавлівське» щодо відключення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від артезіанської свердловини без рішення органу місцевого самоврядування та без згоди співвласників, а також похідної від неї вимоги зобов`язати ТОВ «Петропавлівське» відновити попередній стан водопостачання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 шляхом підключення до артезіанської свердловини.

Згідно з п. 2 розділу IV Правил № 190, самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається, зокрема: приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, здійснене за відсутності технічних умов; користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення без укладання із виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення договору про надання таких послуг. Споживачі, у яких виявлено порушення, відповідно до цього пункту, підлягають відключенню від системи централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, а витрати на від`єднання/приєднання оплачуються цими споживачами.

Відповідно до п. 4 розділу IV Правил № 190 факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування (додаток 4).

Згідно з п. 6 розділу IV Правил № 190 у разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води.

Тобто самовільне приєднанням до систем централізованого питного водопостачання є порушенням Правил № 190 та умов договору про надання послуг із водопостачання, що, у свою чергу, передбачає певну процедуру оформлення та застосування штрафних санкцій на підставі відповідного рішення постачальника послуг.

Твердження позивача про те, що ТОВ «Петропавлівське» самовільно підключило багатоквартирний будинок №19 по вул. Шкільна в с. Петропавлівська Борщагівка до іншого (невідомого) джерела, спростовується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, Договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 09280/4 1-08, укладеного 02 листопада 2010 року між ВАТ «АК Київводоканал» та ТОВ «Петропавлівське».

Крім того, суд зазначає, що за відсутності встановленого у передбаченому законодавством порядку факту такого порушення (самовільного підключення), твердження позивача про самовільне приєднання до інших (невідомих) джерел водопостачання є безпідставними, а позовні вимоги у цій частині не підлягають до задоволення.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Застосування принципу змагальності виключає можливість застосування концепції негативного доказу.

У Постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13 Суд зауважив, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Аналогічна позиція міститься у Постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 листопада 2024 року по справі № 686/28882/23 (провадження 61-13125св24).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з недоведеністю.

Щодо вимоги представника відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

У відзиві на позовну заяву Відповідачем було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Між ТОВ «Петропавлівське» та адвокатом Руденком К.В. було укладено Договір про надання правової допомоги №25/05/2026 від 25 травня 2026 року.

Відповідно до умов вказаного Договору, вартість послуг Виконавця, що були надані Замовнику та не вказані у п. 3.1. Договору, визначаються сторонами у Актах наданих послуг та рахунках на оплату (п. 3.2. Договору); Замовник вважається таким, що отримав послуги, а Виконавець таким, що надав послуги після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг (п. 4.1. Договору).

На виконання умов Договору, 06 серпня 2026 року сторонами було підписано Акт №1 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №25/05/2026 від 25 травня 2026 року, відповідно до якого загальна вартість наданої правової допомоги у справі № 369/8409/26 склала 26 000,00 грн.

Зазначена сума була у повному обсязі сплачена Замовником, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 4487 від 07 серпня 2026 року.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Частиною 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

11 серпня 2026 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшли заперечення на подану заяву, що зареєстровані канцелярією суду 12 серпня 2026 року за Вх. № 50029/26, у яких остання зазначила, що вважає заявлену до стягнення суму необґрунтованою та неспівмірною з фактичним обсягом і характером наданої правничої допомоги. При вирішенні питання про розподіл судових витрат просила суд врахувати, що: договором встановлена окрема вартість відзиву - 10 000,00 грн та заперечення - 10 000,00 грн; додаткові 6 000,00 грн заявлені за консультацію та формування правової позиції, які за своїм характером безпосередньо пов`язані з підготовкою зазначених процесуальних документів; Відповідач не обґрунтував належним чином необхідність стягнення саме додаткових 6 000,00 грн; твердження про процесуальне зловживання Позивача не встановлено судом у цій справі.

При визначені розміру витрат на правову допомогу, що підлягають стягненню на користь відповідача, судом враховуються заперечення позивача щодо неспівмірності заявлених відповідачем вимог. Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви відповідача, заперечення позивача в контексті положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена відповідачем сума є необґрунтованою. При цьому суд погоджується з доводами позивача про неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу з реальним обсягом такої допомоги у суді, часом, витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки представником відповідача заяви про застосування заходів процесуального примусу), критерію реальності таких витрат.

Суд зазначає, що вказана справа не потребувала пошуку та вивчення адвокатом відповідача значної кількості судової практики, вивчення та глибинного аналізу великої кількості документів, необхідних для складення відзиву. Отже, з огляду на викладене, враховуючи заперечення позивача щодо понесених відповідачем витрат на правову допомогу, з урахуванням, викладених аргументів та прохання про зменшення заявлених вимог, суд приходить до висновку, що заявлені представником відповідача вимоги у розмірі 26 000,00 грн. не відповідають критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування, з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер.

З огляду на зазначене у сукупності, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське», третя особа: Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, про визнання дій протиправними та зобов`язанні вчинити дії, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське» (код ЄДРПОУ: 36712851, адреса: 08130, Київська область, Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, буд. 41-А) витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА