Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №340/4335/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №340/4335/26

Суддя: Божко Л.А.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 340/4335/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року (суддя Науменко В.В.) в адміністративній справі №340/4335/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (у тому числі до інформаційних систем “Оберіг” та “Резерв+”) відомостей про ОСОБА_1 як про особу, що перебуває у “розшуку” та порушила правила військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (у тому числі із систем “Оберіг” та “Резерв+”) відомості щодо внесення інформації як про особу, що перебуває у “розшуку” та порушила правила військового обліку, що внесена стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 з направленням до органів Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , відповідно до вимог абзацу сімнадцятого пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.

Також позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії електронного звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.05.2026 року, направленого до органів Національної поліції України, про адміністративне затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 - до набрання рішенням у цій справі законної сили, а також шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору — працівникам органів Національної поліції України (зокрема Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та його структурних/територіальних підрозділів) здійснювати адміністративне затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі електронного звернення Відповідача від 17.05.2026 року щодо відомостей про перебування у “розшуку” та статусу “порушника правил військового обліку” в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема в системах “Оберіг”, “Резерв+”) - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Також судом першої інстанції проігноровано очевидні ознаки протиправності дій відповідача та реальної загрози правам позивача, адже наявність безпідставного статусу “в розшуку” в базах даних створює реальну загрозу затримання поліцією, що призведе до невідворотного обмеження його конституційних прав на свободу, особисту недоторканність та вільне пересування.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом встановлено, що заява про забезпечення позову у даному випадку обґрунтована тим, що відповідач, на думку позивача, неправомірно оголосив останнього у розшук, не маючи на це жодних підстав. Вказується, що позивач не порушував правила військового обліку та не притягався до адміністративної відповідальності, а отже звернення відповідача від 17.05.2026 року до підрозділу ГУНП про доставлення позивача до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за вчинення адміністративних правопорушень, що передбачені ст.210, 210-1 КУпАП України, є протиправним та просить суд зупинити дію зазначеного електронного звернення, а також заборонити третім особам – працівникам органів Національної поліції України, здійснювати затримання та доставлення позивача до ТЦК та СП на підставі зазначеного електронного звернення, до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Видами забезпечення позову за приписами частини першої статті 151 КАС України є: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною третьою статті 151 КАС України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5).

Отже, наведеною нормою процесуального права встановлена пряма заборона на забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Відтак, оскільки законом встановлено імперативну заборону на забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, а також встановлення заборони вчиняти дії, що випливають з такого рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 19 серпня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю. В. Дурасова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua