Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №160/22406/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/22406/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року (суддя Коренев А.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) щодо відмови ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у зарахуванні до страхового стажу періоди роботи з 01 лютого 1986 року по 01 травня 2000 року на посаді кіномеханіка в організації «Дирекція кіномережі» Томаківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 02406321);

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) страховий стаж періоду роботи з 01 лютого 1986 року по 01 травня 2000 року на посаді кіномеханіка в організації «Дирекція кіномережі» Томаківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 02406321), що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.05.2025 року № 047250025497 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.02.1986 по 01.05.2000 оскільки на Комісію з питань підтвердження трудового стажу документів про факт роботи заявника не надано. Однак, позивач вказує, що підтвердженням роботи позивача у спірний період є акти опитування свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Оскільки на день звернення до суду юридичної особи «Дирекція кіномережі» не існує, тому позивач позбавлений можливості отримати документи на підтвердження трудової діяльності з 01.02.1986 по 01.05.2000 з офіційного джерела.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.05.2025 № 047250025497 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 21 травня 2025 року з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.02.1986 по 01.05.2000 відповідно заяви заявника та акту опиту свідків, оскільки на Комісію з питань підтвердження трудового стажу документів про факт роботи заявника не надано. В Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування організація не значиться, інформація про реорганізацію (ліквідацію) Дирекції кіновідеомережі без визначення правонаступника не підтверджена. Згідно реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди. Інші документи передбачені п. 3 Порядку №637, відсутні.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.05.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Вказану заяву за принципом екстериторіальності було направлено на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.05.2025 № 047250025497 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У рішенні вказано, що страховий стаж особи становить 15 років 03 місяці 28 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.02.1986 по 01.05.2000 відповідно заяви заявника та акту опиту свідків, оскільки на Комісію з питань підтвердження трудового стажу документів про факт роботи заявника не надано. В Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування організація не значиться, інформація про реорганізацію (ліквідацію) Дирекції кіновідеомережі без визначення правонаступника не підтверджена. Згідно реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди. Інші документи передбачені п. 3 Порядку №637, відсутні. Працює. Особа матиме право на пенсійну виплату 13.04.2030 або при набутті необхідного страхового стажу.

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача звернувся до суду за цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (Закон № 1058-IV).

У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До набрання чинності Закону №1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (Закон №1788-XII), відповідно до статті 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, при цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з приписів Порядку №637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.

Так, у спірному рішенні пенсійним фондом зазначено, що страховий стаж особи становить 15 років 03 місяці 28 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.02.1986 по 01.05.2000 відповідно заяви заявника та акту опиту свідків, оскільки на Комісію з питань підтвердження трудового стажу документів про факт роботи заявника не надано. В Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування організація не значиться, інформація про реорганізацію (ліквідацію) Дирекції кіновідеомережі без визначення правонаступника не підтверджена. Згідно реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди. Інші документи передбачені п. 3 Порядку №637, відсутні.

Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно п.17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Пунктом 18 Порядку №637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).

З аналізу вказаних норм слідує, що у разі відсутності трудової книжки та інших документів про стаж, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, визначені Порядком №637, серед яких показання не менше двох свідків, які знали особу по спільній з нею роботі на одному підприємстві, установі, організації і мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, серед іншого, проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку №637. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1.

Як стверджує позивач, що належна позивачу трудова книжка згоріла через пожежу на підприємстві АТ «Нова лінія», де працював позивач.

АТ «Нова лінія» видало дублікат трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 18 квітня 2011 року. В дублікат трудової книжки не були внесені періоди роботи з 01.02.1986 по 01.05.2000 у зв`язку з тим, що Державним архівом не було надано АТ «Нова лінія» довідки трудової діяльності позивача у спірний період.

Листом від 04.03.2025 Виконавчим комітетом Томаківської селищної ради позивача повідомлено, що архівні документи з кадрових питань (особовий склад), які підлягають довготривалому зберіганню, «Кінофікації» Томаківського району Дніпропетровської області на зберігання до Виконавчого комітету не надходили (а.с. 43).

Службовою запискою Головного управління Пенсійного фонду України від 31.03.2025 надано пропозицію розглянути документи позивача та прийняти відповідне рішення (а.с. 16).

Службовою особою Головного управління Пенсійного фонду України було складено та засвідчено печаткою установи акти опитування свідків від 18.03.2025. Згідно з вказаними актами ОСОБА_2 підтвердила, що у період з 15.08.1988 по 05.05.1997 працювала разом з позивачем дирекції кіномережі (смт. Томаківка), а також ОСОБА_3 підтвердив, що у період з 01.09.1986 по 01.05.2000 працював разом з позивачем дирекції кіномережі (смт. Томаківка).

Колегія суддів зазначає, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області проігнорувало покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та за результатом складеного акту опитування свідків, не прийняло відповідного рішення за заявою позивача про підтвердження стажу роботи з 01.02.1986 по 01.05.2000 в «Кінофікації» Томаківського району Дніпропетровської області.

Згідно п. 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Підсумовуючи наведене у сукупності, колегія суддів вважає, що пенсійними фондом при розгляді заяви позивача від 21.05.2025 не дотримано вимог п.4.7 Порядку №22-1 щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів для призначення пенсії.

А відтак, праивльними є висновки суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.05.2025 № 047250025497 про відмову у призначенні пенсії є незаконним та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що для зарахування до страхового стажу позивача спірних періодів роботи необхідним є вчинення органом ПФУ певних дій, про які йдеться у даній постанові, відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії, а також обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача - повторно розглянути заяву позивача про призначенні пенсії, з урахуванням висновків суду.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко