Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №520/11595/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 р. Справа № 520/11595/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В.) від 29.07.2026 по справі № 520/11595/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить суд:

- стягнути з відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,0 (двадцять тисяч) грн. які позивач поніс в зв`язку з розглядом справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення, оскільки такий висновок ґрунтується виключно на рішенні від 09.07.2026, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд не врахував, що правомірність зазначеного рішення є предметом апеляційного перегляду, а отже висновок про відсутність у позивача права на відшкодування судових витрат не може вважатися остаточним. Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд не досліджував ані обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат, ані їх співмірність чи документальне підтвердження, а пов`язав відмову виключно з наслідком повної відмови у позові. Отже, законність ухвали перебуває у прямій залежності від законності рішення суду по суті спору.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення, суд приходить до висновку про залишення без задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Як визначено частиною 1 пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі– КАС України, Кодекс), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до котрих, в тому числі, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

За змістом 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В силу правового регулювання частин 1, 3 статті 143 Кодексу суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина 5 статті 143 КАС України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення, а тому і відсутні підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів зазначає таке.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 по справі № 520/11595/26 - скасовано.

Прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування до страхового (загального) стажу роботи ОСОБА_1 при призначенні пенсії періоди роботи з 01.01.1992 року по 03.03.1997 рік на території російської федерації.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1992 року по 03.03.1997 року на території російської федерації та здійснити перерахунок пенсії з 29.12.2025 з урахуванням періоду роботи з 01.01.1992 по 03.03.1997 на території російської федерації, врахувавши раніше виплачену пенсію.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в загальному розмірі 2662,4 грн.

На підставі наведених вище обставин, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення є помилковим.

Разом з тим, оскільки за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції констатує про помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки саме суд першої інстанції має надати оцінку наданим доказам на підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу та відповідно ухвалити додаткове судове рішення за наслідками розгляду цієї заяви.

За цих обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вище викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 по справі № 520/11595/26 - скасувати.

Справу № 520/11595/26 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло