Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №332/5668/25 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/5668/25

Провадження №: 2/332/628/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В. за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2025 ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Самохвалов С.В., звернулась до суду через систему «Електронний суд» з позовом до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.1997 року, посвідченого державним нотаріусом Василівської державної нотаріальної контори, зареєстровано у реєстрі № 2-242. Дана квартира трикімнатна, загальна площа – 62,7 кв.м, житлова площа – 38,1 кв.м. Також позивач є співвласником (1/3 частина) квартири за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 21.04.1997 року, виданого Степногірською селищною Радою народних депутатів. Право власності зареєстровано Василівським районним бюро технічної інвентаризації за № 6-79. Позивач вирішила провести державну реєстрацію права власності вказаних квартир, 28.05.2025 та 30.05.202 зверталась до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради із заявами про реєстрацію. Проте, рішеннями від 14.07.2025 за № 79889749 та від 17.07.2025 № 79945526 у здійсненні реєстрації її прав було відмовлено з підстави відсутності підтвердження реєстрації права власності на зазначені квартири, здійснені до 01.01.2013 року. Тому державний реєстратор позбавлений можливості провести державну реєстрацію права власності зазначених квартир.

Позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 03.11.2025 року позовну заяву залишено без руху.

13.11.2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 03.11.2025 року усунуто недоліки.

Ухвалою суду від 19.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.

25.11.2025 року до суду від начальника Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, додатково зазначено, що позов визнають у повному обсязі, не заперечують проти його задоволення.

Ухвалою суду від 18.12.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

02.03.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Самохвалова С.В. до суду надійшли додаткові пояснення, в яких надано правові позиції різних судів з приводу предмету позову. Також представником зазначено, що відповідач на період дії воєнного стану виконує функції органу місцевого самоврядування Степногірської територіальної громади відповідно до ст. 335 ЦК України, тобто є особою, яка має власний інтерес у правовідносинах і є належним відповідачем у справі.

Також 19.04.2026 року представником позивача через систему «Електронний суд» надано відповідь Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 16.04.2025 року, в якій зазначено, що дії державного реєстратора щодо відмови ОСОБА_1 у реєстрації права власності на квартири були проведені відповідно до вимог діючого законодавства та оформлені належним чином.

У судове засідання позивач не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, просила позов задовольнити.

Представник позивача адвокат Самохвалов С.В. у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити, підтримав усі доводи, викладені у позові та додаткових поясненнях.

Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позов визнають у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Василівської державної нотаріальної контори 11.03.1997 року і зареєстрованого у реєстрі за № 2-242, належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18-20, 33-34).

Рішенням державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Запорізької області від 14.07.2025 № 79880749 відмовлено позивачу в проведенні реєстраційних дій на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування відмови державний реєстратор зазначив, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.У Реєстрі прав власності (у якому відповідно до законодавства проводили оформлення та або реєстрацію прав до 01.01.2013), що є архівною складовою державного реєстру прав, та у паперових носіях інформації про таку реєстрацію прав до 01.01.2013 відсутня інформація про реєстрацію заявником права власності за зазначеною адресою, що є підставою для направлення запиту до суб`єкта, який відповідно до законодавства проводив оформлення та/або реєстрацію прав в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а саме до районного комунального підприємства “Василівське бюро технічної інвентаризації”. У зв`язку з тим, що державним реєстратором не отримана відповідь від КП “Василівське бюро технічної інвентаризації” щодо реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно, у реєстрації права державним реєстратором було відмовлено (а.с. 25, 175-176).

Також позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Степногірською селищною Радою народних депутатів 21.04.1997, належить 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 , реєстровий номер 6-79. Зазначена квартира зареєстрована у Василівському РБТІ, що також підтверджується технічним паспортом на квартиру (а.с. 28-32).

Рішенням державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Запорізької області від 17.07.2025 № 79945526 відмовлено позивачу в проведенні реєстраційних дій на нерухоме майно: АДРЕСА_2 у зв`язку з неотриманням відповіді від КП “Василівське бюро технічної інвентаризації” щодо реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно (а.с. 26).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з положеннями частини 3 статті 3 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до Порядку реєстрації прав власності, який діяв до 2013 року, реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інші приміщення, будівлі та споруди проводилася в реєстрі прав власності на нерухоме майно, який зараз є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснювалась реєстраторами заснованих відповідними органам місцевого самоврядування комунальних підприємств бюро технічної інвентаризації (БТІ) за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна.

Державна реєстрація здійснювалась на підставі правовстановлюючих документів, зокрема: договорів, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності; виданих нотаріусом свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів); свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування; свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень державного та комунального житлового фонду; рішення суду про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна тощо.

Одночасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ вносив записи до відповідного розділу Реєстру прав власності на нерухоме майно, після чого видавав у паперовому вигляді витяг про державну реєстрацію прав, який є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа, а у разі проведення державної реєстрації права на нерухоме майно на правовстановлюючому документі також робив відмітку (штамп) про державну реєстрацію.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України). При цьому стаття 392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах.

Відповідно до частини 1, 2 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до частин 4, 5 статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Відповідно до підпункту 2.3. пункту Розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (надалі – Перелік) Степногірська селищна територіальна громада з 03.03.2022 є зоною ведення активних бойових дій. Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Переліку Василівська міська територіальна громада з 26.02.2022 є тимчасово окупованою територією. Отже, об`єкти нерухомості, які належать позивачу на підставі права власності, розташовані на території активних бойових дій, а зареєстровано право власності на них до 01.01.2013 Василівським районним бюро технічної інвентаризації, тобто установою, яка знаходиться на тимчасово окупованій території.

Судом встановлено, що відмовляючи у проведенні державної реєстрації прав, державний реєстратор посилався на відсутність відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013, а саме: ненадання відповіді відповідним БТІ щодо реєстрації права власності.

Зміст прийнятого державним реєстратором рішення дає підстави для висновку, що держава не визнає факт набуття ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_2 .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 року у справі №334/3161/17 дійшла висновку, що особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.

Основним документом, що підтверджує право власності на квартиру в Україні, є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП), який містить актуальну інформацію про зареєстроване право власності. Додатково право власності підтверджується правовстановлюючим документом (наприклад, договором купівлі-продажу, дарування, спадщини, рішенням суду), на підставі якого було внесено запис до реєстру. Також враховує, що для проведення будь-якої операції з нерухомістю власнику останньою необхідно отримати Витяг з ДРРП.

Ураховуючи зазначене, неможливість для позивача провести державну реєстрацію свого права власності на вказані квартири, власником яких вона є, через відсутність інформації про зареєстровані речові права до 01.01.2013 тягне за собою позбавлення позивача можливості отримати Витяг з ДРРП відносно вказаних квартир і відповідно підтвердити своє право власності на них перед державними органами та іншими особами.

Оскільки право власності позивача не визнається, на підставі частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, а також ст.ст. 321, 328, 392 ЦК України наявні підстави для визнання права власності за нею в судовому порядку. Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

Отже, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 259, 265, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на трикімнатну квартиру загальною площею 62,7 кв.м, житловою площею 38,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 1/3 частину однокімнатної квартири загальною площею 36,1 кв.м, житловою площею 19,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.

Рішення оголошено 10.09.2026 у зв`язку з перебуванням судді Блажко У.В. з 03.09.2026 по 10.09.2026 у нарадчій кімнаті з розгляду кримінального провадження № 332/1120/26.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1

відповідач: Степногірська селищна військова адміністрація Василівського району Запорізької області, місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ: 45065466.

Суддя У. В. Блажко