Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №314/2987/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2987/26

Провадження № 3/314/1575/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.08.2026 м. Вільнянськ

Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Мануйлова Н. Ю., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділення поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 674122 від 24.05.2026, ОСОБА_1 24.05.2026 о 09:19 год. керував транспортним засобом ВАЗ 2106 номерний знак НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова ЕНА № 7054026 від 9.04.2026), за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду прави повідомлений належним чином.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Кара Ю. М. надала суду довідку від 18.08.2026 про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . Також захисник просила закрити провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, на підтвердження чого надала письмові пояснення командира 4 роти батальйону охорони в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , у підпорядкуванні якого проходить службу ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує правам і свободам громадян, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Дії, які інкримінуються ОСОБА_1 , були вчинені ним під час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2023 №64/2022, який продовжений до теперішнього часу.

Як вбачається з правових норм статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок, до якого входить, у тому числі, проходження військової служб, полягає у захисті Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. І це є конституційним обов`язком громадян України.

Приписами пункту 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено обов`язок військовослужбовця виконати наказ командира сумлінно, точно та у встановлений строк. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінність.

Згідно з копією довідки від 18.08.2026 №1811/1995, виданою командуванням військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період з 17.01.2025 у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з письмовими поясненнями командира 4 роти батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 молодшого л-нта ОСОБА_2 від 21.08.2026, з 17.01.2025 по теперішній час солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у 4 роті батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 у його безпосередньому підпорядкуванні, виконує функції медика.

24.05.2026 з огляду на терміновість виконання завдання, пов`язаного зі службою, і відсутність інших військовослужбовців, ОСОБА_1 було видано наказ на виконання невідкладного завдання, яке потребувало якнайшвидшого доставлення обладнання, речей та медикаментів, тому ОСОБА_1 був вимушений сісти за кермо, оскільки завдання було невідкладне.

Військовослужбовець солдат ОСОБА_1 , керуючи 24.05.2026 о 09:19:00 год. по трасі Запоріжжя-Донецьк транспортним засобом ВАЗ 36638НЕ, діяв у стані крайньої необхідності, оскільки виконував обов`язки військової служби, пов`язані із захистом України.

Вчинення протиправного діяння в стані крайньої необхідності представляє собою дії правопорушника спрямовані на усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, але за умов, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при вчинені дії особою у стані крайньої необхідності.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинено дії, які хоч і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, але такими визнаватися не можуть, оскільки були вчинені вимушено, в стані крайньої необхідності, а зволікання з виконанням завдання могло спричинити більш тяжкі наслідки, що становило реальну, а не уявну загрозу життю і здоров`ю людей, та не міг інакше усунути або мінімізувати настання можливих більш тяжких наслідків, а тому відповідно до ст. 17 КУпАП він не може нести адміністративну відповідальність за дії, які йому інкримінують.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин вчинення дії особою в стані крайньої необхідності.

На підставі ст.ст. 17, 18, , 126, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,

постановив:

Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, у зв`язку із вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області

Суддя Н. Ю. Мануйлова

24.08.2026