Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №309/1389/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1389/26

Провадження № 2/309/715/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Довжанин М.М.

за участю секретаря судового засідання Драб Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов вмотивувала тим, що позивачка уклала шлюб з відповідачем 10.08.2017 року, який зареєстровано Хустським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Закарпатській області, актовий запис №147. Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з ОСОБА_2 не склалося. На даний час вони проживають окремо, шлюбні відносини між ними фактично припинені, шлюб існує лише формально. Спільне господарство припинили вести задовго до подачі цієї позовної заяви, а тому подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася. Про час і місце розгляду справи належним чином повідомлена. В позовній заяві зазначила про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задоволи ти.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений. Причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦП К України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_4 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 10.08.2017 року, який зареєстровано Хустським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Закарпатській області, актовий запис № 147, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Хустським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Закарпатській області 10.08.2017 р.

Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з ОСОБА_2 не склалося. На даний час вони проживають окремо, шлюбні відносини між ними фактично припинені, шлюб існує лише формально. Спільне господарство припинили вести задовго до подачі цієї позовної заяви, а тому подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.

Із позовної заяви вбачається, що сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не ведуть спільного господарства. Позивачка зазначає, що фактично сім`я припинила своє існування.

Задовольняючи позов, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно дост.24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.

Відповідно до ч.3,4 ст.56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя

має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних

відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1 10 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено,

що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б

інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя й збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, яка наполягає на розірванні шлюбу, тому позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 24, 56, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 81, 141, 247, 263-265,274-279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 10 серпня 2017 року Хустським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом № 147 - розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення суду виготовлено 10 вересня 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М.М.