Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №520/29752/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №520/29752/25

Суддя: П’янова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 р. Справа № 520/29752/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 09.12.25 у справі № 520/29752/25

за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1

до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , Міністерства юстиції України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі також – позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерства юстиції України (далі також – відповідачі), в якому просить суд:

- скасувати Акт від 11.04.2025 № 15 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни (свідоцтво про право на заняття діяльністю арбітражного керуючого № 756 від 07.05.2013р.), складений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції;

- визнати протиправним та скасувати Наказ від 13.05.2025 № 1300/5 Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого Ющенко В. М. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 756 від 07.05.2013) дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 270 (двісті сімдесят) днів на підставі подання структурного підрозділу Мін`юсту від 17.04.2025 № 32-25 і вчинення арбітражним керуючим дисциплінарного проступку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 позовну заяву - повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач указує на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження за позовною заявою, суд першої інстанції мав би перевірити її правові доводи, а також додані документи, з яких убачається, що оскаржуваний наказ Мін`юсту було прийнято на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих саме на підставі Акту комісії з перевірки діяльності арбітражних керуючих 13.05.2025. Таким чином, датою відліку шестимісячного терміну, наданого для звернення до суду, є саме 13.05.2025. Водночас вимога позовної заяви про скасування Акту позапланової невиїзної перевірки мала бути залишена судом без розгляду. Окрім того, позивач усунув недоліки позовної заяви, надавши до суду докази сплати судового збору та заяву про поновлення строку на звернення до суду, тобто виконав у повному обсязі вимоги ухвали суду від 17.11.2025. Суд першої інстанції за наявності заяви позивача про поновлення строку на звернення суду ще до відкриття провадження допустився хибного висновку про порушення позивачем строків звернення до адміністративного суду. При цьому суд відмовив позивачу у задоволенні заяви про витребування доказів, а саме: Наказу Мін`юсту від 13.05.2025 № 1300/5, яким до арбітражного керуючого було застосовано дисциплінарне стягнення, та яким було порушено його законні права, за захистом яких він звернувся до адміністративного суду. Таким чином, апелянт уважає, що судом першої інстанції було порушено вимоги ст. 169 КАС України та, відповідно, законні права позивача. Окрім того, судом не наведено жодних аргументів щодо зловживання позивачем процесуальними правами або невиконання процесуальних обов`язків, оскільки ст. 45 КАС України чітко визначено перелік дій учасника судового процесу, які свідчать про зловживання процесуальними правами. Більше того, вказані у ст. 45 КАС України процесуальні заходи застосовуються до учасника процесу виключно у разі подання скарги, заяви, клопотання, а не позовної заяви, як документа, спрямованого на захист порушеного права. Таким чином, апелянт уважає, що судом помилково застосовано ч. 3 ст. 45 КАС України, як підставу для повернення позовної заяви. Крім того, підстави для повернення саме позовної заяви чітко визначені правовими нормами ст. 169 КАС України, а не ст. 45 КАС України.

Від Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких заявники зазначають, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, ухвала прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважають ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу просять залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

З позовної заяви слідує, що позивач оскаржує Акт від 11.04.2025 № 15 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни (свідоцтво про право на заняття діяльністю арбітражного керуючого № 756 від 07.05.2013р.), складений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, та Наказ від 13.05.2025 № 1300/5 Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого Ющенко В. М. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 756 від 07.05.2013) дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 270 (двісті сімдесят) днів на підставі подання структурного підрозділу Мін`юсту від 17.04.2025 № 32-25 і вчинення арбітражним керуючим дисциплінарного проступку

При цьому, позивачем цю позовну заяву було подано до суду через систему "Електронний суд" 11.11.2025 (сформована в системі "Електронний суд" 10.11.2025).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 адміністративний позов залишено без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали. Повідомлено позивача про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом;

- документа про сплату судового збору на суму 1937,92 грн за вимоги немайнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або докази звільнення особи від сплати судового збору;

- докази на підтвердження позовних вимог, а саме: Акт від 11.04.2025 № 15 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , складений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, та Наказ від 13.05.2025 № 1300/5 Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 270 (двісті сімдесят) днів на підставі подання структурного підрозділу Мін`юсту від 17.04.2025 № 32-25 і вчинення арбітражним керуючим дисциплінарного проступку.

Копію вказаної ухвали отримано позивачем 19.11.2025.

28.11.2025, на виконання вимог ухвали суду, позивачем надано документ про сплату судового збору на суму 1937,92 грн за вимоги немайнового характеру, Акт від 11.04.2025 № 15 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни, складений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Суд першої інстанції не прийняв в якості поважних доводи позивача, наведені в заяві про поновлення строку звернення до суду, та ухвалою від 09.12.2025 повернув позовну заяву позивачу на підставі ч. 2 ст. 123, п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Окрім того, повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції зауважив, що позивачем протягом шести місяців (з 20.05.2025 по 11.11.2025) подано до суду шість аналогічних позовних заяв, що свідчить про наявність підстав уважати у даному випадку цілеспрямоване та усвідомлене зловживання позивачем процесуальними правами, невиконання очевидних процесуальних обов`язків, що, у свою чергу, свідчить про маніпулювання розподілом та необґрунтоване перевантаження роботи суду.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, з урахуванням такого.

За приписами ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з положеннями ч. 2, 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Колегія суддів зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За приписами пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

З позовної заяви слідує, що позивач оскаржує Акт від 11.04.2025 № 15 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни (свідоцтво про право на заняття діяльністю арбітражного керуючого № 756 від 07.05.2013р.), складений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, та Наказ від 13.05.2025 № 1300/5 Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого Ющенко В. М. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 756 від 07.05.2013) дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 270 (двісті сімдесят) днів на підставі подання структурного підрозділу Мін`юсту від 17.04.2025 № 32-25 і вчинення арбітражним керуючим дисциплінарного проступку.

При цьому, позивачем цю позовну заяву було подано до суду через систему "Електронний суд" 11.11.2025 (сформована в системі "Електронний суд" 10.11.2025).

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду з зазначеним позовом з моменту винесення Акту від 11.04.2025 № 15 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни, складений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, оскільки останнє датоване 11.04.2025, а звернувся позивач до суду з зазначеним адміністративним позовом лише 11.11.2025.

При цьому, у заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем взагалі не зазначено підстав для поновлення строку та не обґрунтовано поважності пропуску строку.

Разом із тим колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не розмежував та, відповідно, не надав оцінку пропуску строку звернення до суду за кожною вимогою, викладеною позивачем у позовній заяві.

Так, надавши оцінку пропуску строку звернення до суду лише щодо скасування Акту від 11.04.2025 № 15 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни, щодо вимог про визнання протиправним та скасування Наказу від 13.05.2025 № 1300/5 Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення висновків суду оскаржувана ухвала не містить.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що Акт від 11.04.2025 № 15 позапланової невиїзної перевірки не створює правових наслідків для позивача на противагу від Наказу від 13.05.2025 № 1300/5 Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, шестимісячний строк на оскарження якого з моменту звернення до суду позивачем не пропущено.

За викладених обставин колегія суддів уважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення адміністративного позову у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з позовом.

Щодо висновків суду першої інстанції про наявність підстав уважати у даному випадку цілеспрямоване та усвідомлене зловживання позивачем процесуальними правами, невиконання очевидних процесуальних обов`язків, що, у свою чергу, свідчить про маніпулювання розподілом та необґрунтоване перевантаження роботи суду, оскільки позивачем протягом шести місяців (з 20.05.2025 по 11.11.2025) подано до суду шість аналогічних позовних заяв, колегія суддів зауважує на таке.

Згідно з пунктом 9 частини 3 статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 2 частини 2 статті 45 КАС України визначено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

За змістом частини 3 статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Отже, питання щодо наявності зловживання процесуальними правами суд вирішує з моменту отримання позову та, встановивши факт такого зловживання, ухвалою залишає без розгляду або повертає позов.

Разом із тим у даному випадку суд обставин зловживання процесуальними правами позивачем на момент отримання позову не встановив, залишивши ухвалою від 17.11.2025 позовну заяву без руху, вимоги якої позивачем у строк, установлений судом, виконано, зокрема, надано документ про сплату судового збору на суму 1937,92 грн за вимоги немайнового характеру, Акт від 11.04.2025 № 15 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни, складений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Щодо посилання суду першої інстанції на перебування з 20.05.2025 по 11.11.2025 у провадженні Харківського окружного адміністративного суду справ № 520/12752/25, № 520/17584/25, № 520/18796/25, № 520/24312/25 та № 520/26641/25 за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в яких заявлені аналогічні позовні вимоги з вимогами в цій справі № 520/29752/25, колегія суддів зауважує, що загалом у цих справах підставою для повернення позовних вимог позивача була несплата ним судового збору.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до положень частини 1 статті 169 КАС України наслідком не долучення позивачем до позовної заяви документів про сплату судового зборів або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, є залишення позовної заяви без руху з наданням особі строку для усунення зазначених недоліків, і саме по собі не може свідчити про зловживання позивачем процесуальними правами.

У даному випадку позивач, на виконання вимог ухвали суду від 17.11.2025, надав документ про сплату судового збору на суму 1937,92 грн за вимоги немайнового характеру.

Водночас згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, про що позивача повідомлено у всіх попередніх ухвалах про повернення позову.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зважаючи на викладене, а також установлені вище обставини, постановлена оскаржувана ухвала прийнята передчасно, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються в якості належних.

Згідно з статтею 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2025, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі № 520/29752/25 - скасувати.

Справу за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua