Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №440/14552/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 р. Справа № 440/14552/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2025, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, м. Полтава, повний текст складено 25.12.25 у справі № 440/14552/25

за позовом ОСОБА_1

до 3 Територіального Одеського вузла Урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України

про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі за текстом - відповідач), в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;

- зобов`язати 3 Територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати 3 Територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати таке рішення та прийняти нове, яким задовольнити його вимоги.

Зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам права, які регулюють спірні правовідносини. Посилається на приписи Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44. Вказує, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 до 28.02.2018, оскільки підвищення розміру грошового забезпечення позивача за рішенням Уряду відбулось саме з 01.03.2018 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704. Вважає, що позивач має право на нарахування та виплату йому за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, індексації грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. Крім того, посилається на право позивача на нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а оскаржуване рішення ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно з матеріалами особової справи ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_1 ТВУЗ Держспецзв`язку з 01.01.2007. Наказом начальника Територіального вузла від 11 грудня 2018 року № 65-ОС ОСОБА_1 звільнено зі служби за підпунктом «а» пункту 2 (у зв`язку із закінченням строку контракту) частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 за № 2232-XII, пунктом 173 Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженого Указом Президента України від 31.07.2015 №463/2015 у запас Збройних Сил України та виключено зі списків особового складу 31 грудня 2018 року /а.с. 34/.

У листі від 16.09.2025 відповідач повідомив, що за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачу своєчасно та у повному розмірі нарахована й виплачена індексація грошового забезпечення /а.с.36/.

Позивач, посилаючись на необхідність урахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу спожитих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів) за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, звернувся до суду з позовом у цій справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості вимог позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).

У силу статті 18 Закону України від 05.10.2000 за №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

За змістом статті 19 Закону №2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 №1282-XI"Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За приписами статті 4 Закону №1282-XII (у редакції, що діяла до 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII (у редакції Закону від 24.12.2015 №911-VIII, що діє з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону №1282-XII).

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону №1282-XII).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону №1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078).

Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Пунктом 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Пунктами 10-1, 10-2 Порядку №1078 (у редакції, чинній до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) також було обумовлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу. Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 за №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" внесено зміни до Порядку №1078 та викладено пункт 5 у такій редакції, що застосовується з 01.12.2015: "У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом. У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 за №1013 пункт 6 Порядку №1078 доповнено абзацом такого змісту: "Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік".

Відповідно до пункту 10-2 Порядку №1078 (в редакції із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 за №1013) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 набрала чинності з дня її опублікування (15.12.2015) та підлягала застосуванню з 1 грудня 2015 року.

Водночас пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 за №1013 визначено, що міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.

Спір у цій справі стосується наявності підстав для визначення січня 2008 року в якості місяця, за яким здійснюється обчислення індексу спожитих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Суд ураховує, що Положення Порядку №1078 з 01.12.2015 діють зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 за №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".

За змістом пояснювальної записки до проекту Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 за №1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

У зв`язку з цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).

Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

Пункт 10-2 Порядку № 1078 (із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 за №1013) застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

На відміну від правил визначення "базового місяця" (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), "місяцем підвищення доходу" є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.

Термін "підвищення тарифних ставок (окладів)" для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону №1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник

Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі №560/13777/23.

Представник позивача наполягає на тому, що останнє підвищення посадового окладу за посадою позивача мало місце з 01.01.2008 внаслідок набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 за №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

На цій підставі представник позивача переконував, що саме січень 2008 року є місяцем підвищення грошового доходу позивача для цілей обчислення індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Водночас представник відповідача у відзиві на позов зауважив, що Постанова №1294 на дату набрання нею чинності не поширювала свою дію до військовослужбовців Держспецзв`язку, а тому у спірних відносинах немає підстав вважати січень 2008 року місяцем підвищення доходів позивача.

Оцінюючи наведені доводи представників сторін, колегія суддів виходить з такого.

Статтею 2 Закону України від 23.02.2006 за №3475-IV "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв`язку, Національної системи конфіденційного зв`язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв`язку спеціального призначення, урядового фельд`єгерського зв`язку, а також інших завдань відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №3475-IV Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв`язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв`язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України; територіальні підрозділи; Головне управління та підрозділи урядового фельд`єгерського зв`язку; навчальні, охорони здоров`я, санаторно-курортні та інші заклади, науково-дослідні, науково-виробничі та інші установи і організації.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону №3475-IV (у редакції, на дату набрання ним чинності - 11.04.2006) умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для її комплектування висококваліфікованими фахівцями, враховувати характер і умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності. Порядок і розміри грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та грошової компенсації замість речового майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

15.11.2006 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1588 "Про грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу та умови оплати праці працівників Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації", що набрала чинності з 01.01.2007.

Пунктом 1 Постанови №1588 установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації складається з грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення і визначається залежно від посади, спеціального звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

До грошового утримання належать посадовий оклад та оклад за спеціальним званням, до додаткових видів грошового забезпечення - надбавки до грошового утримання і посадового окладу, доплати, одноразова та щомісячна винагорода, матеріальна і грошова допомога та премія.

Пунктом 2 вказаної постанови затверджено схеми посадових окладів та окладів за спеціальними званнями осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації згідно з додатками 1-3.

Отже, посадовий оклад для осіб, які проходили службу в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації починаючи з 01.01.2007, визначений Постановою №1588.

Своєю чергою, 07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", що набрала чинності з 01.01.2008.

У силу пункту 1 згаданої постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 Постанови № 1294 (в редакції, станом на 01.01.2008) закріплено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв`язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань.

Вказаною постановою затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів у розмірах згідно з додатками до неї, серед яких відсутні схеми посадових окладів рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

За наведеного вище нормативно-правового регулювання проходження служби у Держспецзв`язку колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на 01.01.2008 Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України була відсутня в переліку органів, які здійснюють виплату грошового забезпечення військовослужбовцям в порядку, визначеному Постановою №1294, та відповідно схеми посадових окладів працівників Держспецзв`язку не були затверджені вказаною постановою.

Як наслідок, у спірних відносинах немає підстав стверджувати про підвищення розміру посадового окладу позивача з 01.01.2008 відповідно до Постанови №1294.

Тож відсутні підстави для застосування січня 2008 року як місяця підвищення грошового доходу позивача ("базового" місяця), для обрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки з січня 2008 року розмір посадового окладу позивача не підвищувався.

Разом з тим, 31.08.2011 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №917 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", що набрала чинності з 01.09.2011.

Вказаною постановою визнано такою, що втратила чинність Постанову №1588 та дію Постанови №1294 поширено на військовослужбовців Держспецзв`язку.

У зв`язку з наведеним Постанову №1294 доповнено, зокрема, додатками № 30-33, якими, в тому числі, визначалась Схема посадових окладів осіб середнього і старшого начальницького складу Адміністрації та регіональних органів Держспецзв`язку за основними типовими посадами.

Отже, розмір посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Держспецзв`язку у період з 01.01.2007 по 31.08.2011 визначався Постановою №1588, а з 01.09.2011 - Постановою №1294.

А оскільки приписи Постанови №1294 у період з 01.01.2008 по 31.08.2011 не розповсюджували свою дію на осіб рядового і начальницького складу Держспецзв`язку, логічним є висновок, що за посадою, яку займав позивач, не відбулося змін в грошовому забезпеченні з 01.01.2008 у зв`язку із запровадження Постановою №1294 нових посадових окладів.

З наведеного у сукупності слідує висновок про помилковість доводів позивача щодо застосування Постанови №1294 для цілей визначення січня 2008 року як місяця підвищення посадового окладу ("базового" місяця) для цілей проведення індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018, оскільки, як встановлено вище, дію Постанови №1294 поширено на військовослужбовців Держспецзв`язку лише з прийняттям Постанови КМ України від 31.08.2011 за №917, що набрала чинності з 01.09.2011.

Стосовно посилань представника позивача на постанови Верховного Суду від 19.05.2022 у справі №380/11904/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21, від 28.09.2022 у справі №400/1119/21, суд зауважує, що у зазначених справах позивачі були військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, на яких приписи Постанови №1294 поширювали свою дію з 01.01.2008.

Суд також враховує, що питання визначення будь-якого іншого базового місяця, окрім як січня 2008 року, не є предметом спору в межах розгляду цієї справи.

Між тим, залученою до матеріалів справи довідкою 3 ТВУЗ Держспецзв`язку від 16.09.2025 /а.с. 37/ підтверджено, що ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року щомісяця нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.

Оскільки за результатами розгляду справи суд встановив, що позивачу за період з січня 2016 року по лютий 2018 року нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, а підстав для її перерахунку з урахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення грошових доходів ("базового" місяця) у спірних відносинах немає, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення прав позивача рішеннями, діями чи бездіяльністю 3 ТВУЗ Держспецзв`язку в обсязі повідомлених суду обставин та наданих на їх підтвердження доказів.

З огляду на викладене, правомірною є відмова суду першої інстанції у задоволенні вимог позивача щодо нарахування та виплати останньому за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону №1282-XII, Порядку №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Крім того, з урахуванням наведеного вище, похідні вимоги позивача, які стосуються нарахування та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати, є також необґрунтованими, а тому у їх задоволенні також правомірно відмовлено судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 у справі № 440/14552/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц