Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №480/419/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 р. Справа № 480/419/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Бюро економічної безпеки України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2026, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, м. Суми у справі № 480/419/26

за позовом ОСОБА_1

до Бюро економічної безпеки України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Бюро економічної безпеки України (далі відповідач, БЕБ), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Бюро економічної безпеки України щодо неприсвоєння ОСОБА_1 , спеціального звання БЕБ капітан Бюро економічної безпеки України;

- зобов`язати Бюро економічної безпеки України присвоїти ОСОБА_1 , спеціальне звання БЕБ - капітан Бюро економічної безпеки України, із зарахуванням до строку вислуги у спеціальному званні лейтенанта та старшого лейтенанта Бюро економічної безпеки України до іншого спеціального звання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить службу в БЕБ. При прийомі на службу в БЕБ йому було присвоєно найнижче спеціальне звання лейтенант БЕБ, що не відповідає принципам правової визначеності, виходячи з досвіду та стажу перебування на публічній службі. Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що при першому прийнятті на службу в БЕБ присвоюється звання лейтенанта БЕБ, чергове спеціальне звання БЕБ може бути присвоєне після закінчення строку вислуги в попередньому званні, якщо інше не визначено Положенням про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1333 (далі - Положення №1333), а співвідношення спеціальних звань і рангів державних службовців має бути врегульовано та затверджено відповідним порядком Кабінетом Міністрів України. Також відповідач наголосив, що Порядок присвоєння рангів державних службовців, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №306 (далі - Порядок №306) регулює відносини лише щодо осіб, які приймаються та проходять державну службу відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), а співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями застосовується виключно під час прийняття на державну службу та її проходження (а.с.30-35).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Бюро економічної безпеки України щодо неприсвоєння ОСОБА_1 , спеціального звання БЕБ капітан Бюро економічної безпеки України.

Зобов`язано Бюро економічної безпеки України (вул. Шолуденка, б. 31, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44168316) присвоїти ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) спеціальне звання БЕБ - капітан Бюро економічної безпеки України, із зарахуванням до строку вислуги у спеціальному званні лейтенанта та старшого лейтенанта Бюро економічної безпеки України до іншого спеціального звання.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Бюро економічної безпеки України (вул. Шолуденка, б. 31, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44168316) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що на момент розгляду справи діяв Порядок присвоєння спеціальних звань Бюро економічної безпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2026 року №66 (далі – Порядок №66), який є спеціальним нормативно-правовим актом, що безпосередньо регулює спірні правовідносини. Зазначеним Порядком чітко визначено механізм та умови присвоєння спеціальних звань БЕБ, встановлено вичерпний перелік співвідношень спеціальних звань БЕБ з іншими спеціальними та військовими званнями, а також чітко визначено випадки, у яких допускається застосування такого співвідношення. Водночас Порядок №66 не передбачає співвідношення спеціальних звань БЕБ з рангами державних службовців та класними чинами працівників органів прокуратури. Отже, відсутність такого співвідношення не є прогалиною правового регулювання, як помилково вважає суд, а є свідомим нормативним регулюванням, за якого Кабінет Міністрів України визначив вичерпний перелік випадків, у яких допускається співвідношення звань. Таким чином, суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини, дійшовши висновку про відсутність нормативного регулювання, яке фактично існує, та побудував рішення на хибній передумові. Саме по собі це є достатньою підставою для скасування рішення.

Вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, не дослідив у повному обсязі обставини справи в частині наявності правового регулювання спірних правовідносин у різні періоди їх виникнення та існування, а саме – як до набрання чинності Порядком №66, так і після його прийняття. Така неповнота дослідження обставин справи призвела до формування помилкового висновку суду про відсутність належного нормативного регулювання, що, у свою чергу, стало підставою для неправильного застосування норм матеріального права.

Зауважив, що як на момент прийняття позивача на службу до БЕБ, так і після затвердження Порядку №66, дії БЕБ здійснювалися в межах чинних повноважень. На дату прийняття позивача питання присвоєння спеціального звання було врегульовано Положенням №1333, яке прямо передбачало присвоєння особі, вперше прийнятій на службу до БЕБ, спеціального звання «лейтенант БЕБ». Після ж затвердження Порядку №66 у БЕБ відсутні правові підстави для співвіднесення спеціального звання позивача з його класним чином працівника органів прокуратури, оскільки таке співвідношення не передбачене ані Законом №1150-IX, ані Порядком №66. Відповідно до абзацу другого статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, БЕБ не мало правових підстав для присвоєння позивачу будь-якого іншого спеціального звання, ніж те, яке прямо передбачене законодавством. З огляду на викладене, присвоєння ОСОБА_1 спеціального звання лейтенанта БЕБ є правомірним та таким, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства (пункту 28 Положення №1333, пункту 8 Порядку №66), тоді як висновки суду першої інстанції про необхідність присвоєння позивачу спеціального звання капітана БЕБ не ґрунтуються на жодній нормі матеріального права, суперечать установленому законом порядку присвоєння спеціальних звань та фактично підміняють дискреційні повноваження БЕБ судовим рішенням, що є неприпустимим.

Наголосив, що Порядок №66 є єдиним спеціальним нормативно правовим актом, який регулює механізм та умови присвоєння спеціальних звань БЕБ, встановлює вичерпний перелік співвідношень спеціальних звань БЕБ з іншими спеціальними та військовими званнями, а також визначає випадки, у яких допускається застосування такого співвідношення. Водночас цим Порядком не передбачено співвідношення спеціальних звань БЕБ з класними чинами працівників органів прокуратури. Отже, відсутність у Порядку №66 положень щодо співвідношення рангів державних службовців зі спеціальними званнями БЕБ є свідомим результатом нормативного регулювання, а не прогалиною у праві.

У свою чергу Порядок №306 регулює відносини лише щодо осіб, які приймаються та проходять державну службу відповідно до вимог Закону №889-VIII, а співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями (які особа мала відповідно до спеціальних законів) застосовуються виключно під час прийняття на державну службу та її проходження. Відтак зазначений нормативно-правовий акт не може застосовуватися до правовідносин, пов`язаних із проходженням служби у БЕБ. Суд першої інстанції на це уваги не звернув та безпідставно застосував норми, які не підлягали застосуванню у даних правовідносинах.

Також звернув увагу, що розгляд справи судом першої інстанції у письмовому провадженні без виклику сторін, попри наявність клопотання відповідача про розгляд справи за його участю, свідчить про порушення норм процесуального права та гарантій справедливого судового розгляду, що могло вплинути на правильність вирішення даної справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зауважив, що всупереч вимогам частини другої статті 26 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" від 28 січня 2021 року №1150-IX (далі - Закон №1150-IX), Порядок №66 не містить положень щодо співвідношення спеціальних звань БЕБ із класними чинами працівників органів прокуратури, що є ключовим питанням у даному спорі. Зауважив, що до вступу на службу БЕБ він мав класний чин "юрист 1 класу", який відповідно до чинного законодавства є елементом правового статусу та визначає рівень його службового становища. Отже, маючи присвоєний на попередньому місці роботи класний чин органів прокуратури "юрист 1 класу", у зв`язку з відсутністю в БЕБ порядку співвідношення спеціальних звань БЕБ з іншими спеціальними, а також військовими званнями та рангами державних службовців, при прийомі на службу в БЕБ йому було присвоєно найнижче спеціальне звання - лейтенант БЕБ, що не відповідає принципам правової визначеності, виходячи з його досвіду та стажу перебування на публічній службі, що в свою чергу безпосередньо впливає на отримання підвищеної доплати за спеціальне звання відповідно до Схеми розмірів доплати за спеціальне звання особам начальницького складу БЕБ, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання організації діяльності Бюро економічної безпеки України" від 6 жовтня 2021 року №1068 (далі - Постанова №1068). Таким чином, на думку позивача, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність прогалин у правовому регулюванні спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що витягом із наказу Генеральної прокуратури України від 28.02.2017 №44-к позивачу присвоєно класний чин працівника прокуратури "юрист 1 класу" (а.с. 11).

Відповідно до наказу БЕБ від 11.09.2023 № 34-к/ДСК ОСОБА_1 прийнятий на службу до БЕБ та призначений на посаду старшого детектива Територіального управління БЕБ у Полтавській області (а.с. 8).

Позивачу згідно з наказом БЕБ від 14.09.2023 №203-к/ДСК-ДП присвоєно спеціальне звання - лейтенант Бюро економічної безпеки України по Територіальному управлінню БЕБ у Полтавській області та згідно з наказом БЕБ від 03.09.2025 №256-к присвоєно спеціальне звання - старший лейтенант Бюро економічної безпеки України по Територіальному управлінню БЕБ у Київській області (а.с. 40-41).

ОСОБА_1 вважає, що, присвоївши йому при прийомі на службу в БЕБ спеціальне звання - лейтенант БЕБ, відповідач діяв протиправно, оскільки, враховуючи вимоги Порядку №306, мав присвоїти спеціальне звання капітан БЕБ, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що не присвоєння позивачу звання капітана БЕБ, попри наявність у нього 7 рангу державного службовця, який відповідає такому званню, є неправомірною бездіяльністю БЕБ, що порушує його права на гідні умови служби та оплату праці.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Бюро економічної безпеки України визначає Закон №1150-IX.

За приписами абзацу 2 статті 2 Закону №1150-IX, Закон України "Про центральні органи виконавчої влади", інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України "Про державну службу" застосовуються до Бюро економічної безпеки України та його працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини 3 статті 19 Закону №1150-IX на службу до Бюро економічної безпеки України приймаються громадяни України, які відповідають критеріям професійної компетентності та доброчесності, здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки.

Порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.

На осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 5 статті 19 Закону №1150-IX).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону №1150-IX до працівників Бюро економічної безпеки України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України.

Служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Бюро економічної безпеки України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання БЕБ, у частині, що не суперечить законодавству про державну таємницю, та механізм присвоєння спеціальних звань, особливості обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ визначено Положенням №1333.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Положення №1333 рішення з питань проходження служби (зокрема присвоєння спеціального звання, призначення на посади та звільнення з посад, переведення по службі, звільнення із служби, надання відпустки) особами, які мають спеціальні звання БЕБ, оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі документів, перелік та форма яких установлюється БЕБ.

Накази по особовому складу видають Директор БЕБ та керівники територіальних управлінь відповідно до повноважень, визначених Законом України “Про Бюро економічної безпеки України” (далі - Закон) та іншими законами, в частині, що не суперечить Закону.

Проходження служби в БЕБ регулюється Законом, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 26 Закону №1150-IX установлюються такі спеціальні звання Бюро економічної безпеки України:

1) спеціальні звання середнього начальницького складу: лейтенант Бюро економічної безпеки України; старший лейтенант Бюро економічної безпеки України; капітан Бюро економічної безпеки України;

2) спеціальні звання старшого начальницького складу: майор Бюро економічної безпеки України; підполковник Бюро економічної безпеки України; полковник Бюро економічної безпеки України;

3) спеціальні звання вищого начальницького складу: генерал-майор Бюро економічної безпеки України; генерал-лейтенант Бюро економічної безпеки України; генерал-полковник Бюро економічної безпеки України.

Присвоєння і позбавлення спеціальних звань, а також пониження і поновлення у спеціальному званні здійснюються в установленому порядку.

Крім того, можуть присвоюватися вищі спеціальні звання в установленому законодавством порядку.

Порядок присвоєння спеціальних звань та їх співвідношення з іншими спеціальними, а також військовими званнями і рангами державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 28 Положення №1333, громадянам, уперше прийнятим на службу та призначеним на посади, що підлягають заміщенню особами, які мають спеціальні звання БЕБ, наказами Директора БЕБ присвоюється звання лейтенанта БЕБ.

Спеціальні звання начальницького складу присвоюються наказами Директора БЕБ одночасно з прийняттям рішення про прийняття на службу та призначенням на посаду в центральний апарат БЕБ.

Спеціальні звання начальницького складу в територіальних управліннях БЕБ присвоюються наказами Директора БЕБ після прийняття рішення про прийняття на службу та призначення на посаду за поданням керівників територіальних управлінь БЕБ.

Послідовність спеціальних звань середнього, старшого та вищого начальницького складу БЕБ визначається відповідно до статті 26 Закону.

Строки вислуги у спеціальних званнях установлено пунктом 29 Положення №1333, а саме : лейтенант Бюро економічної безпеки - два роки; старший лейтенант Бюро економічної безпеки - три роки; капітан Бюро економічної безпеки - чотири роки; майор Бюро економічної безпеки - чотири роки; підполковник Бюро економічної безпеки - п`ять років.

Строк вислуги у званні полковника Бюро економічної безпеки не встановлюється.

Чергові спеціальні звання БЕБ присвоюються після закінчення строку вислуги в попередньому званні, якщо інше не визначено цим Положенням, за умови відповідності спеціального звання, що присвоюється, спеціальному званню, передбаченому займаною штатною посадою, відсутності не знятих дисциплінарних стягнень (пункт 30 Положення №1333).

Строк вислуги в спеціальному званні обчислюється від дня підписання наказу про присвоєння спеціального звання (пункт 31 Положення №1333).

Аналіз викладених норм права свідчить про те, що громадянам, уперше прийнятим на службу та призначеним на посади, що підлягають заміщенню особами, які мають спеціальні звання БЕБ, присвоюється звання лейтенанта БЕБ. При цьому чергове спеціальне звання БЕБ присвоюється після закінчення встановленого строку вислуги у попередньому спеціальному званні, якщо інше не визначено Положенням №1333, за умови відповідності спеціального звання, що присвоюється, спеціальному званню, передбаченому займаною штатною посадою, та відсутності не знятих дисциплінарних стягнень. Питання співвідношення спеціальних звань БЕБ з іншими спеціальними та військовими званнями, а також з рангами державних службовців підлягає регулюванню у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що на час прийняття позивача на службу до Бюро економічної безпеки України (12.09.2023) питання присвоєння спеціального звання було врегульовано Положенням №1333, яке прямо передбачало присвоєння особі, вперше прийнятій на службу до БЕБ, спеціального звання "лейтенант БЕБ". Вказаним положенням не було врегульовано питання присвоєння спеціальних звань БЕБ та їх співвідношення з іншими спеціальними, а також військовими званнями.

Тож позивачу, при прийнятті на службу, Наказом БЕБ від 14 вересня 2023 року №203-к/ДСК-ДП правомірно присвоєно спеціальне звання лейтенанта Бюро економічної безпеки України.

На виконання частини другої статті 26 Закону №1150-IX постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2026 року №66 "Питання присвоєння спеціальних звань Бюро економічної безпеки та їх співвідношення з іншими спеціальними, а також військовими званнями" (далі - Постанова №66) було затверджено Порядок №66.

Вказаний Порядок є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає механізм, умови та підстави для присвоєння первинних і чергових спеціальних звань БЕБ, а також встановлює співвідношення спеціальних звань БЕБ з іншими спеціальними та військовими званнями, що спростовує доводи позивача про відсутність нормативного регулювання у цій сфері.

Відповідно до пункту 8 Порядку №66 особам, уперше прийнятим на службу в БЕБ і призначеним на посади, що підлягають заміщенню особами, які мають спеціальні звання БЕБ, присвоюється спеціальне звання лейтенанта Бюро економічної безпеки (крім випадків, передбачених абзацом першим пункту 7 цього Порядку), що повністю узгоджується з пунктом 28 Положення №1333 та було належним чином застосовано до позивача.

Отже, як до прийняття Постанови №66, так і після її прийняття правове регулювання залишилося незмінним: особам, уперше прийнятим на службу та призначеним на посади, що підлягають заміщенню особами, які мають спеціальні звання БЕБ, присвоюється спеціальне звання лейтенанта Бюро економічної безпеки України (пункт 28 Положення №1333, пункт 8 Порядку №66).

Згідно з абзацом першим пункту 7 Порядку №66 особам, які претендують на зайняття посад у БЕБ, із числа осіб, які мають інші спеціальні або військові звання, у разі прийняття на службу в БЕБ присвоюються спеціальні звання БЕБ відповідно до схем співвідношення між спеціальними званнями Бюро економічної безпеки та іншими спеціальними, а також військовими званнями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2026 р. № 66, із зарахуванням до строку вислуги у спеціальному званні БЕБ строку вислуги у іншому спеціальному або військовому званні, який особа мала на день звільнення з попереднього місця проходження служби в іншому органі.

Зі змісту досліджених судом додатків 1-9 до Постанови №66, встановлено такі схеми співвідношення:

між спеціальними званнями поліцейських та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 1);

між спеціальними званнями осіб начальницького складу служби цивільного захисту та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 2);

між спеціальними званнями осіб начальницького складу кримінально-виконавчої служби та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 3);

між спеціальними званнями осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 4);

між спеціальними званнями осіб начальницького складу Державного бюро розслідувань та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 5);

між спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 6);

між спеціальними званнями середнього, старшого та вищого начальницького складу податкової міліції та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 7);

між спеціальними званнями міліції та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 8);

між військовими званнями та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 9).

Вказаний перелік схем співвідношення між спеціальними званнями БЕБ та іншими спеціальними та військовими званнями є вичерпним.

Серед дослідженого судом переліку схем співвідношення відсутня схема співвідношення спеціальних звань БЕБ з рангами державних службовців та класними чинами працівників органів прокуратури.

Отже, спеціальним законодавством не передбачено правового механізму зарахування рангу державного службовця, набутого особою до прийняття на службу до БЕБ, до строку вислуги у спеціальному званні БЕБ або його врахування при визначенні спеціального звання, що підлягає присвоєнню такій особі, як помилково стверджує позивач.

Колегія суддів зазначає, що у спірному випадку нормативно-правове регулювання побудоване шляхом формулювання в законі прямої вказівки на ті спеціальні звання, які підлягають співвідношенню зі спеціальними званнями БЕБ. Відсутність вказівки на співвідношення рангу державної служби зі спеціальними званнями БЕБ - означає, що ранги державної служби співвідношенню зі спеціальними званнями БЕБ не підлягають.

Суд відхиляє аргументи позивача щодо правової невизначеності, оскільки нормативно-правове регулювання проходження служби в БЕБ ані на момент початку проходження позивачем служби, ані станом на теперішній час не передбачало та не передбачає співвідношення спеціальних звань БЕБ із рангами державних службовців. Водночас жодна норма законодавства не встановлювала і не встановлює для позивача підстав для виникнення законного очікування щодо можливості такого співвідношення.

Отже, присвоєння позивачу, як особі уперше прийнятій на службу та призначеній на посаду, що підлягає заміщенню особами, які мають спеціальні звання БЕБ, спеціального звання лейтенанта БЕБ є правомірним та таким, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства, тоді як заявлені позивачем вимоги щодо присвоєння ОСОБА_1 звання капітан БЕБ не ґрунтуються на жодній нормі матеріального права, суперечать встановленому законом порядку присвоєння спеціальних звань.

Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи позивача щодо необхідності застосування "аналогії закону", з огляду на наступне.

Застосування аналогії закону можливе виключно за наявності прогалини у правовому регулюванні, тобто за відсутності норм, які безпосередньо регулюють відповідні правовідносини.

У даному випадку така прогалина відсутня, оскільки умови і порядок присвоєння спеціальних звань БЕБ, а також випадки їх співвідношення з іншими спеціальними званнями, прямо врегульовані Законом №1150-IX, Положенням №1333, а також Порядком №66.

При цьому Порядок №66, будучи спеціальним нормативним актом, не передбачає співвідношення спеціальних звань БЕБ із рангами державних службовців. Така відсутність відповідного правового регулювання не є прогалиною, а свідчить про відсутність нормативно встановленого механізму такого співвідношення.

За таких обставин підстави для застосування аналогії закону відсутні, оскільки застосування аналогії не може бути способом доповнення чи зміни змісту спеціального правового регулювання.

Колегія суддів також вважає хибними доводи позивача про те, що відповідач, враховуючи вимоги Порядку №306, зокрема додаток 7 "Співвідношення між рангами державних службовців і класними чинами працівників органів прокуратури", відповідно до якого класний чин органів прокуратури "юрист 1 класу" має співвідношення до 7 рангу державного службовця, мав присвоїти йому спеціальне звання капітан БЕБ, з огляду на наступне.

Пунктом 1 Порядку №306 передбачено, що цей Порядок визначає механізм присвоєння державним службовцям рангів під час прийняття на державну службу та її проходження.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 306 особі, яка має військове звання, дипломатичний ранг чи інше спеціальне звання та призначається на посаду державного службовця, присвоюється ранг відповідно до співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями (далі - співвідношення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. № 306.

Отже, Порядок №306 регулює правовідносини виключно щодо осіб, які приймаються на державну службу та проходять її відповідно до вимог Закону №889-VIII. Водночас передбачене пунктом 2 цього Порядку співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями застосовується саме у зв`язку з призначенням особи на посаду державного службовця та присвоєнням їй рангу державного службовця. Разом з тим, положення Постанови №306 та додатків до неї, якими визначено відповідні співвідношення, на яку покликається позивач, не містять положень, які б передбачали можливість їх зворотного застосування у випадку переходу особи з державної служби на службу до БЕБ.

Верховний Суд в постанові від 14.04.2026 у справі №480/7129/23 (п. 35), здійснивши аналіз статті 19 Закону №1150-IX, дійшов висновку, що в органах БЕБ може працювати три категорії працівників, до яких застосовується окреме законодавство:

державні службовці - Закон України “Про державну службу” та в частині неврегульованій вказаним Законом - приписами КЗпП України;

особи, які уклали трудовий договір з БЕБ - КЗпП України;

особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання - Закон № 1150-IX, Положення № 1333, а в частині неврегульованості вказаними нормативно-правовими актами - КЗпП України.

Судом встановлено, що позивач був зарахований на посаду гласних штатних працівників БЕБ, які мають спеціальні звання БЕБ (а.с. 8). Отже, за своїм правовим статусом позивач належить до окремої категорії працівників БЕБ, проходження служби якими регулюється спеціальним законодавством, а саме Законом №1150-IX, Положенням №1333, Порядком №66 та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання, а в частині неврегульованості вказаними нормативно-правовими актами - КЗпП України.

Відтак, положення законодавства про державну службу, які регулюють порядок присвоєння та співвідношення рангів державних службовців, не поширюються на позивача як на особу, яка проходить службу в БЕБ та має спеціальне звання, якщо інше прямо не передбачено спеціальним законодавством.

З огляду на викладене, такими, що знайшли своє підтвердження є доводи апелянта про те, що, положення Порядку №306 не регулюють питання співвідношення спеціальних звань БЕБ із рангами державних службовців поза межами правовідносин щодо прийняття на державну службу та її проходження і не можуть бути застосовані як правова підстава для встановлення такого співвідношення щодо осіб, служба яких врегульована спеціальним законодавством про БЕБ. Відтак зазначений нормативно-правовий акт не може застосовуватися до правовідносин, пов`язаних із проходженням служби у БЕБ.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими покликання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11 в контексті аналогії права, оскільки дані правовідносини на законодавчому рівні врегульовано і відсутня будь-яка прогалина в такому врегулюванні. Крім цього висновки про можливість застосування аналогії права у вказаній постанові суд робив в контексті питання щодо порядку звернення до суду щодо визначення частки боржника у спільному майні (позовне провадження, подання державного виконавця), тобто в контексті інших правовідносин - застосування аналогії у процесуальному праві.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо неприсвоєння ОСОБА_1 спеціального звання капітан БЕБ і, як наслідок, відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що, в свою чергу, в даному випадку, і було належним чином зроблено відповідачем при розгляді даної справи.

За встановлених обставин справи, наведені в апеляційній скарзі доводи знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, у зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Водночас доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, спростовуються встановленими судом обставинами та наведеним правовим регулюванням.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі №480/419/26 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бюро економічної безпеки України - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі № 480/419/26 - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий