Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №360/196/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року справа №360/196/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г. суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 р. у справі № 360/196/26 (головуючий І інстанції К.Є. Петросян) за позовом Ільїної Вікторії Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.10.2025 №104650019166;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.10.2025 про призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV від 08.10.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.10.2025 №104650019166 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії за заявою від 08.10.2025 № 15168.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи:

з 12.01.1994 по 01.09.2022 - викладачем теоретичних дисциплін (сольфеджіо) і керівником хору в Сєвєродонецькій музичній школі №2;

з 02.09.2022 по 31.05.2023 та з 01.09.2023 по 12.08.2024 (день призначення пенсії за віком) - на посаді викладача хорового класу та академічного вокалу у Вишнівській дитячий школі мистецтв;

з 16.09.2022 по 09.06.2023, з 01.09.2023 по 31.05.2024 - на посаді викладача по класу академічного співу за сумісництвом в КЗСМО «Білогородська школа мистецтв».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбачену пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів зазначає, що згідно з трудовою книжкою та довідками від 27.10.2024 № б/н, 27.08.2024 № 124, від 30.08.2024 № 58 ОСОБА_1 з 12.01.1994 по теперішній час працювала на посаді викладача в музичній школі та школі мистецтв. Посада викладача в зазначених установах не передбачається постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Оскільки у позивача відсутній стаж, що визначає право на виплату грошової допомоги, тому для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій законних підстав немає.

Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , є отримувачем пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, з 12.08.2024.

Позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 08.10.2025 щодо проведення перерахунку пенсії «Допризначення у зв`язку з наданням додаткових документів», а саме щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вищевказану заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та прийнято рішення від 15.10.2025 № 104650019166 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії за заявою від 08.10.2025 № 15168.

Підставою відмови слугувало те, що ОСОБА_1 працювала на посаді викладача в музичній школі та школі мистецтв. Посада викладача в зазначених установах не передбачається постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію з вислугу років».

Листом ГУ ПФУ у Київській області від 22.10.2025 №1000-0214-8/137692 позивача повідомлено про прийняття вищевказаного рішення.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно п. 2-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 вказаного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати» від 23.11.2011 № 1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховується періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсі, за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачено, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років» (далі - Постанова № 909).

Пунктом 5 Порядку № 1191 встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років:

- у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах - директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;

- у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Приписами частини першої статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VІІ передбачено, що невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 № 1841-ІІІ структуру позашкільної освіти становлять: заклади позашкільної освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної освіти, до числа яких належать: заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної та фахової передвищої освіти; гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об`єднання на базі закладів загальної середньої освіти, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної та фахової передвищої освіти; клуби та об`єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов`язана із функціонуванням позашкільної освіти.

Згідно з пунктом 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 № 433, до позашкільних навчальних закладів віднесені мистецькі школи: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо.

Пунктом 7 вказаного Переліку встановлено, що центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання відносяться до позашкільних навчальних закладів.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а, від 19.03.2019 у справі № 466/5637/17.

У постанові від 30.01.2019 у справі №876/5312/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо призначення викладачам у позашкільних навчальних закладах освіти пенсії за вислугу років, визначивши, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи викладачем в музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена Переліком № 909.

Щодо доводів апелянта, що оскільки у позивача відсутній стаж, що визначає право на виплату грошової допомоги, тому для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій законних підстав немає, суд зазначає наступне.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , позивач працювала, зокрема:

з 12.01.1994 по 01.09.2022 (наказ від 01.09.2022 № 04-01/49) - викладачем теоретичних дисциплін (сольфеджіо) і керівником хору в Сєвєродонецькій музичній школі №2 (реорганізовано у комунальний позашкільний навчальний заклад «Сєвєродонецька музична школа №2» шляхом виводу з відділу культури Сєвєродонецької міської ради. Відділ культури Сєвєродонецької міської ради перейменовано з 18.08.2020 у відділ культури Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області);

з 02.09.2022 по 31.05.2023 та з 01.09.2023 по теперішній час - на посаді викладача хорового класу та академічного вокалу у Вишнівській дитячий школі мистецтв.

Довідкою Комунального закладу «Сєвєродонецька музична школа №2» відділу культури Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області № б/н від 27.10.2024 підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно була прийнята в Сєвєродонецьку музичну школу №2 з 12.01.1994 (наказ №53-К від 12.01.1994) викладачем теоретичних дисциплін (сольфеджіо) і хорового класу. Режим роботи - повний робочій день.

За період роботи позивачу були надані відпустки без збереження заробітної плати: з 14.08.1996 по 30.08.1996 (наказ №72-к від 22.07.1996); з 17.06.1997 по 30.06.1997 (наказ №79-к від 05.06.1997); з 26.10.2007 по 31.10.2007 (наказ №63-к від 22.10.2007); з 01.11.2007 по 03.11.2007; 07.11.2007; 14.11.2007 (наказ №70-к від 19.11.2007); з 08.01.2009 по 10.01.2009 (наказ №5-к від 06.01.2009); з 08.04.2009 по 10.04.2009 (наказ №27-к від 07.04.2009); 30.04.2012 (наказ №9-В від 18.04.2012); з 28.10.2013 по 30.10.2013 (наказ №24-В від 14.10.2013).

Сєвєродонецьку дитячу музичну школу №2 реорганізовано у комунальний позашкільний навчальний заклад «Сєвєродонецька музична школа №2» шляхом виводу з відділу культури Сєвєродонецької міської ради (Рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 22.10.2009 №3486).

Відділ культури Сєвєродонецької міської ради перейменовано з 18.08.2020 у відділ культури Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області (Розпорядження керівника ВЦА від 18.08.2020 №16).

Згідно довідки комунального закладу Спеціалізованої мистецької освіти «Білогородська школа мистецтв» від 27.08.2024 підтверджено, що ОСОБА_1 працювала в комунальному закладі Спеціалізованої мистецької освіти «Білогородська школа мистецтв» на посаді викладача по класу академічного співу за сумісництвом: з 16.09.2022 (наказ № 105 від 14.09.2022) по 09.06.2023 (наказ № 34-к від 02.06.2023); з 01.09.2023 (наказ № 59-к від 30.08.2023) по 31.05.2024 (наказ № 24-к від 20.05.2024). За час роботи в КЗСМО «Білогородська школа мистецтв» ОСОБА_1 не брала відпустки без збереження заробітної плати.

Відповідно до довідки Комунального позашкільного навчального закладу «Вишнівська дитяча школа мистецтв» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 29.01.2026 № 8 вбачається, що позивач працювала у Вишнівській дитячий школі мистецтв на посаді викладача хору по строковому договору: з 02.09.2022 по 31.05.2023; з 01.09.2023 по теперішній час (29.01.2026) - на посаді викладача хорового класу та академічного вокалу на основному місці роботи.

Також довідкою Комунального позашкільного навчального закладу «Вишнівська дитяча школа мистецтв» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області № 58 від 30.08.2024 судом встановлено, що ОСОБА_1 працює у Вишнівській дитячій школі мистецтв з 01 вересня 2023 року. За період з 01.09.23 по 30.08.24 відпустку без збереження заробітної плати не брала.

Таким чином, наявними доказами підтверджено, що ОСОБА_1 з 12.01.1994 та, зокрема, до моменту виходу на пенсію за віком (12.08.2024) працювала на посадах викладача теоретичних дисциплін (сольфеджіо) і керівника хору в Сєвєродонецькій музичній школі №2, викладача хорового класу та академічного вокалу у Вишнівській дитячий школі мистецтв та викладача по класу академічного співу за сумісництвом в КЗ СМО «Білогородська школа мистецтв».

На момент виходу на пенсію страховий стаж позивача складав 37 років 2 місяці 11 днів, що вбачається з розрахунку стажу.

До моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії ОСОБА_1 не отримувала.

Суд зазначає, що робота позивача на посаді викладача, керівника хору музичної школи, а також викладача школи мистецтв, яка відноситься до позашкільної освіти, відносяться до педагогічних посад працівників освіти, а тому стаж роботи на посадах викладача теоретичних дисциплін (сольфеджіо) і керівника хору в Сєвєродонецькій музичній школі №2, викладача хорового класу та академічного вокалу у Вишнівській дитячий школі мистецтв та викладача по класу академічного співу за сумісництвом в КЗ СМО «Білогородська школа мистецтв», має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена Переліком № 909.

Враховуючи те, що стаж позивача на вищевказаних посадах має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та в сукупності становить понад 30 років, суд констатує, що позивач набула право на призначення відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи з 12.01.1994 по 01.09.2022 - викладачем теоретичних дисциплін (сольфеджіо) і керівником хору в Сєвєродонецькій музичній школі №2, з 02.09.2022 по 31.05.2023 та з 01.09.2023 по 12.08.2024 (день призначення пенсії за віком) - на посаді викладача хорового класу та академічного вокалу у Вишнівській дитячий школі мистецтв, з 16.09.2022 по 09.06.2023, з 01.09.2023 по 31.05.2024 - на посаді викладача по класу академічного співу за сумісництвом в КЗСМО «Білогородська школа мистецтв» та нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбачену пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 р. у справі №360/196/26 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 р. у справі №360/196/26 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді А.А. Блохін

І.В. Сіваченко